ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
30.07.2024Справа № 910/3915/24
Господарський суд міста Києва у складі судді Гулевець О.В. за участю секретаря судового засідання Нікітіної В.В., розглянувши матеріали господарської справи
за позовом Акціонерного товариства "АКЦЕНТ-БАНК"
до Акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК"
про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом припинення обтяження
за участю представників:
від позивача: не з'явився
від відповідача: не з'явився
Акціонерне товариство "АКЦЕНТ-БАНК" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК", в якому просить суд усунути Акціонерному товариству "АКЦЕНТ-БАНК" перешкоди у користуванні власністю на автомобіль марки RENAULT, модель LOGAN, номер шасі НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 шляхом припинення (зняття) обтяження у вигляді застави рухомого майна.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.04.2024 дану позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п'яти днів з дня вручення ухвали.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.04.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/3915/24, розгляд справи постановлено здійснювати у порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у справі на 23.04.2024.
23.04.2024 через систему "Електронний суд" від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, від позивача клопотання про розгляд справи у підготовчому засіданні без участі представника позивача.
У судове засідання 23.04.2024 учасники судового процесу не з'явились.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.04.2024 суд відклав підготовче засідання у справі №910/3915/24 на 22.05.2024.
07.05.2024 через систему «Електронний суд» від представника Акціонерного товариства "АКЦЕНТ-БАНК" надійшло клопотання про участь у судових засіданнях в справі №910/3915/24 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
У судовому засіданні 22.05.2024 суд продовжив представнику відповідача строк на подання відзиву на 14 днів та оголосив про відкладення підготовчого засідання на 09.07.2024, про що постановлено ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання.
05.06.2024 через систему «Електронний суд» від відповідача надійшов відзив на позов.
10.06.2024 через систему «Електронний суд» від позивача надійшла відповідь на відзив.
09.07.2024 через систему «Електронний суд» від позивача надійшло клопотання про розгляд справи у підготовчому засіданні без участі представника позивача.
У судовому засіданні 09.07.2024 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до розгляду по суті на 23.07.2024.
23.07.2024 через систему «Електронний суд» від позивача надійшло клопотання про закриття провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.
У судовому засіданні 23.07.2024 представник відповідача надав пояснення щодо клопотання про закриття провадження у справі.
У судове засіданні 23.07.2024 представник позивача не з'явився.
У судовому засіданні 23.07.2024 суд оголосив про відкладення розгляду справи по суті на 30.07.2024.
У судове засідання 30.07.2024 представники позивача та відповідача не з'явились, про розгляд справи повідомлені належним чином.
У судовому засіданні 30.07.2024 суд, розглянувши клопотання позивача про закриття провадження у справі, прийшов до висновку про наступне.
У відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття рішення у зв'язку з виявленням після відкриття провадження у справі обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи.
Господарський суд закриває провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.
Відсутність предмета спору означає відсутність спірного матеріального правовідношення між сторонами.
Акціонерне товариство "АКЦЕНТ-БАНК" звернулося до суду з позовними вимогами до Акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" про усунення Акціонерному товариству "АКЦЕНТ-БАНК" перешкоди у користуванні власністю на автомобіль марки RENAULT, модель LOGAN, номер шасі НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 шляхом припинення (зняття) обтяження у вигляді застави рухомого майна, а саме: Вид обтяження: приватне обтяження, Тип реєстрації: поточна, Тип обтяження: застава рухомого майна, Зареєстровано: 21.10.2021 17:54:06 за № 29423554 реєстратором: Сидоренко Вікторія Михайлівна, Дніпропетровська регіональна філія державного підприємства "Національні інформаційні системи", Дніпропетровська обл., Документ-підстава: Договір фінансового лізингу, серія та номер: LGH1A+209606659, виданий: 01.12.2011, видавник: ПАТ КБ ПРИВАТБАНК, Об'єкт обтяження: інший транспортний засіб, RENAULT 19 LOGAN 90L ЗНГ, Номер об'єкта: НОМЕР_1 , Номер державної реєстрації:НОМЕР_3, Рiк виробництва - 2011. Відомості про обмеження відчуження: заборонено відчужувати, Боржник: ОСОБА_1 , код: АДРЕСА_1 , Обтяжувач: АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "ПРИВАТБАНК", код: 14360570, 49094, вул. Набережна Перемоги, 50.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що обтяження автомобіля марки RENAULT, модель LOGAN, номер шасі НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , зареєстровано 21.10.2021, в межах забезпечення виконання договірних відносин між АТ КБ "ПРИВАТБАНК" (відповідачем) та ОСОБА_1 (боржником), у той час коли власником автомобіля був та є позивач, який не є стороною наведених договірних відносин, при цьому станом на час відчуження автомобіля боржником позивачу у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна були відсутні відомості про обтяження, відтак внесення запису до Державного реєстру обтяжень рухомого майна №29423554 відбулося без достатніх правових підстав.
Як встановлено судом, разом з відзивом на позовну заяву відповідачем надано до матеріалів справи копія витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна №91613495 від 04.06.2024, з якого вбачається станом на 04.06.2024 припинено обтяження транспортного засобу, RENAULT 19 LOGAN 90L ЗНГ, Номер об'єкта: НОМЕР_1 , Номер державної реєстрації: НОМЕР_3, Рiк виробництва - 2011.
З огляду на наведене вище, оскільки на момент розгляду даної справи відповідачем було припинено обтяження транспортного засобу, RENAULT 19 LOGAN 90L ЗНГ, Номер об'єкта: НОМЕР_1 , рiк виробництва - 2011, предмет спору про усунення Акціонерному товариству "АКЦЕНТ-БАНК" перешкоди у користуванні власністю на автомобіль марки RENAULT, модель LOGAN, номер шасі НОМЕР_1 шляхом припинення (зняття) обтяження у вигляді застави рухомого майна припинив своє існування, що є підставою для закриття провадження у справі згідно із п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України.
З урахуванням наведеного, суд прийшов до висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі № 910/3915/24 за позовом Акціонерного товариства "АКЦЕНТ-БАНК" до Акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом припинення обтяження.
Суд зазначає, що у відповідності до частини третьої статті 231 Господарського процесуального кодексу України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Відповідно до ч.4 ст.231 Господарського процесуального кодексу України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.
У відповідності до ч. 2 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до п.5 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Проте, позивачем не було заявлено клопотання про повернення з Державного бюджету сплачену суму судового збору, а тому у суду наразі відсутні підстави для повернення позивачу сплаченої суми судового збору.
Водночас, позивач подав до суду заяву про стягнення з відповідача витрати на правничу допомогу у розмірі 8 000,00 грн та витрати на судовий збір у розмірі 3 028,00 грн.
Порядок розподілу судових витрат у разі визнання позову, закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду унормований ст.130 Господарського процесуального кодексу України.
Частиною 3 статті 130 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак, якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред'явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.
Згідно з висновками Верховного Суду у постанові від 05.12.2023 у справі №921/481/22, Верховний Суд зазначив, що відповідно до частини третьої статті 130 ГПК України судові витрати позивача не відшкодовуються відповідачем лише у разі відмови позивача від позову. Натомість, якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред'явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.
Як встановлено судом, відповідачем було припинено обтяження транспортного засобу після пред'явлення позову, що й стало підставою для закриття провадження у справі, відтак, враховуючи заяву позивача за вх.№07-11/67062/24 від 23.07.2024, суд дійшов висновку про наявність підстав для покладення судових витрат зі сплати судового збору у сумі 3028,00 грн, понесених позивачем на відповідача.
Таким чином, судові витрати зі сплати судового збору у сумі 3028,00 грн покладаються на відповідача.
Крім того, позивач просив покласти на відповідача суму судових витрат на правничу допомогу в розмірі 8 000,00 грн.
У відзиві на позов відповідач заперечував вимоги про покладення на нього витрат на правничу допомогу з огляду на те, що заявлений до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу не є співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, суттю спору, а також враховуючи поведінку відповідача при розгляді справи.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч.ч. 2-6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу позивачем додано до позовної заяви: договір про надання правничої допомоги №1 від 20.02.2024, додаток №1 до договору від 20.02.2024, платіжну інструкцію № о0321U65NE від 21.03.2024, ордер на надання правничої допомоги ВС №1271947 від 01.04.2024, акт надання послуг № 310 від 21.02.2024, рахунок на оплату № 072415 від 20.02.2024.
21.02.2024 між позивачем та адвокатом Качмар А.І. підписано акт надання послуг на загальну суму 8 000,00 грн.
21.03.2024 позивачем оплачено на користь адвоката за юридичні послуги у розмірі 8 000,00 грн.
Таким чином, наданими позивачем доказами підтверджується надання адвокатом правовї допомоги у даній справі в розмірі 8 000,00 грн.
За приписами ч. 6 ст. 126 ГПК України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5- 7, 9 статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, керуючись частинами 5- 7, 9 статті 129 цього Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.
При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Аналогічні правові висновки викладено в постанові об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.
Оцінюючи обґрунтованість та співмірність заявлених до стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу, судом враховано характер спірних правовідносин, предмет заявлених позовних вимог, припинення відповідачем обтяження спірного рухомого майна, обсяг підготовлених адвокатом документів.
Судом також враховано правовий висновок, викладений в постанові Верховного Суду від 24.01.2022 у справі № 911/2737/17, згідно якого стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.
Зважаючи на вищенаведені обставини, з урахуванням заперечень відповідача та з огляду на предмет і підстави позовних вимог, задоволення відповідачем вимог позивача, враховуючи незначну кількість доказів та з огляду на те, що заявлений до відшкодування розмір судових витрат на правову допомогу, на переконання суду, не повністю відповідає критеріям співмірності, пропорційності та розумної необхідності, керуючись принципом розумності судових витрат, суд дійшов висновку про те, що справедливим та співрозмірним є стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 4 000,00 грн.
Керуючись п. 2 ч. 1 ст. 231, ст. 233, ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Заяву Акціонерного товариства "АКЦЕНТ-БАНК" про закриття провадження у справі № 910/3915/24 задовольнити частково.
2. Закрити провадження у справі № 910/3915/24 за позовом Акціонерного товариства "АКЦЕНТ-БАНК" до Акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом припинення обтяження.
3. Стягнути з Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (01001, місто Київ, вулиця Грушевського, будинок 1д, ідентифікаційний код 14360570) на користь Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» (49074, Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Батумська, будинок 11, ідентифікаційний код 14360080) судовий збір у розмірі 3 028,00 грн та витрати на правничу допомогу у розмірі 4 000,00 грн.
4. В іншій частині заяви про покладення на відповідача витрат на правничу допомогу відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у порядку і строк, встановлені ст. ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст ухвали складено та підписано: 05.08.2024.
Суддя О.В. Гулевець