ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
23.07.2024Справа № 910/5346/24
Господарський суд міста Києва у складі судді Гулевець О.В. за участю секретаря судового засідання Нікітіної В.В., розглянувши матеріали господарської справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАЇНСЬКИЙ СТРУМ"
до Державного підприємства "Готельний комплекс "Київ" Управління справами Апарату Верховної Ради України"
про стягнення 832 824,01 грн
за участю представників:
від позивача: Тітов І.С.
від відповідача: не з'явився
Короткий зміст і підстави позовних вимог
Товариство з обмеженою відповідальністю "УКРАЇНСЬКИЙ СТРУМ" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства "Готельний комплекс "Київ" Управління справами Апарату Верховної Ради України" про стягнення 1 402 824, 01 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані не належним виконанням відповідачем зобов'язань за договором постачання електричної енергії споживачу №14/11/2023-17 від 14.11.2023.
Процесуальні дії у справі
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.05.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/5346/24, розгляд справи постановлено здійснювати у порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у справі на 28.05.2024.
07.05.2024 через систему «Електронний суд» від позивача надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.
У судове засідання 28.05.2024 учасники судового процесу не з'явились.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.05.2024 відкладено підготовче засідання у справі №910/5346/24 на 09.07.2024.
27.06.2024 через систему «Електронний суд» від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог.
У судовому засіданні 09.07.2024 суд розглянув заяву позивача про зменшення позовних вимог та встановив наступне.
У своїй заяві позивач просить суд стягнути з відповідача основний борг у розмірі 749 175,61 грн, пеню за період з 16.12.2023 по 22.04.2024 у розмірі 70 343,24 грн, 3% річних за період з 16.12.2023 по 22.04.2024 у розмірі 7 446,36 грн, інфляційні втрати за період січень 2024 - березень 2024 року у розмірі 5 858,80 грн.
У відповідності до ч. 2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Розглянувши заяву позивача про зменшення позовних вимог з урахуванням зазначених пояснень, судом прийнято до розгляду заяву про зменшення позовних вимог, у зв'язку із чим має місце нова ціна позову.
У судовому засіданні 09.07.2024 враховуючи відсутність клопотань та повідомлень учасників судового процесу про намір вчинити дії, строк вчинення яких обмежений підготовчим провадженням, відсутність інших клопотань, заяв від сторін, судом закрито підготовче провадження та призначено справу №910/5346/24 до судового розгляду по суті на 23.07.2024, про що постановлено ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання.
У судове засідання 23.07.2024 представник відповідача не з'явився, відзиву на позов не подав.
Про розгляд справи по суті відповідач повідомлений ухвалою суду від 09.07.2024, яка отримана 15.07.2024 в електронному кабінеті, що підтверджується повідомленням про доставку процесуального документа до електронного кабінету особи від 16.07.2024.
Зі змісту частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
За змістом пункту 2 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, вказана ухвала вручена відповідачу та відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи.
Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Також, згідно із ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
За таких обставин, приймаючи до уваги, що відповідач так і не скористався наданими йому процесуальними правами, а за висновками суду у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.
Представник позивача у судовому засіданні 23.07.2024 надав пояснення по суті позову, позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити.
У судовому засіданні 23.07.2024 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Позиція позивача
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що на виконання умов договору постачання електричної енергії споживачу №14/11/2023-17 від 14.11.2023 у період з 14.07.2023 по 31.03.2024 здійснювалося постачання електричної енергії на загальну суму 1615735,43 грн, на підтвердження чого надав акти приймання-передачі електричної енергії: № УС00-001656 від 30.11.2023, № УС00-001743 від 31.12.2023, № УС00-000035 від 31.01.2024, № УСБП-000290 від 29.02.2024, № УСБП-000581 від 31.03.2024.
Позивач зазначає, що вартість електричної енергії у відповідних періодах постачання підтверджується відповідними рахунками на оплату, а саме: у листопаді 2023 року - рахунком на оплату № 1 від 30.11.2023; у грудні 2023 року - рахунком на оплату № 2 від 31.12.2023; у січні 2024 року - рахунком на оплату № 742 від 31.01.2024; у лютому 2024 року - рахунком на оплату № 743 від 29.02.2024; у березні 2024 року - рахунком на оплату № 744 від 31.03.2024.
За доводами позивача, відповідач всупереч взятим на себе зобов'язанням за договором, оплату за надані послуги здійснив частково у розмірі 866 559,82 грн, у зв'язку із чим заборгованість відповідача складає 749 175,61 грн.
У зв'язку із простроченням відповідачем грошового зобов'язання позивачем нараховано пеню за період з 16.12.2023 по 22.04.2024 у розмірі 70 343,24 грн, 3% річних за період з 16.12.2023 по 22.04.2024 у розмірі 7 446,36 грн, інфляційні втрати за період січень 2024 по березень 2024 року у розмірі 5 858,80 грн.
Позиція відповідача
Відповідач у строк, встановлений в ухвалі про відкриття провадження у справі, не подав до суду відзив на позов.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
Товариство з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКИЙ СТРУМ» (надалі - позивач) є юридичною особою, яке створено у відповідності до чинного законодавства України з метою отримання прибутку, одним із видів діяльності є торгівля електроенергією (КВЕД 35.14).
ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ СТРУМ» здійснює господарську діяльність у відповідності до Статуту та на підставі Ліцензії на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу, виданої 13.10.2021 Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 1753.
Взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником та споживачем, а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, регулюються Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 р. №312 (надалі - ПРРЕЕ).
Відповідно до п. 1.2.15. Правил роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312 (далі - ПРРЕЕ) укладення, внесення змін, продовження строку дії чи розірвання будь-якого із договорів, передбаченого цими Правилами, здійснюється відповідно до вимог законодавства та цих правил. Для договорів, які укладаються шляхом приєднання до умов договору, укладення договору можливе шляхом підписання заяв-приєднань, оплати виставленого рахунку, споживання будь-якого обсягу електричної енергії (за умови відсутності направлених заперечень щодо договірних умов в цілому чи частково) через особистий кабінет в електронній формі (в установленому законодавством порядку).
На роздрібному ринку не допускається споживання (використання) електричної енергії споживачем без укладення відповідно до цих Правил договору з електропостачальником та інших договорів, передбачених цими Правилами.
14.11.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКИЙ СТРУМ» (надалі - позивач, постачальник) та Державним підприємством «Готельний комплекс «Київ» Управління справами Апарату Верховної Ради України» (надалі - відповідач, споживач) укладено договір про постачання електричної енергії споживачу № 14/11/2023-17 (надалі - договір), відповідно до якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та вартість послуг оператора систем розподілу електричної енергії на підставі тарифів, встановлених НКРЕКП, та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору (п. 2.1. договору).
Відповідно до пункту 2.2. договору обов'язковою умовою для постачання електричної енергії споживачу є наявність у сторін укладених в установленому порядку з оператором системи розподілу договорів про надання послуг з розподілу, на підставі якого споживач набуває право отримувати послугу з розподілу електричної енергії, а постачальник отримує доступ до мереж та можливість продажу електричної енергії.
За змістом п. 2.3. договору розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць з 01 числа місяця по останнє число включно (далі - розрахунковий місяць).
Згідно з п. 3.1. договору та Додатку №1 до договору, початком постачання електричної енергії споживачу є 14 листопада 2023 року.
Договірні обсяги постачання електричної енергії споживачу вказуються споживачем у Додатку 1 до Заяви-приєднання до умов цього договору (п. 5.1. договору).
Згідно з п. 7.2. договору перехід права власності на електричну енергію споживачу (продаж) здійснюється в точках комерційного обліку (точках розподілу балансової належності електричних мереж), зазначених у договорі про розподіл електричної енергії, що укладений між споживачем та місцевим оператором системи розподілу.
Перелік точок комерційного обліку, за якими визначається обсяг спожитої електроенергії, з зазначенням їх розташування та ЕІС-кодів, вказується у заяві-приєднання що є додатком № 1 до цього договору. Збір даних комерційного обліку здійснюється оператором зчитування даних, роль якого виконує постачальник послуг комерційного обліку. Функції ППКО може виконувати оператор системи розподілу (ОСР) або інший суб'єкт господарювання, що надає такі послуги, відповідно до укладеного зі споживачем договору. За домовленістю між ППКО і споживачем, споживач може знімати покази лічильників самостійно, надаючи ППКО інформацію зі всіх лічильників, встановлених на об'єктах споживача (п. 7.3. договору).
Пунктом 7.4. договору обсяги спожитої електричної енергії визначаються за розрахунковий період, який становить 1 календарний місяць.
Відповідно до п. 7.5. договору за результатами розрахункового місяця постачальник та споживач складають акт прийому-передачі електричної енергії.
Відповідно до п. 6.1. договору споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до формули визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною споживачем Комерційною пропозицією, яка є Додатком 2 до цього договору.
Пунктом 6.2. договору визначено, що ціна електричної енергії має зазначатися постачальником у рахунках про оплату електричної енергії за цим договором.
Розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць, який починається з 01 числа місяця та закінчується в останній день місяця (п. 6.3. договору).
Відповідно до п. 6.5. договору оплата рахунка постачальника за цим договором має бути здійснена споживачем у строк, визначений у рахунку, який не може бути більшим 5 (п'яти) календарних днів з моменту отримання його споживачем.
Пунктом 6.8. договору визначено, що у разі порушення споживачем строків оплати за цим договором, постачальник має право вимагати салату пені. Споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, нарахованої протягом всього періоду прострочення зобов'язання якщо інше не встановлено в Комерційній пропозиції, яка є додатком до цього договору.
Цей договір набирає чинності з моменту погодження (акцептування) споживачем Заяви-приєднання, яка є Додатком 1 до цього договору, та сплаченого рахунку постачальника та діє до 31 грудня 2023 року. Договір пролонгується на наступний рік в разі, якщо жодна із сторін за один місяць до його закінчення не звернулась до іншої сторони про розірвання цього договору (п. 15.1 договору).
Додатком №1 до договору сторони погодили, що обсяг споживання електричної енергії у 2023 року та ЕІС-код точки комерційного обліку.
Відповідно до п. 4 додатку № 2 до договору, оплата електричної енергії здійснюється споживачем у наступному порядку:
- 35% вартості планованого обсягу спожитої електричної енергії оплачується не пізніше, ніж 10-го числа місяця постачання;
-35% вартості планового обсягу спожитої електричної енергії оплачується не пізніше, ніж 20-го числа місяця постачання;
-30% вартості планованого обсягу спожитої електричної енергії оплачується не пізніше, ніж 30-го числа місяця постачання;
-(остаточний розрахунок) вартості фактичного обсягу спожитої електричної енергії оплачується не пізніше, ніж 15-го числа після місяця постачання, але не пізніше 5-ти робочих днів з моменту отримання акту.
Звертаючись до суду із вказаним позовом та обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» надав довідку від 17.04.2024 № 1/04/11882 щодо фактичного обсягу розподіленої електричної енергії споживачем за період з 14.11.2023 по 31.03.2024: у листопаді 2023 року 37 960,00 кВт/год; у грудні 2023 року 66 451,00 кВт/год; у січні 2024 року 70 509,00 кВт/год; у лютому 2024 року 54 824,00 кВт/год; у березні 2024 року 66 236,00 кВт/год.
В обґрунтування заявленого позову, позивач зазначає, що на виконання умов договору позивач виконав свої зобов'язання за договором, здійснив постачання електричної енергії відповідачу на загальну суму 1 615 735,43 грн, що підтверджується Актами приймання-передачі електричної енергії: № УС00-001656 від 30.11.2023, № УС00-001743 від 31.12.2023, № УС00-000035 від 31.01.2024, № УСБП-000290 від 29.02.2024, № УСБП-000581 від 31.03.2024.
Однак, за доводами позивача, відповідач не виконав свої зобов'язання щодо своєчасної та повної оплати постачання електричної енергії у повному обсязі, оплату за надані послуги здійснив частково у розмірі у 866 559,82 грн, що підтверджується платіжними інструкціями, у зв'язку із чим заборгованість відповідача складає 749 175,61 грн.
У зв'язку із простроченням відповідачем грошового зобов'язання позивачем нараховано пеню за період з 16.12.2023 по 22.04.2024 у розмірі 70 343,24 грн, 3% річних за період з 16.12.2023 по 22.04.2024 у розмірі 7 446,36 грн, інфляційні втрати за період січень 2024 по березень 2024 року у розмірі 5 858,80 грн.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно із ст. 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).
Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Пунктом 1.2.7 ПРРЕЕ встановлено, що постачання електричної енергії здійснюється електропостачальником на підставі договору про постачання електричної енергії споживачу, який розробляється електропостачальником на основі Примірного договору про постачання електричної енергії споживачу та укладається в установленому цими Правилами порядку.
Як встановлено судом, між сторонами був укладений договір про постачання електричної енергії споживачу № 14/11/2023-17 від 14.11.2023, за умовами якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та вартість послуг оператора систем розподілу електричної енергії на підставі тарифів, встановлених НКРЕКП, та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.
Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 статті 275 Господарського кодексу України, передбачено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Згідно із п. 8 ч. 1 ст. 46 Закону України «Про ринок електричної енергії», оператор системи розподілу забезпечує комерційний облік відповідно до цього Закону, правил ринку та кодексу комерційного обліку, інших нормативно-правових актів та нормативних документів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.
Комерційний облік на роздрібному ринку електричної енергії організовується адміністратором комерційного обліку та здійснюється постачальниками послуг комерційного обліку відповідно до вимог Закону України «Про ринок електричної енергії», Кодексу комерційного обліку та Правил. Постачальник послуг комерційного обліку забезпечує зняття показів засобів вимірювальної техніки відповідно до Кодексу комерційного обліку (пункти 2.3.11, 2.3.14 ПРРЕЕ).
Відповідно до п.4.1. та п. 4.2. ПРРЕЕ розрахунки за електричну енергію та послуги, що надаються на роздрібному ринку, між учасниками цього ринку здійснюються у грошовій формі відповідно до укладених договорів. Послуги з розподілу або передачі електричної енергії оплачуються відповідно до умов договору споживача з електропостачальником або споживачем, або електропостачальником на зазначений у відповідних договорах поточний рахунок оператора системи.
Відповідно до пункту 4.3 ПРРЕЕ дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку. На підставі отриманих даних відповідно до умов договору (обраної споживачем комерційної пропозиції) сторони складають акти прийому-передачі проданих товарів та/або наданих послуг.
Згідно із п.4.12. ПРРЕЕ розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії. Плата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію вноситься не пізніше 20 числа наступного місяця, якщо договором не встановлено іншого терміну.
У відповідності до листа Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» від 17.04.2024 № 1/04/11882 фактичний обсяг спожитої електричної енергії відповідачем складає: у листопаді 2023 року 37 960,00 кВт/год; у грудні 2023 року 66 451,00 кВт/год; у січні 2024 року 70 509,00 кВт/год; у лютому 2024 року 54 824,00 кВт/год; у березні 2024 року 66 236,00 кВт/год.
Відповідно до п. 7.5. договору за результатами розрахункового місяця постачальник та споживач складають акт прийому-передачі електричної енергії.
Як вбачається з матеріалів справи, у період з 14.07.2023 по 31.03.2024 позивач поставив на об'єкти відповідача електричну енергію на загальну суму 1 615 735,43 грн, що підтверджується Актами приймання-передачі електричної енергії: № УС00-001656 від 30.11.2023, № УС00-001743 від 31.12.2023, № УС00-000035 від 31.01.2024, № УСБП-000290 від 29.02.2024, № УСБП-000581 від 31.03.2024, які підписані з боку позивача та відповідача та скріплені печатками сторін.
Позивачем було виставлено до сплати відповідачу рахунки за електричну енергію: у листопаді 2023 року - рахунком на оплату № 1 від 30.11.2023; у грудні 2023 року - рахунком на оплату № 2 від 31.12.2023; у січні 2024 року - рахунком на оплату № 742 від 31.01.2024; у лютому 2024 року - рахунком на оплату № 743 від 29.02.2024; у березні 2024 року - рахунком на оплату № 744 від 31.03.2024.
Отже, матеріалами справи підтверджується, що за період з 14.07.2023 по 31.03.2024 позивач поставив відповідачу електричну енергію у сумі 1 615 735,43 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Пунктом 7.4. договору обсяги спожитої електричної енергії визначаються за розрахунковий період, який становить 1 календарний місяць.
Відповідно до п. 6.5. договору оплата рахунка постачальника за цим договором має бути здійснена споживачем у строк, визначений у рахунку, який не може бути більшим 5 (п'яти) календарних днів з моменту отримання його споживачем.
Відповідно до п. 4 додатку № 2 до договору, оплата електричної енергії здійснюється споживачем у наступному порядку:
- 35% вартості планованого обсягу спожитої електричної енергії оплачується не пізніше, ніж 10-го числа місяця постачання;
-35% вартості планового обсягу спожитої електричної енергії оплачується не пізніше, ніж 20-го числа місяця постачання;
-30% вартості планованого обсягу спожитої електричної енергії оплачується не пізніше, ніж 30-го числа місяця постачання;
-(остаточний розрахунок) вартості фактичного обсягу спожитої електричної енергії оплачується не пізніше, ніж 15-го числа після місяця постачання, але не пізніше 5-ти робочих днів з моменту отримання акту.
Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.
Наявними в матеріалах справи платіжними інструкціями підтверджено часткову оплату відповідачем за спожиту електричну енергію у розмірі 866 559,82 грн.
Отже, з врахуванням часткової оплати заборгованості, залишок заборгованості відповідача перед позивачем за договором становить 749 175,61 грн.
Згідно із ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічна правова норма передбачена частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Доказів сплати заборгованості за договором №14/11/2023-17 від 14.11.2023 у сумі 749 175,61 грн відповідачем не надано.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
У відповідності до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Враховуючи викладене вище, оскільки, невиконане зобов'язання з оплати вартості спожитої електричної енергії у розмірі 749 175,61 грн підтверджується матеріалами справи, доказів оплати вказаної суми заборгованості відповідачем не надано, суд задовольняє позовні вимоги про стягнення заборгованості у сумі 749 175,61 грн.
Відповідно до статей 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
У зв'язку із простроченням оплати позивачем заявлено до стягнення з відповідача пеню за період з 16.12.2023 по 22.04.2024 у розмірі 70 343,24 грн, 3% річних за період з 16.12.2023 по 22.04.2024 у розмірі 7 446,36 грн, інфляційні втрати за період січень 2024 по березень 2024 року у розмірі 5 858,80 грн.
У відповідності до ч. 1 ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Згідно зі ст. 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
Штрафними санкціями згідно ч. 1 ст. 230 ГК України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
За приписами ч.1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).
Відповідальність у вигляді пені за порушення строків оплати передбачена у пункті 6.8. договору, згідно із яким сторони погодили, що у разі порушення споживачем строків оплати за цим договором, постачальник має право вимагати сплату пені. Споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, нарахованої протягом всього періоду прострочення зобов'язання якщо інше не встановлено в Комерційній пропозиції, яка є додатком до цього договору.
Розрахунок пені у сумі 70 343,24 грн за порушення строків оплати є арифметично вірним, а тому вимоги у цій частині підлягають задоволенню.
Частиною 1 статті 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно зі частиною 2 статті 625 Цивільного Кодексу України, за прострочення виконання грошового зобов'язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачені вищевказаними нормами законодавства наслідки прострочення виконання боржником грошового зобов'язання у вигляді відшкодування інфляційних втрат та 3% річних, що нараховуються на суму основного боргу не є штрафними санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті та отриманні від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові (постанова Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань").
Перевіривши розрахунки 3% річних, інфляційних втрат, судом встановлено, що до стягнення з відповідача підлягають 3% річних у сумі 7 446,36 грн, інфляційні втрати у сумі 5 858,80 грн.
Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Враховуючи встановлені вище судом обставини, дослідивши повно та всебічно матеріали справи, суд задовольняє позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАЇНСЬКИЙ СТРУМ" до Державного підприємства "Готельний комплекс "Київ" Управління справами Апарату Верховної Ради України" повністю.
Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 129 ГПК України покладається на відповідача.
Керуючись статтями 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 242 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Стягнути з Державного підприємства "Готельний комплекс "Київ" Управління справами Апарату Верховної Ради України" (вул. Грушевського Михайла 26/1, м. Київ, 01008, ідентифікаційний код 03539018) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАЇНСЬКИЙ СТРУМ" (вул. Генерала Алмазова, 18/7, м. Київ, 01133, ідентифікаційний код 44378553) заборгованість у сумі 749 175,61 грн, пеню у сумі 70 343,24 грн, 3% річних у сумі 7 446,36 грн, інфляційні втрати у сумі 5 858,80 грн та судовий збір у сумі 12 492,36 грн.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст.ст. 256, 257 ГПК України.
Повний текст рішення складено та підписано: 05.08.2024.
Суддя О.В. Гулевець