Справа № 756/6801/24
Провадження № 3/756/3251/24
02 серпня 2024 року місто Київ
Суддя Оболонського районного суду м. Києва Ткач М.М., розглянувши справу про адміністративне правопорушення стосовно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ №923985 від 27.05.2024, ОСОБА_1 ухиляється від виконання передбачених ст. 150 Сімейного Кодексу України обов'язків щодо вихованню свого малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , внаслідок чого останній 21.05.2024 близько 14.50 год за адресою: АДРЕСА_2 , вчинив крадіжку товару на суму 143,84 грн без НДС.
ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 184 КУпАП.
ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилася. При цьому, 02.08.2024 подала до суду заяву, у якій вину у вчиненні адміністративного правопорушення визнала, щиро кається у скоєному. Також, зазначила, що провела з сином виховну бесіду та зобов'язується більше займатись вихованням сина.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суддя приходить до наступного.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень, у спосіб, що передбачений Конституцією та Законами України.
Відповідно до ст. 280 КпАП України орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі статтею 129 Конституції України розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.
Відповідно до ст. 9 КпАП України адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідальність за ч. 1 ст. 184 КпАП України передбачена за ухилення батьками або особами, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Отже диспозиція вказаної норми є бланкетною, тобто такою, що відсилає до норм іншого законодавчого акта, тому формулюючи суть правопорушення вказівка на нормативний акт, який передбачає обов'язки батьків по вихованню дітей, є обов'язковою.
Об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КпАП проявляється у невиконанні батьками або особами, що їх замінюють, обов'язків щодо виховання дітей, а саме: залишення впродовж тривалого строку дитини без будь-якого нагляду; ухилення від виховання дітей (у т.ч. незабезпечення відвідування ними школи, контролю за проведенням дозвілля); незабезпечення дитині безпечних умов перебування за місцем проживання чи в іншому місці; невжиття заходів щодо їх лікування; безпідставне обмеження в харчуванні, одязі, інших предметах першої необхідності; штучне створення незадовільних побутових умов тощо.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 ухиляється від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо виховання дитини.
Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 184 КпАП України, підтверджується матеріалами справи, а саме протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАБ №923985 від 27.05.2024, рапортами, поясненнями та іншими документами.
Відповідно до ч. 1 ст. 184 КпАП України ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей тягне за собою попередження або накладення штрафу від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно зі ст. 23 КпАП України адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Разом із цим, за приписами ст. 22 КпАП України при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
Викладені обставини у своїй сукупності суд визнає такими, що свідчать про малозначність вчиненого правопорушення, а також дають підстави вважати, що ОСОБА_1 в подальшому таких порушень не буде допускати, а тому у даному конкретному випадку, суд вважає можливим звільнити її від адміністративної відповідальності і обмежитись оголошенням усного зауваження.
Пунктом 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» та ст. 40-1 КпАП України визначено, що судовий збір стягується лише у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, а тому, враховуючи, що усне зауваження не відноситься до видів адміністративних стягнень з огляду на ст. 24, ч. 2 ст. 284 КУпАП, не вбачає підстав для звернення судового збору.
Керуючись статтями 22, 184, 283-285 КпАП України, суд
Звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 184 КпАП України, обмежившись усним зауваженням.
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.184 КпАП України закрити.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її постановлення.
Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя М.М.Ткач