02 серпня 2024 року Справа № 280/7105/24 м.Запоріжжя
Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Мінаєва К.В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Гоголя, буд.34, м. Полтава, 36000; код ЄДРПОУ 13967927) про визнання протиправним рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
30.07.2024 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (далі - відповідач), у якій позивач просить суд визнати протиправними дії відповідача щодо відмови позивачу у перерахунку пенсії:
- рішення відповідача про відмову у перерахунку пенсії 15.09.2023 № 083250006616 - скасувати;
- зобов'язати відповідача здійснити перерахунок пенсії позивачу на підставі наявних документів, зокрема, Архівної довідки від 24.02.2022 року № 7-05/289, видану Архівним відділом виконавчого комітету БМР Запорізької області.
Позовна заява подана представником позивача адвокатом Розумом О.В., який діє на підставі ордеру на надання правничої (правової) допомоги серії АР № 1189397 від 28.07.2024.
Відповідно до статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви, зокрема, з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 КАС України.
1. Відповідно до пункту 5 частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Згідно з частиною шостою статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
За приписами статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Позивач звернувся з вимогами щодо оскарження рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 15.09.2023 № 08325000661 лише 29.07.2024 (через підсистему «Електронний суд»), тоді як шестимісячний строк звернення до суду з цим позовом сплив 15.03.2024.
У прохальній частині позову заявлено клопотання про поновлення строку звернення до суду, яке по тексту позовної заяви обґрунтоване тим, що позивач знаходився на непідконтрольній Уряду України території, тому не міг вчасно звернутись до суду. Отримавши рішення, позивач не був згоден із викладеними доводами.
Разом з тим, жодного доказу на підтвердження зазначених або інших обставин, які були об'єктивно непереборними, що унеможливили своєчасне звернення до суду, разом з позовною заявою не надано.
Відповідно до частини першої, другої статті 123 КАС України в разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Отже, Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість поновлення пропущеного строку звернення до суду.
Однак, заявник повинен звернутися із відповідною заявою, вказати поважні причини пропуску строку та надати докази на підтвердження поважності причин пропуску строку.
2. Відповідно до частини третьої статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Частиною першою статті 4 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VI) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
За приписами пункту 3 частини другої статті 4 вказаного Закону за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Пунктом 3 частини першої статті 7 Закону України від 09.11.2023 № 3460-IX «Про Державний бюджет України на 2024 рік» встановлено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб: з 1 січня - 3028 гривні.
Згідно з частиною третьою статті 4 Закону № 3674-VI при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
З матеріалів справи встановлено, що позовну заяву подано через підсистему «Електронний суд», предметом позову у даній справі є позовні вимоги немайнового характеру, тому сума судового збору становить 968,96 грн.
Разом з тим, матеріали позовної заяви не містять доказів сплати судового збору, як не містять й документу, який би підтверджував звільнення позивача від сплати судового збору.
Відповідно до частин першої, другої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
За таких обставин позов підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків позовної заяви.
Керуючись статтями 161, 169, 171, 241, 243, 248 КАС України, суддя
Залишити без руху позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання протиправним рішення, зобов'язання вчинити певні дії.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 календарних днів з дня вручення копії ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, шляхом подання до суду:
- належним чином оформленої відповідно до статті 167 КАС України заяви про поновлення строків звернення до суду з доказами поважності причин пропуску строку звернення до суду з цим позовом, з визначенням обставин, які були б об'єктивно непереборними та не залежали від його волевиявлення, були б пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення у справі процесуальних дій;
- доказів сплати судового збору в сумі 968,96 грн (дев'ятсот шістдесят вісім гривень 96 копійок) або документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до положень Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір».
Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, суд повертає позовну заяву у відповідності до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України.
Копію ухвали направити позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя К.В.Мінаєва