Справа № 686/16057/24
Провадження № 1-кс/686/5035/24
30 липня 2024 року м. Хмельницький
Слідчий суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , особи, яка подала скаргу ОСОБА_3 , представника ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань,
встановив:
ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області зі скаргою на бездіяльність слідчого щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, в якій просить зобов'язати слідчого внести відомості до ЄРДР за його заявою-повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
Узагальнені доводи скарги.
У скарзі ОСОБА_3 зазначає, що 22.05.2024 він отримав відмову у внесенні відомостей до ЄРДР за заявою про вчинення кримінального правопорушення у листі ТУ ДБР, розташованого у м.Хмельницькому №1030зкп/х/14-01-01-20570/2024.
З огляду на це, на думку особи, яка подала скаргу, слідчим допущено бездіяльність та не виконані вимоги ст.214 КПК України.
Процесуальні дії суду для підготовки до розгляду скарги.
Задля забезпечення повноти та об'єктивності розгляду скарги слідчим суддею із ТУ ДБР у м.Хмельницькому витребувані матеріали перевірки за заявою ОСОБА_3 .
Позиції учасників провадження.
В судовому засіданні ОСОБА_3 і його представник - адвокат ОСОБА_4 висловились на підтримку поданої скарги та просили її задовольнити.
Уповноважена особа ТУ ДБР у м.Хмельницькому у судове засідання не з'явилася, не зважаючи на належне повідомлення про час та місце розгляду скарги.
Разом із тим, від органу досудового розслідування надійшли матеріали перевірки № №1030зкп/х від 04.04.2024 за зверненням ОСОБА_3 .
Враховуючи положення статті 306 КПК України, та з метою дотримання розумних строків розгляду скарги, що є одним з пріоритетних завдань кримінального провадження, здійснення якого має забезпечити, зокрема, слідчий суддя на досудовому провадженні, слідчий суддя вважає можливим провести розгляд скарги за відсутності представника особи, бездіяльність якої оскаржується.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали скарги, заслухавши пояснення учасників провадження дійшов такого висновку.
Право та судова практика
Відомості, які підлягають внесенню до ЄРДР та їх перелік визначені ч.5 ст. 214 КПК України, відповідно до положень якої до ЄРДР підлягають внесенню, серед інших відомостей, короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлені з іншого джерела.
Аналогічні за змістом норми містяться у п.2 Розділу ІІ Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення (далі - Положення), затвердженого наказом Генерального прокурора України №298 від 30.06.2020, згідно з яким відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела повинні відповідати вимогам п. 4 ч. 5 ст. 214 КПК України, зокрема, мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до висновку, що викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 818/1526/18 у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Аналіз змісту положень ст. 214 КПК України свідчить про обов'язковість вчинення дій лише щодо прийняття та реєстрації заяви, як це передбачено у частині четвертій вказаній статті, і відмова у вчиненні таких дій не допускається.
При цьому зміст частини першої зазначеної статті не передбачає імперативного обов'язку слідчого чи прокурора вносити до ЄРДР всі прийняті та зареєстровані ними заяви, зокрема ті, що не містять у собі відомостей про склад кримінального правопорушення, передбаченого діючим Кримінальним кодексом України.
Предметом судового контролю слідчого судді може бути лише бездіяльність слідчого чи прокурора щодо невнесення відомостей до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, тобто саме заява чи повідомлення про кримінальне правопорушення є передумовою для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР та для початку досудового розслідування в кримінальному провадженні.
Реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення та можуть об'єктивно свідчити про вчинення особою такого кримінального правопорушення. Якщо у заяві чи повідомленні таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, що повинні бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Підставами вважати, що в заяві чи повідомленні містяться відомості саме про злочин є об'єктивні дані, які дійсно свідчать про наявність ознак злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджує реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину). Вказане слугує гарантією для кожної особи від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу.
Якщо ж зі змісту повідомлення про кримінальне правопорушення є очевидним, що обставини, викладені в ньому, не свідчать про те, що існує ймовірність вчинення будь-якого кримінального правопорушення і ці обставини для отримання зазначеного вище висновку не потребують перевірки засобами кримінального процесу або в силу його занадто абстрактного характеру неможливо встановити ні попередню кваліфікацію кримінального правопорушення, ні предмет, межі та напрямок досудового розслідування, яке ініціюється заявником, то такі повідомлення не мають вноситися до ЄРДР. Такий висновок відповідає Рішенню Конституційного Суду України у справі за конституційною скаргою ОСОБА_5 від 17.06.2020, згідно пункту 5 мотивувальної частини якого зазначено, що "встановлений законодавцем обсяг судового захисту стосовно оцінки бездіяльності уповноважених державних органів має забезпечити ефективність судового контролю, який має бути забезпечено під час розгляду відповідних питань хоча б у двох судових інстанціях: законодавець має запровадити такий обсяг судового контролю за бездіяльністю слідчого чи прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Реєстру після отримання заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення, що дозволяв би здійснити ефективний судовий контроль щодо відповідних питань та за наявності підстав надати особі можливість ініціювати початок кримінального провадження, а отже, надати їй реальний доступ до судового захисту".
Указане відповідає і правовому висновку Верховного Суду у справі 30 вересня 2021 року у справі № 556/450/18, провадження № 51-4229км20, де суд зазначає, що слідчий, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ним приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР.
Таким чином, підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких разом із прізвищем, ім'ям, по-батькові (найменуванням) потерпілого або заявника, серед іншого, вноситься до ЄРДР.
За положеннями ст.2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно із ст.7 КПК України в якості загальної засади кримінального провадження проголошено змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Крім того, основним елементом об'єктивної сторони будь-якого злочину є його суспільна небезпечність. Злочин серед інших правопорушень характеризується найвищим ступенем суспільної небезпечності і саме це дозволяє відмежовувати його від близьких за об'єктивними і суб'єктивними ознаками інших правопорушень.
Застосовувати державний механізм для здійснення досудового розслідування доцільно лише у випадку, коли наявні підстави вважати, що було вчинено кримінальне правопорушення. Безпідставне ініціювання кримінального провадження є недопустимим і може порушувати права конкретних осіб, відносно яких таке провадження здійснюватиметься та є неефективним з точки зору використання державних ресурсів.
Отже, вирішальним чинником для внесення до ЄРДР відомостей за заявою про вчинення є саме наявність у цій заяві обставин, що свідчать про кримінальне правопорушення, а не вказана автором назва поданого документу.
З огляду на наведене, слідчий суддя приходить до висновку про неможливість ініціювання кримінального провадження шляхом внесення відомостей до ЄРДР без належних на те підстав.
Оцінка встановлених обставин та відповіді на доводи скарги.
Із матеріалів скарги слідує, що ОСОБА_3 звернувся до Верховної Ради України із заявою про вчинення кримінального правопорушення , датовано. 26.02.2024 , яка була надіслана за належністю до Вінницької обласної прокуратури, звідки 26.03.2024 за вих.. №2-799 вих-24, надіслана до Хмельницької обласної прокуратури.
Хмельницькою обласною прокуратурою заява ОСОБА_3 29.03.2024 за вих..№31-1941вих-24 надіслана за належністю до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого в м. Хмельницькому, де 04.04.2024 зареєстрована за №1030зкп/х.
За результатами перевірки за указаною заявою ОСОБА_3 листом за підписом тимчасового виконувача обов'язків керівника першого слідчого відділу ТУ ДБР розташованого в м. Хмельницькому ОСОБА_6 від 03.05..2024 №1030зкп/х/14-01-01-20570/2024 була надана відповідь в якій зазначено, що у його зверненні відсутні об'єктивні дані, які б свідчили про вчинення кримінального правопорушення, а тому немає підстав для внесення відомостей до ЄРДР.
Зі змісту заяви про вчинення кримінального правопорушення слідує, що ОСОБА_3 зазначає особами, які вчинили кримінальне правопорушення працівників МВСУ Хмельницької області Лишень, Середи, Бондара, Васільєва, Кремньова, Ладанського, Москальчука, Нікольчука, Нісходовського, Байталюка, Власенчука, Кононюка, Бетшех, ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , Лозінської, Барбанюка, ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , прокурорів Хмельницької прокуратури Готри, Івасюка, Чорноморця, Мельника, Лисюка, Леськів, Синишена, Павлишена, Гриньків, Пападюка, Мензило, Косидла, Мартиненка та слідчих ДБР Хмельницької області, лікаря Шапран, працівників СІЗО №29 Вовнянка, Мудрецького, Тернопільського, Придолоби, Мельника, Сухораба.
Під час розгляду скарги слідчим суддею не встановлено обставини, що свідчать про ознаки вчинення особами, на яких вказує ОСОБА_3 , кримінального правопорушення, зокрема відсутні об'єктивні дані, які б свідчили про реальну необхідність внесення відомостей до ЄРДР, оскільки в заяві фактично викладені обставини, які зводяться лише до незгоди з професійною і процесуальною діяльністю працівників правоохоронних органів, прокуратури, слідчого ізолятора та медичного працівника.
Ініціювання кримінального переслідування щодо указаних скаржником осіб за встановлених обставин, є необґрунтованим засобом кримінально-правового примусу та не відповідає приписам кримінального процесуального закону.
Крім цього, зазначені у заяві ОСОБА_3 інформація про факт можливого вчинення кримінального правопорушення була предметом дослідження слідчими суддями Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області.
Ухвалою слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 20.05.2024, постановленою у справі № 686/21191/23 за скаргою ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого, яка полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР про кримінальне правопорушення надана правова оцінка обставинам звернення скаржника із аналогічною за викладом фактичних обставин заявою зареєстрованою у ТУ ДБР у м.Хмельницькому за №2707зкп/14-01-01-5715/2023 та скаргою та відмовлено у її задоволенні.
Ухвалою Хмельницького апеляційного суду у вказаній справі у задоволенні апеляційної скарги заявника ОСОБА_3 відмовлено, ухвалу слідчого судді Хмельницького міськрайонного Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 20 травня 2024 року, на бездіяльність уповноваженої особи Територіального управління ДБР, розташованого у м. Хмельницькому щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Указані ухвали слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області та Хмельницького апеляційного суду набрали законної сили.
Звернення особи, яка бажає ініціювати кримінальне провадження до органу досудового розслідування та/або суду повторно із заявою/повідомленням про вчинення кримінального правопорушення, яка уже була предметом дослідження та по якій прийняте рішення, за наведених обставин, є неприйнятним.
Ініціювання кримінального переслідування щодо особи за встановлених обставин, є необґрунтованим засобом кримінально-правового примусу та не відповідає приписам кримінального процесуального закону.
За таких обставин, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність підстав для внесення відомостей до ЄРДР за поданою ОСОБА_3 заявою про вчинення кримінального правопорушення.
Отже, доводи особи, яка подала скаргу, про допущення бездіяльності та невиконання вимог частини 1 статті 214 КПК України після отримання його заяви про вчинення кримінального правопорушення, не знайшли свого підтвердження.
А тому підстав для задоволення скарги та процесуального реагування слідчим суддею, немає.
Керуючись положеннями статей 306, 307, 309 КПК України, слідчий суддя
постановив:
У задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань,відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1