Справа № 2-1551/2010 р.
03 листопада 2010 р. Ленінський районний суд м. Донецька в складі:
головуючого судді: Олещенко Л.Б.
при секретарі: Настоящої М.С.
за участю представника позивача: Фоменко С.О.
відповідачів: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4
представника відповідача: ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Донецька цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення, -
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення. У обґрунтування позовних вимог зазначив, що згідно з договором кредиту № 150/4-1067 від 20.04.2007 р., укладеного між ПАТ «Укрсоцбанк» та відповідачем ОСОБА_2 банк надав останньому грошові кошти в сумі 44 000 доларів США, зі сплатою 12,5 % річних та кінцевим терміном погашення до 15 квітня 2022 р., з порядком погашення відповідно п.1.1 цього договору. З метою забезпечення зобов'язань позичальника за кредитним договором перед банком, між ПАТ «Укрсоцбанк» та відповідачами ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 був укладений іпотечний договір № 150/5-4017, посвідчений 20.04.2007 р. та зареєстрований в реєстрі за № д-565. Відповідно до іпотечного договору, іпотекодавцем в іпотеку була передана трикімнатна квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, що належить іпотекодавцеві на праві власності на підставі свідоцтва про право власності на квартиру від 01.03.1999 р. В порушення ст. 525 ЦК України та умов кредитного договору ОСОБА_2 від своєчасного виконання зобов'язань ухиляється, у зв'язку з чим станом на 23.02.2010 р. утворилась заборгованість, яка складає 64 556,48 доларів США, що еквівалентно 515 825,64 гривень. У зв'язку з тим, що відповідач ОСОБА_2 так і не сплатив заборгованість за кредитним договором вони звернулись до суду з цим позовом. Просили звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме на трикімнатну квартиру АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на праві власності шляхом проведення прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження з початковою ціною реалізації, що буде визначена при проведенні оцінки предмету іпотеки у виконавчому провадженні, з метою погашення заборгованості перед ПАТ «Укрсоцбанк» по договору кредиту № 150/4-1067 від 20.04.2007 р. в загальному розмірі 64556,48 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 23.02.2010 р. становить 515825,64 гривень; виселити ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 з вищезазначеної квартири, а також стягнути з відповідачів у солідарному порядку судовий збір у розмірі 1700 гривень та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120,00 гривень.
В судовому засіданні представник позивача за дорученням позовні вимоги підтримав в повному об'ємі по викладеним у позові обставинам. Зазначив, що заборгованість на 23.02.2010 р. складає 64556,48 доларів США, та з цього часу відповідачами нічого не було оплачено. 15.10.2008 р. було останнє погашення кредиту в розмірі 732 долара США та після цього не було жодного платежу. Кредит був виданий ОСОБА_2 у відповідності з п.1.2 договору на споживчі цілі, а це вже право відповідача на які саме споживчі цілі цей кредит направляти. Відповідач ОСОБА_2 порушив умови кредитного договору, не здійснював погашення кредиту згідно графіку, пояснюючи це проблемами зі своїм бізнесом, пообіцяв як тільки налагодиться бізнес так він і заплатить борг по кредиту. Проте до теперішнього часу не вніс жодного платежу. Перед видачею кредиту перевіряється фінансовий стан клієнта, крім того кредит був забезпечений іпотекою, тому у банку не було сумнівів щодо його погашення. Відповідач також є приватним підприємцем, надавав довідку «Донецькпромторг» згідно якої він з 2003 р. працював на посаді начальника відділу, а також про заробітну плату. Крім того, у банка є ліцензія на видачу кредитів у іноземній валюті, а конкретно на окремий кредитний договір така ліцензія не видається. Стан здоров'я при видачі кредиту не з'ясовується, а вік відповідачів їм був відомий. Договір іпотеки посвідчений нотаріально та усі особи були присутні під час його укладення, нотаріус роз'ясняв перед укладенням договору його умови та батьки відповідача самі побажали укласти цей договір, оскільки бажали допомогти сину займатися бізнесом. Тому вважає позовні вимоги обґрунтованими та просить їх задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та пояснив, що він дійсно укладав з позивачем кредитний договір, підписував та був згоден з його умовами. Він здійснював погашення кредиту, проте трапились проблеми з бізнесом, у зв'язку з кризою в країні. Він не визнає позов, у зв'язку з тим, що у нього виникли проблеми матеріального характеру. Він не пам'ятає, яку саме довідку з місця роботи він надавав позивачу. Остання оплата у нього дійсно була 15.10.2008 року. Він на кредитні кошти купив магазин, за допомогою він звертався до своїх батьків та вони погодились підписати договір іпотеки. У нотаріуса при укладенні договору був представник банку, він та його батьки. Після того, як він перестав сплачувати кредит, почали приходити листи-вимоги з банку як до нього та і до батьків. При укладенні кредитного договору він розумів що є ризик, робив підрахунки та розумів свою відповідальність, та те що при невиконанні кредитного договору буде розплачуватись квартирою батьків. Він через два місяці знову відкриє магазин та буде сплачувати заборгованість, проте скільки це займе часу він не знає. Сплачувати заборгованість він не відмовляється. Він проживає у спірній квартирі з батьками, він обіцяв батькам, що буде погашати кредит та що не буде ніяких проблем із квартирою. Ним особисто заповнювалась анкета, де місце роботи він вказував «Донецькпродторг», хоча він фактично там не працював а був приватним підприємцем, та його прибуток був ще більшим ніж вказано у довідці про доходи, яка не відповідає дійсності. Чому він не надав дійсну довідку він пояснити не може, довідку з місця роботи йому зробили у відділенні банку. Кредитні кошти він отримав повністю.
Відповідач ОСОБА_3 у судовому засіданні позовні вимоги не визнав та пояснив, що коли вони приїхали з сином до банку, то працівники банку йому нічого не роз'ясняли, а тільки зі слів сина йому стало відомо про кредит. Коли вони були у нотаріуса, йому було відомо, що він підписує договір та передає в іпотеку квартиру, син йому говорив, що відкриє магазин та буде по кредиту все виплачувати, та спочатку все виплачував по кредиту, а потім у нього виникли проблеми із бізнесом та вони з дружиною допомагали йому із пенсії. Син їм роз'яснив, якщо вони підпишуть документи, то під їх приватизовану квартиру нададуть йому кредит. Вони були згодні допомогти синові.
Відповідачка ОСОБА_4 у судовому засіданні з позовом також не погодилась та зазначила, що вони погодились на те, щоб їх син взяв кредит під їх квартиру, вони поміркували, та вирішили допомогти сину, він буде працювати відкриє магазин та буде виплачувати кредит, а магазин був спалений, тому у сина виникли проблеми, та він перестав виплачувати кредит.
Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Так, в судовому засіданні встановлено, що згідно кредитного договору № 150/4-1067 від 20.04.2007 р. позивачем відповідачу ОСОБА_2 був наданий кредит в сумі 44000 доларів США строком погашення до 15.04.2022 р. зі сплатою відсотків 12,5% річних.
Погашення ОСОБА_2 кредиту та відсотків за користування кредитом повинно здійснюватись відповідно до графіку, затвердженому п. 1.1 кредитного договору, та інших умов договору. Проте відповідач платежі в погашення кредиту та сплати відсотків за його користування не здійснював, що призвело до створення простроченої заборгованості.
У відповідності до ст. 526 ч.1 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.
Згідно до ст. 536 ч.1 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлене договором між фізичними особами, розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, за вимогою кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочки, а також три відсотка річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.
Згідно з розрахунком заборгованості, наданого позивачем загальна сума заборгованості за кредитним договором станом на 23.02.2010 р. складає 64 556,48 доларів США, що за офіційним курсом НБУ еквівалентно 515825,64 гривень, з якої: 39528,00 доларів США - заборгованість за кредитом; 1326,12 доларів США - 3% річних від простроченої суми кредиту; 7215,81 доларів США - заборгованість по відсотках; 646,55 доларів США - пеня за невчасну сплату відсотків; 15 840,00 доларів США - штраф за несвоєчасне повернення відсотків.
Відповідно до ч.1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі і на умовах, передбачених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит і сплатити відсотки.
Відповідно до ч.2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення кредиту та сплати процентів, що залишилися за договором.
З метою забезпечення зобов'язань позичальника за кредитним договором перед банком, між ПАТ «Укрсоцбанк» та відповідачами ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 був укладений іпотечний договір № 150/5-4017, посвідчений 20.04.2007 р. та зареєстрований в реєстрі за № д-565. Відповідно до іпотечного договору, іпотекодавцем в іпотеку була передана трикімнатна квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, що належить іпотекодавцеві на праві власності на підставі свідоцтва про право власності на квартиру від 01.03.1999 р.
Відповідно до п.2.4.3, п.4.1. та п.4.5.1 Договору іпотеки, у разі невиконання або неналежного виконання позичальником зобов'язань за договором кредиту, банк має право задовольнити свої забезпечені іпотекою вимоги шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду.
Таким чином, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог ПАТ «Укрсоцбанк» в частині звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме на трикімнатну квартиру АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на праві власності, з метою погашення заборгованості перед ПАТ «Укрсоцбанк» по договору кредиту № 150/4-1067 від 20.04.2007 р. в загальному розмірі 64556,48 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 23.02.2010 р. становить 515825,64 гривень.
Щодо позовних вимог про виселення відповідачів з квартири, яка є предметом іпотеки, то суд вважає їх такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Так, відповідно до ч.2 ст. 40 Закону України «Про іпотеку», після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільняють житловий будинок або житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.
Таким чином, позивач не дотримався вимог щодо процедури виселення відповідачів з квартири, яка є предметом іпотеки та звернувся з цією вимогою до суду завчасно, тому в задоволенні вимог в цій частині необхідно відмовити.
Крім того, при подачі заяви в суд позивачем було сплачене державне мито в сумі 1700 гривень, а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120,00 гривень, які підлягають стягненню з відповідачів на користь позивача, оскільки внаслідок невиконання ними узятих на себе зобов'язань позивач вимушений звернутися до суду із даною позовною заявою.
Керуючись ст. ст. 10,11, 60, 209, 212-215 ЦПК України, ст. ст. 526, 527, 625, 629, 1050, 1054 ЦК України, ст. 40 ЗУ «Про іпотеку», суд, -
Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» задовольнити частково.
Звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме на трикімнатну квартиру АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на праві власності шляхом проведення прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження з початковою ціною реалізації, що буде визначена при проведенні оцінки предмету іпотеки у виконавчому провадженні, з метою погашення заборгованості перед ПАТ «Укрсоцбанк» по договору кредиту № 150/4-1067 від 20.04.2007 р. в загальному розмірі 64556,48 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 23.02.2010 р. становить 515825,64 гривень.
Стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 в солідарному порядку на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» понесені судові витрати у розмірі 1700,00 гривень та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120,00 гривень.
В решті позовних вимог Приватного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» щодо виселення ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 з квартири АДРЕСА_2, що є предметом іпотеки - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня його проголошення.
Суддя: