16 вересня 2010 р. Справа № 87963/09/9104
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :
головуючого судді Яворського І.О.,
суддів: Кушнерика М.П., Сапіги В.П.,
при секретарі судового засідання Куземському В.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Волочиського районного суду Хмельницької області від 12 листопада 2009 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Кам'янець-Подільського міськрайонного управління юстиції, Кам'янець-Подільського районного відділу державної виконавчої служби, Кам'янець-Подільського міського відділу державної виконавчої служби Кам'янець-Подільського міськрайонного управління юстиції, Головного управління Державного казначейства України у Хмельницькій області про визнання неправомірними дій, стягнення матеріальної та моральної шкоди,-
Позивач, ОСОБА_1, 24 жовтня 2007 року звернувся з позовом в суд до Кам'янець-Подільського міськрайонного управління юстиції, Кам'янець-Подільського районного відділу державної виконавчої служби, Кам'янець-Подільського міського відділу державної виконавчої служби Кам'янець-Подільського міськрайонного управління юстиції, Головного управління Державного казначейства України у Хмельницькій області та просив визнати неправомірними дії державних виконавців щодо виконання вироку, стягнути матеріальну та моральну шкоду.
В обґрунтування своїх вимог позивач вказує на те, що 18.04.2001 року вироком Кам'янець-Подільського районного суду на його користь стягнено 8278, 76 грн. солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 На виконання рішення судом видано виконавчий лист. 05.07.2006 року державною виконавчою службою постановою від 20.06.2006 року йому повернуто дублікати виконавчих листів на виконання вироку суду. В зв'язку з цим просить визнати дії державної виконавчої служби неправомірними.
Постановою Волочиського районного суду Хмельницької області від 12 листопада 2009 року в справі №2а-393/09 в задоволенні адміністративного позову було відмовлено.
Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову, суд виходив з мотивів пропуску строку звернення до суду визначеного ст. 99 та ст. 181 КАС України, та зазначив, що про порушення своїх прав та інтересів позивач дізнався 20.06.2006 року, а тільки 24.10.2007 року звернувся з адміністративним позов за захистом своїх порушених прав. Поважних причин на пропуск строку звернення до суду не навів, та й не просив його поновити.
Не погодившись із зазначеним судовим рішенням ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Волочиського районного суду Хмельницької області від 12 листопада 2009 року в справі №2а-393/09 та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. В обґрунтування своїх вимог зазначає, що суд першої інстанції не врахував поданих документів, що підтверджують правильність доводів, не прийняв до уваги викладених аргументів та прийняв рішення в порушення норм Конституції України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що в задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1 слід відмовити, а оскаржувану постанову залишити без змін. При цьому колегія суддів виходить з наступних міркувань.
Судом встановлено, що 18.04.2001 року вироком Кам'янець-Подільського районного суду на його користь стягнено 8278, 76 грн. солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 На виконання рішення судом видано виконавчий лист. 27.04.2001 року державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Кам'янець-Подільського управління юстиції винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. 23.04.2003 року було проведено опис майна ОСОБА_3 Відповідно до договору описане майно передане на реалізацію ХФ СДП «Укрспецюст». Однак, майно реалізовано не було, оскільки покупці такого майна були відсутні. 22.08.2003 року проведено переоцінку майна на 30 %. Відповідно до ст. 61 Закону України «Про виконавче провадження»стягувачу було надіслано повідомлення про залишення непроданого майна за собою. Однак, стягувач прийняти дане майно відмовився. Таким чином виконавчі листи йому були повернені 05.07.2006 року на підставі постанови від 20.06.2006 року.
Як вказує апелянт протягом 6 років, починаючи від 2001 року неодноразово звертався з скаргами на дії державної виконавчої служби з приводу не виконання вироку суду, яким йому присуджено відшкодування матеріальної шкоди завданої злочином в сумі 8278,76 грн., однак його звернення залишались без відповідного реагування, а рішення суду так і не було виконано.
05.07.2006 року виконавчі листи стягувачеві були повернені без виконання.
Колегія суддів вважає, що саме з цією датою слід пов'язувати плин строку звернення до адміністративного суду за захистом порушених прав, оскільки після цієї дати жодних дій на виконання вироку не вчинялось та позивач не звернувся за захистом своїх порушених прав до адміністративного суду, оскільки дізнався про повернення виконавчих документів без виконання.
Відповідно до ч.2 статті 99 КАС України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Як вбачається з матеріалів справи позивачем оскаржуються дії органу державної виконавчої служби, а тому згідно ч. 1,2 ст. 181 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб. Позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
Як видно з аналізу статтей 99 та 181 Кодексу адміністративного судочинства України, дані статті конкурують між собою як загальна та спеціальна, причому спеціальним нормам надається перевага перед загальними, а тому застосуванню в даному випадку підлягає норма спеціальна, тобто норма ч. 2 ст. 181 КАС, яка встановлює, що позовну заяву про оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач дізнався про порушення свого права 05.07.2006 року, коли отримав інформацію, що виконавчі листи були повернені без виконання, а з позовною заявою звернувся до суду 24.10.2007 року. Поважних причин на пропуск строку звернення до суду не навів, та не просив поновити строк звернення до суду.
Таким чином, позивач ОСОБА_1 пропустив встановлений десятиденний строк звернення до суду щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, а тому суд першої інстанції правильно вирішив, що в позові слід відмовити.
З врахуванням викладеного вище, судом першої інстанції прийнято законне рішення, ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Згідно ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду першої інстанції без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову без змін.
Керуючись ч.3 ст.160, ст.195, ст.196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.206, ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Волочиського районного суду Хмельницької області від 12 листопада 2009 року в справі №2а-393/09 -без змін.
Ухвала апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили, а у разі складення ухвали в повному обсязі, відповідно до ч.3 ст. 160 КАС України -з дня складення її в повному обсязі.
Головуючий суддя І.О.Яворський
Судді М.П. Кушнерик
В.П. Сапіга
Повний текст
виготовлено та підписано
21.09.2010 р.