про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі
Справа № 2а-4824/10/1770
13 жовтня 2010 року м. Рівне
Суддя Рівненського окружного адміністративного суду Боймиструк С.В., розглянувши подання
Відділ державної виконавчої служби Млинівського районного управління юстиції < Список > < в особі > третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача< 3-тя особа >
доОСОБА_1 третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача < 3-тя особа >
про тимчасове обмеження у праві виїзду,
До Рівненського окружного адміністративного суду надійшло подання Відділ державної виконавчої служби Млинівського районного управління юстиції < Список > < в особі > третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача< 3-тя особа > до ОСОБА_1 третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача < 3-тя особа > про тимчасове обмеження у праві виїзду.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Вичерпний перелік повноважень органів Державної виконавчої служби - державних виконавців відділів державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції, районних, міських (міст обласного значення), районних в містах відділів державної виконавчої служби відповідних управлінь юстиції визначено Законом України "Про виконавче провадження".
Правові підстави для тимчасового обмеження громадян України у праві виїзду за кордон визначені статтею 6 Закону України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України", зокрема, громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у видачі паспорта або громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон, в тому числі, у випадках, якщо діють неврегульовані аліментні, договірні чи інші невиконані зобов'язання -до виконання зобов'язань, або розв'язання спору за погодженням сторін у передбачених законом випадках, або забезпечення зобов'язань заставою, якщо інше не передбачено міжнародним договором України; він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням,-до виконання зобов'язань.
Однак, вищевикладені норми Законів, на які покликається державний виконавець в обґрунтування свого подання, не передбачають права (повноважень) державного виконавця на звернення до суду з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України.
Органам Державної прикордонної служби України на підставі пункту 4 статті 20 Закону України "Про Державну прикордонну службу України" надано право не пропускати через державний кордон України осіб, яким тимчасово обмежено право виїзду з України за мотивованим письмовим рішенням суду та правоохоронних органів. Таке тимчасове обмеження громадян України у праві виїзду за кордон зокрема передбачене за рішенням суду або постановою прокурора, прийнятою на підставі статті 981 Кримінально-процесуального кодексу України.
Відповідно до вимог ч. 2 п. 5 ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом. Відтак, чинним КАС України встановлено спеціальну адміністративну процесуальну правосуб'єктність суб'єкта владних повноважень на подання адміністративного позову, а саме -за умови надання йому такої компетенції Законом.
Проте, ні чинним КАС України, ані іншими законами України, зокрема Законом України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України", не встановлено право органів державної виконавчої служби на пред'явлення адміністративних позовів чи звернення з поданням до фізичних осіб про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України.
Згідно з ч. 3 ст. 5 Закону України "Про виконавче провадження" органи державної виконавчої служби мають право звертатися до суду із поданням про розшук боржника - фізичної особи або дитини чи про постановлення вмотивованого рішення про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної особи або іншої особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина, щодо якої є виконавчий документ про її відібрання.
Доданий до подання судовий наказ № 2н-1848/09 від 16.04.2010 року, на примусове виконання якого винесено постанову про відкриття виконавчого провадження про стягнення з відповідача боргу, виданий Луцьким міськрайонним судом в порядку цивільного судочинства.
Відповідно до ст. 368 ЦПК України, питання, пов'язані із зверненням судового рішення до виконання, вирішує місцевий суд, який розглянув справу.
Згідно з ст. 373 ЦПК України, за наявності обставин, що утруднюють виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), за заявою державного виконавця або за заявою сторони суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає питання про відстрочку або розстрочку виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання рішення в судовому засіданні з викликом сторін і у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення.
Дане подання не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, спір не підсудний Рівненському окружному адміністративному суду, а підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства місцевим судом, який розглянув справу щодо стягнення з відповідача боргу, тобто Луцьким міськрайонним судом.
Враховуючи вищевикладене, у відкритті провадження в адміністративній справі за поданням державного виконавця слід відмовити з підстав, передбачених ч. 1 ст.109 КАС України.
Керуючись ст.ст.2, 4, 17, 109, 165 КАС України, суддя,-
1. Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі № 2а-4824/10/1770 за поданням начальника Відділу державної виконавчої служби Млинівського районного управління юстиції Рівненської області до ОСОБА_1 про тимчасове обмеження у праві виїзду.
2. Копію ухвали про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі разом із поданням та усіма доданими до нього матеріалами надіслати позивачу невідкладно.
3. Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії ухвали суду безпосередньо в суді, то п'ятиденний строк на апеляційне оскарження ухвали суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії ухвали суду.
Суддя < Список > Боймиструк С.В.
< Список >
< Список >