Справа № 308/6954/24
Провадження № 2/756/3302/24
30 липня 2024 року місто Київ
Оболонський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді - Ткач М.М.,
за участі секретаря судового засідання - Тагієва Р.Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні залу суду в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини,
Позивач ОСОБА_1 звернулася до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з позовом до відповідача ОСОБА_2 в порядку цивільного судочинства та просить розірвати укладений між сторонами шлюб, зареєстрований 28.05.2015 Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по м. Ужгороду реєстраційної служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції у Закарпатській області, актовий запис № 222; залишити проживати разом з нею неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 18.04.2024 матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , передані до Оболонського районного суду міста Києва для розгляду за підсудністю.
Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 20.05.2024 відкрито спрощене позовне провадження, з повідомленням (викликом) сторін.
29.05.2024 на адресу суду від позивача ОСОБА_1 надійшла заява, у якій серед іншого просить позовні вимоги у частині визначення місця проживання сина разом з позивачкою, залишити без розгляду.
29.05.2024 до суду від відповідача надійшла заява, у якій відповідач проти розірвання шлюбу не заперечує, просить суд проводити розгляд справи без його участі.
Учасники судового провадження у судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлялись.
У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши заяву ОСОБА_1 про залишення без розгляду позовних вимог в частині визначення місця проживання дитини разом з позивачкою, приходить до наступного висновку.
Положеннями ч. 1 ст. 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом. При цьому, п. 3 цієї ж статті передбачає, що учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право також мають особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Згідно з правилами ч.1 ст.13, ч.2 ст. 49 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи, позивач вправі не підтримувати заявлений позов.
Залишення позовної заяви без розгляду на підставі заяви позивача - це форма закінчення розгляду справи без ухвалення рішення. Зазначена процесуальна дія - це диспозитивне право позивача, передбачене нормами ЦПК України.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.
Оскільки позивачем до початку розгляду справи по суті подано до суду заяву про залишення позову без розгляду у частині вимог визначення місця проживання дитини разом із позивачкою, суд приходить до висновку про задоволення заяви позивача та залишення без розгляду позовних вимог в частині визначення місця проживання дитини разом із позивачкою.
Керуючись статтями 13, 49, 257, 260, 261, 354 ЦПК України, суд
Заяву ОСОБА_1 про залишення без розгляду позовних вимог в частині визначення місця проживання дитини - задовольнити.
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 в частині визначення місця проживання дитини - залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя М.М. Ткач