Справа № 2-766/2010р.
29 жовтня 2010 року Криворізький районний суд Дніпропетровської області
у складі:
головуючого - судді : Сиротенко Г.Г.
при секретарі: Лютій О.В.
за участю
позивачів ОСОБА_1, ОСОБА_2
відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4
представника позивача - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_6 про поділ спадкового майна та визнання права власності на частину спадкового майна, -
Зважаючи на те, що для викладення повного рішення суду потрібний значний час, суд вважає за необхідне проголосити його вступну та резолютивну частини.
Керуючись ст.. ст. 325, 328, 364, 367, 368, 1268, 1261, 1267, 1268 ЦК України, ст.ст. 10, 60, 79, 88, 174, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_6 про поділ спадкового майна та визнання права власності на частину спадкового майна - задовольнити частково.
Поділити спадкове майно, що лишилося після смерті ОСОБА_7, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 року, яке складається з домоволодінняАДРЕСА_1, Ѕ частини автомобіля марки Фольксваген Транспортер, державний знак НОМЕР_1, 1988 р.в., колір синій двигун НОМЕР_2 куз. № НОМЕР_3, та Ѕ частини причепа марки ХТР 810240, держ.знак НОМЕР_4, 2000 р.в., колір світло-сірий, шасі № НОМЕР_5.
Визнати за позивачами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за кожним окремо право власності на 1/5 частину домоволодіння АДРЕСА_1, яке складається з житлового будинку А-1, літньої кухні Б, гаража В, погребу Г, сараю Д, сараю Е, сараю Ж, сараю З, вбиральні И, замощення І, басейну ІІ, огорожі 1-3, розташований на земельний ділянці розміром 0.06 га.
Визнати за ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_4 кожним окремо право власності на автомобіль марки Фольксваген Транспортер, державний знак НОМЕР_1, 1988 р.в., колір синій двигун НОМЕР_2 куз. № НОМЕР_3 та причіп марки ХТР 810240, держ.знак НОМЕР_4, 2000 р.в., колір світло-сірий, шасі № НОМЕР_5, стягнувши солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 кожного окремо вартість 1/10 частини автомобіля і причепа в розмірі по 2 082 (дві тисячі вісімдесят дві) грн. 50 коп.
Стягнути солідарно з відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 604 (шістсот чотири) грн.00 коп., витрати по сплаті інформаційно - технічного забезпечення розгляду справи в розмірі 120 (сто двадцять) грн. 00 коп.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку в Апеляційний суд Дніпропетровської області через суд першої інстанції протягом 10 днів з дня його проголошення.
Повний текст рішення буде виготовлений не пізніше 5-ти днів з дня проголошення його ступної та резолютивної частини.
Суддя
Справа № 2-766/2010р.
29 жовтня 2010 року Криворізький районний суд Дніпропетровської області
у складі:
головуючого - судді : Сиротенко Г.Г.
при секретарі: Лютій О.В.
за участю
позивачів ОСОБА_1, ОСОБА_2
відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4
представника позивача - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_6 про поділ спадкового майна та визнання права власності на частину спадкового майна, -
Позивачі звернулись до суду із позовом та просили суд поділити спадкове майно між спадкоємцями після смерті ОСОБА_7, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 року, яке складається з домоволодіння АДРЕСА_1, Ѕ частини автомобіля марки Фольксваген Транспортер д.з. НОМЕР_6 1988 року випуску колір синій, та Ѕ частини причепа марки ХТР 810240 д.з. НОМЕР_7,2000 року випуску, визнати за ними право власності на 1/5 частину зазначеного домоволодіння за кожним, на 1/10 частину автомобіля та 1/10 частину причепу за кожним у порядку спадкування та стягнути судові витрати по справі.
В ході судового засідання позивачі уточнили позовні вимоги та просили суд поділити вище перелічене спадкове майно після смерті ОСОБА_7, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 року, визнати за кожним з них право власності на 1/5 частину домоволодіння АДРЕСА_1, визнати за відповідачами ОСОБА_3, ОСОБА_4 та неповнолітньою ОСОБА_6, в інтересах якої дії відповідач ОСОБА_3 право власності на автомобіль марки Фольксваген Транспорт та на причеп марки ХТР 810240 за кожним стягнувши з відповідачів вартість 1/10 частини автомобіля та причепа на користь кожного з позивачів по 2 082, 50 грн. та стягнути з відповідачів судові витрати: судовий збір 604 грн., ІТЗ 120 грн., за проведення експертизи 738 грн. 82 коп., 200 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивачі зазначали, що перебували у фактичному шлюбі з 1964 року, від цих відносин 29 вересня 1965 року у них народився син ОСОБА_7. В 1999 році позивач ОСОБА_2 подарував сину домоволодіння АДРЕСА_1. ІНФОРМАЦІЯ_2 оку їх син ОСОБА_7 помер, після його смерті відкрилась спадщина, яка складається з домоволодіння АДРЕСА_1, Ѕ частини автомобіля марки Фольксваген Транспортер д.з. НОМЕР_6 1988 року випуску колір синій, та Ѕ частини причепа марки ХТР 810240 д.з. НОМЕР_7,2000 року випуску. Позивачі звернулись до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, але їм було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв'язку зі спором спадкоємців Відповідачі по справі є відповідно дружиною та дітьми їх сина. Домоволодіння АДРЕСА_1 належало їх сину згідно договору дарування, тому повинно бути розділено на п'ять частин, тобто доля кожного спадкоємця складає 1/5 частину домоволодіння, автомобіль та причіп було придбано у період шлюбу з відповідачкою ОСОБА_3, тому спадкове майно складається з Ѕ частини автомобіля та причепа і доля кожного спадкоємця складає 1/10 частину транспортних засобів.
Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2, а також представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_5 в судовому засіданні просили суд визнати за ними право власності на весь будинок, однак свої вимоги належним чином не виклали і не обґрунтували.
Відповідач ОСОБА_3, яка діє також в інтересах неповнолітньої ОСОБА_6 та відповідач ОСОБА_4 кожен окремо позов визнали частково, пояснюючи що згодні на розподіл спадкового майна після смерті ОСОБА_7 в частинах указаних в позові та не заперечували проти визнання за ними права власності на автомобіль марки Фольксваген Транспортер та причеп марки ХТР 810240, зобов'язавшись сплатити позивачам кожному окремо вартість 1/10 частини транспортних засобів.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши всі докази в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_7, що підтверджується свідоцтвом про народження серіїНОМЕР_8 (а.с.19).
ІНФОРМАЦІЯ_2 року помер ОСОБА_7, про що свідчить свідоцтво про смерть, видане 01.07.2008 року виконавчим комітетом Недайводської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області (а.с.14).
Після смерті ОСОБА_7 відкрилася спадщина у вигляді домоволодіння №25 по вул. Фрунзе с. Терноватка Криворізького району Дніпропетровської області, яке складається з житлового будинку А-1, літньої кухні Б, гаража В, погребу Г, сараю Д, сараю Е, сараю Ж, сараю З, вбиральні И, замощення І, басейну ІІ, огорожі 1-3, розташоване на земельній ділянці розміром 0,06 га, а також Ѕ частини автомобіля марки Фольксваген Транспортер, державний знак НОМЕР_1, 1988 р.в., колір синій двигун НОМЕР_2 куз. № НОМЕР_3, та Ѕ частини причепа марки ХТР 810240, держ.знак НОМЕР_4, 2000 р.в., колір світло-сірий, шасі № НОМЕР_5. Дані обставини підтверджуються договором дарування від 04.08.1999 року житлового будинку з господарськими спорудами, розташований в с. Терноватка Криворізького району Дніпропетровської області по вул.. Фрунзе, 25 (а.с.69), копією витягу з реєстру права власності на нерухоме майно, зареєстроване в КП ДОР „Криворізьке БТІ” за №8292 в книзі 24с-52 (а.с.10), довідкою КП ДОР „Криворізьке БТІ” №597 від 25.01.2010 року (а.с.9), довідкою Криворізького відділення РЕР ДАІ ГУ МВС України в Дніпропетровській області №14/6РЕР273 від 26.01.2010 року (а.с.11). Транспортні засоби були придбані відповідачем в період шлюбу з відповідачкою ОСОБА_3, що ніким не оспорюється та не заперечується.
За життя ОСОБА_7, померлий ІНФОРМАЦІЯ_2 року, заповіт не склав, про що відомо з довідки Криворізької районної державної нотаріальної контори №1261/01-14 від 16.06.2010 року (а.с.90).
Спадкоємцями першої черги за законом після смерті спадкодавця є його батьки - позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 дружина - відповідач ОСОБА_3 та діти відповідач ОСОБА_4 та неповнолітня ОСОБА_6 (а.с.52), про що зазначали позивачі в позові, та не заперечували відповідачі, частково визнаючи позов.
Після смерті ОСОБА_7, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 року до Криворізької районної державної нотаріальної контори з заявами про прийняття спадщини звернулися - мати померлого - ОСОБА_1, батько померлого - ОСОБА_2, з заявою про відмову від спадщини звернувся син померлого - ОСОБА_4. ОСОБА_3 та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, були зареєстровані за однією адресою із спадкодавцем і прийняли спадщину за фактом проживання на підставі ч.3 ст. 1268 ЦК України, що підтверджується листом Криворізької районної державної нотаріальної контори №76/01-14 від 19.01.2010 року (а.с.12).
Постановою державного нотаріуса Криворізької районної державної нотаріальної контори №2290/02-31 від 04.12.2009 року ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_6 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_7, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 року було відмовлено, у зв'язку з тим, що між заявниками виник спір щодо обсягу спадкової маси та належності вказаного спадкового майна спадкодавцеві (а.с. 34).
Відповідно до ст. 1261 ЦК України до спадкоємців першої черги відносяться діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив та батьки.
Відповідно до ч.1 ст. 1267 ЦК України частки у спадщини кожного із спадкоємців за законом є рівними.
Відповідно до ч.3 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Отже судом встановлено, що кожен із спадкоємців має право на успадкування після смерті ОСОБА_7, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 року, по 1/5 частині домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 та по 1/10 транспортних засобів: автомобіля марки Фольксваген Транспортер та причепу марки ХТР 810240.
Згідно частин 1, 2 статті 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки.
Таким чином, співвласник вправі вимагати грошової компенсації вартості його частки у власності лише в разі, якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом чи якщо спільне майно є неподільною річчю. Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою.
В судовому засіданні позивачі кожен окремо не заперечували проти компенсації вартості частки спадкового майна у вигляді транспортних засобів.
Згідно висновку експертного автотоварознавчого дослідження №03/10 від 18.06.2010 р., середня ринкова вартість причепу ХТР 810240 складає 828,00 грн., а відповідно до висновку експертного автотоварознавчого дослідження №02/10 від 18.06.2010 р., середня ринкова вартість автомобіля марки Фольксваген Транспортер складає 20097, 50 грн. (а.с. 22-26, 27-31). Отже вартість 1/10 частини зазначених транспортних засобів становить 2092,55 грн. Оскільки позивачі просили компенсувати їм кожному окремо вартість 1/10 частини автомобіля та причепу по 2 082 грн. 50 коп., а суд, відповідно до ч.1 ст. 11 ЦПК України розглядає справу в межах заявлених вимог, тому саме ця сума підлягає стягненню з відповідачів на користь позивача.
Таким чином суд, вважає за можливе в рахунок компенсації вартості 1/10 частини транспортних засобів: автомобіля марки Фольксваген Транспортер, державний знак НОМЕР_1, 1988 р.в., колір синій двигун НОМЕР_2 куз. № НОМЕР_3, та причепа марки ХТР 810240, держ.знак НОМЕР_4, 2000 р.в., колір світло-сірий, шасі № НОМЕР_5 стягнути з відповідачів на користь кожного з позивачів по 2 082,50 грн.
Вирішуючи питання щодо вимог позивачів про стягнення з відповідачів судових витрат: судового збору 604 грн., ІТЗ 120 грн., за проведення експертизи 738,82 грн., 2000 грн., суд виходив з наступного.
Згідно ч.1 ст. 79 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч.3 ст. 79 ЦПК України до витрат пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на інформаційно-технічне забезпечення, витрати на правову допомогу, витрати сторін та їх представників, що пов'язані з явкою до суду, витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведення судових експертиз, витрати пов'язані з проведенням огляду доказів за місцем їх знаходження та вчинення інших дій, необхідних для розгляду справи, витрати пов'язані з публікацією в пресі оголошення про виклик відповідача.
Відповідно до ч.1 ст. 88 ЦПК України, стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтвердженні судові витрати.
Враховуючи, що позивачами при поданні позовної заяви було понесені судові витрати: судовий збір в розмірі 604,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи у сумі 120 грн., що підтверджується наданими суду квитанціями, з відповідачів підлягають стягненню зазначені суми. Що стосується витрат позивачів в сумі 738, 82 грн., які були сплачені за надання послуг КП ДОР „Криворізьке БТІ”, та в сумі 200 грн., за визначення ринкової вартості транспортних засобів, які позивачі понесли під час підготовки документів, суд, виходячи з положень ч.3 ст. 79 ЦПК України не відносить їх до витрат, пов'язаних з розглядом справи, а тому в задоволенні цієї частини позовних вимог слід відмовити .
На підставі викладеного та керуючись ст.. 325, 328, 364, 367, 368, 1268, 1261, 1267, 1268 ЦК України, ст.ст. 10, 60, 79, 88, 174, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_6 про поділ спадкового майна та визнання права власності на частину спадкового майна - задовольнити частково.
Поділити спадкове майно, що лишилося після смерті ОСОБА_7, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 року, яке складається з домоволодіння АДРЕСА_1, Ѕ частини автомобіля марки Фольксваген Транспортер, державний знак НОМЕР_1, 1988 р.в., колір синій двигун НОМЕР_2 куз. № НОМЕР_3, та Ѕ частини причепа марки ХТР 810240, держ.знак НОМЕР_4, 2000 р.в., колір світло-сірий, шасі № НОМЕР_5.
Визнати за позивачами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за кожним окремо право власності на 1/5 частину домоволодіння АДРЕСА_1, яке складається з житлового будинку А-1, літньої кухні Б, гаража В, погребу Г, сараю Д, сараю Е, сараю Ж, сараю З, вбиральні И, замощення І, басейну ІІ, огорожі 1-3, розташований на земельний ділянці розміром 0.06 га.
Визнати за ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_4 кожним окремо право власності на автомобіль марки Фольксваген Транспортер, державний знак НОМЕР_1, 1988 р.в., колір синій двигун НОМЕР_2 куз. № НОМЕР_3 та причіп марки ХТР 810240, держ.знак НОМЕР_4, 2000 р.в., колір світло-сірий, шасі № НОМЕР_5, стягнувши солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 кожного окремо вартість 1/10 частини автомобіля і причепа в розмірі по 2 082 (дві тисячі вісімдесят дві) грн. 50 коп.
Стягнути солідарно з відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 604 (шістсот чотири) грн.00 коп., витрати по сплаті інформаційно - технічного забезпечення розгляду справи в розмірі 120 (сто двадцять) грн. 00 коп.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку в Апеляційний суд Дніпропетровської області через суд першої інстанції протягом 10 днів з дня його проголошення.
Повний текст рішення виготовлений 03.11.2010 року
Суддя