02 вересня 2009 р. Справа № 20591/10/9104
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :
головуючого судді Яворського І.О.,
суддів: Обрізка І.М., Сапіги В.П.,
при секретарі судового засідання Куземському В.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми «ВІСА»на ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2010 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми «ВІСА»до Рівненського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про скасування рішення ,-
Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма «ВІСА»в лютому 2010 року звернувся з позовом в суд до Рівненського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України та просив скасувати рішення адміністративної колегії Рівненського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету від 03.12.2009 року № 70 та застосований до ТзОВ ВКФ «ВІСА»штраф.
В обґрунтування своїх вимог вказує, те що таке рішення суперечить нормам законодавства, зокрема ст.12 Закону України «Про захист економічної конкуренції». Позивач також вказує, що не порушував порядок діяльності який визначений в «Методиці визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання на ринку»затвердженої розпорядженням Антимонопольного комітету України від 05.03.2009 року № 49-р.
Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2010 року у справі №2а-477/10/1770 провадження у справі закрито. Зокрема суд вказав, що справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Не погодившись із зазначеним судовим рішенням товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма «ВІСА»подано апеляційну скаргу в якій просить скасувати ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2010 року у справі №2а-477/10/1770 та постановити нову ухвалу з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду справи, оскільки вважає що даний спір є публічно-правовий, а тому повинен розглядатися в порядку адміністративного судочинства.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія приходить до висновку, що апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми «ВІСА»слід задовольнити, а оскаржувану ухвалу скасувати з направленням справи для продовження розгляду в суд першої інстанції. При цьому колегія суддів виходить з наступних міркувань.
Судом встановлено, що до початку судового розгляду справи відповідач подав письмове клопотання про закриття провадження в адміністративній справі та передачу спору на розгляд до Господарського суду Рівненської області.
У ст. 1 Закону України «Про Антимонопольний комітет України»від 26 листопада 1993 року № 3659-ХІІ Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель, що узгоджується з ознаками наведеними у ст. 3 КАС України.
Частиною 2 ст. 4 КАС України встановлено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
Статтею 12 ГПК України встановлено категорії справ, які підвідомчі господарським судам. Частиною 1, 2 ст. 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції»визначено, що заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено. Рішення Антимонопольного комітету України, адміністративної колегії Антимонопольного комітету України та державного уповноваженого Антимонопольного комітету України оскаржуються до господарського суду міста Києва. Рішення адміністративної колегії територіального відділення Антимонопольного комітету України оскаржуються до господарських судів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя.
Відповідно до пункту 13 розділу VІІ Прикінцеві та перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України, Закони та інші нормативно-правові акти до приведення їх у відповідність із цим Кодексом діють у частині, що не суперечать цьому Кодексу.
Колегія суддів зазначає, що Закон України «Про захист економічної конкуренції»прийнятий 11.01.2001 року (зареєстрований під №2210-ІІІ) та набрав чинності через рік після опублікування. Законом України від 15.05.2003 р. N 762-IV «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України»внесено зміни до частини другої статті 60 де слова "Вищого арбітражного суду України" та "арбітражного суду Автономної Республіки Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських арбітражних судів" замінити відповідно словами "господарського суду міста Києва" та "господарських судів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя".
Кодекс адміністративного судочинства України прийнятий 06.07.2005 року та згідно Прикінцевих та перехідних положень набрав чинності з 1 вересня 2005 року.
Таким чином до набрання чинності Кодексом адміністративного судочинства України
процесуальний порядок вирішення спорів за участю органів Антимонопольного комітету України регулювався Законом України «Про захист економічної конкуренції» та нормами ГПК України.
Після набранням чинності КАС України Закон України «Про захист економічної конкуренції» містить спеціальні норми щодо захисту економічної конкуренції та загальні, що стосуються визначення порядку захисту в суді суб'єктом господарювання прав, порушених органами Антимонопольного комітету України. З останнього питання спеціальними є норми процесуального законодавства, зокрема Кодексу адміністративного судочинства та Господарського процесуального кодексу України.
З огляду на викладене, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних та юридичних осіб з органами Антимонопольного комітету України, як суб'єктами владних повноважень, щодо оскарження їхніх рішень, дій чи бездіяльності.
Згідно ж п.3 ч.1 ст.199 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду суд апеляційної інстанції може скасувати ухвалу суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі і направити справу для продовження розгляду.
Таким чином ухвала Рівненського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2010 року про закриття провадження в справі №2а-477/10/1770 підлягає скасування з направленням справи для продовження розгляду в суд першої інстанції.
Керуючись ч.1 ст. 28, ч.3 ст.160, ст.195, ст.196, п.3 ч.1 ст.199, ст.204 ч. 1 п.4, п.6 ч.1 ст.205, ст.206, ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми «ВІСА»задовольнити, а ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2010 року у справі №2а-477/10/1770 -скасувати, а справу направити в суд першої інстанції для продовження розгляду.
Ухвала апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя І.О. Яворський
Судді І.М. Обрізко
В.П. Сапіга
Повний текст
виготовлено та підписано
07.09.2010 р.