Справа № 308/6986/24
01 серпня 2024 року м. Ужгород
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участі прокурора ОСОБА_2 , представника власника майна ОСОБА_3 - ОСОБА_4 , при секретарі судового засідання - ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відео конференції, в залі суду в м. Ужгород клопотання представника власника майна ОСОБА_3 - ОСОБА_4 , про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №42024072030000035 від 17 квітня 2024 року,-
Представник власника майна ОСОБА_3 - ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду з клопотанням про скасування арешту майна в порядку ст. 174 КПК України, накладеного на підставі ухвали слідчого судді від 26 квітня 2024 року у кримінальному провадженні відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42024072030000035 від 17 квітня 2024 року, а саме на земельну ділянку з кадастровим номером 2124886300:10:017:0037 площею 3,8067 га. право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_3 .
В обґрунтування клопотання заявник зазначає, що 26 квітня 2024 року ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду було накладено арешт на земельну ділянку за кадастровим номером 2124886300:10:017:0037 площею 3,8067 га. з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, розташовану на території Холмківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області, шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування майном, у тому числі заборони проводити будь-які будівельні роботи на них, здійснювати будь-які дії щодо поділу, об'єднання, зміни цільового призначення, передачі в оренду чи на іншому праві користування, проведення реєстраційних та нотаріальних дій.
Заявник зазначає, що земельні ділянки набуті ОСОБА_3 були придбані шляхом вчинення правочину на відплатній основі, при цьому ОСОБА_3 не володів відомостями про вчинення будь-яких неправомірних дій іншими особами відносно вказаних земельних ділянок, що свідчить про той факт, що ОСОБА_3 є добросовісним набувачем.
Окрім того, в ході досудового розслідування, орган досудового розслідування встановив саме фактичні дані, а саме той факт, що групою осіб - земельні ділянки було придбано, відчужено і змінено цільове призначення, тобто вчинено дії, що не заборонені законом. Однак, перелік осіб, та які саме дії цих осіб полягають у вчиненні кримінального правопорушення органом досудового розслідування не встановлено, через це у вказаний час жодній особі не повідомлено про підозру.
Заявник зазначає, що з огляду на викладене, необхідність подальшого арешту нерухомого майна ОСОБА_3 , арештованого ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду від 14.04.2024 року у справі №308/7407/24 відсутня, та арешт такого майна позбавляє його законної можливості реалізувати право володіння, користування та розпорядження своєю власністю, що є грубим порушенням ст. 41 Конституції України та загальних засад кримінального провадження, що визначені у ст.. 7 КПК України.
За таких обставин заявник вважає, що необхідніссть подальшого арешту нерухомого майна ОСОБА_3 відсутня та просить скасувати арешт на нерухоме майно, а саме: земельну ділянку з кадастровим номером 2124886300:10:017:0037, площею 3,8067 га, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, розташована на території Холмківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області, право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_3 08.04.2024, арештовану в межах кримінального провадження №42024072030000035 від 17 квітня 2024 року на підставі ухвали слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області у справі №308/7407/24 (провадження 1-кс/308/2491/24).
Власник майна ОСОБА_3 у судове засідання не зявився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.
Представник власника майна ОСОБА_3 - ОСОБА_4 в судовому засіданні клопотання підтримав, з підстав викладених у ньому. Надав пояснення аналогічні викладеним в клопотанні . Зазначив, що на даний час відпала потреба у накладенні арешту на майно, оскільки власник не може розпоряджатися своїм майном у повній мірі. Вказав, що ОСОБА_3 є добросовісним набувачем.
З огляду на викладене просив слідчого суддю задовольнити клопотання та скасувати арешт майна.
Прокурор ОСОБА_2 , в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечила. Зазначила, що на даний час органом досудового розслідування прододиться досудове розслідування у даному кримінальному провадженні, вказала, що дана земельна ділянка є предметом кримінального правопорушення. Вказала, що на даний час не завершені всі процесуальні та слідчі дії в межах кримінального провадження , а зазначена земельна ділянка є речовим доказом. Наголосила на тому, що представником власника майна не доведено наявність того, що на даний час відпала потреба у застосуванні даного арешту. Просила відмовити у задоволенні даного клопотання.
Слідчий суддя, заслухавши думку прокурора, представник власника майна ОСОБА_3 - ОСОБА_4 , дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, приходить до наступного.
Як встановлено ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду у справі №308/7407/24 від 26.04.2024 накладено арешт на земельні ділянки за кадастровими номерами 2124886300:10:017:0783 площею 1,1032 га, та 2124886300:10:017:0037, площею 3,8067 га, для ведення особистого селянського господарства, розташовані на території Холмківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області, у шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування майном, у тому числі заборонити проводити будь-які будівельні роботи на них, здійснювати будь-які дії щодо поділу, об'єднання, зміни цільового призначення, передачі в оренду чи на іншому праві користування, проведення реєстраційних та нотаріальних дій.
Слідчим суддею встановлено, що слідчим відділенням відділу поліції №1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження, відомості про яке 17.04.2024 року внесені до ЄРДР за №42024072030000035, попередня правова кваліфікація ч.ч. 3,4 ст. 190 КК України, що стверджується даними витягу ЄРДР за №42024072030000035 сформованого станом на 01.08.2024 року .
Обґрунтованість зазначеного арешту судом не перевіряється.
Підставою накладення арешту на нерухоме майно, судом було існування сукупності розумних підозр вважати, що воно відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України.
Метою накладення арешту на це майно, слідчим суддею було забезпечення кримінального провадження у частині збереження речових доказів.
Власник майна не був присутній під час розгляду клопотання про накладення арешту на майно.
Положеннями КПК України арешт майна визначений як один із заходів забезпечення кримінального провадження, що застосовується з метою досягнення його дієвості.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Заходи забезпечення кримінального провадження, зокрема арешт майна, носить у собі тимчасовий характер.
Порядок скасування арешту майна встановлюється нормами ст. 174 КПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Виходячи із аналізу викладеного, вказана норма пов'язує право слідчого судді на скасування арешту майна, із можливістю надання учасникам процесу, доказів та відомостей, які вказуватимуть, що арешт накладено необґрунтовано або в його застосуванні відпала потреба та доведеності перед слідчим суддею їх законності та переконливості.
Нормами ч.1 ст. 174 КПК України передбачено дві взаємовиключні підстави скасування арешту майна слідчим суддею - це необґрунтованість накладення арешту або якщо в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба .
Згідно зі ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
Згідно з ч. 1 ст. 28 КПК України, під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об'єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень.
Слідчий суддя, розглядаючи клопотання про накладення арешту, погодився з доводами прокурора, задовольнивши його.
Обов'язок доказування обставин, на які посилається заявник, покладається саме на нього.
Також слід звернути увагу на те, що при розгляді клопотання, поданого в порядку ст. 174 КПК України, слідчий суддя не надає оцінку дотриманню вимог закону при постановленні ухвали про арешт майна та її законності, що є виключно прерогативою суду апеляційної інстанції, а лише оцінює обґрунтованість підстав для скасування арешту.
Заявник як підставу для скасування арешту майна зазначає, що необхідність подальшого арешту нерухомого майна ОСОБА_3 , арештованого ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду відсутня.
Заявником не додано до матеріалів клопотання та не доведено в судовому засіданні тих обставин, що мета накладення арешту на даний час досягнута, всі слідчі дії з арештованим майном проведені, а відтак слідчий суддя приходить до висновку, що на даний час не відпала потреба в застосуванні арешту, який накладено було обґрунтовано, будь - яких обставин, які б не були відомі під час вирішення питання про накладення арешту не встановлено.
Заявником не доведено, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано, не наведено доказів того, що на даній стадії розслідування вищезазначений захід забезпечення втратив свою актуальність.
Також заявником не додано до матеріалів справи доказів того, що мета накладення арешту на даний час досягнута, всі експертизи та слідчі дії з арештованим майном проведені , а відтак слідчий суддя приходить до висновку, що на даний час не відпала потреба в застосуванні арешту, який накладено було обґрунтовано, будь - яких обставин, які б не були відомі під час вирішення питання про накладення арешту не встановлено.
Таким чином, наявні у розпорядженні слідчого судді матеріали свідчать, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси володільця майна, з метою забезпечення кримінального провадження, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких є арешт майна.
Крім цього, як встановлено слідчим суддею арешт було накладено з метою збереження речових доказів. Слідчий суддя виходив з того, що на час розгляду клопотання про арешт майна потреби органу досудового розслідування виправдовували таке втручання у права та інтереси власника ( володільця) майна з метою забезпечення кримінального провадження, а сукупність отриманих судом даних, відповідно до ст.170 КПК України, була достатньою для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як накладення арешту на майно.
Як вбачається з матеріалів доданих до клопотання, доводи клопотання не містять належного обґрунтування та доказів того, що на даній стадії розслідування вищезазначений захід забезпечення втратив свою актуальність та які б спростували висновки, викладені в ухвалі слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду від 26 квітня 2024 року, що дає слідчому судді підстави дійти висновку що необхідність накладення арешту на зазначене в клопотанні майно на теперішній час не відпала.
Також слід звернути увагу на те, що при розгляді клопотання, поданого в порядку ст. 174 КПК України, слідчий суддя не надає оцінку дотриманню вимог закону при постановленні ухвали про арешт майна та її законності, що є виключно прерогативою суду апеляційної інстанції, а лише оцінює обґрунтованість підстав для скасування арешту.
Слідчий суддя звертає увагу на те, що тимчасове накладення арешту на майно не є припиненням права власності на нього або позбавленням таких прав, хоча власник і обмежується у реалізації всіх правомочностей права власності, такий захід є тимчасовим, відповідні обмеження за вищевказаних фактичних обставин є розумними і співмірними з огляду на завдання кримінального провадження, з урахуванням чого слідчий суддя погоджується з висновком, що потреби досудового розслідування виправдовують саме такий ступінь втручання у права та свободи осіб з метою виконання завдань кримінального провадження.
На підставі викладеного, слідчий суддя приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання представника власника майна ОСОБА_3 - ОСОБА_4 , про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №42024072030000035 від 17 квітня 2024 року.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 170-174 КПК України, слідчий суддя, -
У задоволенні клопотання представника власника майна ОСОБА_3 - ОСОБА_4 , про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №42024072030000035 від 17 квітня 2024 року - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Дата оголошення повного тексту ухвали - 02.08.2024 року о 09 год. 15 хв.
Слідчий суддя Ужгородського
міськрайонного суду ОСОБА_1