Справа № 2а-6568/09/1770
22 червня 2010 року 16год. 20хв. м. Рівне
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Дудар О.М., за участю секретаря судового засідання Кривчук К.І., сторін та інших осіб, які беруть участь у справі:
представники позивача: ОСОБА_1, ОСОБА_2,
представники відповідача: Федоров О.В., Дмишук Л.Т.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_5 < Список >
до Державної інспекції з контролю за цінами в Рівненській області третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача < 3-тя особа >
про визнання нечинними та скасування рішення та припису , -
Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_5 звернулася з позовом до Державної інспекції з контролю за цінами в Рівненській області про визнання нечинним та скасування рішення від 17.07.2008р. №157 про застосування економічних санкцій, визнання нечинним та скасування припису від 11.07.2008р. №274 про виконання законних вимог щодо усунення порушень державної дисципліни цін.
Позов обґрунтований тим, що позивача не було повідомлено належним чином та у встановлений строк про проведення відповідачем планової перевірки. Про результати перевірки суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_5 дізналася лише 18.07.2008р., отримавши листом акт перевірки від 11.07.2008р. №229 та припис від 11.07.2008р. №274. Вимоги Закону України «Про ціни і ціноутворення» не поширюються на фізичних осіб-підприємців, відповідач не має повноважень на проведення перевірки
У судовому засіданні представники позивача позов підтримали повністю, надали пояснення, які повністю співпадають з позицією, викладеною в позовній заяві. Звернули увагу суду на те, при проведенні перевірки була також порушена процедура проведення планового заходу, встановлена Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".
Просили позов задоволити повністю.
Державна інспекція з контролю за цінами в Рівненській області позов не визнала з підстав, викладених у письмових запереченнях.
У судовому засіданні представник відповідача надав пояснення, які повністю співпадають з позицією, викладеною в запереченнях, а зокрема пояснив, що перевірка проведена відповідачем в межах наданих йому повноважень. Вказав, що вимоги Закону України «Про ціни та ціноутворення» поширюються також і на фізичних осіб-підприємців. Зазначив, що позивачем пропущено річний строк звернення до адміністративного суду. Просив відмовити у задоволенні позову повністю.
Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд вважає, що в задоволенні позову слід відмовити повністю з огляду на наступне.
Державною інспекцією з контролю за цінами в Рівненській області проведено перевірку дотримання державної дисципліни цін суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_5, за результатами якої складено акт від 11.07.2008р. №229. У вказаному акті перевірки зафіксовано факти щодо завищення позивачем гранично допустимого розміру торговельних надбавок при формуванні та застосуванні роздрібних цін на окремі продукти харчування в період з 28.02.2008р. по 21.05.2008р., у результаті чого позивачем було отримано необґрунтовану виручку в сумі 544,38грн. (а.с.5-10).
За результатами перевірки відповідачем позивачу було внесено припис від 11.07.2008р. №274 про виконання законних вимог щодо усунення порушень державної дисципліни цін (а.с.12) та прийнято рішення від 17.07.208р. №157 про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін (а.с.11).
Обставини щодо наявності порушень, виявлених у ході перевірки, позивачем не заперечуються. Обумовлені припис та рішення позивач оспорює лише з підстав неправомірності проведення перевірки та недотримання порядку її проведення. Відповідно до ч.2 ст.11 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. А відтак, питання щодо наявності чи відсутності порушень, встановлених у ході перевірки, судом не досліджується, оскільки з таких підстав рішення та припис позивачем не оскаржуються.
Відповідно до вимог ст.2 Закону України "Про ціни і ціноутворення" від 03.12.1990р. N507-XII (далі - Закон N507-XII) цей закон поширюється на всі підприємства та організації незалежно від форм власності, підпорядкованості і методів організації праці та виробництва.
Статтею 51 Цивільного кодексу України встановлено, що до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.
Оскільки інше не встановлено законом та не випливає із суті відносин, дія Закону N507-XII поширюється на діяльність фізичних осіб - підприємців.
Згідно з пунктами 3, 4 Положення про Державну інспекцію з контролю за цінами, затв. Постановою Кабінету Міністрів України від 13.12.2000р. №1819, основними завданнями Держцінінспекції є організація та здійснення відповідно до законодавства функцій з контролю та нагляду за дотриманням центральними та місцевими органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, суб'єктами господарювання вимог щодо формування, встановлення та застосування цін (тарифів); проведення цінових спостережень на споживчому та товарних ринках. Держцінінспекція відповідно до покладених на неї завдань у межах своєї компетенції здійснює перевірки додержання порядку формування, встановлення і застосування цін і тарифів, а також їх економічного обґрунтування. Враховуючи права Держцінінспекції, передбачені п.5 зазначеного вище Положення, здійснення перевірок щодо додержання порядку формування, встановлення і застосування цін і тарифів, а також їх економічного обґрунтування належить до повноважень відповідача.
Покликання позивача на те, що відповідачем не було надіслано за 10 днів повідомлення про проведення перевірки не заслуговують на увагу, оскільки відповідно до абаз.7 ч.4 ст.5 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007р. N877-V (далі - Закон N877-V) суб'єкт господарювання має право не допускати посадову особу органу державного нагляду (контролю) до здійснення планового заходу в разі неодержання повідомлення про здійснення планового заходу. Зважаючи на те, що посадові особи відповідача були допущені позивачем до перевірки, яка, як вбачається з акта №229, проводилася в присутності приватного підприємця ОСОБА_5, то неотримання позивачем повідомлення про проведення перевірки не може бути підставою для скасування рішення та припису, винесених за результатами перевірки. Неотримання повідомлення могло стати лише причиною для недопущення посадових осіб до проведення перевірки.
Зважаючи на те, що перевірка проводилася у присутності позивача, то покликання останньої на недотримання відповідачем вимог п.6 ст.7 Закону N877-V не може слугувати підставою для скасування рішення та припису. Акт перевірки позивачеві був направлений поштою, ця обставина позивачем не заперечується.
Крім того, статтею 99 КАС України встановлено річний строк для звернення до адміністративного суду. Оспорюване рішення прийнято відповідачем 17.07.2008р., а припис - 11.07.2008р. Позивач звернулася до суду з даним адміністративним позовом лише 14.10.2010р., тобто з пропуском річного строку для звернення до суду. Клопотання про поновлення цього строку позивач не подавала. Стаття 100 КАС України передбачає, що пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін. Відповідач наполягає на застосуванні наслідків пропущення строків звернення до адміністративного суду, передбачених ст.100 КАС України.
Покликання позивача на те, що нею не пропущено строк звернення до суду, оскільки вона раніше зверталася до суду та її позовна заява була залишена без розгляду, суд не може розцінити як клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду. Перебіг усіх процесуальних строків у адміністративній справі зупиняється лише шляхом зупинення провадження у справі відповідно до ч.10 ст.103 КАС України.
Зважаючи на те, що Державна інспекція з контролю за цінами в Рівненській області наполягає на застосуванні наслідків пропущення строків звернення до адміністративного суду, передбачених ст.100 КАС України, а суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_5 не подано клопотання про поновлення строку для звернення з адміністративними позовом, то суд приходить до висновку, що позивачем пропущено строк для звернення до суду, що є підставою для відмови в задоволенні позову.
З огляду на вищевикладене суд приходить до висновку, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити повністю.
Відповідно до ст.94 КАС України витрати по сплаті судового збору на користь позивача не присуджуються у зв'язку з відмовою в задоволенні позовних вимог.
Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позовних вимог суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_5 до Державної інспекції з контролю за цінами в Рівненській області про визнання нечинними та скасування рішення і припису відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10-ти днів з дня складання постанови в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Дудар О.М.
Постанова складена в повному обсязі 29.06.2010р.