02 серпня 2024 р. Справа № 520/1902/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: П'янової Я.В.,
Суддів: Присяжнюк О.В. , Русанової В.Б. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.03.2024, головуючий суддя І інстанції: Полях Н.А., м. Харків, повний текст складено 28.03.24 у справі № 520/1902/24
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області , Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі за текстом також - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі за текстом також - відповідачі), в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області від 28.07.2023 за № 204950009816 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до статті 86 Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1697 "Про прокуратуру";
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області призначити ОСОБА_1 з 28.07.2023 пенсію за вислугу років, виходячи з 60 відсотків від суми заробітної плати згідно з довідками про складові заробітної плати, виданими Прокуратурою АРК від 03.02.2021 за № 29/1-17, № 29/1-14, та згідно зі статтею 86 Закону України "Про прокуратуру" № 1697-VІІ від 14.10.2014.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 28 березня 2024 року позовні вимоги задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області від 28.07.2023 за № 204950009816 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до статті 86 Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1697 "Про прокуратуру".
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області призначити ОСОБА_1 з 28.07.2023 пенсію за вислугу років, виходячи з 60 відсотків від суми заробітної плати згідно з довідками про складові заробітної плати, виданими Прокуратурою АРК від 03.02.2021 за № 29/1-17, № 29/1-14, та згідно зі статтею 86 Закону України "Про прокуратуру" № 1697-VІІ від 14.10.2014.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 1211,20 грн.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 1211,20 грн.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області оскаржило його в апеляційному порядку, оскільки вважає, що рішення прийняте з порушенням норм матеріального права.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначає, що ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції не врахував, що за приписами чинного законодавства основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, а за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, зокрема, щодо зайнятих посад, характеру виконуваної роботи, трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. З урахуванням встановлених у справі обставин, з метою зарахування до вислуги років, що дає право на пенсію згідно зі статтею 86 Закону № 1697, позивачу необхідно надати уточнюючу довідку, що підтверджує належність займаної ним посади експерта аналітичного відділу підготовки державних службовців до адміністративних чи викладацьких посад. Окрім того, в довідці необхідно також зазначити про підтвердження належності Тренінгового центру прокурорів України до науково-навчальних закладів Офісу Генерального прокурора. Зазначає, що оскільки відповідно до наданих ОСОБА_1 документів необхідний стаж за вислугу років належним чином не підтверджено, Головним управлінням правомірно прийнято рішення про відмову в призначенні пенсії. Уважає, що належним способом захисту прав ОСОБА_1 є зобов'язання пенсійного органу повторно розглянути заяву про призначення пенсії з урахуванням висновків суду, викладених у рішенні, так як такий спосіб захисту не порушує дискрецію органів Фонду, якою останні наділені як юридичні особи публічного права.
За результатами апеляційного розгляду Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області просить скасувати оскаржуване рішення суду та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Позивач правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.
Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області правом на висловлення свого ставлення до апеляційної скарги не скористалося.
Відповідно до пункту третього частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України) суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 з квітня 1999 року по грудень 2020 року працював в органах прокуратури України.
В подальшому, з березня 2023 року по серпень 2023 року, позивач працював у Тренінговому центрі прокурорів України.
Станом на 21.07.2023 позивач має загальний стаж роботи 29 років 5 місяців 17 днів, з яких служба в органах прокуратури 25 роки 2 місяці 24 дні, у тому числі на посадах прокурора: 24 років 10 місяців 26 днів та робота на посаді наукового співробітника у Тренінговому центрі прокурорів України 3 місяця 28 днів.
Позивач 21 липня 2023 року звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України із заявою, в якій просив призначити і виплачувати пенсію.
До своєї заяви позивач додав усі необхідні документи.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області від 28.07.2023 за № 204950009816 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за вислугу років з посиланням на те, що до заяви від 21.07.2023 позивачем долучена довідка № 09/20-27 від 19.07.2023 про дохід за період роботи з березня 2023 року по червень 2023 року без зазначення належності посади експерта аналітичного відділу підготовки державних службовців до посад, які дають право на вислугу років, а отже на день звернення позивача за призначенням пенсії відсутній необхідний стаж за вислугу років - 25 років.
Відповідачем указано на відсутність відомостей про застраховану особу (позивача) у формі ОК-5 з березня 2023 року. Разом з тим у рішення відповідача вказано, що на підставі ч. 6 ст. 86 Закону України "Про прокуратуру" право на пенсію передбачено тим особам, які працюють на посадах наукових співробітників у Тренінговому центрі прокурорів України.
Не погоджуючись із таким рішенням суб'єкта владних повноважень та вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовом у цій справі.
Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивач має необхідний стаж роботи, який дає право на пенсію відповідно до статті 86 Закону України "Про прокуратуру" № 1697-VІІ від 14.10.2014.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам та доводам учасників справи, суд апеляційної інстанції виходить з такого.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За приписами ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
За приписом пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 86 Закону України "Про прокуратуру" № 1697-VІІ від 14.10.2014 прокурори мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку за наявності на день звернення вислуги років не менше: з 1 жовтня 2020 року - 25 років, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 15 років.
За приписами ч. 2 ст. 86 Закону України "Про прокуратуру" пенсія призначається в розмірі 60 відсотків від суми місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01.01.2011 - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. Розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за будь-які 60 календарних місяців такої роботи підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв протягом цього періоду на даній роботі.
Згідно з ч. 6 ст. 86 Закону України "Про прокуратуру" до вислуги років, що дає право на пенсію згідно з цією статтею, зараховується: час роботи на посадах прокурорів (в тому числі адміністративних) органів прокуратури, стажистами, на посадах помічників і старших помічників прокурорів; слідчими, військова служба, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах денної форми навчання або на юридичних факультетах вищих навчальних закладів денної форми навчання; посадах наукових працівників у Тренінговому центрі прокурорів України.
Частина 8 ст. 86 Закону України "Про прокуратуру" визначає, що право на пенсію за вислугу років мають особи, які безпосередньо перед зверненням за призначенням такої пенсії працюють в органах прокуратури чи в науково-навчальних закладах Офісу Генерального прокурора.
Відповідно до ст. 80 Закону України "Про прокуратуру" Тренінговий центр прокурорів України є державною установою, що здійснює підвищення кваліфікації прокурорів, державних службовців органів прокуратури та первинну підготовку прокурорів - стажистів окружних прокуратур. Тренінговий центр прокурорів України є юридичною особою, що здійснює свою діяльність відповідно до цього Закону та статуту, який затверджується Генеральним прокурором. Тренінговий центр прокурорів України функціонує при Офісі Генерального прокурора і може мати регіональні відділення.
Згідно зі статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991, № 1788-ХІІ основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України. Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 за № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок № 637). Пунктом 1 цього Порядку передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними документами.
Пунктом 3 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.2016 за № 229 визначено, що документами для визначення стажу державної служби є трудова книжка, копія послужного списку, військовий квіток та інші документи, які відповідно до законодавства підтверджують стаж роботи (довідки, виписки з наказів, данні, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, тощо).
Як убачається з листа № 07-16/655 від 19.07.2023, позивач працював на посаді експерта аналітичного відділу підготовки державних службовців з 23.03.2023. До посадових обов'язків експерта аналітичного відділу підготовки державних службовців відноситься:
- вивчення, аналіз та узагальнення інформації, необхідної для підготовки програм з підвищення кваліфікації державних службовців;
- підготовка за результатами проведеної аналітичної роботи перспективних тем програм підвищення кваліфікації державних службовців, тренінгів та тренінгових курсів;
- розробка матеріалів з оцінки результатів і ефективності проведених тренінгів, підготовка аналітичних довідок з питань оцінки ефективності тренінгів та їх врахування в подальшій діяльності, систематизація результатів оцінювання тренінгів, програм підвищення кваліфікації тощо.
За інформацією з трудової книжки серії НОМЕР_1 позивач 23.03.2023 прийнятий на посаду експерта аналітичного відділу підготовки державних службовців Тренінгового центру прокурорів України та 14.08.2023 звільнений з посади за угодою сторін, п. 1 ст. 26 КЗпП України (а.с.30).
Отже, відповідно до приписів Закону України "Про прокуратуру", а також виходячи з функціональних обов'язків позивача, суд першої інстанції дійшов висновку, що період роботи в тренінговому центрі має враховуватися до пенсійного стажу.
Стаж роботи позивача, що дає право на пенсію за вислугу років становить 29 років 5 місяців 17 днів, з яких служба в органах прокуратури 25 роки 2 місяці 24 дні, у тому числі на посадах прокурора: 24 років 10 місяців 26 днів та робота на посаді наукового співробітника у Тренінговому центрі прокурорів України - 3 місяця 28 днів.
Посилання Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області в апеляційній скарзі на необхідність надання позивачем уточнюючої довідки є безпідставними.
Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог та вважає за необхідне зауважити на таке.
Так, соціальний захист державою осіб, які мають право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, охоплює комплекс заходів, які здійснює держава в межах її соціально-економічних можливостей. Позивач як громадянин України, стаж якого підтверджений трудовою книжкою, що є основним документом, який підтверджує трудовий стаж, має право на відповідний соціальний захист з боку держави. При цьому держава в особі своїх органів не може відмовляти у виконанні своїх позитивних зобов'язань, в даному випадку у наданні соціального захисту, з формальних підстав.
Згідно з пунктом 4.2 Порядку № 22-1 при прийманні документів орган, що призначає пенсію: перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності). Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.
Отже, законодавець не тільки наділив відповідача правом на перевірку відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, а й зобов'язав витребовувати в установленому законодавством порядку відомості, необхідні для здійснення покладених на Головне управління Фонду завдань та сприяти особам, що звернулись за призначенням пенсії, в одержанні відсутніх у них документів для призначення пенсії.
Такий підхід узгоджується з нормою ч. 1 ст. 3 Конституції України, відповідно до якої саме людина, визнається в Україні найвищою соціальною цінністю. Відповідно до цієї Конституційної норми, діяльність органів державної влади, зокрема Пенсійного фонду України, повинна бути спрямована на сприяння у реалізації прав людини, а не на обмеження таких прав із формальних підстав.
Таким чином, у випадку, якщо поданих позивачем документів про призначення пенсії було не достатньо, то орган пенсійного фонду мав всі правові підстави для того, щоб самостійно витребувати документи, необхідні для перевірки трудового стажу позивача, провести перевірку, зустрічну перевірку для з'ясування спірних обставини.
Такі висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 21.02.2018 у справі № 687/975/17.
За матеріалами справи відповідачем не надано до суду доказів вчинення ним дій щодо перевірки записів у трудовій книжці позивача для призначення пенсії за вислугу років.
Тобто органом пенсійного фонду не вчинено заходів для з'ясування обставин наявності у позивача відповідного стажу.
Натомість відповідачами покладено тягар негативних наслідків із необґрунтованих підстав виключно на позивача.
Зазначені обставини дають підстави для обґрунтованого висновку про протиправність рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області від 28.07.2023 за № 204950009816 та його скасування.
Щодо доводів апелянта про те, що належним способом захисту прав ОСОБА_1 є зобов'язання пенсійного органу повторно розглянути заяву про призначення пенсії з урахуванням висновків суду, викладених у рішенні, так як такий спосіб захисту не порушує дискрецію органів Фонду, якою останні наділені як юридичні особи публічного права, колегія суддів зауважує таке.
Обираючи належний та ефективний спосіб захисту порушеного права позивача, з огляду на встановлені під час судового розгляду обставини справи та протиправність дій пенсійного органу щодо відмови у призначенні пенсії за вислугу років ОСОБА_1 , суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області призначити ОСОБА_1 з 28.07.2023 пенсію за вислугу років, виходячи з 60 відсотків від суми заробітної плати згідно з довідками про складові заробітної плати, виданими Прокуратурою АРК від 03.02.2021 за № 29/1-17, № 29/1-14, та згідно зі статтею 86 Закону України "Про прокуратуру" № 1697-VІІ від 14.10.2014.
Відповідно до частини першої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
В даному випадку апеляційна скарга Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на зазначене судове рішення повернута заявнику ухвалами суду від 20.05.2024 та від 01.07.2024.
З огляду на викладене доводи апеляційної скарги Головного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області не спростовують правильності висновків, якими мотивоване рішення суду першої інстанції, та не дають підстав вважати висновки суду першої інстанції помилковими, а застосування судом норм матеріального права - неправильним.
За приписами пункту першого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об'єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.
Зважаючи на результати апеляційного розгляду оскарженого судового рішення та положення статті 139 КАС України, у справі відсутні підстави для зміни розподілу судових витрат.
Керуючись статтями 139, 242, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.03.2024 у справі № 520/1902/24 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя Я.В. П'янова
Судді О.В. Присяжнюк В.Б. Русанова