01 серпня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/22539/23
Перша інстанція: суддя Василяка Д.К.,
повний текст судового рішення
складено 27.05.2024, м. Одеса
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача: Димерлія О.О.,
суддів: Шляхтицького О.І., Ступакової І.Г.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «ТерраТарса Україна» на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 27.05.2024 у справі №420/22539/23 про відмову в ухваленні додаткового рішення
12.02.2024 товариство з обмеженою відповідальністю «ТерраТарса Україна» звернулось до Одеського окружного адміністративного суду із заявою щодо ухвалення додаткового рішення по справі №420/22539/23.
В обґрунтування вказаного звернення ТОВ «ТерраТарса Україна» вказує, що судом першої інстанції не здійснено розподіл витрат, пов'язаних із залученням перекладача, розмір яких становить 12250грн.
Заперечуючи щодо здійснення розподілу витрат, пов'язаних із залученням перекладача Одеська митниця зазначає, що такі витрати не пов'язані з розглядом даної справи.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 27.05.2024 у справі №420/22539/23 у задоволенні заяви представника ТОВ «ТерраТарса Україна» про ухвалення додаткового судового рішення у справі №420/22539/23 відмовлено.
Приймаючи означену ухвалу суд першої інстанції виходив із того, що перекладач до участі в справі не допускався. Як зазначено окружним адміністративним судом, докази щодо здійснення перекладу товаросупровідних та/чи інших документів позивачем додано з власної ініціативи. Понесені позивачем витрати на послуги перекладача не пов'язані з розглядом даної справи, а містять відомості стосовно предмета доказування.
Не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні заяви про ухвалення додаткового судового рішення ТОВ «ТерраТарса Україна» подано апеляційну скаргу, в якій, з посиланням на неправильне застосування окружним адміністративним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, позивачем викладено прохання скасувати оскаржуваний судовий акт із прийняттям нового судового рішення про задоволення заяви щодо ухвалення додаткового судового рішення.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги ТОВ «ТерраТарса Україна» зазначає, що до витрат, пов'язаних із розглядом справи належать витрати на перекладача. При цьому, неприйняття у справі процесуального рішення про допуск перекладача не є перешкодою для стягнення понесених стороною витрат, пов'язаних із залученням такого перекладача. На думку позивача, ним забезпечено переклад документів, які містять відомості про обставини справи, а тому витрати із залучення перекладача митний орган має відшкодувати. Крім того, скаржник акцентує увагу на тому, що про дату та час судового засідання його було повідомлено менш ніж за 5 днів до такого судового засідання, ТОВ «ТерраТарса Україна» не заявляло клопотання про розгляд заяви за його відсутності, у суду першої інстанції не було законодавчо передбачених підстав для розгляду питання щодо ухвалення додаткового судового рішення в порядку письмового провадження.
Скориставшись наданим, приписами чинного процесуального законодавства, правом Одеською митницею до апеляційного суду подано відзив на апеляційну скаргу, у якому відповідач вказує, що подання учасником справи до суду письмових доказів з їх перекладом не є тотожним поняттю залучення до справи перекладача. Як зауважує митний орган, позивачем не доведено, що заявлені ТОВ «ТерраТарса Україна» витрати із залучення перекладача пов'язані із розглядом справи. Документи щодо яких здійснювався переклад не відносяться до витрат, пов'язаних із розглядом справи.
В силу приписів пункту 1 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними матеріалами.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, у системному зв'язку з положеннями чинного законодавства, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга позивача задоволенню не підлягає, з урахуванням наступного.
Зокрема, колегію суддів установлено, що 21.04.2023 на виконання зобов'язань за контрактом № SOP2023CIF та додатку до нього від 30.03.2023 № 4, компанією «SESODA CORPORATION» поставлено на адресу ТОВ «ТерраТарса Україна» мінеральне добриво сульфат калію в кількості 24 тонн.
З метою здійснення митного оформлення товару, ТОВ «ТерраТарса Україна» до митного органу подано митну декларацію, до якої було додано: пакувальний лист від 13.04.2023, інвойс від 13.04.2023 № Р2023162, коносамент від 21.04.2023 № 226430792, міжнародну товарно-транспортну накладну (CMR) від 23.06.2023 № 8329, сертифікат про походження товару від 24.04.2023 № EA23BA02657, свіфт виписки від 27.04.2023, рахунок експедитора на оплату від 23.06.2023 № 237, довідку експедитора про транспортні витрати від 23.06.2023 № 977, страховий поліс від 20.04.2023 № 0212MQM000905, контракт № SOP2023CIF, додаток до контракту № SOP2023CIF від 30.03.2023 № 4, договір транспортного експедирування від 08.11.2022 № SL000008/1122, лист ТОВ «ТерраТарса Україна» від 24.06.2023 № 2406/23 1, сертифікат аналізу від 13.04.2023, доручення ТОВ «ТерраТарса Україна» від 29.06.2023 № 2906/23 - 2Т, митну декларацію країни відправлення від 13.04.2023 та декларація митної вартості від 29.06.2023.
За результатом розгляду питання щодо митного оформлення зазначеного у митній декларації товару Одеською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 30.06.2023 №UА500080/2023/000086/2.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 30.11.2023 у справі №420/22539/23 адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «ТерраТарса Україна» задоволено у повному обсязі.
Визнано протиправним та скасовано прийняте Одеською митницею рішення про коригування митної вартості товарів від 30.06.2023 № UA500080/2023/000086/2.
Визнано протиправною та скасовано оформлену Одеською митницею картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 30.06.2023 №UA№500080/2023/000636.
Визнано протиправною та скасовано оформлену Одеською митницею картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 01.07.2023 №UA500080/2023/000640.
Присуджено до стягнення на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ТерраТарса Україна» за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці сплачений судовий збір в розмірі 8052грн.
Колегією суддів установлено, що рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30.11.2023 у справі №420/22539/23 набрало законної сили.
Уважаючи, що товариство з обмеженою відповідальністю «ТерраТарса Україна» має право на відшкодування витрат, пов'язаних із залученням перекладача, останнє 12.02.2024 звернулось до Одеського окружного адміністративного суду із заявою щодо ухвалення додаткового рішення по справі №420/22539/23.
Здійснюючи в апеляційному порядку перегляд питання щодо наявності законодавчо передбачених підстав для ухвалення додаткового судового рішення колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частинами 1, 3 статті 132 КАС України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, пов'язані із залученням перекладачів.
Згідно із ст.137 КАС України спеціаліст, перекладач, експерт отримують винагороду за виконані роботи (надані послуги), пов'язані із справою, якщо це не входить до їхніх службових обов'язків.
У випадках, коли сума витрат на оплату робіт (послуг) спеціаліста, перекладача, експерта або проведення експертизи повністю не була сплачена учасниками справи попередньо (авансом), суд стягує ці суми на користь спеціаліста, перекладача, експерта чи експертної установи зі сторони, визначеної судом відповідно до правил про розподіл судових витрат, встановлених цим Кодексом.
Розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача чи експерта встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.
Розмір витрат на оплату робіт (послуг) залученого стороною спеціаліста, перекладача чи експерта має бути співмірним із складністю відповідної роботи (послуг), її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт (надання послуг).
У разі недотримання вимог щодо співмірності витрат суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на оплату робіт (послуг) спеціаліста, перекладача чи експерта, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Законом України "Про судоустрій і статус суддів" установлено, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Згідно із практикою Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі «Баришевський проти України» (заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі «Двойних проти України» (заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України» (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов'язково понесені та мають розумну суму.
Склад та розмір витрат, пов'язаних із залученням перекладача, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані документи, що свідчать про оплату витрат, пов'язаних із залученням перекладача, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на залучення перекладача, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Колегією суддів установлено, на виконання умов договору про надання послуг перекладу №0822 від 08.07.2022, ТОВ «ТерраТарса Україна» замовлено у ТОВ «Бюро перекладів Еллен» послуги перекладу та його засвідчення.
11.08.2023 ТОВ «Бюро перекладів Еллен» виставлено ТОВ «ТерраТарса Україна» рахунок №164 на оплату послуг засвідчення, перекладу з китайської мови на англійську та з англійської на українську на загальну суму 12250грн., з яких нотаріальне засвідчення - 4800грн., переклад - 7450грн.
Як убачається з наявного у матеріалах справи акта приймання-передачі наданих послуг №164/2023 від 18.08.2023 ТОВ «Бюро перекладів Еллен» надано ТОВ «ТерраТарса Україна» послуги на загальну суму 12250грн., з яких 4800грн. - засвідчення перекладу, 7450грн. - переклад.
Відповідно до наявної у матеріалах справи платіжної інстанції від 1593 від 18.08.2023, ТОВ «ТерраТарса Україна» здійснено на користь ТОВ «Бюро перекладів Еллен» часткову оплату за переклад та нотаріальне посвідчення згідно рахунку №164 від 11.08.2023 на суму 10208грн. 33коп.
З урахуванням наведеного колегією суддів з'ясовано, що в межах досліджуваних правовідносин, які склались між суб'єктами господарювання, надавались послуги як перекладу документів так і їх нотаріального посвідчення.
Заявляючи до відшкодування загальну суму витрат у розмірі 12250грн. ТОВ «ТерраТарса Україна» безпідставно зазначає, що такі витрати пов'язані виключно із залученням перекладача.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що послуги із нотаріального посвідчення документів та послуги із перекладу документів є різними видами послуг, а тому не можуть поєднуватись в один із обраних позивачем на власний розсуд вид послуги.
До того ж, за наслідком дослідження змісту договору про надання послуг перекладу №0822 від 08.07.2022 апеляційним адміністративним судом установлено, що його істотні умовами взагалі не стосуються надання послуг із нотаріального посвідчення документів.
З матеріалів справи убачається, що нотаріальне посвідчення документів (після перекладу) здійснено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чигріним А.О., який не є стороною договору про надання послуг перекладу №0822 від 08.07.2022.
Тобто, витрати із нотаріального посвідчення документів ТОВ «ТерраТарса Україна» здійснено виключно в межах правовідносин, які склались із приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чигріним А.О.
Такі витрати не охоплюються витратами, пов'язаними із залученням перекладача, а тому в межах досліджуваних правовідносин не можуть бути відшкодовані ТОВ «ТерраТарса Україна».
Стосовно ж витрат, пов'язаних із залученням перекладача, колегія суддів зазначає, що такі витрати ТОВ «ТерраТарса Україна» понесено самостійно на власний розсуд.
Ані під час вирішення питання щодо розмитнення імпортованого позивачем в Україну товару, ані під час розгляду справи по суті від позивача не вимагалось здійснення перекладу документів, як і не залучався перекладач.
Спірні правовідносини у даній справі №420/22539/23 взагалі не стосуються мови документів, які подавались позивачем митному органу під час митного оформлення.
Переклад документів позивачем замовлено до звернення до суду з даним позовом.
У даному випадку, позивачем не доведено, що витрати, пов'язаних із залученням перекладача, були необхідними та неминучими.
До того ж, аналізуючи подані ТОВ «ТерраТарса Україна» документи на підтвердження понесених витрат, пов'язаних із залученням перекладача, колегією суддів установлено, що із їх змісту неможливо встановити, які саме документи підлягали перекладу, обсяг послуг перекладу та зв'язок таких послуг із даною справою.
Крім того, значна кількість доданих позивачем документів із перекладом (міжнародна товарно-транспортна накладна, сертифікат походження, сертифікат аналізу тощо) у межах даного спору не мають значення в цілях визначення митної вартості.
Відтак, з огляду на вказане суд апеляційної інстанції уважає правильним висновок окружного адміністративного суду щодо відмови в задоволенні заяви ТОВ «ТерраТарса Україна» про ухвалення додаткового судового рішення.
При цьому, колегія суддів відхиляє посилання скаржника на викладені Верховним Судом у постанові від 31.03.2020 №160/7049/19 правові висновки, адже вони не є релевантними по відношенню до даної справи.
У досліджуваних судом касаційної інстанції правовідносинах особою понесено витрати, пов'язані із залученням перекладача, безпосередньо під час розгляду справи в суді першої інстанції.
Натомість, у даній справі переклад документів ТОВ «ТерраТарса Україна» замовлено самостійно на власний розсуд до звернення з позовом до суду.
Стосовно доводу позивача про те, що ухвалу про призначення заяви щодо ухвалення додаткового судового рішення судом першої інстанції було надіслано до електронного кабінету ТОВ «ТерраТарса Україна» менш ніж за п'ять днів до призначення судового засідання, колегія суддів зазначає таке.
З матеріалів справи убачається, що ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 17.05.2024 заяву ТОВ «ТерраТарса Україна» про ухвалення додаткового судового рішення призначено до розгляду на 23.05.2024.
Таке судове рішення, разом з повісткою, було надіслано в електронний кабінет ТОВ «ТерраТарса Україна» та доставлено адресату 20.05.2024.
У зв'язку з неявкою сторін у судове засідання, ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 23.05.2024 вирішено розгляд заяви ТОВ «ТерраТарса Україна» про ухвалення додаткового судового рішення продовжити в порядку письмового провадження.
Оскаржувану позивачем ухвалу судом першої інстанції прийнято 27.05.2024.
При цьому, за наслідком дослідження наявних у матеріалах справи документів судом апеляційної інстанції установлено, що вони не містять жодних звернень, у яких ТОВ «ТерраТарса Україна» викладено бажання взяти участь у судовому засіданні, наявності перешкод у прибутті до суду та відкладення розгляду заяви, необхідності подання додаткових доказів тощо.
З урахуванням того, що розгляд звернення стосовно ухвалення додаткового судового рішення судом здійснюється протягом десяти днів, на думку апеляційного адміністративного суду період часу між отриманням судового рішення щодо призначення до розгляду спірного питання та датою судового засідання був достатнім, за наявності дійсного бажання, для прибуття представника ТОВ «ТерраТарса Україна» до суду.
Установлені в межах розгляду даної справи фактичні обставини у повному обсязі спростовують наведені в апеляційній скарзі доводи позивача.
Відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Згідно із практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.
Відповідно до частини 1 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
За таких обставин, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а викладені позивачем в апеляційній скарзі доводи не свідчать про порушення окружним адміністративним судом норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до неправильного вирішення питання щодо ухвалення додаткового судового рішення.
Отже, при ухваленні оскаржуваної ухвали судом першої інстанції було дотримано усіх вимог законодавства, а тому підстав для її скасування немає.
З підстав визначених статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст.132, 134, 252, 308, 310, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний адміністративний суд
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «ТерраТарса Україна» залишити без задоволення, а ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 27.05.2024 у справі №420/22539/23 про відмову в ухваленні додаткового рішення - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її підписання суддями та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня отримання сторонами копії судового рішення.
Суддя-доповідач О.О. Димерлій
Судді О.І. Шляхтицький І.Г. Ступакова