про залишення позову без розгляду
02 серпня 2024 р. м. Чернівці Справа №600/2785/24-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Анісімова О.В., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, подане в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправними дій, бездіяльності та зобов'язання вчинити дії, -
У поданому до суду позові ОСОБА_1 (далі - позивач) просить:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо нарахування індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 період із 01.12.2015 по 28.02.2018 включно із урахуванням іншого ніж січень 2008 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця);
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період із 01.12.2015 по 28.02.2018 включно із урахуванням січня 2008 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця) та виплатити з відрахуванням виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб;
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо не нарахування та невиплати індексації - різниці грошового забезпечення ОСОБА_1 за період із 01.03.2018 по 27.12.2018 включно;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію - різницю грошового забезпечення за період із 01.03.2018 по 27.12.2018 включно у розмірі 4 419,66 грн на місяць із одночасною компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб
Позовну заяву подано до суду представником позивача адвокатом Каверіним С.М. через систему “Електронний суд”.
Ухвалою суду від 27.06.2023 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
12.07.2024 року до суду надійшло клопотання від представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду, в якому представник відповідача просить суд залишити позов без розгляду. В обґрунтування заявленого клопотання зазначено, що позов поданий до суду із пропущеним строком звернення, що визначений статтею 233 Кодексу законів про працю України.
Розглянувши подане клопотання, дослідивши матеріали справи, суд зазначає наступне.
Згідно частини 1 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи згідно частини 2 статті 122 КАС України встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно частини 3 статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Зокрема, дійсно, частиною 5 статті 122 КАС України визначено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Відтак Кодекс адміністративного судочинства України є загальним законом, яким врегульовані строки звернення до адміністративного суду за захистом прав.
Водночас, суд звертає увагу на те, що згідно положень частини 2 статті 233 Кодексу законів про працю України (в редакції Закону № 2352-IX від 01.07.2022 року, що набрав чинності 19.07.2022 року) із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).
У разі пропуску з поважних причин строків, установлених статтею 233 цього Кодексу, суд може поновити ці строки, якщо з дня отримання копії наказу (розпорядження) про звільнення або письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні (стаття 116), минуло не більше одного року (частина 1 статті 234 Кодексу законів про працю України в редакції Закону № 2352-IX від 01.07.2022).
Поряд з цим, суд зазначає, що згідно частини 2 статті 233 Кодексу законів про працю України (в редакції, що діяла до набрання чинності Закону № 2352-IX від 01.07.2022 року) було визначено, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Тобто, до набрання чинності Закону № 2352-IX від 01.07.2022 року (19.07.2022 року) діяла редакція статті 233 КЗпП, згідно якої у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Водночас, з дати набрання чинності Закону № 2352-IX від 01.07.2022 року законодавцем змінено правове регулювання в частині строку звернення до суду у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, а саме визначено тримісячний строк.
Питання застосування статті 233 КЗпП було предметом розгляду Верховного Суду у справі № 460/17052/21. Так, у постанові від 19.01.2023 року Верховним Судом наголошено, що відповідно до пункту першого глави XIX «Прикінцеві положення» КЗпП України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину. Постановою Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2022 року № 1423 «Про внесення змін до розпорядження Кабінету Міністрів України від 25 березня 2020 р. № 338 і постанови Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 р. № 1236» дію карантину через COVID-19 продовжено до 30 квітня 2023 року. Таким чином, Верховним Судом наголошено, що доводи касаційної скарги у справі № 460/17052/21 щодо пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду є помилковими, оскільки його право на звернення до суду із цим позовом відповідно до положень частини другої статті 233 КЗпП України (в редакції, чинній до 19 липня 2022 року) не обмежене будь-яким строком.
Суд наголошує, що питання подачі позивачем позову у строки, що визначенні чинним законодавством, було досліджене судом при відкритті провадження у справі. Враховуючи позицію Верховного Суду, що викладена у постанові від 19.01.2023 року у справі №460/17052/21, суд визначив, що представником ОСОБА_1 при зверненні до суду з даним позов не пропущено строк звернення до суду.
Відтак, беручи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку щодо відсутності законодавчо передбачених підстав для задоволення клопотання представника відповідача про залишення без розгляду позовної заяви з підстав пропуску позивачем строку звернення до суду.
На підставі викладеного, керуючись статтями 240, 241-246, 248, 256 КАС України, суд -
1. У задоволенні клопотання представника ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про залишення позовної заяви без розгляду - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.
Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя О.В. Анісімов