Справа № 2а-4459/10/1770
11 жовтня 2010 року м. Рівне
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Комшелюк Т.О. за участю секретаря судового засідання Анікушина В.М. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:
прокурор: < Текст >
позивача: представник Смоленський Д. П.,
відповідача: представник Удовиченко І. Г. третьої особи позивача: представник < Текст > третьої особи відповідача: представник < Текст >
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
Товариство з обмеженою відповідальністю "Сальве" < Список > < в особі > третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача< 3-тя особа >
до Управління у справах захисту прав споживачів у Рівненській області Державного комітету України з питань регулювання та споживчої політики третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача < 3-тя особа >
про скасування рішення , -
Позивач -Товариство з обмеженою відповідальністю "Сальве" - звернувся до суду з позовом до Управління у справах захисту прав споживачів у Рівненській області про скасування рішення №00282 від 29.03.2010 року, яким на позивача накладено штраф за порушення законодавства про рекламу.
Свої позовні вимоги обгрунтовує тим, що 06.09.2010р. ним отримано рішення відповідача за № 00282 від 29.03.2010 року про накладення штрафу в сумі 4385грн. за недотримання встановлених законом вимог щодо змісту реклами. Позивач не погоджується з висновками відповідача, викладеними у вказаному рішенні, вважає їх упередженими, безпідставними та не обгрунтованими, а рекламу знижок для пенсіонерів такою, що відповідає Закону України "Про рекламу", при цьому вказує, що дійсно, згідно ч.5 ст.8 Закону України "Про рекламу", реклама знижок повинна містити крім іншого, відомості про дату початку і закінчення акції знижки цін. Однак, зміст реклами позивача був наступний: на вікні аптеки розміщено: зверху вікна - ПОСТІЙНІ ЗНИЖКИ!, нижче - для пенсіонерів у розмірі 3%. На думку позивача - дана реклама в частині ПОСТІЙНІ є безстроковою, а тому не було потреби встановлювати строк цієї акції. Проте, позивачем, після здійснення заходів по контролю за дотриманням законовадства про рекламу відповідачем, було замовлено додаткові рекламні матеріали і доповнено існуючу рекламу інформацією про дату початку й дату закінчення акції, про що повідомлено відповідача письмово до винесення ним оспорюваного рішення. Крім того, позивач зазначає, що рішення відповідача не відповідає Наказу №679 від 27.11.2000р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.12.2000р. за №929/5150 "Про затвердження форм актів перевірок дотримання законодавства про захист прав споживачів, про рекламу, відповідної постанови та рішень" та Постанові КМУ від 26.05.2004р. №693 "Про затвердження Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу", де вказано, що за результатми розгляду справи приймається рішення, що оформляється у двох примірниках, один з яких залишається у Держспоживстандарті або його територіальному органі, а другий у 10 денний строк надсилається особі, стосовно якої було прийняте рішення або видається її представникові під розписку, оскільки копію рішення позивач отримав 6 вересня 2010 року, тоді як рішення прийняте ще 29 березня 2010 року.
Відповідач позов не визнав. В письмових запереченнях зазначив, що під час здійснення заходів по контролю за дотриманням законодавства про рекламу спеціалістами управління було встановлено, що на будівлі торговельного комплексу галерея "Прем"єр", що по вул. Соборна,94 міста Рівне розміщено рекламу щодо знижки цін на ліки в аптеці "Сальве". Реклама не містить відомостей про дату початку і закінчення знижки цін на продукцію, а також про співвідношення розміру знижки до попередньої ціни реалізації товару, чим порушено ч.5 ст.8 Закону України "Про рекламу". Вищезазначену рекламу з порушенням вимог чинного законодавства було зафіксовано на фотоплівку, згідно інформації якої вищевказані відомості у рекламі відсутні. Відповідач зазначив, що вміст у рекламу прислівника "ПОСТІЙНО" надає споживачам недостовірну інформацію щодо чіткого визначення термінів початку та закінчення знижки цін на продукцію, яка може ввести споживача реклами в оману, а рекламодавець використовує таку рекламу для заохочення та залучення громадян до придбавання продукції саме у аптеці "Сальве". В зв"язку з виявленими порушеннями, відповідачем складено протокол про порушення законодавства про рекламу від 16.02.2010р. №12 у відповідності до ч.9 "Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу", затвердженого Постановою КМУ від 26.05.2004р. №693. Крім того, відповідач вказує, що позивачем фактично визнано порушення, оскільки ним надано інформацію від 18.02.2010 року про усунення недоліків. Також відповідач вказав, що він двічі повідомляв позивача про розгляд справи про порушення законодавства про рекламу, на який позивач не з"являвся. І до того ж позивачу вчасно була направлена копія рішення про накладення на нього штрафу, що підтверджується відповідними поштовими відправленнями, а тому просить позивачу в позові відмовити повністю.
Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представників сторін, дослідивши подані сторонами письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що в задоволені позову слід відмовити повністю з огляду на наступне:
Як зазначається у ст. 1 Закону України "Про рекламу" (далі по тексту Закон), реклама - це інформація про осіб чи продукцію, що поширюється в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати і підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес до таких осіб чи товару. Тобто законодавець не обмежує рекламодавців у способах та формах реклами за умови, що це не суперечить вимогам законодавства.
Згідно цього ж Закону - знижка - тимчасове зменшення ціни товару, яке надається покупцям (споживачам).
Отже, посилання позивача на те, що вжиття прислівника "ПОСТІЙНО" в рекламі не потребує дати початку і закінчення акції знижки цін є помилковим, оскільки такий прислівник зі словом "Знижка" в даному випадку вживати не можна.
В силу ст. 7 Закону, основними принципами реклами є: законність, точність, достовірність, використання форм та засобів, які не завдають споживачеві реклами шкоди.
Відповідно до ч.5 ст.8 Закону, реклама про знижку цін на продукцію, про розпродаж повинна містити відомості про місце, дату початку і закінчення знижки цін на продукцію, розпродаж, а також про співвідношення розміру знижки до попередньої ціни реалізації товару.
Згідно наданих відповідачем фотокопій реклами позивача та досліджених в судовому засіданні, відомості про місце, дату початку і закінчення знижки цін на продукцію, а також про співвідношення розміру знижки до попередньої ціни реалізації товару відсутні. Крім цього, позивач своїм листом від 18 лютого 2010 року повідомив відповідача про те, що товариство виявлені недоліки усунуло, тим самим, позивач фактично визнав за собою порушення чинного законодавства про рекламу.
Твердження позивача про те, що рішення № 00282 від 29.03.2010 року не відповідає Наказу №679 від 27.11.2000р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.12.2000р. за №929/5150 "Про затвердження форм актів перевірок дотримання законодавства про захист прав споживачів, про рекламу, відповідної постанови та рішень" та Постанові КМУ від 26.05.2004р. №693 "Про затвердження Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу", де вказано, що за результатами розгляду справи приймається рішення, яке оформляється у двох примірниках, один з яких залишається у Держспоживстандарті або його територіальному органі, а другий у 10 денний строк надсилається особі, стосовно якої було прийняте рішення або видається її представникові під розписку, оскільки він отримав його лише 06.09.2010 року спростовується наступним :
Відповідно до ст. 26 Закону, контроль за дотриманням законодавства України про рекламу здійснюють у межах своїх повноважень, зокрема, спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів - щодо захисту прав споживачів реклами. Згідно Положення про Державний комітет України з питань технічного регулювання та споживчої політики, затвердженого Указом Президента України від 18 березня 2003 року N 225/2003 , Державний комітет України з питань технічного регулювання та споживчої політики (Держспоживстандарт України) є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України. Держспоживстандарт України є спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів, стандартизації, метрології, підтвердження відповідності. Держспоживстандарт України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку свої територіальні органи. Управління у справах захисту прав споживачів у Рівненській області діє на підставі Конституції України, Закону України "Про рекламу", Положення про управління у справах захисту прав споживачів у Рівненській області від 04.09.2009 року, завтердженого наказом Голови Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики, зареєстрованого Виконавчим комітетом Рівненської міської ради від 30.10.2009р. № 1608105003001840.
Згідно п.11 "Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004р. №693, за наявності ознак порушення законодавства про рекламу, приймається рішення про початок розгляду справи. 1 березня 2010 року відповідачем прийнято таке рішення відносно позивача. 2 березня 2010 року відповідач повідомив письмово позивача про розгляд справи, який мав відбутися 15 березня 2010 року. Позивач отримав повідомлення 19 березня 2010 року, що підтверджується копією поштового відправлення. На розгляд справи позивач не з"явився, в зв"язку з чим відповідачем було направлено повторне повідомлення про розгляд справи 29 березня 2010 року. Позивач повторно не з"явився на розгляд справи. 29 березня 2010 року відповідачем прийняте рішення відносно позивача про накладення штрафу. Посилання позивача на те, що копію вказаного рішення він отримав лише 6 вересня 2010 року, вказуючи при цьому на копію поштового конверту з датою відправки від 31.08.2010 року, судом до уваги не приймаються, оскільки позивачем не доведено, що саме в цьому конверті була копія рішення відповідача. Суд бере до уваги докази, представлені відповідачем, яким копію даного рішення направлено на адресу позивача рекомендованим листом з повідомленням 1 квітня 2004 року, що підтверджується копією повідомлення, згідно якого позивач отримав копію рішення про накладення штрафу 2 квітня 2010 року.
Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок, щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
На думку суду доводи, якими позивач обґрунтовував свої вимоги, є безпідставними, необґрунтованими, такими, що не відповідають дійсним обставинам справи, оскільки спростовуються вищевикладеним та наявними в справі доказами. Натомість, відповідач належними і допустимими доказами довів правомірність винесення оскаржуваної постанови №00282 від 29.03.2010 р., отже підстав для задоволення позову немає.
На підставі ст.94 КАС України, судові витрати, понесені позивачем, йому не відшкодовуються. < Текст >
Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позивачу - товариству з обмеженою відповідальністю "Сальве" в задоволенні позову відмовити повністю.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя < Підпис > Комшелюк Т.О.