ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"24" липня 2024 р. справа № 300/2130/24
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді Боброва Ю.О.,
за участю:
секретаря судового засідання - Микитчук Р.Р.,
представниці позивача - Парфан Л.І.,
представника відповідача - Сікори С.Я.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Сектора архітектури та містобудування Богородчанської селищної ради
про визнання протиправним та скасування рішення від 29.12.2023 №А3268586142802380310 (реєстраційний номер в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва - MU01:8586-1428-1075-8920) та зобов'язання видати містобудівні умови та обмеження для проєктування об'єкта будівництва на земельній ділянці кадастровий номер - 2620455100:01:001:1469, -
25.03.2024 ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовною заявою до Сектора архітектури та містобудування Богородчанської селищної ради (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення від 29.12.2023 №А3268586142802380310 (реєстраційний номер в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва - MU01:8586-1428-1075-8920) та зобов'язання видати містобудівні умови та обмеження для проєктування об'єкта будівництва на земельній ділянці з кадастровим номером - 2620455100:01:001:1469.
Позовні вимоги мотивовані наступними фактичними обставинами та нормами права.
Позивач 19.08.2020 придбав на торгах земельну ділянку з кадастровим номером - 2620455100:01:001:1469 в селищі Богородчани Івано-Франківської області, з цільовим призначенням - 03.07 (для будівництва та обслуговування будівель торгівлі), яка відноситься до категорії земель - землі житлової та громадської забудови.
Відповідно до статті 137 Земельного кодексу України та наказу Міністерства регіонального розвитку та будівництва України «Про затвердження Порядку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки», у разі, коли земельна ділянка придбавається на торгах, містобудівні умови та обмеження забудови такої земельної ділянки входять до складу технічної документації об'єкту продажу та надаються переможцю торгів разом з іншими документами, відповідно до законодавства.
Разом з тим, після укладання договору купівлі-продажу та оформлення інших документів за результатами торгів, йому як переможцю, містобудівні умови та обмеження забудови цієї земельної ділянки надані не були.
У зв'язку з вказаним, він неодноразово звертався до Богородчанської селищної ради, а в подальшому - до Сектора архітектури і містобудування селищної ради з метою отримання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, однак, вони йому надані не були. Керівником Сектора архітектури і містобудування ОСОБА_2 щоразу вказувалась одна і та ж причина відмови - «невідповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації (ч. 4 ст. 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»)». Хоча, він у своїх заявах вказував про намір будувати громадську будівлю - комерційні і торгові приміщення, торговий центр, магазин.
03.12.2023 він п'ятнадцятий раз подав заяву до Сектора архітектури і містобудування Богородчанської селищної ради та 29.12.2023 отримав чергову відмову за №А3268586142802380310 (реєстраційний номер в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва - MU01:8586-1428-1075-8920). Хоча, до заяви, яку подавав через портал Єдиної електронної системи у сфері будівництва, додав усі передбачені законом необхідні документи.
Вважає, що прийняте відповідачем рішення №А3268586142802380310 є необґрунтованим та протиправним, тому просить його скасувати і задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, з вказаних у позовній заяві підстав.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 01.04.2024 позовну заяву залишено без руху у зв'язку з невідповідністю її вимогам статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Відповідно до ухвали суду від 12.04.2024 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін (а.с 37-38 т. 1).
Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву відповідно до якого проти позову заперечив. У відзиві від 01.05.2024 зазначив, що у порушення частин 3 статті 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» позивач не надав усіх необхідних документів для видачі містобудівних умов та обмежень для забудови земельної ділянки з кадастровим номером - 2620455100:01:001:1469. Зокрема, не було подано містобудівний розрахунок, що визначає інвестиційні наміри замовника, який складається у довільній формі з доступною та стислою інформацією про основні параметри будівництва. Позивачем також не дотримано вимоги рішення Богородчанської селищної ради від 30.01.2020 №1087 щодо поверховості забудови. Крім того, не дотримано вимог ДБН Б.2.2-12..2019 «Планування і забудова територій» - порушено мінімальну відстань до межі земельної ділянки , протипожежну та нормативну відстань до восьмиквартирного житлового будинку. Позивачем систематично надавалися проєктні пропозиції для отримання містобудівних умов та обмежень на будівництво будівлі висотою три поверхи.
На усі заяви позивача щодо отримання містобудівних умов та обмежень, які подавалися ним протягом 2021-2023 років надавалися обґрунтовані відповіді.
Крім того, зазначив, що у провадженні Івано-Франківського окружного адміністративного суду перебуває справа №300/8538/23 з аналогічними позовними вимогами. Також, рішенням суду від 22.09.2023 у справі №300/4583/23 такі ж позовні вимоги були предметом судового розгляду та вирішені судом. У зв'язку з викладеним, просив закрити провадження у справі на підставі п. 4 ч. 1 ст. 238 КАС України (а.с. 43-63 т.1)
У відповіді на відзив від 02.05.2024 позивач вказав, що відмова у наданні йому містобудівних умов і обмежень для забудови земельної ділянки з кадастровим номером - 2620455100:01:001:1469 є протиправною, прийнятою у порушення конституційного принципу належного урядування, що закріплений у статтях 6, 8 та 19 Конституції України та який розвинутий у постанові Верховного Суду від 28.02.2020 у справі №П/811/1015/16, де зазначено, що між людиною та державою повинні бути вибудувані саме публічно-сервісні відносини, у яких інституції та процеси служать всім членам суспільства. Вважає, що Сектор архітектури і містобудування Богородчанської селищної ради створений у порушення законодавства, зокрема, про регулювання містобудівної діяльності та про місцеве самоврядування. Просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі (а.с. 64-67, 136-137 т.1).
Розглянувши матеріали адміністративної справи відповідно до вимог статті 262 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні за участі представників сторін, заслухавши їх усні пояснення, дослідивши в сукупності докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та заперечення на позов, суд установив наступне.
19.08.2020 ОСОБА_1 за результатами земельних торгів уклав з Богородчанською селищною радою Богородчанського району Івано-Франківської області договір купівлі-продажу земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом Богородчанського районного нотаріального округу Максьом Г.І., зареєстрований в реєстрі за номером 1417 (а.с.18-20, 68-69, 76-77 т.1, 76-84 т.2).
Як встановлено судом та не заперечується сторонами, позивач на протязі 2021-2023 років, неодноразово звертався до Сектору архітектури та містобудування Богородчанської селищної ради із заявами про видачу містобудівних умов та обмежень, за результатом розгляду яких отримував відмови (а.с. 9-16, 54-63 т.1).
03.12.2023 ОСОБА_1 через портал Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (далі - ЄДЕССБ) подав заяву до Сектора архітектури і містобудування Богородчанської селищної ради. До заяви, додав наступні документи: договір купівлі-продажу земельної ділянки від 19.08.2020, зареєстрований за №1147, витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, викопіювання з топографо-геодезичного плану, схему забудови земельної ділянки, орієнтовні техніко-економічні показники. Вказане підтверджується дослідженими судом письмовими доказами та не заперечується відповідачем (а.с., 68-86 т.2)
Рішенням Сектора архітектури і містобудування Богородчанської селищної ради від 29.12.2023 за №А3268586142802380310 (реєстраційний номер в ЄДЕССБ - MU01:8586-1428-1075-8920) позивачу відмовлено у наданні містобудівних умов і обмежень. Підставами такого рішення вказано - «невідповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні (ч. 4 ст. 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»). Примітка: Ухвала суду від 15.12.2023, справа №300/8538/23» (а.с. 6-7 т.1).
Позивач, вважаючи протиправним вказане рішення відповідача щодо відмови у видачі йому містобудівних умов та обмежень на земельну ділянку, звернувся до суду з метою захисту свого порушеного права.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.
Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 №3038-VI (далі - Закон №3038-VI) встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.
Відповідно до частини 1 статті 1 Закону №3038-VI містобудівна документація - затверджені текстові та графічні матеріали з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій.
Містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об'єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.
За приписами пункту 7 частини 1 статті 2 Закону №3038-VI планування і забудова територій - це діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб, яка передбачає розроблення містобудівної та проектної документації, будівництво об'єктів.
Відповідно до статті 18 Закону №3038-VI план зонування території розробляється у складі комплексного плану, генерального плану населеного пункту з метою визначення умов та обмежень використання території у межах визначених функціональних зон.
План зонування території встановлює функціональне призначення, вимоги до забудови окремих територій (функціональних зон) населеного пункту, їх ландшафтної організації.
За приписами частини 1 статті 25 Закону №3038-VI режим забудови територій, визначених для містобудівних потреб, встановлюється містобудівною документацією на місцевому рівні.
Згідно із абзацом 2 частини 2 статті 24 Закону №3038-VI забудова земельної ділянки здійснюється в межах її цільового призначення, встановленого відповідно до законодавства.
За приписами частини 1 статті 26 Закону № 3038-VI забудова територій здійснюється шляхом розміщення об'єктів будівництва.
Проектування та будівництво об'єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: 1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних; 2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; 3) затвердження проектної документації; 3-1) отримання права на виконання підготовчих та будівельних робіт у випадках, визначених цим Законом; 4) виконання підготовчих та будівельних робіт; 4-1) державна реєстрація спеціального майнового права на об'єкт незавершеного будівництва та майбутній об'єкт нерухомості у випадках, визначених законом; 4-2) проведення контрольного геодезичного знімання закінчених будівництвом об'єктів (крім об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1)) та здійснення їх технічної інвентаризації (крім об'єктів, перелік яких визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування); 5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів; 6) державна реєстрація права власності на закінчений будівництвом та прийнятий в експлуатацію у випадках, визначених цим Законом, об'єкт (його складову) (ч. 5 ст. 26 Закону № 3038-VI).
Відповідно до частини 1 статті 29 Закону №3038-VI основними складовими вихідних даних є: 1) містобудівні умови та обмеження; 2) технічні умови; 3) завдання на проектування.
Згідно частини 2 статті 29 Закону №3038-VI фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи, повинна одержати містобудівні умови та обмеження для проектування об'єкта будівництва. Містобудівні умови, обмеження та технічні умови для проектування об'єктів будівництва в рамках здійснення державно-приватного партнерства або реалізації проекту, що здійснюється на умовах концесії, можуть надаватися приватному партнеру, концесіонеру на підставі документа, що засвідчує право користування земельною ділянкою, виданого підприємству, установі, організації, що є балансоутримувачем майна, що передається у концесію, за умови, що така земельна ділянка (або її частина) відповідно до положень договору необхідна для здійснення державно-приватного партнерства або реалізації проекту, що здійснюється на умовах концесії.
Частиною 3 статті 29 Закону № 3038-VI передбачено, що містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на підставі містобудівної документації на місцевому рівні на безоплатній основі за заявою замовника (із зазначенням кадастрового номера земельної ділянки), до якої додаються:
1) копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію - у разі, якщо речове право на земельну ділянку не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно;
2) копія документа, що посвідчує право власності на об'єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці - у разі, якщо право власності на об'єкт нерухомого майна не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, або згода його власника, засвідчена в установленому законодавством порядку (у разі здійснення реконструкції або реставрації);
3) викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000.
Інформацію про речове право на земельну ділянку, право власності на об'єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці, відомості з Державного земельного кадастру уповноважені органи містобудування та архітектури отримують відповідно до частини восьмої статті 9 Закону України «Про адміністративні послуги».
Для отримання містобудівних умов та обмежень до заяви замовник також додає містобудівний розрахунок, що визначає інвестиційні наміри замовника, який складається у довільній формі з доступною та стислою інформацією про основні параметри об'єкта будівництва.
Цей перелік документів для надання містобудівних умов та обмежень є вичерпним.
Витяг з містобудівного кадастру для формування містобудівних умов та обмежень до документів замовника додає служба містобудівного кадастру (у разі її утворення).
З системного аналізу наведених норм слідує те, що містобудівні умови та обмеження є складовою вихідних даних, отримання яких є необхідною умовою для набуття власниками земельних ділянок або землекористувачами права на забудову земельної ділянки. Містобудівні умови та обмеження є видом містобудівної документації та визначають комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва, дотримання яких є обов'язковим для всіх суб'єктів містобудівної діяльності.
Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 21 серпня 2018 року у справі №445/765/16-а, від 27 лютого 2019 року у справі №809/721/18, від 10 жовтня 2019 року у справі № 260/1499/18, від 20 лютого 2020 року у справі № 813/52/13-а.
Відповідно до частини 4 статті 29 Закону №3038-VI підставами для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень є:
1) неподання визначених частиною третьою цієї статті документів, необхідних для прийняття рішення про надання містобудівних умов та обмежень;
2) виявлення недостовірних відомостей у документах, що посвідчують право власності чи користування земельною ділянкою, або у документах, що посвідчують право власності на об'єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці;
3) невідповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.
Відмова у наданні містобудівних умов та обмежень з обґрунтуванням підстав такої відмови надається у строк, що не перевищує встановлений строк їх надання.
З системного аналізу наведеної норми слідує, що Законом №3038-VI встановлений вичерпний перелік підстав, за наявності яких заявникові може бути відмовлено у наданні містобудівних умов та обмежень. У такому випадку, відмова може бути визнана обґрунтованою лише тоді, коли компетентним суб'єктом владних повноважень встановлюється наявність однієї або декількох підстав, визначених Законом для відмови, із розкриттям їх змісту.
Вказану позицію висловив Верховний Суд у рішенні від 06.07.2023 у справі №160/3882/22.
Судом встановлено, що при зверненні із заявою про надання містобудівних умов та обмежень позивач подав документи, вичерпний перелік яких передбачений частиною 3 статті 29 Закону №3038-VI.
Разом з цим, крім викладення змісту пункту 1 частини 4 статті 29 Закону № 3038-VI, відповідачем як підставу для прийняття оскаржуваного рішення не зазначено конкретної, визначеної законом причини для відмови у видачі містобудівних умов та обмежень із зазначенням переліку документів, які не були додані позивачем до заяви, та які саме документи останньому необхідно подати. Також, безпідставним є посилання відповідача на ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду у справі №300/8538/23, оскільки предметом оскарження в ній є інше рішення.
Відповідно до частини 4 статті 137 Земельного кодексу України в оголошенні про проведення земельних торгів щодо кожного лота зазначаються: найменування організатора земельних торгів; місце розташування, площа земельної ділянки та її кадастровий номер; цільове призначення земельної ділянки; умови договору купівлі-продажу земельної ділянки, прав емфітевзису, суперфіцію, договору оренди, суборенди землі, суперфіцію, емфітевзису, що укладається на земельних торгах; стартова ціна продажу земельної ділянки або стартовий розмір ціни продажу прав емфітевзису, суперфіцію, або стартовий розмір плати за користування земельною ділянкою; містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки для земельних ділянок, призначених для цілей, пов'язаних із забудовою; час проведення земельних торгів з урахуванням вимог, встановлених Кабінетом Міністрів України; розмір реєстраційного та гарантійного внесків, що сплачують учасники, порядок їх сплати; найменування, веб-сайти та номери рахунків операторів електронних майданчиків, відкритих у банку для сплати реєстраційного та гарантійного внесків, що зазначаються шляхом посилання на веб-сайт адміністратора електронної торгової системи; прізвище, власне ім'я та по батькові, посада, номер телефону особи, в якої можна ознайомитися з документами та матеріалами щодо лота; проект договору, що пропонується укласти на торгах, без визначення ціни та зазначення особи покупця (орендаря (суборендаря), емфітевта, суперфіціарія), а в разі продажу на земельних торгах прав емфітевзису, суперфіцію за рішенням емфітевта, суперфіціарія - також копія договору емфітевзису, суперфіцію; сума витрат (видатків), здійснених на підготовку лота до продажу, що підлягає відшкодуванню переможцем земельних торгів; фотографічні зображення земельної ділянки, копії документів та матеріалів на лот; особа, яка має переважне право на купівлю земельної ділянки (у разі проведення аукціону з продажу такої земельної ділянки); номери банківських рахунків для внесення плати за придбаний лот; інші відомості про лот, які організатор торгів вважає за потрібне розмістити в оголошенні про проведення земельних торгів.
Внесення організатором змін в оголошення стосовно особи, яка має переважне право на купівлю земельної ділянки, можливе не пізніше ніж за п'ять робочих днів до дня проведення земельних торгів.
Тобто, правомірним є посилання позивача на те, що містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки для земельних ділянок, призначених для цілей, пов'язаних із забудовою - є складовою документації для проведення земельних торгів.
Отже, суд дійшов висновку про те, що рішення відповідача від 29.12.2023 №А3268586142802380310 (реєстраційний номер в ЄДЕССБ - MU01:8586-1428-1075-8920) про відмову надати позивачу містобудівні умови та обмеження для забудови земельної ділянки з кадастровим номером 2620455100:01:001:1469 є протиправним, необґрунтованим та безпідставним, прийнятим з порушенням вимог закону.
Так, Європейський Суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що предмет і мета Конвенції як інструменту захисту прав людини потребують такого тлумачення і застосування її положень, завдяки яким гарантовані нею права були б не теоретичними чи ілюзорними, а практичними та ефективними (п.53 рішення у справі Ковач проти України від 7 лютого 2008 року, п.59 рішення у справі Мельниченко проти України від 19 жовтня 2004 року, п.50 рішення у справі «Чуйкіна проти України» від 13 січня 2011 року, п.54 рішення у справі «Швидка проти України» від 30 жовтня 2014 року тощо).
Це означає, що суд має оцінювати фактичні обставини справи з урахуванням того, що права, гарантовані Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, мають залишатися ефективними та людину не можна ставити в ситуацію, коли вона завідомо не може реалізувати своїх прав.
Відповідно до частини 2 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
За статтею 14 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод користування правами та свободами, визнаними в цій Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою.
Вирішуючи спір суд також враховує, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).
На державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (рішення у справах «Лелас проти Хорватії», «Тошкуце та інші проти Румунії»).
Безпідставними є доводи відповідача про необхідність закриття провадження в даній адміністративній справі через те, що у провадженні Івано-Франківського окружного адміністративного суду перебуває справа №300/8538/23 з аналогічними позовними вимогами, а також посилання його на рішення суду від 22.09.2023 у справі №300/4583/23, де такі ж позовні вимоги були предметом судового розгляду та вирішені судом, з огляду на наступне.
Предметом розгляду адміністративної справи №300/8538/23 є визнання протиправним та скасування рішення відповідача від 01.12.2023 №А3248349728760399176 (а.с. 150-153, 154-156 т.1).
Відповідно до рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22.09.2023 у справі №300/4583/23 судом визнано протиправними дії Завідувача сектору архітектури та містобудування Богородчанської селищної ради Сікори С.Я. щодо надання необґрунтованої відмови №А309167919656966743 від 29.04.2023 у видачі ОСОБА_1 містобудівних умов та обмежень на земельну ділянку за кадастровим номером 2620455100:01:001:1469 та зобов'язано його повторно розглянути заяву позивача від 17.04.2023 про надання містобудівних умов, з урахуванням висновків суду (а.с. 50-53 т.1).
Таким чином, предмет спору в даній адміністративній справі - оскарження рішення відповідача від 29.12.2023 №А3268586142802380310 (реєстраційний номер в ЄДССБ - MU01:8586-1428-1075-8920) відмінний від предметів спору у вказаних вище справах. Отже, підстав для закриття провадження в даній справі - немає.
Суд вважає, що Сектор архітектури та містобудування Богородчанської селищної ради є належним відповідачем у даній справі, оскільки саме останнім відмовлено в наданні містобудівних умов та обмежень на земельну ділянку за кадастровим номером 2620455100:01:001:1469. Сектор створений рішенням ради правормірно, діє відповідно до затвердженого Положення (а.с. 84-92, 129-132, 204-215 т.1)
Щодо посилання відповідача на рішення Богородчанської селищної ради від 30.01.2020 №1087 щодо поверховості забудови як на одну з підстав відмови у видачі позивачу містобудівних умов та обмежень, суд зазначає наступне.
Вказане рішення стосується включення земельної ділянки орієнтовною площею 0,0400 га по АДРЕСА_1 (кадастровий номер - 2620455100:01:001:1469) в перелік земельних ділянок, що підлягають продажу у власність на земельному аукціоні (а.с. 217 т. 1, 87 т. 2).
При цьому, вказане у ньому обмеження поверховості - до двох поверхів, суперечить Генеральному плану забудови селища Богородчани, яким визначено зонування житлової забудови. Зазначене вище рішення щодо обмеження поверховості (до двох поверхів) в районі земельної ділянки з кадастровим номером - 2620455100:01:001:1469, яку придбав
ОСОБА_1 , суперечить Генеральному плану, який є єдиним документом, котрий встановлює зони житлової забудови населеного пункту (а.с. 193-203 т. 1).
Тому, на переконання суду, рішення Богородчанської селищної ради від 30.01.2020 №1087 в частині обмеження поверховості забудови (до двох поверхів) на земельній ділянці з кадастровим номером - 2620455100:01:001:1469 є нікчемним та не може слугувати підставою для відмови у наданні позивачу містобудівних умов та обмежень.
Разом з тим, суд дійшов висновку про відсутність підстав для його скасування, оскільки воно є актом, який вичерпав свою дію із завершенням земельного аукціону та укладенням договору купівлі-продажу земельної ділянки за його результатами.
Відповідно до пунктів 7, 9 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України суб'єкт владних повноважень - це орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Відповідач - суб'єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.
Суд зазначає, що згідно з пунктом 4 частини 2 статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Відповідно до частини 4 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку, визначеному пунктом 4 частини 2 цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
В контексті вимог наведених вище положень суд зазначає, що критеріями обрання способу захисту прав особи є встановлення судом додержання суб'єктом звернення усіх передбачених законом умов для отримання позитивного результату та наявність у суб'єкта владних повноважень права діяти під час прийняття рішення на власний розсуд (дискреційні повноваження).
Так, за результатами розгляду заяв позивача про надання містобудівних умов та обмежень і доданих до них документів, відповідач повинен був прийняти одне з таких рішень: про надання містобудівних умов та обмежень або про відмову у наданні містобудівних умов та обмежень із обґрунтуванням підстав такої відмови.
Проте, як вже зазначено судом вище, відповідачем не оцінені надані позивачем документи в обсязі достатньому для висновку щодо їх правомірності чи неправомірності, оскільки відповідачем не зазначено конкретної підстави для відмови в наданні містобудівних умов та обмежень із зазначенням переліку документів, які не були додані позивачем до заяви, та які саме документи необхідно подати, чи порушення інших вимог закону.
Згідно з частиною 1 статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до п. 58 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 року (заява 4909/04), суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 09.12.1994).
Суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина 1 статті 6 КАС України).
Згідно частини 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин. Інші доводи та аргументи учасників справи не мають значення для правильного вирішення спору по суті, не впливають на встановлені в ході розгляду справи обставини і не спростовують викладених висновків суду.
Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (частина 2 статті 9).
При цьому, в розумінні КАС України, захист прав, свобод та інтересів осіб завжди є наступним, тобто передбачає наявність встановленого судом факту їх порушення.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Із урахуванням встановлених судом фактичних обставин справи, підтверджених належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами, а також наведених норм матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про те, що відповідач не довів правомірність та обґрунтованість прийнятого ним рішення. Тому, з метою належного захисту прав позивача, суд вважає за необхідне:
- визнати протиправним та скасувати рішення Сектора архітектури та містобудування Богородчанської селищної ради від 29.12.2023 №А3268586142802380310 (реєстраційний номер в ЄДССБ - MU01:8586-1428-1075-8920) про відмову у видачі ОСОБА_1 містобудівних умов та обмежень на земельну ділянку з кадастровим номером - 2620455100:01:001:1469;
- зобов'язати Сектор архітектури та містобудування Богородчанської селищної ради видати ОСОБА_1 містобудівні умови та обмеження для проєктування об'єкта будівництва «Нове будівництво будівлі торгівлі та офісних приміщень» на земельній ділянці з кадастровим номером - 2620455100:01:001:1469, відповідно до поданої ним заяви від 03.12.2023.
При цьому, обираючи вказаний вище спосіб захисту порушеного права позивача, суд враховує рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22.09.2023 у справі №300/4583/23, яке виконане відповідачем формально та не призвело до відновлення його порушених прав.
Таким чином, підсумовуючи наведене вище, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Сектора архітектури та містобудування Богородчанської селищної ради про визнання протиправним та скасування рішення від 29.12.2023 №А3268586142802380310 (реєстраційний номер в ЄДЕССБ - MU01:8586-1428-1075-8920) та зобов'язання видати містобудівні умови та обмеження для проєктування об'єкта будівництва на земельній ділянці кадастровий номер - 2620455100:01:001:1469 підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до статт1 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; 3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Нормами статті 135 КАС України встановлено, що витрати, пов'язані з переїздом до іншого населеного пункту сторін та їхніх представників, а також найманням житла, несуть сторони.
Згідно частини 2 вказаної статті стороні, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, та її законному представнику сплачується іншою стороною компенсація за втрачений заробіток чи відрив від звичайних занять. Компенсація за втрачений заробіток обчислюється пропорційно до розміру середньомісячного заробітку, а компенсація за відрив від звичайних занять - пропорційно до розміру мінімальної заробітної плати.
Граничний розмір компенсації за судовим рішенням витрат сторін та їхніх законних представників, що пов'язані із прибуттям до суду, встановлюється Кабінетом Міністрів України (частина 3 статті 135).
Суд вважає, що понесені представницею позивача - ОСОБА_3 витрати в сумі 1746,00 грн. для прибуття суду та кошти в сумі 190,00 грн. на придбання флеш-накопичувача (разом - 1936,00 грн.), які підтверджені документально, є обґрунтованими, тому підлягають стягненню на користь позивача (а.с. 35-36, 41-42 т.2).
Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
У зв'язку з чим, на користь ОСОБА_1 слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Сектора архітектури і містобудування Богородчанської селищної ради 968,96 грн. сплаченого ним судового збору та судові витрати в сумі 1936,00 грн.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Сектора архітектури та містобудування Богородчанської селищної ради від 29.12.2023 №А3268586142802380310 (реєстраційний номер в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва - MU01:8586-1428-1075-8920) про відмову у видачі ОСОБА_1 містобудівних умов та обмежень на земельну ділянку з кадастровим номером - 2620455100:01:001:1469.
Зобов'язати Сектор архітектури та містобудування Богородчанської селищної ради видати ОСОБА_1 містобудівні умови та обмеження для проєктування об'єкта будівництва «Нове будівництво будівлі торгівлі та офісних приміщень» на земельній ділянці з кадастровим номером - 2620455100:01:001:1469, відповідно до поданої ним заяви від 03.12.2023.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Сектора архітектури та містобудування Богородчанської селищної ради на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 968 (дев'ятсот шістдесят вісім) грн. 96 коп.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Сектора архітектури та містобудування Богородчанської селищної ради на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 1936 (одна тисяча дев'ятсот тридцять шість) грн. 00 коп.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статей 295, 297 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Згідно статті 255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ), АДРЕСА_2 ;
відповідач: Сектор архітектури та містобудування Богородчанської селищної ради, код в ЄДРПОУ - 04357035, вул. Шевченка, 66, селище Богородчани, Івано-Франківський район, Івано-Франківська область, 77701.
Суддя /підпис/ Бобров Ю.О.
Рішення в повному обсязі складене 29 липня 2024 р.