23 липня 2024 року колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:
суддів ОСОБА_1 ,
ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю:
секретаря ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві кримінальне провадження за апеляційною скаргою прокурора Київської місцевої прокуратури №4 ОСОБА_8 на вирок Дніпровського районного суду м. Києва від 22.01.2020, яким
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Носівка Чернігівської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ; проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
визнано невинуватим у пред'явленому обвинуваченні за ч. 1 ст. 259 КК України та виправдано на підставі п.2 ч.1 ст. 373 КПК України,
Вказаним вироком ОСОБА_6 визнано невинуватим у тому, що 13 листопада 2018 року о 10 годині 16 хвилини у ОСОБА_6 , який знаходився у невстановленому досудовим розслідуванням місці, раптово виник злочинний умисел, направлений на завідомо неправдиве повідомлення про підготовку вибуху, який загрожує загибеллю людей чи іншими тяжкими наслідками, ресторану « ІНФОРМАЦІЯ_2 » по АДРЕСА_3 та відділення «ІНФОРМАЦІЯ_4» по АДРЕСА_4 .
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на завідомо неправдиве повідомлення про підготовку вибуху, який загрожує загибеллю людей чи іншими тяжкими наслідками, ОСОБА_6 , використовуючи власний мобільний телефон марки «РЕДМІ 4-А» ІМЕІ НОМЕР_1 та НОМЕР_2 , з сім картки мобільного оператору «Київстар» абонентський номер НОМЕР_3 здійснив дзвінок на телефон спецлінії «101» чергової частини Державної служби України з надзвичайних ситуацій, в ході якого, достовірно знаючи, що інформація, яку він збирається повідомити, є неправдивою, та, розуміючи, що таке повідомлення створить обстановку загального страху і невпевненості населення, порушить громадську безпеку, повідомив оператору «101» про підготовку вибуху ресторану « ІНФОРМАЦІЯ_2 » по АДРЕСА_3, та відділення банку « ІНФОРМАЦІЯ_3 » по АДРЕСА_4.
В ході виїзду слідчо-оперативної групи, вище вказане повідомлення ОСОБА_6 від 13 листопада 2018 року про підготовку вибуху ресторану «ІНФОРМАЦІЯ_2» та відділення «ІНФОРМАЦІЯ_4» не підтвердилося. Перевіркою зазначеного повідомлення встановлено, що вибухових пристроїв та вибухонебезпечних предметів та речовин не виявлено, а повідомлення про підготовку вибуху є завідомо неправдиве.
Прокурор Київської місцевої прокуратури №4 ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу, в якій просить вирок суду скасувати та ухвалити новий вирок, яким визнати ОСОБА_6 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 259 КК України і призначити покарання у виді 2 років позбавлення волі.
Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, прокурор посилається на неповноту судового розгляду та невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження. Зазначає, що свідки ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 підтверджують те, що на час здійснення дзвінка, користуватися телефоном та номером мобільного оператора «Київстар», який належить обвинуваченому, міг виключно ОСОБА_6 . Вказує, що у судовому засіданні були досліджені докази, які прямо підтверджують існування обставин, викладених у обвинуваченні. Звертає увагу, що судом проігноровано наявність запису тривалістю 26 секунд та відмовлено у задоволенні клопотань для роз'яснення та усунення невідповідностей між тривалістю запису розмови про замінування, яке було предметом експертного дослідження та інформацією мобільного оператора «Київстар». Стверджує, що суд допустив вибірковість в оцінці досліджених доказів, надавши перевагу показанням обвинуваченого і відхиливши докази обвинувачення без належного спростування, а також не дав належну правову оцінку всім дослідженим доказам у їх сукупності.
Заслухавши доповідь судді, доводи учасників апеляційного розгляду, провівши судові дебати, заслухавши останнє слово обвинуваченого, вивчивши матеріали кримінального провадження, обговоривши і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного висновку.
Розглядаючи кримінальне провадження відносно ОСОБА_6 , суд першої інстанції, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створив необхідні умови для реалізації сторонами прав та свобод у наданні доказів, їх дослідженні та доведенні їх переконливості перед судом, в межах висунутого обвинувачення безпосередньо дослідив надані докази та перевірив обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Постановляючи виправдувальний вирок щодо ОСОБА_6 , суд першої інстанції безпосередньо дослідив та оцінив всі надані сторонами докази.
Вирок суду першої інстанції ґрунтується на досліджених в ході судового розгляду доказах - показаннях обвинуваченого ОСОБА_6 , свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ; рапорті оперуповноваженого Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві 13.11.2018; протоколах огляду місця події від 13.11.2018; протоколі огляду від 13.11.2018; акті перевірки об'єкта на наявність вибухових пристроїв, вибухових речовин або конструктивно схожих предметів від 13.11.2018; акті про застосування службового собаки від 13.11.2018; листі заступника начальника головного управління СБУ ОСОБА_12 від 13.11.2018 № 51/9/2-52228; рапорті старшого оперуповноваженого в ОВС ГУ СБУ у м. Києві та Київській області ОСОБА_13 від 13.11.2018; протоколі затримання особи, підозрюваної у вчинені злочину від 13.11.2018; протоколі огляду речей від 14.11.2018; висновку експерта за результатами проведення експертизи звукозапису № 161/19-35 від 30.01.2019; роздруківці оператора стільникового (мобільного) зв'язку ПрАТ «Київстар» телефонних дзвінків.
В судовому засіданні суду першої інстанції обвинувачений ОСОБА_6 свою вину у висунутому обвинуваченні не визнав та показав суду, що 13.11.2018 о 10 год. 30 хв. він був на своєму робочому місці за адресою: АДРЕСА_5 , поповнив рахунок картки мобільного оператора, пізніше намагався перевірити залишок коштів на рахунку та хотів набрати *101#, однак випадково набрав 101. Він почув, що йому хтось відповів «Доброго дня, слухаю Вас», та зрозумів, що помилився в наборі номеру, тому одразу скасував дзвінок, який тривав приблизно 2 секунди, під час якого він не повідомляв про замінування. Також зазначив, що вказаним номером він користується приблизно 8 років, крім нього його мобільним телефоном ніхто не користувався. Ввечері того ж дня за місцем його роботи приїхали працівники поліції та повідомили йому про підозру. Також зазначив, що він одразу повідомляв слідчого, що він не є учасником громадської організації, що йому не було відомо про ресторан « ІНФОРМАЦІЯ_2 », який розташований по АДРЕСА_3 , та відділення « ІНФОРМАЦІЯ_3 », яке розташовано по АДРЕСА_4 . Також він повідомив, що він випадково подзвонив на номер «101», хоча хотів подзвонити на номер *101# , однак слідчий не зважав на його слова.
Свідок ОСОБА_9 суду показала, що вони з обвинуваченим колеги і в період часу з 13.11.2018 по 18.11.2018 вона була на робочому місці, де також був і обвинувачений, який в її присутності не дзвонив та не повідомляв про замінування. Їй відомо, що обвинувачений користується мобільним оператором «Київстар», однак номеру його мобільного телефону вона не знає. Їй не відомо де 13.11.2018 об 11 годині перебував ОСОБА_6 , однак вона впевнена, що цього дня обвинувачений в її присутності не повідомляв по телефону про замінування та нікому не передавав свого мобільного телефону.
Свідки ОСОБА_10 , ОСОБА_11 суду показали, що вони з обвинуваченим є колегами і 13.11.2018 вони не чули, щоб ОСОБА_6 по телефону повідомляв про замінювання будівель « ІНФОРМАЦІЯ_4 » та ресторану « ІНФОРМАЦІЯ_2 ». Крім того, свідки зазначили, що ОСОБА_6 не міг вчинити вказаного кримінального правопорушення, оскільки є порядною людиною.
В ході огляду 13.11.2018 приміщення ресторану «ІНФОРМАЦІЯ_2» за адресою: м. Київ, вул. Микільсько-Слобідська, 1-А, при обстеженні зали ресторану, приміщення санвузла, кухні та службового приміщення, предмета, що за зовнішніми ознаками схожий на вибухові пристрої, вибухові та легкозаймисті речовини, паливно-мастильні матеріали виявлено не було. Будь-яких слідів злочину та предметів, що могли б стати знаряддям його вчинення, не виявлено.
Під час огляду 13.11.2018 приміщення відділення банку «Кредобанк» за адресою: АДРЕСА_6 , при обстеженні приміщення відділення будь-яких вибухових пристроїв, вибухових речовин, а також предметів, що за зовнішніми ознаками були б схожі на вказані пристрої, не виявлено. Перед обстеженням даного приміщення було здійснено евакуацію людей. В приміщенні здійснюється відеоспостереження. Слідів злочину в ході огляду місця події виявлено не було.
Відповідно до акту перевірки об'єкта на наявність вибухових пристроїв, вибухових речовин або конструктивно схожих предметів від 13.11.2018, за адресою: м. Київ, вул. Сверстюка, 11-Б, приміщення «Кредобанк», під час огляду вибухових пристроїв та вибухонебезпечних речовин не виявлено.
В ході затримання ОСОБА_6 13.11.2018о 21 год. 30 хв. по АДРЕСА_5 , в присутності адвоката ОСОБА_7 , проведено обшук затриманої особи, під час якого виявлено та вилучено: мобільний телефон Redmi 4A, з сім-картою № НОМЕР_5 та сім-картою № НОМЕР_6 .
Згідно з висновком експерта № 161/19-35 від 30.01.2019 за результатами проведення експертизи звукозапису, неможливо встановити чи належить чоловічий голос анонімного диктора на аудіо файлі « НОМЕР_7 » ОСОБА_6 , у зв'язку з непридатністю мовлення за короткою тривалістю в досліджуваній фонограмі.
Відповідно до роздруківки оператора стільникового (мобільного) зв'язку ПрАТ «Київстар» телефонних дзвінків, щодо дати, часу та тривалості вхідних та вихідних з'єднань абонентського номеру № НОМЕР_5 , встановлено, що 13.11.2018 о 10:16:09-10:16:12 було здійснено дзвінок за номером 0000101 та тривалість розмови складає 1 секунда.
За результатами судового розгляду суд першої інстанції дійшов висновку про недоведеність винуватості ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 259 КК України.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 07.06.2022 оскаржуваний вирок Дніпровського районного суду м. Києва від 22.01.2020 було залишено без змін, а апеляційну скаргу прокурора без задоволення з тих підстав, що в ході досудового слідства не здобуто жодного доказу, яким би доводилась винуватість ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення.
Постановою Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 02.02.2023 ухвалу Київського апеляційного суду від 07.06.2022 скасовано та призначено новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Своє рішення касаційний суд обґрунтував тим, що апеляційний суд належним чином не перевірив доводи апеляційної скарги прокурора щодо тривалості з'єднання абонентського номеру НОМЕР_3 мобільного оператора «Київстар», який належить ОСОБА_6 з черговою частиною Державної служби України з надзвичайних ситуацій «101» та не усунув протиріччя між інформацією, наданою телекомунікаційною компанією та державним органом.
В ході нового апеляційного розгляду за клопотанням прокурора було допитано представника Державної служби України з надзвичайних ситуацій та досліджено відповідь ПрАТ «Київстар» від 20.02.2024 на запит суду.
Допитати в судовому засіданні апеляційного суду як спеціаліста працівника ПрАТ «Київстар» не видалось можливим через відсутність у штатному розписі ПрАТ «Київстар» штатної одиниці, до сфери знань та посадових обов'язків якої відносились володіння спеціальними знаннями і навичками для надання консультацій з усіх профільних питань (лист ПрАТ «Київстар» № 755/3080/19/105213/2023 від 26.10.2023).
З наданої відповіді ПрАТ «Київстар» від 20.02.2024 вбачається, що неможливо встановити та перевірити інформацію щодо здійснення з абонентського номеру НОМЕР_3 13.11.2018 о 10 год. 21 хв. дзвінків на спецлінію 101, оскільки станом на день отримання запиту в інформаційних системах компанії вже були відсутні записи про електронні комунікаційні послуги, надані абонентам у 2018 році.
Крім того, вказаною відповіддю розтлумачено зміст цифрової інформації, який міститься у роздруківці, зробленої на підставі інформації, наданої оператором стільникового (мобільного) зв'язку ПрАТ «Київстар» (том 1, а.с. 90), зокрема у п.11, де «10:16:09 13.11.2018» найімовірніше дата та час початку з'єднання, «13.11.2018 10:16:12» - дата та час закінчення з'єднання, «1» - тривалість голосового з'єднання в секундах.
Отже зміст вказаного листа у сукупності із змістом інформації, отриманої з ПрАТ «Київстар» на підставі ухвали слідчого судді від 12.12.2018 про тимчасовий доступ до інформації (т.1 а.с.89-90) дає підстави вважати, що тривалість телефонного з'єднання з належного ОСОБА_6 абонентського номеру НОМЕР_3 на телефонний номер спецлінії « 101 » чергової частини Державної служби України з надзвичайних ситуацій, який мав місце 13.11.2018 о 10 годині 16 хвилин становив 1 секунду.
Вказані відомості повністю узгоджуються з показаннями ОСОБА_6 про те, що він не здійснював повідомлення про замінування, а зателефонував на лінію «101» випадково, коли намагався перевірити залишок коштів на рахунку за кодом *101# , а почувши, що йому хтось відповів «Доброго дня, слухаю Вас», одразу ж зрозумів, що помилився та скасував дзвінок.
Показання допитаного апеляційним судом як спеціаліста працівника Державної служби України з надзвичайних ситуацій ОСОБА_14 не містили переконливого технічного обґрунтування даних про те, що повідомлення про замінування надійшло з абонентського номеру НОМЕР_3 , який був у користуванні ОСОБА_6 .
З урахуванням викладеного, а також висновку експерта № 161/19-35 від 30.01.2019, який не підтвердив належність ОСОБА_6 голосу, яким було здійснено повідомлення про замінування, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції, оцінивши докази у їх сукупності, обґрунтовано дійшов висновку про необхідність ухвалення виправдувального вироку у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_6 , оскільки не доведено, що кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим.
За результатами дослідження доказів судом апеляційної інстанції не було встановлено будь-яких нових фактичних даних, які могли б поставити під сумнів правильність висновків суду першої інстанції.
Зміст досліджених судом першої інстанції доказів правильно відображено у оскаржуваному вироку, а висновки суду з приводу оцінки цих доказів відповідають фактичним обставинам.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційним судом не встановлено підстав для скасування виправдувального вироку суду першої інстанції та постановлення апеляційним судом нового обвинувального вироку.
Керуючись ст.ст.404, 405 КПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу прокурора Київської місцевої прокуратури №4 ОСОБА_8 залишити без задоволення, а вирок Дніпровського районного суду м. Києва від 22.01.2020 щодо ОСОБА_6 без змін.
Ухвала апеляційного суду може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції.
_________________ _________________ _________________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3