16 вересня 2010 р. Справа № 28429/10/9104
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :
головуючого судді Яворського І.О.,
суддів: Кушнерика М.П., Сапіги В.П.,
при секретарі судового засідання Куземському В.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Релігійної громади Свідків Єгови Сихівського району міста Львова на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 28 травня 2010 року про відмову у вжитті заходів забезпечення позову по справі за позовом Релігійної громади Свідків Єгови Сихівського району м.Львова до Державної податкової інспекції у Сихівському районі міста Львова про визнання нечинним рішення, -
У квітні місяці 2010 року вказаний вище позивач звернувся до суду з позовом і просив постановити рішення про визнання нечинним рішення суб»єкта владних повноважень, а саме: наказу №123 від 16 березня 2010 року та направлення №154 від 17 березня 2009 року на проведення з 17 березня 2009 року по 23 березня 2009 року позапланової виїзної документальної перевірки Релігійної громади Свідків Єгови.Направлення видпавалось начальником ДПІ у Сихівському районі міста Львова.Позивач також просив відшкодувати йому матеріальну та моральну шкоду.
Львівський окружний адміністративний суд свою ухвалою 28 травня 2010 року, розглянувши клопотання Релігійної громади Свідків Єгови Сихівського району міста Львова про вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії вимог ДПІ нараховувати та сплачувати збір за геологорозвідувальні роботи, відмовив у задоволенні клопотання.
Суд першої інстанції вказав, що частинами 3 і 4 статті 117 КАС України передбачено вичерпний перелік заходів забезпечення позову, які можуть бути застосовані судом за достатніх для цього підстав.
На ухвалу суду Релігійною громадою Свідків Єгови Сихівського району міста Львова подана апеляційна скарга. Апелянт в апеляційній скарзі, зокрема, вказує на те, що в порушення ст.117 КАС України суд першої інстанції, розглядаючи клопотання позивача про забезпечення позову не пересвідчився в тому, чи існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.
Перевіривши у відкритому судовому засіданні матеріали справи і давши їм юридичну оцінку, колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду вважає оскаржувану ухвалу законною і констатує наступне.
Згідно ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративного суду можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи Законами України встановлено інший порядок судового провадження.
На підставі ст.69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.
У відповідності до ст.117 КАС України суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень. Ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову постановляє суд першої інстанції, а якщо розпочато апеляційне провадження, то таку ухвалу може постановити суд апеляційної інстанції.
На підставі п.17 Постанови Пленуму Вищого Адміністративного суду України від 06 березня 2008 року №2 «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ»судам необхідно враховувати, що згідно з частинами третьою та четвертою статті 117 КАС України забезпечення позову в адміністративних справах допускається лише у двох формах: зупинення дії рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються; заборони вчиняти певні дії. Наведений перелік підстав забезпечення позову є вичерпним .В ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень. Судам слід мати на увазі, що забезпеченням зазначеного адміністративного позову в такий спосіб суди виходять за межі підстав забезпечення позову, передбачених частиною першою статті 117 КАС України, що є неприпустимим.
Суд першої інстанції правильно вказав, що акти, дію яких пропонується зупинити (вимоги, повідомлення та документи), не є рішеннями суб'єкта владних повноважень, які безпосередньо породжують права чи обов'язки, що стосуються даного предмету спору. Крім того, правовідносини виникли лише між ДПІ і Позивачем, а інші державні органи, що приймали зазначені документи, не мають ніякого відношення до цієї справи.
Колегія суддів не погоджується з тим, що в даній ситуації невжиття заходів забезпечення позову може утруднити виконання рішення суду в майбутньому. Тим самим, необхідно дати можливість суду першої інстанції розглянути справу по суті.
Враховуючи викладене вище, ухвала судді є законною і підстав для її скасування немає.
Керуючись ст.ст.117, 118, 160 ч.3, 195, 196, 199, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду, -
Апеляційну скаргу Релігійної громади Свідків Єгови Сихівського району міста Львова залишити без задоволення, а ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 28 травня 2010 року про відмову у вжитті заходів забезпечення позову по справі № 2а-2922/10/1370 -без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя І.О.Яворський
Судді М.П. Кушнерик
В.П. Сапіга
Повний текст
виготовлено та підписано
21.09.2010 р.