Справа № 2а-3863/10/1770
"13" серпня 2010 р. 11год. 35хв. м. Рівне
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Боймиструка С.В. за участю секретаря судового засідання Маньковського Д.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі від:
позивача: Крестинська Л.А.;
відповідача: Іл'юк Н.В.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Управління у справах захисту прав споживачів у Рівненській області
до Відділ державної виконавчої служби Рівненського міського управління юстиції
про визнання протиправною та скасування постанови,-
Позивач -Управління у справах захисту прав споживачів у Рівненській області звернувся до суду з адміністративним позовом до Відділу державної виконавчої служби Рівненського міського управління юстиції , відповідно до якого просить
- визнати протиправною та скасувати постанову відділу державної виконавчої служби Рівненського міського управління юстиції від 30.07.2009 року про повернення виконавчого документа, винесену у виконавчому провадженні № 7948028 з виконання постанови управління у справах захисту прав споживачів у Рівненській області № 948 від 01.10.2007 року.
- зобов'язати Відділ державної виконавчої служби Рівненського міського управління юстиції здійснити всіх передбачених Законом України "Про виконавче провадження" заходів щодо неупередженого, своєчасного і повного здійснення виконавчих дій у зазначеному виконавчому провадженні.
Обґрунтовуючи позовні вимоги зазначає, що відповідачем неповно вчинялися дії щодо виконання постанови 01.10.2007 року про стягнення з ОСОБА_3 штрафу в сумі 366,90 грн. Також вказує, що постанову від 30.07.2009 року про повернення виконавчого документа позивач отримав 23.07.2010 року. Вважає, що відповідачем порушені вимоги ст.ст. 5, 20 Закону України "Про виконавче провадження".
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просить їх задовольнити повністю.
Представник відповідача в судовому засіданні позов заперечив, зокрема зазначив, що по обумовленому виконавчому провадженні ним були вчинені всі необхідні дії, передбачені Законом України "Про виконавче провадження". В позові просить відмовити повністю.
Заслухавши пояснення представників сторін, давши оцінку доказам у справі, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини справи, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення з таких підстав.
30.07.2009 року Відділом державної виконавчої служби Рівненського міського управління юстиції винесено постанову (копія -а.с. 7) про повернення виконавчого документа -постанови № 948, виданої 01.01.2007 року Управлінням у справах захисту прав споживачів про стягнення з ОСОБА_3 штрафу в сумі 366,90 грн. (копія -а.с.8).
Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 21 квітня 1999 р. N 606-XIV з наступними змінами та доповненнями (далі за текстом -Закон N 606-XIV) встановлено, що виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) -це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).
Відповідно до Закону України "Про державну виконавчу службу" примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, відділів державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції, районних, міських (міст обласного значення), районних в містах відділів державної виконавчої служби відповідних управлінь юстиції (далі - державні виконавці) (ч. 2 ст.2 Закону N 606-XIV), які відповідно до ч. 2 ст. 5 цього Закону зобов'язані здійснювати необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (виконавчого документу), у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом.
Місце проведення виконавчих дій встановлено ст. 20 Закону N 606-XIV. Зокрема, ч. 1 передбачено, що виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Якщо боржник є юридичною особою, то виконання провадиться за місцезнаходженням його постійно діючого органу або майна. Виконання рішення, яке зобов'язує боржника вчинити певні дії, провадиться державним виконавцем за місцем здійснення таких дій (ч.2).
Частиною 3 цієї статті передбачено право державного виконавця проводити виконавчі дії щодо виявлення та звернення стягнення на кошти, що знаходяться на рахунках та вкладах боржника в установах банків чи інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях на території, на яку поширюється юрисдикція України.
Статтею 40 передбачені підстави для повернення стягувачеві виконавчого документу, прийнятого державним виконавцем до виконання, за яким стягнення не провадилося або було проведено частково.
Як вбачається з оскаржуваної постанови, вона прийнята на підставі п. 5 ст. 40 Закону N 606-XIV, згідно з яким виконавчий документ повертається стягувачеві, якщо в результаті вжитих державним виконавцем заходів неможливо з'ясувати місцезнаходження боржника - юридичної особи, місце проживання, перебування боржника - фізичної особи (за винятком виконавчих документів, зазначених у частині першій статті 42 цього Закону), а також виконавчих документів, за якими мають бути стягнені грошові кошти чи інше майно, та інших виконавчих документів, які можуть бути виконані без безпосередньої участі боржника.
Дана норма також закріплена в абз. 6 п. 4.11.1 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженій Наказом Міністерства юстиції України від 15.12.1999 року N 74/5 та зареєстрованій в Міністерстві юстиції України 15.12.1999 р. за N 865/4158 (далі за текстом -Інструкція N 74/5), яка розроблена відповідно до Закону N 606-XIV і визначає умови та порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до Закону, інших нормативно-правових актів підлягають примусовому виконанню в разі невиконання їх у добровільному порядку.
В оскаржуваній постанові про повернення виконавчого документа зазначено, що за адресою, вказаною у виконавчому документі, боржник не проживає, в результаті вжитих державним виконавцем заходів неможливо з'ясувати місце проживання боржника.
Проте з обумовленої постанови не вбачається, що державним виконавцем здійснювались заходи щодо виявлення місцезнаходження боржника за його державною реєстрацією приватним підприємцем, а також відомостей, що за місцезнаходженням боржника його не виявлено, хоча виконавчий документ, на примусове виконання якого було відкрито виконавче провадження (копія -а.с.8), містить інформацію щодо місцезнаходження боржника за його державною реєстрацією приватним підприємцем, а саме: вул. Київська, 21, м. Рівне, бізнес-центр "Політон".
Покликання відповідача як на підставу своїх заперечень на те, що ним здійснені всі необхідні заходи щодо встановлення місцезнаходження боржника та виявлення його розрахункових рахунків для стягнення боргу, то вони спростовуються наступним.
Згідно з п. 4.11.2 Інструкції N 74/5, державний виконавець в тому числі у випадку, зазначеному у абзаці 6, складає акт згідно додатку 5. Акт має бути перевірений начальником відповідного органу державної виконавчої служби на предмет правильності вказаних у ньому відомостей, у тому числі, чи вжиті державним виконавцем усі необхідні заходи щодо розшуку майна боржника, правильності оформлення опису й оцінки майна з залученням до цього сторін або їх представників, його схоронності на день складання акта тощо. У разі потреби при такій перевірці може бути викликаний і опитаний стягувач, чи немає в нього відомостей щодо наявності в боржника майна, не виявленого державним виконавцем при проведенні опису. У разі встановлення перевіркою неповноти проведених виконавчих дій, з метою повного виконання рішення начальник органу державної виконавчої служби дає письмову вказівку державному виконавцю про вжиття додаткових заходів для розшуку майна боржника і його реалізації. Така вказівка приєднується до матеріалів виконавчого провадження.
Відповідач надав копії актів державного виконавця від 14.07.2009 року (а.с. 18) та 30.07.2009 року (а.с.17) про те, що перевіркою встановлено, що боржник за адресами, вказаними у виконавчому документі, не проживає та не здійснює підприємницьку діяльність. Також надав копію відповіді Державної податкової інспекції на запит відповідача про надання інформації відносно фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (а.с.16), в якій ДПІ у м. Рівне вказує, що не має підстав для надання відповідачу інформації відносно рахунків і вкладів у відкритих у банках чи інших фінансових установах цього підприємця, а відповідно до закону може таку інформацію надати за рішенням суду або на письмову вимогу правоохоронних органів за фактами правопорушень, за які передбачено кримінальну відповідальність.
Проте у матеріалах справи відсутні докази перевірки актів начальником ДВС Рівненського МУЮ, докази вжиття державним виконавцем усіх заходів розшуку боржника, як то наприклад відповіді з адресного бюро та з податкового органу щодо юридичної адреси боржника, звернення до суду щодо надання податковим органом інформації щодо відкритих банківських рахунків боржника.
Разом з тим, статтею 27 Закону N 606-XIV встановлений обов'язок державного виконавця надсилати адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), які повинні бути доведені державним виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження. За умови авансування стягувачем в порядку, передбаченому цим Законом, витрат на проведення виконавчих дій документи виконавчого провадження можуть надсилатися учасникам виконавчого провадження рекомендованими листами. За письмовою заявою учасників виконавчого провадження документи виконавчого провадження можуть надсилатися адресатам факсимільним зв'язком або електронною поштою. Документи виконавчого провадження, направлені факсимільним зв'язком або електронною поштою, вважаються врученими за наявності належного підтвердження їх одержання адресатами. Державним виконавцем або іншою особою, уповноваженою державним виконавцем, документи виконавчого провадження можуть бути вручені особисто сторонам або іншим учасникам виконавчого провадження під розписку.
Оскаржувана постанова про повернення виконавчого документу винесена відповідачем 30.07.2009 року, в ній встановлено строк для повторного пред'явлення для виконання виконавчого документу -до 30.10.2009 року, а також оскарження до суду -10-денний строк з моменту її одержання. Проте обумовлена постанова направлена позивачу згідно супровідного листа, в якому зазначено лише рік -2010, і отримана позивачем 23.07.2010 року, тобто майже через рік після її винесення, що в свою чергу позбавило його права на повторне пред'явлення для виконання виконавчого документу.
Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок, щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Позивач належними і допустимим доказами довів безпідставність та неправомірність винесення оскаржуваної постанови. Натомість в матеріалах справи відсутні докази вчинення Відділом ДВС Рівненського МУЮ всіх необхідних заходів щодо своєчасного і повного виконання виконавчого документу -постанови № 948, виданої 01.01.2007 року Управлінням у справах захисту прав споживачів про стягнення з ОСОБА_3 штрафу в сумі 366,90 грн.
Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають до задоволення.
Судовий збір, сплачений позивачем при поданні позову в сумі 3,40 грн., присуджується йому з державного бюджету згідно частини 1 статті 94 КАС України.
Керуючись ст.ст. 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправною та скасувати постанову відділу державної виконавчої служби Рівненського міського управління юстиції від 30.07.2009 року про повернення виконавчого документа, винесену у виконавчому провадженні № 7948028 з виконання постанови управління у справах захисту прав споживачів у Рівненській області № 948 від 01.10.2007 року.
Зобов'язати Відділ державної виконавчої служби Рівненського міського управління юстиції здійснити всіх передбачених Законом України "Про виконавче провадження" заходів щодо неупередженого, своєчасного і повного здійснення виконавчих дій у зазначеному виконавчому провадженні .
Присудити на користь позивача-Управління у справах захисту прав споживачів у Рівненській області із Державного бюджету судовий збір у розмірі 3,40 грн.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя < Список > Боймиструк С.В.
Постанова складена в повному обсязі "16" серпня 2010 р.
< Список >
< Список >
< Список >