Справа № 2а-8047/09/1770
17 червня 2010 року 12год. 00хв. м. Рівне
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Дудар О.М., за участю секретаря судового засідання Кривчук К.І., сторін та інших осіб, які беруть участь у справі:
представник позивача: Чучалін В.І.,
представники відповідача: Сиротюк В.С., Гальчина Р.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
Дочірнього підприємства "ЗМЗ-Т" ВАТ "Здолбунівський механічний завод " < Список > < Позивач в особі > третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача < 3-тя особа >
до Здолбунівської об'єднаної державної податкової інспекції третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача < 3-тя особа >
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,
Дочірнє підприємство «ЗМЗ-Т» ВАТ «Здолбунівський механічний завод» звернулося з адміністративним позовом до Здолбунівської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 14.08.2009р. №0000242340/1.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі акта перевірки від 03.07.2009р. №568/23-25321293 відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення від 16.07.2009р. №0000242340/0, яким позивачу, з посиланням на пп.7.7. п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» та пп.«б» пп.4.2.2 п.4.2 ст.4, пп.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі у сумі 62111грн., у т.ч. 41407грн. основний платіж та 20704грн. штрафні санкції. Не погоджуючись із висновками, викладеними в акті перевірки й надалі у податковому повідомленні-рішенні, ДП «ЗМЗ-Т» ВАТ «Здолбунівський механічний завод» оскаржило прийняте податкове повідомлення-рішення від 16.07.2009р. №0000242340/0 в адміністративному порядку. Скарга позивача була залишена без задоволення, натомість прийняте податкове повідомлення-рішення від 14.08.2009р. №0000242340/1. Позивач вважає висновки, викладені в акті перевірки, та оспорюване податкове повідомлення-рішення незаконними, оскільки вони не ґрунтуються на достовірних, об'єктивних та належним чином встановлених і відображених у акті даних.
У судовому засіданні представник позивача позов підтримав у повному обсязі та пояснив суду, що у тексті акта перевірки від 03.07.2009р. №568/23-25321293 відповідачем зроблені записи щодо невстановлення фактів заниження (завищення) податкових зобовязань та податкового кредиту з ПДВ, задекларованих у рядках 1-17 податкової декларації з ПДВ. Тобто, відповідач визнає, що податкові зобов'язання та податковий кредит з ПДВ за період, що перевірявся, позивачем задекларовані правильно.
У порушення пп.2.3.2 п.п.2.3 п.2 наказу ДПА України від 10.08.2005р. №327 «Про затвердження Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства», Здолбунівська ОДПІ, обґрунтовуючи донарахування ПДВ, посилається виключно на порушення позивачем пп.4.18.4 п.4.18 наказу ДПА України від 01.04.2006р. №171 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України», та стверджуючи, що цей підпункт було порушено шляхом неподання уточнюючого розрахунку за звітний період до початку перебігу цього звітного періоду. При цьому відповідачем не зроблено жодного посилання на первинні документи, які підтверджують наявність факту порушення, а зміст порушення викладений не чітко.
Зауважив, що чинним законодавством України не передбачено право державної податкової інспекції на самостійне визначення суми податкового зобов'язання платника податків за наслідком виїзної документальної перевірки у випадках методологічних порушень.
Крім того, позивач не підписував жодних актів невиїзних документальних перевірок за наслідком подання уточнюючих розрахунків з ПДВ, а отже, на момент подання таких уточнюючих розрахунків відповідач не мав до цих документів жодних претензій. Тому посилання Здолбунівської ОДПІ на порушення, що виникли при поданні уточнюючих розрахунків з ПДВ, із наступним непроведенням таких розрахунків до карток особових рахунків є помилковим.
Просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 14.08.2009р. №0000242340/1.
Здолбунівська об'єднана державна податкова інспекція позов не визнала з підстав, викладених у письмових запереченнях.
Представники відповідача у судовому засіданні пояснили суду наступне. Предметом оскарження є податкове повідомлення рішення від 14.08.2009р. №0000242340/1, яке прийняте Здолбунівською ОДПІ за результатами апеляційного оскарження податкового повідомлення-рішення від 16.07.2009р. №0000242340/0. Останнє прийняте на підставі акта про результати планової виїзної документальної перевірки від 03.07.2009р. №568/23-25321293, якою встановлено порушення позивачем пп.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».
Під час проведення перевірки встановлено та зазначено у вищевказаному акті заниження позивачем податку на додану вартість за період з 01.10.2006р. по 31.03.2009р. на загальну суму 41407грн., у тому числі: за листопад 2006 року на 1414грн., за грудень 2006 року на 2912грн., за січень 2007 року на 765грн., за березень 2007 року на 39грн., за квітень 2007 року на 5312грн., за липень 2007 року на 1921грн., за серпень 2007 року на 487грн., за жовтень 2007 року на 4042грн. та за грудень 2007 року на 7415грн. Таким чином, ДП «ЗМЗ-Т» ВАТ «Здолбунівський механічний завод» було порушено вимоги п.7.7.1 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».
Проведеною перевірко встановлено, що підприємством безпідставно збільшено залишок від'ємного значення, рядок 23 декларації з ПДВ за листопад 2006 року, тобто період, який охоплений перевіркою. Дане значення рядка 23 декларації з ПДВ за листопад 2006 року, реєстраційний №19703 від 19.12.2006р., виникло внаслідок врахування ДП «ЗМЗ-Т» ВАТ «Здолбунівський механічний завод» уточнених розрахунків. Підприємством 20.10.2006р. було подано чотири уточнюючих розрахунки з податку на додану вартість за січень 2006 року р.№15993, за травень 2006 року р.№15994, за жовтень 2005 року р.№15995 та за грудень 2005 року р.№15996, тобто за податкові періоди, які не охоплювалися перевіркою (з 01.10.2006р. по 31.03.2009р.) та були обревізовані під час проведення попередньої перевірки за період з 01.01.2005р. по 30.09.2006р. (акт перевірки від 19.12.2006р. №483/23-25321293).
Крім того, вищевказані уточннюючі розрахунки не були враховані при проведенні попередньої виїзної планової документальної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2005р. по 30.09.2006р. Підприємством здійснювалося адміністративне та судове оскарження донарахованих за результатами документальної перевірки сум, однак неврахування органом податкової служби уточнюючих розрахунків з податку на додану вартість за січень 2006 року р.№15993, за травень 2006 року р.№15994, за жовтень 2005 року р.№15995 та за грудень 2005 року р.№15996 ним не оскаржувалося.
Тобто, ДП «ЗМЗ-Т» ВАТ «Здолбунівський механічний завод» погоджувалося з тим, що вищевказані уточнюючі розрахунки були подані з порушенням вимог п.4.18.4 наказу ДПА України від 01.04.2006р. №171 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України» та не підлягали проведенню до карток особових рахунків.
Вищевказані уточнюючі розрахунки були подані 20 жовтня 2006 року з порушенням вимог п.4.18.4 наказу ДПА України від 01.04.2006р. №171 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України», а саме у графі 02 (звітний (податковий) період) уточнюючого розрахунку з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням помилок позивачем було вказано вересень 2006 року замість жовтня 2006 року. Таким чином, приймаючи оспорюване податкове повідомлення-рішення, Здолбунівська ОДПІ діяла на підставі та в межах повноважень, визначених законом.
Просили у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити у повному обсязі з огляду на наступне.
Судом встановлено, що з 16.06.2009р. по 30.06.2009р. Здолбунівською об'єднаною державною податковою інспекцією було проведено планову виїзну перевірку Дочірнього підприємства «ЗМЗ-Т» ВАТ «Здолбунівський механічний завод» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.10.2006р. по 31.03.2009р. За наслідками перевірки складено акт від 03.07.2009р. №568/23-25321293, у висновках якого зазначено про порушення позивачем пп.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. №168/97-ВР щодо суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету, в результаті чого донараховано податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 41407грн., у тому числі: за листопад 2006 року - 1414грн., за грудень 2006 року - 2912грн., за січень 2007 року - 765грн., за березень 2007 року - 39грн., за квітень 2007 року - 5312грн., за липень 2007 року - 1921грн., за серпень 2007 року - 487грн., за жовтень 2007 року - 4042грн. та за грудень 2007 року - 7415грн. (а.а.с.10-33)
На підставі зазначеного акта перевірки відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення від 16.07.2009р. №0000242340/0, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі у сумі 62111грн., у т.ч. 41407грн. основний платіж та 20704грн. штрафні санкції. Не погоджуючись із висновками, викладеними в акті перевірки й надалі у податковому повідомленні-рішенні, ДП «ЗМЗ-Т» ВАТ «Здолбунівський механічний завод» оскаржило прийняте податкове повідомлення-рішення від 16.07.2009р. №0000242340/0 в адміністративному порядку. Скарга позивача була залишена без задоволення, за результатами оскарження Здолбунівською ОДПІ прийняте податкове повідомлення-рішення від 14.08.2009р. №0000242340/1, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі у сумі 62111грн., у т.ч. 41407грн. основний платіж та 20704грн. штрафні санкції (а.с.9). Вказане податкове повідомлення-рішення і є предметом спору.
Відповідно до пп.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. №168/97-ВР (далі - Закон №168/97-ВР) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Як вбачається з п.п.3.2.1 та п.п.3.2.2 акта перевірки від 03.07.2009р. №568/23-25321293 за період з 01.10.2006р. по 31.03.2009р. не встановлено фактів заниження або завищення податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість, а також порушення вимог пп.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону №168/97-ВР. Тобто, сума податку на додану вартість, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню була визначена позивачем правильно, відповідно до вимог чинного законодавства.
Поряд з цим, з п.п.3.2.3 вказаного акта перевірки вбачається, що позивачем допущено заниження суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість на 41407грн. у зв'язку з порушенням порядку подання податкової звітності в електронному вигляді.
Згідно з п.5.1 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р. N2181-III (далі - Закон N2181-III) якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.
Уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість подається за формами, визначеними в додатках до Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997р. N166 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.06.2005р. за N702/10982 (далі - Порядок N166).
Відповідно до наказу ДПА України від 01.04.2006р. №171 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України» Методичні рекомендації щодо приймання та комп'ютерної обробки звітних документів платників податків в ОДПС України (далі - Методичні рекомендації №171) були затверджені та введені в дію з метою підвищення ефективності роботи на регіональному та районному рівнях в процесі приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків з урахуванням різних способів надходження документів до органів державної податкової служби України.
Тобто, вказаний наказ був прийнятий, а Методичні рекомендації №171 були ним затверджені та введені в дію для виконання органами державної податкової служби на місцях під час приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків. Крім того, зміст слова «рекомендація» вказує на бажаний до застосування, а не імперативний характер Методичних рекомендацій №171, при цьому вказане стосується державних податкових інспекцій, а не платників податків.
Згідно з пп.4.18.4 п.4.18 Методичних рекомендацій №171, на порушення якого позивачем посилається Здолбунівська ОДПІ, уточнююча звітність, що складається із уточнюючого звіту та довідки до нього, реєструється. Уточнююча звітність заноситься до електронної бази податкової звітності в періоді, показники якого вона уточнює. Довідка, що змінює суми податкового зобов'язання, реєструється та заноситься до електронної бази податкової звітності у звітний період поточного місяця, який відповідає даті подання довідки. Уточнюючий розрахунок до декларацій з податку на прибуток підприємства (банку), з податку на доходи (прибуток) страховика, з податку на додану вартість тощо заноситься до електронної бази податкової звітності у періоді аналогічно довідці. Уточнюючий розрахунок, який відрізняється від основної декларації тільки позначкою, що включає в себе і нові показники, і суми податкових зобов'язань, у результаті самостійно виправленої помилки заноситься в період, який він уточнює (наприклад, звіти по рентних та ресурсних податках, платежах).
Таким чином, пп.4.18.4 п.4.18 Методичних рекомендацій №171 визначає порядок реєстрації та занесення до електронної бази даних уточнюючої звітності податковим органом.
Відповідно до пп.2.3.2 п.2.3 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 10.08.2005р. №327 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.08.2005р. за №925/11205 (далі - Порядок №327), за кожним відображеним в акті фактом порушення податкового законодавства необхідно: висвітлити показники, які відображаються суб'єктом господарювання у податковій та іншій звітності, та фактичні показники, виявлені у ході перевірки на підставі первинних документів податкового та бухгалтерського обліку суб'єкта господарювання у розрізі періодів у грошових одиницях, передбачених звітністю; у разі виявлення розбіжностей чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті нормативно-правових актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків, в якому дане порушення здійснено, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб суб'єкта господарювання щодо встановлених порушень; зазначити первинний документ, на підставі якого вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку (навести кореспонденцію рахунків операцій), та інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення; у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів. При цьому до акта перевірки додаються пояснення посадових осіб або інших працівників суб'єкта господарювання (у межах їх компетенції), що перевіряється, щодо відсутності первинних та інших документів; у разі відмови посадових осіб суб'єкта господарювання надати перевіряючим письмові пояснення щодо встановлених порушень та/або причин ненадання первинних та інших документів, що підтверджують встановлені порушення, факти відмови відобразити в акті.
У порушення вказаних вимог, Здолбунівська ОДПІ, обґрунтовуючи донарахування ДП «ЗМЗ-Т» ВАТ «Здолбунівський механічний завод» податку на додану вартість, посилається виключно на порушення позивачем пп.4.18.4 наказу ДПА України від 01.04.2006р. №171. При цьому відповідачем не зроблено жодного посилання на первинні документи податкового та бухгалтерського обліку, які підтверджують наявність факту порушення.
Підпунктом 4.2.2 п.4.2 ст.4 Закону N2181-III встановлено вичерпний перелік випадків, які дозволяють контролюючому органу самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків. Так, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо: а) платник податків не подає у встановлені строки податкову декларацію; б) дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях; в) контролюючий орган внаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання. Камеральною вважається перевірка, яка проводиться контролюючим органом виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях, без проведення будь-яких інших видів перевірок платника податків; г) згідно з законами з питань оподаткування особою, відповідальною за нарахування окремого податку або збору (обов'язкового платежу), є контролюючий орган.
Отже, чинним законодавством України не передбачено право державних податкових інспекцій на самостійне визначення суми податкового зобов'язання платника податків, за наслідком виїзної документальної перевірки у випадках виявлення методологічних помилок.
Крім того, згідно з пп.7.2 п.7 Порядку N166 зареєстровані в податковій інспекції (адміністрації) декларації підлягають документальній невиїзній (камеральній) перевірці. При цьому пп.7.4 п.7 документальну невиїзну (камеральну) перевірку даних, заявлених у податковій звітності з податку на додану вартість, податковий орган проводить протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації.
відповідно до ч.1 п.1.3 Порядку №327 за результатами проведення невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання оформляється акт, а в разі відсутності порушень податкового, валютного та іншого законодавства - довідка.
Пунктом 4.2 Порядку №327 встановлені терміни для складання акта перевірки. Так, акт невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок складається у двох примірниках та підписується протягом 5-ти робочих днів з дня, наступного за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку (для суб'єктів малого підприємництва - протягом 3-х робочих днів, а для суб'єктів господарювання, які мають філії та перебувають на консолідованій сплаті, - протягом 10-ти робочих днів). Строк складання акта перевірки не зараховується до строку проведення перевірки з урахуванням його продовження, встановленого законом.
У ході судового розгляду справи не встановлено фактів складання актів документальних невиїзних (камеральних) перевірок обумовлених податкових декларацій (уточнюючих розрахунків) позивача. Відтак, суд приходить до висновку, що на момент подання уточнюючих розрахунків з податку на додану вартість, податковий орган не мав до них жодних претензій, а тому посилання відповідача на порушення, що виникли під час подання цих розрахунків із наступним невнесенням даних до карток особових рахунків позивача, є помилковим.
З викладеного вище вбачається, що оцінка елементів податкової бази щодо податку на додану вартість здійснювалася за допомогою інформації, одержаної з джерел інших, ніж звітність або первинні документи. Таким чином, визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість відбувалося із застосуванням непрямих методів, що прямо суперечить п.4.3 ст.4 Закону N2181-III. Факти, встановлені відповідачем та викладені в акті документальної перевірки є нечіткими, необ'єктивними, відсутні посилання на первинні або інші документи бухгалтерського та податкового обліку, що підтверджують висновки податкового органу.
В силу ч.1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.ст.11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно зі ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
У той же час згідно з ч.2 ст.71 цього Кодексу в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Здолбунівською ОДПІ під час розгляду справи по суті не надано доказів на підтвердження правомірності прийняття оспорюваного податкового повідомлення-рішення, а відтак адміністративний позов підлягає до задоволення.
Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
Керуючись ст.ст. 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Здолбунівської об'єднаної державної податкової інспекції №0000242340/1 від 14.08.2009 року.
Присудити з Державного бюджету України на користь Дочірнього підприємства "ЗМЗ-Т" ВАТ "Здолбунівський механічний завод" судовий збір у сумі 3 (три) грн. 40 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10-ти днів з дня складання постанови в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Дудар О.М.
Постанова складена в повному обсязі 21.06.2010р.