м. Київ Унікальний номер справи№ 824/50/24
Провадження № 22-вк/824/55/2024
26 червня 2024 року Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Ратнікової В.М.
при секретарі - Уляницькій М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Zentrum Solutions AG (Швейцарія)про визнання і надання дозволу на виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово - промисловій палаті України від 26 грудня 2023 року у справі №384/2023 за позовом Zentrum Solutions AG (Швейцарія) до Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (Україна) (правонаступник - Акціонерне товариство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом») про стягнення основного боргу, трьох процентів річних та відшкодування витрат зі сплати арбітражного збору та витрат на правову допомогу, а також за зустрічним позовом Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (Україна) до Zentrum Solutions AG (Швейцарія) про стягнення неустойки (пені, штрафу) та арбітражних витрат,-
У травні 2024 року Zentrum Solutions AG (Швейцарія)звернулось до Київського апеляційного суду, як до суду першої інстанції, із заявою про визнання і надання дозволу на виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово - промисловій палаті України від 26 грудня 2023 року у справі №384/2023 за позовом Zentrum Solutions AG (Швейцарія) до Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (Україна) (правонаступник - Акціонерне товариство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом») про стягнення 478 157,34 євро, у тому числі: 460 100,00 євро - основного боргу, 18 057,34 євро - трьох процентів річних та, крім того, відшкодування витрат зі сплати арбітражного збору та витрат на правову допомогу у сумі 4 000 євро, а також за зустрічним позовом Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (Україна) до Zentrum Solutions AG (Швейцарія) про стягнення 8 741,90 євро неустойки (пені, штрафу) та арбітражних витрат.
Заяву обґрунтовано тим,що рішенням Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово - промисловій палаті України від 26 грудня 2023року у справі №384/2023 визнано обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, вимоги Zentrum Solutions AG про стягнення з Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» 460 100,00 євро - основного боргу, 18 057,34 євро - трьох процентів річних та, крім того, 14 066,67 євро - на відшкодування витрат із сплати арбітражного збору і 4 000,00 євро - витрат на правову допомогу, а всього 496 224,01 євро (чотириста дев'яносто шість тисяч двісті двадцять чотири євро і 01 євроцент); визнано обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, вимоги Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» про стягнення з Zentrum Solutions AG 8 741,90 євро - неустойки (пені) та, крім того, 1 664,28 євро - на відшкодування витрат із сплати арбітражного збору, а всього 10 406,18 євро (десять тисяч чотириста шість тисяч і 18 євроцента).
Проведено зарахування задоволених за Первісним позовом і за Зустрічним позовом вимог, за результатами якого стягнуто з Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (код ЄДРПОУ: 24584661, місцезнаходження: Україна, 01032, м. Київ, вул. Назарівська, будинок 3) на користь Zentrum Solutions AG (ідентифікаційний номер компанії: СНЕ - 356.997.098; адреса:Aegeristrasse 5, 6300 Zug, Switzerland) 460 100,00 євро - основного боргу, 18 057,34 євро - трьох процентів річних, 7 660,49 євро - на відшкодування витрат із сплати арбітражного збору, а всього 485 817,83 євро (чотириста вісімдесят п'ять тисяч вісімсот сімнадцять євро та 83 євроценти).
Рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово - промисловій палаті України від 26 грудня 2023 року у справі №384/2023 є остаточним та набуло законної сили з дати його винесення - 26 грудня 2023 року, що додатково підтверджується довідкою МКАС при ТПП України від 15.02.2023 вих.№606/14-7. Згідно з вищезазначеною довідкою відповідач отримав рішення 02.01.2024року.
Зазначає, що Акціонерне товариство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» як правонаступник Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (ч.1, 4 ст.1 Закону України «Про акціонерне товариство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом») добровільно не виконало рішення арбітражного суду та не вчинило жодних дій, які б свідчили про наявність наміру його виконувати, що змушує компанію Zentrum Solutions AG ініціювати виконання рішення у примусовому порядку.
З урахуванням зазначеного, заявник Zentrum Solutions AG (Швейцарія) просить суд:
визнати і надати дозвіл на виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 26 грудня 2023 року у справі № 384/2023;
видати виконавчий лист про стягнення з Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (код ЄДРПОУ:24584661; місцезнаходження: Україна, 01032, м. Київ, вул. Назарівська, будинок 3) на користь Zentrum Solutions AG (ідентифікаційний номер компанії: СНЕ - 356.997.098,- адреса: Aegeristrasse, 5, 6300 Zug, Switzerland) 460 100,00 євро - основного боргу, 18 057,34 євро - трьох процентів річних, 7 660,49 євро - на відшкодування витрат зі сплати арбітражного збору, а всього 485 817,83 євро (чотириста вісімдесят п'ять тисяч вісімсот сімнадцять євро та 83 євроценти);
На виконання вимог положень ст.134 ЦПК України сторона заявника Zentrum Solutions AG зазначила про попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які сторона заявника понесла і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи, що складається із судового збору у розмірі 1 514, 00 грн, а також 500 євро - витрати на професійну правничу допомогу.
У запереченнях на заяву Zentrum Solutions AG (Швейцарія)про визнання і надання дозволу на виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово - промисловій палаті України від 26 грудня 2023 року у справі №384/2023 Акціонерне товариство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» просить відмовити повністю в задоволенні заяви заявника (стягувача).
Зазначає, що підприємство боржника відноситься до суб'єктів господарювання державного сектору економіки, включене до переліку підприємств, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, забезпечує безпечну експлуатацію та підвищення ефективності роботи атомних електростанцій, безперебійного електропостачання суб'єктів господарювання та населення, а також постійної готовності України до швидких ефективних дій у разі виникнення аварій па підприємствах атомної енергетики.
Сторона боржника вважає, що рішення МКАСвід 26 грудня 2023року у справі №384/2023, яким задоволено позов, може в подальшому спричинити невиконання боржником спеціальних обов'язків для забезпечення доступності ціни на електричну енергію для населення.
Крім того, враховуючи положення ч.1 ст. 22 ГПК України, ст. 478 ЦПК України, а також те, що спір стосується виконання контракту про публічну закупівлю, сторона боржника вважає, що є підстави для відмови у визнанні і наданні дозволу на виконання рішення МКАС від 26 грудня 2023 року у справі №384/2023, оскільки відповідно до закону спір, з огляду на його предмет, не може бути переданий на вирішення міжнародного комерційного арбітражу.
Звертає увагу суду на те, що оскільки заява розглядається в порядку глави 3 розділу IX ЦПК України, питання надання дозволу на виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражу в Україні, зокрема, у примусовому порядку, прямо пов'язане з нормами Закону України «Про виконавче провадження», до якого Законом України «Про внесення зміни до розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» (№ 2129-ІХ від 15.03.2022) внесено відповідні заборони відносно осіб, пов'язаних з державою агресором (рф).
Зв'язки Zentrum Solutions AG з державою- агресором полягають у наявності фактів постачання продукції походження рф. Так за результатами проведення публічних закупівель (номер тендеру: UA-2020-12-03- 003297-е лот 2), зокрема, зазначеного на сайті https://prozorro.gov.ua, було укладено контракт на постачання високовольтних вводів (high-voltage bushings), виробництва ТОВ «МАСА» РФ (росія) (високовольтний ввід ГКРІІ-30-800/315 01 - 2 шт).
Вказані обставини також свідчать про зав'язки Zentrum Solutions AG з державою-агресором та можливості застосування обмежень, визначених постановою КМУ від 03.03.2022 року № 187 «Про забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави Україна у зв'язку з військовою агресією російської федерації», встановлено мораторій (заборону) на виконання, у тому числі в примусовому порядку, грошових та інших зобов'язань, кредиторами (стягуваними) за якими є російська федерація або такі особи (особи, пов'язані з державою-агресором), постановою правління НБУ від 24.02.2022 року № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» та Законом України «Про виконавче провадження», до якого Законом України «Про внесення зміни до розділу ХНІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» (№2129-ІХ від 15.03.2022).
Щодо витрат на професійну правничу допомогу, заявлену стягувачем у розмірі 500,00 Єврозазначає, що сторона боржника заперечує проти покладення таких витрат у зазначеній справі.
Вважає, що витрати на професійну правничу допомогу для стягувача не були необхідними та неминучими, більше того, такі витрати є безпідставними та неспівмірними зі складністю даної справи.
У судовому засіданніпредставник заявника (стягувача) Zentrum Solutions AG- адвокат Хомин Оксана Мирославівна підтримала вимоги заяви про визнання і надання дозволу на виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово - промисловій палаті України від 26 грудня 2023 року у справі №384/2023, просила її задовольнити з підстав, наведених у заяві.
Представник боржника АТ «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» -Найденко Іван Олександровичвважав вимоги заяви безпідставними та просив у задоволенні заяви відмовити.
Вивчивши заяву, дослідивши матеріали справи, вислухавши представників сторін, суд дійшов висновку, що заява Zentrum Solutions AG (Швейцарія)про визнання і надання дозволу на виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово - промисловій палаті України від 26 грудня 2023 року у справі №384/2023 підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що правовідносини сторін ґрунтуються на контракті № 53-129-01-21-02291 , який укладено 14 червня 2021 року між Zentrum Solutions AG (Постачальник) і ДП «НАЕК «Енергоатом» (Покупець) у відповідності до рішення Тендерного комітету ДП «НАЕК «Енергоатом»від 26 травня 2021 року.
За своєю правовою природою цей Контракт є договором купівлі-продажу.
Відповідно до умов контракту постачальник (Zentrum Solutions AG) зобов'язався в порядку і на умовах, визначених у контракті, поставити продукцію, а саме високовольтні вводи (high-voltage bushings) виробництва ТОВ «МАССА» (Російська Федерація) для ВП «Рівненська АЕС» ДП «НАЕК «Енергоатом», а Покупець (ДП «НАЕК «Енергоатом») зобов'язався в порядку і на умовах, визначених у Контракті, прийняти і оплатити продукцію.
Згідно з пунктами 9.1.- 9.4. контракту сторони передбачили, щоувипадку виникнення спорів або розбіжностей сторони зобов'язуються вирішувати їх шляхом переговорів та взаємних консультацій. Усі не врегульовані за Контрактом спори передаються заінтересованою стороною на розгляд Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України у відповідності до Регламенту даного суду з дотриманням претензійного порядку врегулювання спору. Місцезнаходження арбітражного суду - м. Київ, Україна. Право, що підлягає застосуванню - матеріальне право України. Мова діловодства та арбітражного судочинства - українська. Рішення арбітражного суду є остаточним та обов'язковим для виконання сторонами Контракту.
21 липня 2023 року постачальник за контрактом Zentrum Solutions AG (Швейцарія) звернувся до Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України з позовом до ДП «НАЕК «Енергоатом» про стягнення основного боргу, трьох процентів річних та відшкодування витрат зі сплати арбітражного збору та витрат на правову допомогу.
Постановою Голови МКАС від 21 липня 2023 року справу прийнято до провадження МКАС за № 384/2023.
07 листопада 2023 року від ДП «НАЕК «Енергоатом» надійшов зустрічний позов з вимогами до Zentrum Solutions AG (Швейцарія) про стягнення неустойки (пені, штрафу) та арбітражних витрат.
Рішенням Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово - промисловій палаті України від 26 грудня 2023року у справі №384/2023 визнано обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, вимоги Zentrum Solutions AG про стягнення з Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» 460 100,00 євро - основного боргу, 18 057,34 євро - трьох процентів річних та, крім того, 14 066,67 євро - на відшкодування витрат із сплати арбітражного збору і 4 000,00 євро - витрат на правову допомогу, а всього 496 224,01 євро (чотириста дев'яносто шість тисяч двісті двадцять чотири євро і 01 євроцент); визнано обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, вимоги Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» про стягнення з Zentrum Solutions AG 8 741,90 євро - неустойки (пені) та, крім того, 1 664,28 євро - на відшкодування витрат із сплати арбітражного збору, а всього 10 406,18 євро (десять тисяч чотириста шість тисяч і 18 євроцента).
Проведено зарахування задоволених за Первісним позовом і за Зустрічним позовом вимог, за результатами якого стягнуто з Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (код ЄДРПОУ: 24584661, місцезнаходження: Україна, 01032, м. Київ, вул. Назарівська, будинок 3) на користь Zentrum Solutions AG (ідентифікаційний номер компанії: СНЕ - 356.997.098; адреса:Aegeristrasse 5, 6300 Zug, Switzerland) 460 100,00 євро - основного боргу, 18 057,34 євро - трьох процентів річних, 7 660,49 євро - на відшкодування витрат із сплати арбітражного збору, а всього 485 817,83 євро (чотириста вісімдесят п'ять тисяч вісімсот сімнадцять євро та 83 євроценти).
У вказаному рішенні МКАС при ТПП України зазначено, що рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 26 грудня 2023 року у справі №384/2023 є остаточним та набуло законної сили з дати його винесення - 26 грудня 2023 року, що додатково підтверджується довідкою МКАС при ТПП України від 15 лютого 2023 року вих.№606/14-7. Згідно з вищезазначеною довідкою відповідач отримав рішення 02січня 2024 року.
Постановою Кабінету Міністрів України № 1420 від 29.12.2023 "Про утворення акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" визначено: "Утворити акціонерне товариство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (далі - товариство), 100 відсотків акцій якого належать державі, шляхом перетворення державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (код згідно з ЄДРПОУ 24584661)"
Пунктом 3 зазначеної постанови визначено, що АТ «НАЕК «Енергоатом» є правонаступником усіх майнових і немайнових прав та обов'язків ДП «НАЕК «Енергоатом» з дня державної реєстрації товариства, а відокремлені підрозділи ДП «НАЕК «Енергоатом» із дня державної реєстрації товариства продовжують функціонувати як відокремлені підрозділи товариства (філії, представництва).
Датою державної реєстрації АТ «НАЕК «Енергоатом» є 11 січня 2024 року.
Згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, 11 січня 2024 року було зареєстровано нову юридичну особу АТ «НАЕК «Енергоатом», яка є правонаступником ДП «НАЕК «Енергоатом», має аналогічний код у ЄДРПОУ та місцезнаходження, а відтак АТ «НАЕК «Енергоатом» є правонаступником усіх майнових і немайнових прав та обов'язків ДП «НАЕК «Енергоатом».
Досліджені судом матеріали справи свідчать про те, що рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 26 грудня 2023 року у справі №384/2023 отримано боржником ДП «НАЕК «Енергоатом» та ним питання про оспорювання рішення міжнародного комерційного арбітражу не порушувалось. Під час розгляду заяви про надання дозволу та видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу, боржник не повідомляв суд про подану ним заяву до компетентного суду про скасування цього рішення.
Отже, рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 26 грудня 2023року у справі №384/2023 є остаточним, набрало законної сили.
Доказів виконання боржником рішення міжнародного комерційного арбітражу від 26 грудня 2023 року у справі №384/2023 у добровільному порядку матеріали справи не містять.
Виконання судових рішень є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції.
Визнання та надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу - це поширення законної сили такого рішення на територію України і застосування засобів примусового виконання в порядку, встановленому ЦПК України.
Порядок розгляду і вирішення заяви про визнання та надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу визначені в главі 3 розділу ІХ ЦПК України «Визнання та виконання рішень іноземних судів, міжнародних комерційних арбітражів в Україні, надання дозволуна примусове виконання рішень третейських судів».
Надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу, якщо місце арбітражу знаходиться на території України, здійснюється судом у порядку, встановленому цією главою, з особливостями, передбаченими статтею 482 ЦПК України.
Статтею 474 ЦПК України передбачено, що рішення міжнародного комерційного арбітражу (якщо його місце знаходиться за межами України), незалежно від того, в якій країні воно було винесено, визнається та виконується в Україні, якщо їх визнання та виконання передбачено міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності. У разі якщо визнаннята виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу залежить від принципу взаємності, вважається, що він існує, оскільки не доведено інше.
Згідно із частиною третьою статті 475 ЦПК України заява про визнанняі надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу подається до апеляційного суду, юрисдикція якого поширюється на місто Київ, протягом трьох років з дня прийняття рішення міжнародним комерційним арбітражем.
За результатами розгляду заяви про визнання і надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу суд постановляє ухвалу про визнання і надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу або про відмову у визнанні і наданні дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу за правилами, встановленими цим Кодексом для ухвалення рішення (частина перша статті 479 ЦПК України).
Відповідно до статті 478 ЦПК України та статті 36 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» суд відмовляє у визнанні і наданні дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу, якщо: 1) на прохання сторони, проти якої воно спрямоване, якщо ця сторона подасть суду доказ того, що, зокрема: в) рішення винесено щодо спору, не передбаченого арбітражною угодою, або такого, що не підпадає під її умови, або містить постанови з питань, що виходять за межі арбітражної угоди; проте якщо постанови з питань, охоплених арбітражною угодою, можуть бути відокремлені від тих, які не охоплюються такою угодою, то та частина арбітражного рішення, яка містить постанови з питань, що охоплені арбітражною угодою, може бути визнана і виконана; або г) склад міжнародного комерційного арбітражу або арбітражна процедура не відповідали угоді між сторонами або, за відсутності такої, не відповідали закону тієї держави, де мав місце арбітраж; або 2) якщо суд визнає, що, а) відповідно до закону спір, з огляду на його предмет, не може бути переданий на вирішення міжнародного комерційного арбітражу; абоб) визнання та виконання цього арбітражного рішення суперечить публічному порядку України.
Згідно зі статтею V Нью-Йоркської конвенції у визнанні і приведенні у виконання арбітражного рішення може бути відмовлено на прохання тієї сторони, проти якої воно спрямовано, лише у разі, якщо ця сторона надасть компетентній владі за місцем порушеного клопотання про визнання і приведення рішення у виконання докази того, що, зокрема: c) вказане рішення винесено у спорі, не передбаченому або не підпадаючому під дію положень арбітражної угоди або арбітражного застереження в договорі, або містить висновки з питань, що виходять за межі арбітражної угоди або арбітражного застереження в договорі, з тим, однак, що у разі, якщо висновки з питань, охоплених арбітражною угодою або застереженням, можуть бути відокремлені від тих, які не охоплюються такою угодою або застереженням, то та частина арбітражного рішення, яка містить висновки з питань, охоплених арбітражною угодою або арбітражним застереженням в договорі, може бути визнана і виконана, або d) склад арбітражного органу або арбітражний процес не відповідали угоді між сторонами або, за відсутності такої, не відповідали закону тієї країни, де мав місце арбітраж. У визнанні та приведенні у виконання арбітражного рішення може бути також відмовлено, якщо компетентна влада країни, в якій порушується клопотання про визнання і приведення у виконання рішення, дійде висновку, що, зокрема: b) визнання і приведення у виконання цього рішення суперечать публічному порядку цієї країни.
Вирішуючи питання про визнання та надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу, суд не може оцінювати його правильність по суті чи вносити будь-які зміни до його змісту, а перевіряє лише дотримання строків звернення з клопотанням, дотримання вимог процесуального закону щодо його форми і змісту та наявність обставин, які можуть бути підставою для відмови в задоволенні заяви.
Тягар доведення наявності підстав для відмови у визнанні і виконанні арбітражного рішення покладається на сторону, яка заперечує проти заяви стягувача.
На вказаному судам наголошено у пункті 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 12 «Про практику розгляду судами клопотань про визнання й виконання рішень іноземних судів та арбітражів і про скасування рішень, постановлених у порядку міжнародного комерційного арбітражу на території України».
Крм того, такий правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду: від 14 січня 2021 року у справі № 824/178/19 (провадження № 61-15459ав20), від 13 січня 2022 року у справі № 824/87/21 (провадження № 22-вк/824/126/2021) (провадження № 61-16378ав21).
Як на підставу для відмови у наданні дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу боржник посилається на те що, враховуючи положення ч.1 ст. 22 ГПК України, ст. 478 ЦПК України, а також те, що спір стосується виконання контракту про публічну закупівлю, спір, з огляду на його предмет, не може бути переданий на вирішення міжнародного комерційного арбітражу.
Перевіряючи доводи боржника щодо наведених підстав для відмови у наданні дозволу на примусове виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу, суд виходить з такого.
У статті 2 Європейської конвенції про зовнішньоторговельний арбітраж 1961 року, ратифікованої указом Президії Верховної Ради Української РСР від 25 січня 1963 року, передбачено, що юридичні особи, які за застосованим до них національним законом розглядаються як юридичні особи публічного права, мають право укладати арбітражні угоди.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 22 ГПК України спір, який відноситься до юрисдикції господарського суду, може бути переданий сторонами на вирішення третейського суду або міжнародного комерційного арбітражу, крім спорів про визнання недійсними актів, спорів про державну реєстрацію або облік прав на нерухоме майно, прав інтелектуальної власності, прав на фінансові інструменти, а також спорів, що виникають при укладанні, зміні, розірванні та виконанні договорів про публічні закупівлі з урахуванням частини другої цієї статті.
Закон України «Про міжнародний комерційний арбітраж» не містить прямої заборони щодо передачі на розгляд міжнародного комерційного арбітражу спорів, що виникають при укладенні, зміні, розірванні та виконанні господарських договорів, пов'язаних із задоволенням державних потреб.
За змістом абзацу другого частини другої статті 22 ГПК України цивільно-правові аспекти спорів, що виникають при укладанні, зміні, розірванні та виконанні договорів про публічні закупівлі, можуть бути передані на вирішення міжнародного комерційного арбітражу.
Глава 3 розділу IX ЦПК України регулює питання щодо визнання та надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу, а главою 4 вказаного розділу врегульовано порядок здійснення провадження у справах про надання дозволу на примусове виконання рішень третейських судів.
Отже, спір, що виник при виконанні господарських договорів, пов'язаних із задоволенням державних потреб, не може бути предметом розгляду третейського суду на території України, але може бути віднесений сторонами до компетенції міжнародного арбітражного суду.
Частина друга статті 22 ГПК України не містить заборони на укладання відповідного застереження, яке викладене у пункті 9.3 розділу ІХ «Вирішення спорів» укладеного між сторонами контракту.
При розмежуванні цивільно-правових (приватно-правових) та публічно-правових аспектів спорів визначальним є характер правовідносин між сторонами, якими в першому випадку є рівноправність сторін договору та їх статусу у таких відносинах, а в іншому - наявність в однієї із сторін договору публічних управлінських функцій.
Згідно з частиною першою статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. Ці особливості випливають з мети Закону, якою є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.
За змістом Закону України «Про публічні закупівлі» публічно-правовими є відносини з державного регулювання, контролю у сфері закупівель та громадського контролю, визначення загальних умов здійснення закупівель, їх видів, порядку проведення закупівель та процедур торгів, переговорних процедур, звітності про результати проведення закупівлі тощо.
На відміну від спорів, що виникають при укладанні, зміні, розірванні та виконанні договорів про публічні закупівлі з урахуванням частини другої статті 22 ГПК України, які мають публічно-правові аспекти і які підлягають розгляду лише у порядку господарського судочинства, цивільно-правові аспекти таких спорів можуть бути передані на вирішення міжнародного комерційного арбітражу.
Аналіз вказаних положень закону свідчить про те, що застосований законодавцем термін «цивільно-правові аспекти спорів» за своїм смисловим значенням та переслідуваною законодавцем метою по суті є різновидом саме цивільно-правового спору, який у розглядуваному випадку виник на стадії виконання стороною договірного обов'язку зі сплати коштів за надані послуги.
Питання правових наслідків порушення зобов'язання, відповідальності за порушення зобов'язання врегульовані главою 51 розділу 1 книги п'ятої ЦК України.
Судом встановлено, що за своєю правовою природою спір, який переданий сторонами у справі на вирішення комерційного арбітражного суду, є цивільно-правовим, оскільки стосується виконання укладеного цивільно-правового договору, а не виконання договору про закупівлі в розумінні Закону України «Про публічні закупівлі».
Отже, доводи боржника про те, що національним законодавством передбачена заборона передачі на розгляд міжнародного арбітражного суду спору, що виник при виконанні договорів, пов'язаних із задоволенням державних потреб, є безпідставними та спростовуються матеріалами справи.
Подібні за змістом правові висновки містяться у постановах Верховного Суду від 06 лютого 2020 року у справі № 824/235/2018, від 15 вересня 2022 року у справі № 824/294/21, від 29 вересня 2022 року у справі № 824/15/22, від 10 листопада 2022 року у справі № 824/58/22, від 08 грудня 2022 року у справі № 824/65/22 та у справі № 824/45/22.
Посилання боржника на зв'язки Zentrum Solutions AG з державою-агресором, що полягає у наявності фактів постачання продукції походження рф - високовольтних вводів (high-voltage bushings), виробництва ТОВ «МАСА» РФ (росія) (високовольтний ввід ГКРІІ-30-800/315 01 - 2 шт), грунтуються на припущеннях.
Судом встановлено, що компанія Zentrum Solutions AG (Швейцарія) зареєстрована та діє відповідно до законодавства Швейцарської Конфедерації.
Відповідно до пункту першого постанови Кабінету Міністрів України від 03 березня 2022 року № 187 «Про забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави Україна у зв'язку з військовою агресією російської федерації» для забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави Україна у зв'язку із військовою агресією російської федерації запроваджений мораторій (заборона) на виконання, у тому числі у примусовому порядку, грошових та інших зобов'язань, кредиторами (стягувачами) за якими є російська федерація або такі особи (далі - особи, пов'язані з державою-агресором): громадяни російської федерації, крім тих, що проживають на території України на законних підставах; юридичні особи, створені та зареєстровані відповідно до законодавства російської федерації; юридичні особи, створені та зареєстровані відповідно до законодавства України, кінцевим бенефіціарним власником, членом або учасником (акціонером), що має частку в статутному капіталі 10 і більше відсотків, якої є російська федерація, громадянин російської федерації, крім того, що проживає на території України на законних підставах, або юридична особа, створена та зареєстрована відповідно до законодавства російської федерації.
Факт військової агресії рф проти України підтверджено низкою документів міжнародних організацій та актами внутрішнього законодавства України. Водночас матеріали справи не містять і боржником не надано доказів на підтвердження того, що арбітражним рішенням стягнуто заборгованість на користь юридичної особи з іноземними інвестиціями чи іноземного підприємства держави-агресора або що фактичним набувачем виплат, вимог та доходів в результаті примусового виконання вказаного рішення буде юридична особа рф, що в силу положень вищенаведеної частини другої статті 81 Закону України «Про міжнародне приватне право» могло б стати підставою для відмови у задоволенні заяви Zentrum Solutions AG.
Крім того, даних про те, що компанія Zentrum Solutions AG пов'язана із державою-агресором або її громадянами матеріали справи не містять та боржником таких обставин не доведено.
Аргумент боржника про те, що виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 26 грудня 2023року у справі №384/2023 порушить публічний порядок України, так як з підприємства, яке має стратегічне значення для економіки і національної безпеки держави, будуть стягнуті значні грошові кошти, що негативно вплине як на забезпечення надійності та ефективності роботи атомних електростанцій, так і на енергетичну галузь в цілому, також є безпідставними з огляду на таке.
Відповідно до підпункту «б» пункту 2 частини другої статті 459 ЦПК України рішення міжнародного комерційного арбітражу може бути скасовано у разі, якщо суд визначить, що арбітражне рішення суперечить публічному порядку України.
Публічний порядок будь-якої країни включає фундаментальні принципи і засади правосуддя, моралі, які держава бажає захистити навіть тоді, коли це не має прямого стосунку до самої держави; правила, які забезпечують фундаментальні політичні, соціальні та економічні інтереси держави (правила про публічний порядок); обов'язок держави з дотримання своїх зобов'язань перед іншими державами та міжнародними організаціями. Це ті незмінні принципи, які виражають стабільність міжнародної системи, у тому числі суверенітет держави, невтручання у внутрішні справи держав, забезпечення територіальної цілісності тощо.
Застереження про порушення публічного порядку як підстава для скасування рішення міжнародного комерційного арбітражу є механізмом, який закріплює пріоритет державних інтересів над приватними, охороняє суспільні відносини від негативних впливів на них. Тобто правова концепція публічного порядку існує для того, щоб захистити державу від іноземних арбітражних рішень, які порушують діючі в державі фундаментальні принципи справедливості і правосуддя. Ці положення покликані встановити правовий бар'єр на шляху рішень, ухвалених всупереч фундаментальним процесуальним і матеріально-правовим принципам, на яких тримається публічний порядок.
Згідно з частиною першою статті 47 Закону України «Про міжнародне приватне право» право, що застосовується до договору згідно з положеннями цього розділу, охоплює дійсність договору, тлумачення договору, права та обов'язки сторін, виконання договору, наслідки невиконання або неналежного виконання договору, припинення договору, наслідки недійсності договору, відступлення права вимоги та переведення боргу згідно з договором.
Застереження про публічний порядок у загальному вигляді сформульоване у міжнародних конвенціях. Зокрема, у статті 6 Конвенції ООН про право, що застосовується до міжнародної купівлі-продажу товарів, від 15 червня 1995 року встановлено, що в кожній із держав, які домовляються, застосування права, визначеного цією Конвенцією, може бути виключено з мотивів публічного порядку. Таке ж правило встановлене у статті 18 Конвенції ООН про право, що застосовується до договорів міжнародної купівлі-продажу товарів від 22 грудня 1986 року.
Основною метою застереження про публічний порядок у міжнародному праві є вирішення правових колізій різних країн.
Об'єктом застереження про публічний порядок є міжнародні приватноправові відносини, а предметом - незастосування іноземного права, яке обране для регулювання цивільно-правових відносин з іноземним елементом, якщо його застосування порушує публічний порядок держави. У цьому разі застереження про публічний порядок врегульовує самостійну сферу суспільних відносин, яка не залежить від сфери міждержавних відносин.
Стаття 627 ЦК України визначає, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
З огляду на зазначене рішенням Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 26 грудня 2023 року у справі №384/2023 вирішено питання про стягнення з ДП «НАЕК «Енергоатом» на користь Zentrum Solutions AG заборгованості, трьох відсотків річних у зв'язку з невиконанням умов контракту № 53-129-01-21-02291від14 червня 2021 року, підписаного та погодженого сторонами, який є чинним та не визнавався недійсним у судовому порядку, а отже, є обов'язковим для сторін.
Рішення комерційного арбітражного суду не створює для боржника обов'язку сплатити за щось протизаконне, не свідчить про порушення бюджетного законодавства. Рішення стосується порядку виконання зобов'язань, які виникли між учасниками цієї справи на підставі укладеного ними контракту у сфері господарських правовідносин.
Обставини, встановлені рішенням МКАС при ТПП України, не стосуються суспільних, економічних та соціальних основ держави України, вказане рішення ухвалено у спорі, передбаченому арбітражною угодою, та виключно щодо боржника як окремої юридичної особи та самостійного учасника господарського обороту, тому виконання зазначеного рішення не суперечить публічному порядку України, її незалежності, цілісності, самостійності та недоторканості, конституційним правам, свободам, гарантіям, що спростовує доводи заперечень у цій частині боржника АТ «НАЕК «Енергоатом».
Як визначено статтею 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Відповідно до частини 1 статті 35 Закону N 4002-XII арбітражне рішення, незалежно від того, в якій країні воно було винесено, визнається обов'язковим і при поданні до компетентного суду письмового клопотання виконується з урахуванням положень цієї статті та статті 36 Закону N 4002-XII.
Необґрунтована відмова у наданні дозволу на примусове виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду є свого роду блокуванням рішення і буде носити характер штучного нормативного бар'єру, який з точки зору міжнародного права є абсолютно недопустимим. Це блокування не тільки не відповідатиме цілям міжнародного арбітражу, але й буде порушувати законні права, які це арбітражне рішення може фактично надавати стягувачу в інших країнах. Відмова у визнанні та наданні дозволу на примусове виконання на території України арбітражного рішення порушуватиме частину першу статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, становитиме втручання у право власності стягувача на присуджені грошові кошти (рішення у справі «Stran Greek Refineries and Stratis Andreadis v. Greece» від 09 грудня 1994 року, серія А, № 301-В).
Надаючи оцінку зібраним у справі доказам, суд вважає, що боржник АТ «НАЕК «Енергоатом»не підтвердивіснування, визначених статтею 36 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» та статтею 478 ЦПК України, підстав для відмови у наданні дозволу на примусове виконання рішенням Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 26 грудня 2023 року у справі №384/2023.
Ураховуючи, що під час розгляду справи не було встановлено підстав для відмови у наданні дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу, передбачених статтею V Конвенції про визнання та виконання іноземних арбітражних рішень від 10 червня 1958 року (Нью-Йоркська Конвенція), статтею 478 ЦПК України, статтею 36 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж», суд дійшов висновку про задоволення заяви Zentrum Solutions AG (Швейцарія) про визнання і надання дозволу на виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово - промисловій палаті України від 26 грудня 2023 року у справі №384/2023 й видачу виконавчого листа.
Відповідно до частини 1 статті 479, 482 ЦПК України за результатами розгляду заяви про надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу суд постановляє ухвалу за правилами, встановленими цим Кодексом для ухвалення рішення.
Частиною 6 статті 479 ЦПК України передбачено, що якщо в рішенні міжнародного комерційного арбітражу суму стягнення зазначено в іноземній валюті або валютах, суд, який розглядає це клопотання, вказує в своїй ухвалі суму стягнення у валюті, зазначеній в рішенні міжнародного комерційного арбітражу, а за заявою стягувача суд визначає суму стягнення в національній валюті України за курсом Національного банку України на день постановлення ухвали.
Як встановлено судом, що сума до стягнення у рішенні міжнародного комерційного арбітражу виражена в іноземній валюті - євро.
Стягувач не звертався із заявою про визначення суми стягнення в національній валюті України за курсом Національного банку України на день постановлення ухвали, а тому суд визначає в ухвалі суму стягнення у валюті, зазначеній в рішенні міжнародного комерційного арбітражу.
Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України з АТ «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» на користь Zentrum Solutions AG підлягає стягненню сплачений судовий збір за подання заяви у розмірі 1 514, 00 грн.
Керуючись ст. ст. 24, 141, 268, 383, 474, 477, 479, 482 ЦПК України, суд,
Заяву Zentrum Solutions AG (Швейцарія)про визнання і надання дозволу на виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово - промисловій палаті України від 26 грудня 2023 року у справі №384/2023 задовольнити.
Визнати та надати дозвіл на виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово - промисловій палаті України від 26 грудня 2023 року у справі №384/2023 за позовом Zentrum Solutions AG (Швейцарія) до Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (Україна) (правонаступник - Акціонерне товариство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом») про стягнення основного боргу, трьох процентів річних та відшкодування витрат зі сплати арбітражного збору та витрат на правову допомогу, а також за зустрічним позовом Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (Україна) до Zentrum Solutions AG (Швейцарія) про стягнення неустойки (пені, штрафу) та арбітражних витрат.
Видати виконавчий лист про стягнення з Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (Україна), правонаступником якого є Акціонерне товариство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», (код ЄДРПОУ: 24584661; місцезнаходження: Україна, 01032, м. Київ, вул. Назарівська, будинок 3) на користь Zentrum Solutions AG (ідентифікаційний номер компанії: СНЕ - 356.997.098,- адреса: Aegeristrasse, 5, 6300 Zug, Switzerland) 460 100,00 євро - основного боргу, 18 057,34 євро - трьох процентів річних, 7 660,49 євро - на відшкодування витрат зі сплати арбітражного збору, а всього 485 817,83 євро (чотириста вісімдесят п'ять тисяч вісімсот сімнадцять євро та 83 євроценти).
Стягнути з Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (код ЄДРПОУ:24584661; місцезнаходження: Україна, 01032, м. Київ, вул. Назарівська, будинок 3) на користь Zentrum Solutions AG (ідентифікаційний номер компанії: СНЕ - 356.997.098; адреса: Aegeristrasse, 5, 6300 Zug, Switzerland) судовий збір за подання заяви про визнання та надання дозволу на виконання рішення міжнародного арбітражу у розмірі 1 514, 00 грн.
Ухвала суду може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту ухвали.
Ухвала суду, якщо вона не була оскаржена в апеляційному порядку, набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.
У разі подання апеляційної скарги ухвала суду набирає законної сили після розгляду справи судом апеляційної інстанції.
Головуючийсуддя :