02 серпня 2024 р. Справа № 520/29042/23
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Жигилія С.П.,
Суддів: Русанової В.Б. , Перцової Т.С. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1 та Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 08.04.2024 (суддя Мар'єнко Л.М.; м. Харків) по справі № 520/29042/23
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (надалі також - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (надалі також - ГУПФУ в Кіровоградській області, відповідач-1), Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (надалі також - ГУПФУ в Харківській області, відповідач-2), в якому просила суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, які полягають у непризначенні ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області призначити та виплатити ОСОБА_1 щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці з урахуванням досудового стажу у розмірі 84% заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді, з урахуванням кожного повного року роботи понад 20 років на посаді судді.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 21.09.2023 №963300138906 їй відмовлено у призначенні щомісячного довічного грошового утримання судді за відсутності необхідного стажу роботи для призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці. Позивач не погоджується з таким рішення відповідача, вважає його незаконним, оскільки при призначенні щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці не враховано стаж (досвід) досудової роботи (професійної діяльності) у розмірі п'яти років, яка надає право на призначення на посаду судді.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2024 року адміністративний позов ОСОБА_1 - задоволено частково, з виходом за межі позовних вимог.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 21.09.2023 №963300138906 про відмову ОСОБА_1 призначити щомісячне грошове утримання судді у відставці.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (код ЄДРПОУ 20632802) зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи судді, що дає право на призначення щомісячного довічного грошового утримання 5 років стажу (досвіду) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надавала право для призначення на посаду судді.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (код ЄДРПОУ 20632802) призначити та виплатити ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) з 14.09.2023 року щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці у розмірі 54% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснивши перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з урахуванням раніше виплачених сум.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.
Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (вул.Соборна, буд.7А, м.Кропивницький, 25009, код ЄДРПОУ 20632802) за рахунок бюджетних асигнувань витрати по оплаті судового збору на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) у розмірі 858 (вісімсот п'ятдесят вісім) гривні 88 копійок.
Позивач частково не погодилась з рішенням суду першої інстанції та подала апеляційну скаргу в якій, посилаючись на його ухвалення з порушенням судом норм матеріального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 08.04.2024 в частині відмови в задоволенні позовних вимог та ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги позивач, з посиланням на рішення Конституційного Суду України від 19.11.2013 у справі № 10рп/2013, від 08.06.2016 у справі № 4-рп/2016, від 03.06.2013 у справі № 3-рп/2013, від 16.12.2020 у справі № 520/3902/2020, зазначає про наявність у неї права на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з урахуванням досудового стажу у розмірі 84% заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді.
Відповідач-1 подав відзив на апеляційну скаргу в якому просить апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення, з огляду на відсутність у позивача необхідного стажу роботи для призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.
Відповідач-1 не погодився з рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу в якій, посилаючись на його ухвалення з порушенням судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 08.04.2024 та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що оскільки позивачем до заяви про призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці не було надано документів про звільнення у відставку, передбачених Порядком подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.01.2008 № 3-1, то права на призначення щомісячного грошового утримання позивач немає.
Враховуючи подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження, справа розглядається в порядку письмового провадження, відповідно до приписів п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, за наявними у ній матеріалами.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційну скаргу позивача належить залишити без задоволення, а апеляційну скаргу відповідача-1 належить задовольнити, з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області та з 07.01.2006 отримувала пенсію за віком, призначену відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з 24.12.2010 переведена на пенсію за віком відповідно до вимог Закону України "Про державну службу".
Позивач через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України звернулась з заявою від 14.09.2023 про призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.
Вказану заяву розглянуто за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, за результатами якого прийнято рішення від 21.09.2023 №963300138906 про відмову в перерахунку пенсії на підставі заяви від 14.09.2023 №9997 ОСОБА_1 .
Підставою для відмови вказано відсутність у заявниці необхідного стажу роботи для призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці. Так, згідно наданих документів стаж на посаді судді становить 17 років 21 день, при необхідному понад 20 років.
Судом з листа Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 04.10.2023 №2000-0202-8/140256, наданого на адвокатський запит щодо підстав відмови у перерахунку пенсії позивача, стаж на посаді судді розрахований згідно з наданою довідкою від 04.09.2023 №20, виданою Харківським апеляційним господарським судом та складає 17 років 21 день.
Звертаючись до суду з цим позовом позивач, з посиланням на положення ст. 137 Закону № 1402-VIII в редакції Закону № 2509-VIII від 12.07.2018, зазначає, що при обрахуванні стажу роботи відповідачем не враховано п'ять років стажу (досвід) досудової роботи (професійної діяльності) відповідно до Закону України "Про арбітражний суд" (чинного на момент призначення судді). Таким чином, стаж роботи на посаді судді становить понад 22 роки, що дає право позивачу на отримання довічного щомісячного грошового утримання судді у відставці у розмірі 84% заробітної плати працюючого судді.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність правових підстав для зарахування, на підставі приписів частини 2 статті 137 Закону №1402-VIII в редакції, що діє з 5 серпня 2018 року, до стажу судді ОСОБА_1 періодів: роботи (професійної діяльності), вимога щодо якої була визначена законом та надавала право для призначення на посаду судді - 5 років; роботи на посаді судді (17 років 00 місяці 21 день), що загалом становить повних 22 роки.
Оскільки загальний стаж позивача, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, становить 22 роки 00 місяці 21 день, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач має право на отримання довічного грошового утримання судді у розмірі 54% відповідно до положень ч. 3 ст. 142 Закону №1402-VIII, а не як, помилково, вважає позивач 84%.
Надаючи правову оцінку обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, враховуючи межі перегляду, передбачені ст. 308 КАС України, апеляційний суд зазначає таке.
Судом встановлено, що у період з 16.04.1999 до 27.08.2002 ОСОБА_1 працювала суддею господарського (арбітражного) суду Харківської області, з 28.08.2002 до 06.05.2016 - суддею Харківського апеляційного господарського суду. Верховною Радою України 20 травня 2004 року ОСОБА_1 обрана суддею безстроково. Відповідно до постанови Верховної Ради України від 19.04.2016 № 1119-VIII звільнена з посади судді у зв'язку з досягненням шістдесяти п'яти років.
На час призначення та обрання безстроково позивача на посаду судді діяв Закон України від 15.12.1992 № 2862-ХІІ "Про статус суддів" (далі по тексту - Закон № 2862-XII).
Так, частиною п'ятою статті 7 Закону № 2862-XII (тут і далі в редакції на час обрання позивача на посаду судді) особливі вимоги, необхідні для зайняття посади судді Конституційного Суду України, арбітражних та військових судів, визначаються Конституцією України ( 888-09 ), законами України "Про Конституційний Суд" ( 2400-12 ), "Про арбітражний суд" ( 1142-12 ) та іншими законами України.
Статтею 20 Закону України "Про арбітражний суд" № 1142-XIІ в редакції від 30.03.1997 (чинній на момент призначення позивача на посаду судді) було передбачено, що статус судді арбітражного суду визначається Конституцією України ( 254к/96-ВР ), законами України "Про статус суддів" (2862-12 ), "Про кваліфікаційні комісії, кваліфікаційну атестацію і дисциплінарну відповідальність суддів судів України" ( 3911-12), "Про органи суддівського самоврядування" (3909-12 ), "Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів", ( 3781-12) іншими законами з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом.
Відповідно до ст. 22 Закону № 1142-XIІ право на зайняття посади судді арбітражного суду Автономної Республіки Крим, арбітражних судів областей, міст Києва та Севастополя має громадянин України, який досяг на день призначення 25 років, має вищу юридичну освіту і стаж роботи за спеціальністю не менше п'яти років.
Згідно з частиною четвертою статті 43 Закону України № 2862-XII (в редакції, станом на час обрання позивача на посаду судді строком на п'ять років та станом на час обрання позивача на посаду судді безстроково) до стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, крім роботи на посадах суддів судів України, державних арбітрів, арбітрів відомчих арбітражів України, зараховується також час роботи на посадах суддів і арбітрів у судах та державному і відомчому арбітражі колишнього СРСР та республік, що раніше входили до складу СРСР, час роботи на посадах, безпосередньо пов'язаних з керівництвом та контролем за діяльністю судів у Верховному Суді України, в обласних судах, Київському і Севастопольському міських судах, Міністерстві юстиції України та підвідомчих йому органах на місцях, за діяльністю арбітражів у Державному арбітражі України, Вищому арбітражному суді України, а також на посадах прокурорів і слідчих за умови наявності у всіх зазначених осіб стажу роботи на посаді судді не менше 10 років.
Відповідно до частини шостої статті 44 Закону України № 2862-XII для суддів загальних та арбітражних судів до стажу роботи, що дає право на одержання надбавки до посадового окладу за вислугу років та додаткової відпустки, крім часу роботи на посадах суддів, зараховується час роботи на посадах слідчих, прокурорських працівників, а також інших працівників, яким законом передбачені такі ж пільги.
На момент звільнення позивача та відрахування зі штату Харківського апеляційного господарського суду (травень 2016 року) діяли норми Закону України від 07.07.2010 №2453-VI “Про судоустрій і статус суддів” (далі - Закон №2453-VI).
Частиною першою статті 131 цього Закону визначено, що до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді: 1) судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України; 2) члена Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; 3) судді у судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу.
30.09.2016 набрав чинності Законом України "Про судоустрій і статус суддів" № 1402-VIII від 02.06.2016 (далі - Закон №1402-VIII).
Відповідно до частини першої статті 137 Закону України від 02.06.2016 №1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді: 1) судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України, судді Конституційного Суду України; 2) члена ВРП, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; 3) судді в судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу.
Законом України від 12.07.2018 №2509-VIII "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів", який набрав чинності з 05.08.2018, у зв'язку з прийняттям Закону України "Про Вищий антикорупційний суд" статтю 137 Закону №1402-VIII було доповнено частиною другою наступного змісту: "До стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді".
Так, у рішенні Конституційного Суду України від 12.07.2019 №5-р(I)/2019 Конституційний Суд України висловив думку, що за змістом частини першої статті 58 Основного Закону України новий акт законодавства застосовується до тих правовідносин, які виникли після набрання ним чинності. Якщо правовідносини тривалі і виникли до ухвалення акта законодавства та продовжують існувати після його ухвалення, то нове нормативне регулювання застосовується з дня набрання ним чинності або з дня, встановленого цим нормативно-правовим актом, але не раніше дня його офіційного опублікування (абзац четвертий пункту 5 мотивувальної частини).
Отже, у разі безпосередньо (прямої) дії закону в часі новий нормативний акт поширюється на правовідносини, що виникли після набрання ним чинності, або до набрання ним чинності і тривали на момент набрання актом чинності.
У теорії права допускається можливість застосування до триваючих відносин до їх завершення нормативно-правового регулювання, яке діяло на час їх виникнення, за окремим рішенням і розглядається з позицій встановлення спеціального регулювання перехідного періоду - “переживаючої” (ультраактивної) дії нормативно-правових актів. Водночас, таке застосування повинно бути чітко обумовлено при прийнятті відповідних нормативно-правових актів. Відсутність такого застереження не надає суб'єкту владних повноважень права на самовільне застосування нечинних правових норм.
Водночас, прямої вказівки на те, що норми частини другої статті 137 Закону №1402-VIII застосовуються до осіб, які реалізували своє право на відставку до 05.08.2018 цей Закон не містить. Відповідно передбачені частиною другою статті 137 Закону №1402-VIII положення щодо зарахування (перерахунку) стажу (досвіду) роботи (професійної діяльності) на посаді судді застосовуються з дати набрання чинності Законом №2509-VIII, тобто з 05.08.2018.
Колегія суддів зазначає, що Верховний Суд уже вирішував справи, у яких поставало питання щодо застосування положень статті 137 Закону №1402-VIII в редакції Закону №2509-VIII для обрахування судді у відставці стажу роботи, який дає право на доплату за вислугу років.
Зокрема, у постанові від 31.10.2019 у справі №520/11431/18 Верховний Суд дійшов наступних висновків:
«Позивач вважає, що відповідачем протиправно, починаючи з 05.08.2018, не зараховано до його стажу роботи на посаді судді п'яти років роботи юрисконсультом ОГ и КР Маріупольського державного морського торгового порту та старшим юрисконсультом Маріупольського державного морського торгового порту.
Так, Законом України від 12.07.2018 № 2509-VIII Про внесення змін до Закону України Про судоустрій і статус суддів у зв'язку з прийняттям Закону України Про Вищий антикорупційний суд статтю 137 Закону № 1402-VIII доповнено частиною другою такого змісту:
До стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді.
Передбачені частиною другою статті 137 Закону № 1402-VIII положення щодо зарахування (перерахунку) стажу (досвіду) роботи (професійної діяльності) на посаді судді, здійснюється з дати набрання чинності Законом № 2509-VIII, тобто з 05.08.2018 року.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, 15 лютого 2018 року рішенням Вищої ради правосуддя №487/0/15-18 позивача звільнено з посади судді Донецького апеляційного господарського суду у зв'язку з поданням ним заяви про відставку.
20 лютого 2018 року наказом голови суду № 30-к ОСОБА_1 відраховано зі штату суду в зв'язку з виходом у відставку.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що до позивача не може бути застосована норма права щодо обрахунку стажу роботи на посаді судді, яка набрала чинності після виходу позивача у відставку, тобто норма ч. 2 ст. 137 Закону №1402-VIII.
Також колегія суддів вважає, що робота на посадах юрисконсульта та старшого юрисконсульта не може бути зарахована до стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день призначення (обрання) позивача. Крім того, час роботи на зазначених посадах не враховувався й до стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання.
Колегія суддів звертає увагу, що стаж роботи на посаді судді, який дає право на відставку та призначення щомісячного довічного грошового утримання є єдиним, обраховується та встановлюється (з'ясовується) Вищою радою правосуддя при розгляді заяви про відставку (прийнятті рішення про звільнення) і застосовується, як для прийняття рішення про відставку, так і для встановлення щомісячного довічного грошового утримання та визначення його розміру.
Таким чином, оскільки робота на зазначених посадах, на день обрання позивача суддею та на день призначення щомісячного довічного грошового утримання, не визначалася як стаж, що дає право на відставку, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо відсутності правових підстав для її зарахування до стажу роботи на посаді судді.
Враховуючи, що позивач вийшов у відставку до набрання чинності Законом від 12.07.2018 № 2509-VIII, яким внесені доповнення до статті 137 Закону №1402-VIII, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що позовні вимоги в частині перерахування позивачу стажу роботи на посаді судді з посиланням на цю норму закону є необґрунтованими.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог».
Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 20.04.2021 у справі №620/536/19, від 17.09.2021 у справі №824/301/20-а, від 30.09.2021 у справі №243/6450/17 та від 23.11.2021 у справі № 280/5617/18, від 23.06.2022 у справі № 560/937/19, від 26.01.2023 у справі № 500/6626/21, від 19.07.2023 у справі № 560/9495/22, від 07 листопада 2023 року у справі № 520/475/19.
Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Як встановлено судом, позивач з 01.12.1993 обіймала посаду завідуючого відділу реєстрації підприємницької діяльності Московського районного виконавчого комітету м.Харкова, 25.04.1994 - прийняла присягу державного службовця, з 01.09.1997 по 11.03.1998 - працювала на посаді завідуючого по реєстрації підприємництва юридичного відділу; з 16.09.1998 по 15.04.1999 - провідний спеціаліст - прес-секретар Арбітражного суду Харківської області, і саме цей період позивач вважає повинен бути включений у стаж її роботи на посаді судді, який дає право на обчислення надбавки за вислугу років.
Разом з тим, враховуючи, що чинними на момент обрання (Закон № 2862-XII, Закон № 1142-XIІ) та звільнення позивача (Закон №2453-VI) нормами законодавства не було передбачено зарахування до стажу роботи на посаді судді періодів роботи на відповідних посадах, то колегія суддів доходить висновку, що до позивача не може бути застосована норма права щодо обрахунку стажу роботи на посаді судді, яка набрала чинності після звільнення позивача з посади судді, тобто частина друга статті 137 Закону №1402-VIII.
Відповідно до абзацу 4 пункту 34 Розділу XII “Прикінцеві та перехідні положення” Закону №1402-VIII судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання).
Водночас важливою є та обставина, що позивач звільнена з посади судді Харківського апеляційного господарського суду у зв'язку з досягненням шістдесяти п'яти років у квітні 2016 року, тобто в період, коли такої норми Закону №1402-VIII не існувало.
Таким чином, положення абзацу 4 пункту 34 Розділу XII “Прикінцеві та перехідні положення” Закону №1402-VIII також не врегульовують спірні правовідносин, а отже не можуть застосовуватися судом при вирішенні цієї справи.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо наявності у ОСОБА_1 необхідного стажу для призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.
Посилання суду першої інстанції на постанову Верховного Суду від 22.11.2018 у справі № 9901/805/18 колегія суддів вважає безпідставними, оскільки обставини, що виникли у межах спірних у справі, яка розглядається, правовідносин, не є подібними до тих, які суд встановив під час розгляду цієї справи, зокрема, позивач у цій справі на момент виникнення спірних правовідносин перебував на посаді судді та здійснював правосуддя.
З урахуванням наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що позов ОСОБА_1 належить залишити без задоволення.
Враховуючи, що в межах спірних правовідносин колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 з огляду на відсутність у позивача необхідного стажу для призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, то колегія суддів не вбачає підстав для надання правової оцінки доводам апеляційної скарги позивача, що стосуються його розміру.
Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Беручи до уваги вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям постанови про відмову у задоволенні позову.
Керуючись ст.ст. 229, 241, 243, 250, 308, 310, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 327-329 Кодексу адміністративного судочинства України суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області - задовольнити.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 08.04.2024 по справі № 520/29042/23 - скасувати.
Ухвалити постанову, якою позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд.5, Держпром, під.3, пов.2, м.Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344), Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (вул.Соборна, буд.7А, м.Кропивницький, 25009, код ЄДРПОУ 20632802) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя С.П. Жигилій
Судді В.Б. Русанова Т.С. Перцова