Справа № 2а-3952/10/1770
11 жовтня 2010 року 18год. 21хв. м. Рівне
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Щербакова В. В. за участю секретаря судового засідання Морозюк О.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:
позивача: представник Бондаренко А.О.;
відповідача: не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
Рокитнівський РВ УМВС України в Рівненській області
до громадянин Узбекистану ОСОБА_1 громадянин Узбекистану ОСОБА_2
про видворення за межі України в примусовому порядку, -
Позивач -Рокитнівський РВ УМВС України в Рівненській області, звернувшись з позовом до суду, просить затримати та видворити з території України в примусовому порядку громадян Узбекистану ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1., ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2. та їхніх неповнолітніх дітей- ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3. та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі. Просить про їх задоволення на підставах, зазначених в адміністративному позові.
Відповідачі в судове засідання не з"явились, позов не заперечили, надали суду письмові заяви про розгляд справи без їх участі.
Заслухавши пояснення представника позивача, повно і всебічно дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення.
Судом встановлено, що 04 серпня 2010 року в ході проведення на території Рокитнівського району відпрацювання речових та продовольчих ринків по лінії протидії нелегальній міграції в с.Сновидовичі Рокитнівського району начальником СГІРФО Рокитнівського РВ майором міліції Бондарчуком А,О, та старшим державтоінспектором Рокитнівського ВДАІ лейтенантом міліції Лесковцем В.М. було виявлено громадян Узбекистану ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1., ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2. та їхніх неповнолітніх дітей - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3. та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4., які проживали в Україні нелегально.
При перевірці документів вказаних іноземців, а також з пояснень ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було встановлено, що гр. Узбекистану ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1., ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2. є чоловіком та дружиною, а ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3. та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4. - це їхні спільні діти.
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2., в'їхала на територію України 22.11.2008 року через КПП «Зернове» у приватних справах, з того часу за межі України не виїзджала, з метою продовження терміну перебування в Україні у відповідні органи не зверталась.
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1., разом з донькою ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_21., 22.11.2008 року прибув на територію України, нелегально перетнувши Російсько-Український кордон з території Брянської області. З того часу ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 проживали в с.Сновидовичі Рокитнівського району. 19.07.2009 року у ОСОБА_1 та ОСОБА_2 народився син ОСОБА_4. На момент народження дитини батьки перебували на території України нелегально.
Висновком від 09.09.2009 року відносно громадян Узбекистану ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1., ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2. та їх неповнолітніх дітей - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3. та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4., було прийнято рішення про їх видворення з території України. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 попереджено під підпис, що територію України вони разом з дітьми повинні покинути до 09.10.2009 року, а також роз'яснено, що в випадку невиїзду з України у вказаний термін їх буде затримано та видворено з України під конвоєм.
Проте у вказані терміни ОСОБА_1 та ОСОБА_2 разом з дітьми ОСОБА_3 та ОСОБА_4 територію України не покинули, мотивуючи це відсутністю коштів.
Відповідно до вимог ст. 3 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства", іноземці та особи без громадянства можуть у встановленому порядку іммігрувати в Україну на постійне проживання або прибути для працевлаштування на визначений термін, а також тимчасово перебувати на її території. Іноземці та особи без громадянства, які іммігрували на постійне проживання або прибули для тимчасового працевлаштування, отримують посвідки відповідно на постійне або тимчасове проживання.
Іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на іншій законній підставі, вважаються такими, що тимчасово перебувають в Україні. Вони зобов'язані в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, зареєструвати свої паспортні документи, і виїхати з України після закінчення відповідного терміну перебування.
Відповідно до п. 11 Правил в'їзду іноземців та осіб без громадянства в Україну, їх виїзду з України і транзитного проїзду через її територію, затверджених Постановою КМУ № 1074 від 29.12.1995 року, в'їзд в Україну та виїзд з України іноземців та осіб без громадянства може здійснюватися за паспортним документом і за наявності відповідної візи, якщо інший порядок в'їзду та виїзду не встановлено законодавством України.
Стаття 30 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" встановлює, що за порушення іноземцями та особами без громадянства встановленого порядку перебування в Україні, тобто проживання без документів на право проживання в Україні, або проживання за недійсними документами, недотримання встановленого порядку реєстрації або пересування і вибору місця проживання, працевлаштування, ухилення від виїзду після закінчення терміну перебування, а також за недотримання Правил транзитного проїзду через територію України до них застосовуються заходи відповідно до законодавства України.
Відповідно до п. 10 Правил в'їзду іноземців та осіб без громадянства в Україну, їх виїзду з України і транзитного проїзду через її територію, затверджених Постановою КМУ № 1074 від 29.12.1995 року, контроль за дотриманням іноземцями та особами без громадянства вимог законодавства, здійснюють в межах своєї компетенції органи внутрішніх справ.
Зважаючи, що іноземці перебувають на території України нелегально, грошові кошти для повернення на батьківщину відсутні - існують вагомі підстави вважати, що добровільно територію України вони не покинуть, та на підставі статті 32 Закону України „Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" органи внутрішніх справ можуть затримати і примусово видворити з України іноземців тільки на підставі постанови адміністративного суду. Така постанова приймається судом за зверненням органів внутрішніх справ.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №1110 від 17 липня 2003 року "Про затвердження Типового положення про пункт тимчасового перебуваня іноземців та осіб без громадянства" пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території країни є державною установою, що призначена для тимчасового утримання іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні і підлягать адміністративному видворенню за межі її у примусовому порядку.
Враховуючи, що іноземці грубо порушили законодавство про правовий статус іноземців, ухиляються від виконання прийнятого рішення про видворення з України, їх слід видворити за межі України у примусовому порядку на підставі постанови адміністративного суду.
За наведених обставин, позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами та підлягають до задоволення.
Згідно п.3 ч.2 ст.256 КАС України суд, який прийняв постанову, за заявою осіб, які беруть участь у справ, або з власної ініціативи може звернути до негайного виконання постанову про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства. При поданні адміністративного позову позивач заявив клопотання про допущення постанови до негайного виконання. Зважаючи на обставини справи судом приймається рішення про обгрунтованість вказаного клопотання, а відтак постанову слід звернути до негайного виконання.
Керуючись статтями < Текст >, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Затримати та видворити за межі України у примусовому порядку громадян Узбекистану ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1., ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2. та їхніх неповнолітніх дітей- ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3. та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4.
Звернути постанову до негайного виконання.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя < Підпис > Щербаков В. В.