Справа № 2-а-2389/2010 року
29 жовтня 2010 року Ленінський районний суд м. Донецька в складі:
головуючого судді: Олещенко Л.Б.
при секретарі: Настоящої М.С.
за участю позивача: ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Донецька справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління ДАІ ГУМВС України в Донецькій області про визнання дій неправомірними та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління ДАІ ГУМВС України в Донецькій області про визнання дій неправомірними та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, посилаючись на те, що 18.07.2010 р. інспектором ДАІ було складено протокол про адміністративне правопорушення та винесена постанова, згідно якої його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП, та було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255 гривень, вказану постанову він вважає необґрунтованою та такою, що не відповідає вимогам КУпАП. Так, він 18.07.2010 р. він в 10.10 год. керував автомобілем «Шевролет» держ. номер НОМЕР_1 та рухався по автодорозі Добропілля -Красний Лиман, оскільки він рухався у населеному пункті с. Райгородок швидкість його руху не перевищувала 60-65 км/год., йому потрібно було зупинитись. Він виїхав на узбіччя дороги та зупинився, простоявши 3-5 хвилин до нього підійшов інспектор ДАІ та попросив надати йому посвідчення водія та документи на автомобіль, на його запитання про причину перевірки документів інспектор пояснив, що він перевищив швидкість руху. Він не погодився з ним та попросив надати прилад, яким вимірювалась швидкість руху, оскільки він взагалі не рухався а стояв на узбіччі. Через декілька хвилин інспектор повернувся з приладом «Іскра», на екрані якого була відображена швидкість руху 93 км/год.. На екрані приладу була відображена тільки швидкість, тому що дані прилади не пристосовані працювати у режимі фото чи відео фіксації порушень правил дорожнього руху. Він не згоден з висновками працівника ДАІ, оскільки він зовсім не рухався, а стояв на узбіччі, вважає, що це показання швидкості автомобіля, який рухався у зустрічному напрямку. Крім того, при складанні протоколу співробітником ДАІ йому не були роз'яснені його права, не була надана можливість скористуватись правом на захист своїх інтересів. Вважає дії працівника ДАІ по складанню протоколу та постанови про адміністративне порушення не законними, тому просив скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення від 18.07.2010 р. про притягнення його до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 255,00 гривень.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 свої позовні вимоги підтримав в повному обсязі, та пояснив, що швидкість руху не перевищував, дії інспектора ДАІ вважає неправомірними. При складанні протоколу було два інспектора ДАІ. Він попросив інспектора, який підійшов до нього і повідомив про порушення ним ПДР пред'явити докази цього і той направився за вимірювальним приладом в автомобіль. Він хотів їхати, але другий інспектор ДАІ став попереду його автомобіля не дозволяючи рухатись, а другий інспектор ДАІ пред'явив йому прилад на якому була зафіксована швидкість 93 км/год. і показав ці дані приладу двом свідкам, які підписали протокол. Зазначив, що раніше також притягувався до адміністративної відповідальності за перевищення швидкості, але то теж було неправомірно, оскільки тоді фіксувалось приладом «Візир», без його зупинення інспектором. Вважає дії інспектора ДАІ неправомірними, у зв'язку з чим просив скасувати постанову про адміністративне правопорушення від 18.07.2010 р.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, надав до суду заяву в якій просив слухати справу у його відсутність.
Суд, вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
У судовому засіданні встановлено, що 18.07.2010 року о 10.00 хв. ОСОБА_1 керував автомобілем НОМЕР_2 на автошляху Добропілля - Красний Лиман в с. Райгородок, та перевищив встановлену швидкість руху на 33 км/год., рухався зі швидкістю 93 км/год., у разі чого порушив п. 12.4 ПДР України. За даним фактом працівниками ДАІ був складений протокол про адміністративне правопорушення та винесена постанова про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, згідно якої він визнаний винним у скоєні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП та на нього накладено стягнення у вигляді штрафу у сумі 255,00 гривень.
Позивач ОСОБА_1 з вказаним протоколом не згоден, зазначив, що він не порушував Правил дорожнього руху та взагалі не рухався, інспектор ДАІ його не зупиняв, а підійшов до нього, коли він стояв на узбіччі. Проте, суд не приймає до уваги доводи позивача, оскільки позивач не надав суду жодного доказу на підтвердження своїх вимог, крім того вони спростовуються відповідними матеріалами справи. Так, протокол про адміністративне правопорушення складений відповідно до норм чинного законодавства, факт порушення позивачем Правил дорожнього руху підтверджується свідками, які вказані у протоколі, крім того, сам позивач зазначає, що інспектором ДАІ був пред'явлений свідкам для огляду прилад «Іскра», на якому була зазначена швидкість руху його автомобіля.
Також, суд приймає до уваги, що позивач ОСОБА_1 неодноразово був притягнений до адміністративної відповідальності за перевищення швидкості руху.
У зв'язку з вищевикладеним суд вважає необхідним відмовити ОСОБА_1 в задоволені позову про визнання дій відповідача неправомірними та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення.
На підставі ст. ст. 247, 287, 288 КпАП України, та керуючись ст. ст. 17, 19, 159-163 Кодексу про адміністративного судочинства України,-
В позові ОСОБА_1 до Управління ДАІ ГУМВС України в Донецькій області про визнання дій неправомірними та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення - відмовити.
Постанова остаточна та оскарженню не підлягає.
Суддя: