16 вересня 2010 р. Справа № 60002/09/9104
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді Яворського І.О.,
суддів Кушнерика М.П., Сапіги В.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Військового прокурора Рівненського гарнізону на ухвалу Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 18 червня 2009 року у справі за позовом Військового прокурора Рівненського гарнізону в інтересах ОСОБА_1 до військової частини А 1358 про стягнення заборгованості, -
В червні місяці 2009 року позивач звернувся до суду з позовом, з якого вбачається, що військовою прокуратурою Рівненського гарнізону проведено прокурорську перевірку щодо додержання посадовими особами військової частини А 1358 вимог Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Під час перевірки було встановлено, що наказом командира військової частини А 1358 № 94 від 06 березня 2008 року прапорщику ОСОБА_1 надано матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань. Проте, нарахована матеріальна допомога ОСОБА_1 не виплачувалась. Таким чином, заборгованість військової частини А 1358 перед ОСОБА_1 станом на 29 травня 2009 року становить 1615 гривень 13 копійок. Позивач просив стягнути з військової частини А 1358 на користь військовослужбовця ОСОБА_1 нараховану, але не виплачену матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2008 рік в розмірі 1615,13 коп.
Ухвалою Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 18 червня 2009 року адміністративний позов Військового прокурора Рівненського гарнізону в інтересах ОСОБА_1 до військової частини А 1358 про стягнення заборгованості по виплаті матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань -повернуто Військовому прокурору Рівненського гарнізону для пред'явлення його за підсудністю.
Згадана ухвала оскаржена в апеляційному порядку позивачем -Військовим прокурором Рівненського гарнізону. Вважає, що рішення суду прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення права, оскільки справа, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 18 КАС України ( в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) повинна розглядатися місцевим загальним судом як адміністративним судом.
Особи, які беруть участь у справі в судове засідання для розгляду апеляційної скарги не прибули, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, клопотань від осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю не поступило, а тому, колегія суддів, у відповідності до п.п. 1,2,ч. 1 ст. 197 КАС України, вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у матеріалах справи. Справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів.
Перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судовому рішенні, колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду дійшла висновку про безпідставність апеляційної скарги та законність рішення суду першої інстанції.
При цьому колегія суддів враховує наступне.
Згідно ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Ст.69 КАС України передбачає, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обгрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
На підставі ч.2 ст.18 КАС України окружним адміністративним судам підсудні адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган державної влади, інший державний орган, орган влади Автономної Республіки Крим, їх посадова чи службова особа, крім справ з приводу їхніх рішень, дій чи бездіяльності у справах про адміністративні проступки та справ, які підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам.
Військовий прокурор заявив позов в інтересах військовослужбовця з приводу прийняття його на публічну службу і її проходження, зокрема, з приводу виплати грошового забезпечення при наданні відпустки.
Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що п.3 ч.1 ст.18 КАС України виключений згідно Закону України від 18 лютого 2010 року.
З врахуванням викладеного вище, судом першої інстанції прийнято законне рішення, ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Рішення ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин справи, підтверджених тими доказами, які були наявними у матеріалах справи та досліджені в судовому засіданні.
Ухвала суду першої інстанції є законною і підстав для її зміни чи скасування немає.
Керуючись ст.ст. 195, 197, 199 ч.1 п.1, 200 п.1 ч.1, 205 ч.1; 206, 254 КАС України, колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду, -
Апеляційну скаргу Військового прокурора Рівненського гарнізону залишити без задоволення, ухвалу Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 18 червня 2009 року по справі № 2а-545/09/2214 - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя І.О.Яворський
Судді М.П. Кушнерик
В.П. Сапіга