11 жовтня 2010 року < Текст > Справа № 2а-5129/10/0870
Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Прасова О.О., при секретарі Жучковій Н.С., розглянувши у м. Запоріжжі у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом: Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя
до: Приватного підприємства «ВКФ «КЛМ», м. Запоріжжя
про: стягнення податкової заборгованості,
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя (далі за текстом - ДПІ у Ленінському районі) до приватного підприємства «ВКФ «КЛМ», у якому позивач просить суд стягнути з відповідача на користь державного бюджету Ленінського району м. Запоріжжя заборгованість з податку на додану вартість у сумі 7956536 грн. 90 коп.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що за відповідачем обліковується податкова заборгованість по податку на додану вартість, яка виникла у зв'язку з несплатою відповідачем узгодженої суми податкового зобов'язання та суми податкового зобов'язання визначеної податковим органом до сплати за наслідками камеральної перевірки, якою встановлено заниження суми податкового зобов'язання. Позивач зазначає, що ДПІ у Ленінському районі приймалися заходи щодо погашення відповідачем податкового боргу проте заборгованість сплачена не була. Позивач посилається на п.п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» відповідно до якого, активи платника податків можуть бути примусово стягнуті в рахунок погашення його податкових зобов'язань виключно за рішенням суду.
Представник позивача у судове засідання 11.10.2010 не з'явився. На адресу суду представником позивача подані уточнення до позовних вимог у яких представник позивача просить суд стягнути з відповідача 796536 грн. 70 коп., обґрунтовуючи це помилкою у прохальній частині позову де зазначено до стягнення 7956536 грн. 70 коп. Крім того, представник позивача просить суд розглянути справу на підставі наявних матеріалів за відсутності представника позивача.
У судове засідання 11.10.2010 відповідач не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. Про час і місце слухання справи був повідомлений належним чином. Письмових заперечень на адміністративний позов, документально-нормативного їх обґрунтування, доказів сплати податкової заборгованості відповідачем суду не надано.
Розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників сторін.
Відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Приватне підприємство «ВКФ «КЛМ» (ідентифікаційний код юридичної особи 36408331) зареєстроване Виконавчим комітетом Запорізької міської ради 02.03.2009, номер запису 1 103 102 0000 024976, місцезнаходження юридичної особи: 69015, м. Запоріжжя, вул. Кияшка, буд. 16 А, про що свідчить наявне в матеріалах справи свідоцтво серії А01 № 524410 про державну реєстрацію юридичної особи.
Відповідно до довідки № 068288 Головного управління статистики у Запорізькій області, відповідач здійснює наступні види діяльності (за КВЕД): виробництво будівельних металевих конструкцій; виробництво будівельних металевих виробів; виготовлення інших готових металевих виробів; будівництво будівель; монтаж металевих конструкцій.
Відповідач узятий на облік в органах державної податкової служби 04.03.2009 за № 5823, про що свідчить довідка форми № 4-ОПП про взяття на облік платника податків № 6082/10/29 від 17.07.2009.
Судом встановлено, що відповідачем подані до податкового органу податкові декларації з податку на додану вартість № 44671 від 27.05.2009, № 51263 від 22.06.2009, № 83433 від 28.09.2009, № 107687 від 20.11.2009, № 114455 від 21.12.2009 та № 124348 від 20.01.2010. Зазначеними деклараціями відповідач самостійно визначив суму податкового зобов'язання що підлягає сплаті за звітні періоди по податку на додану вартість. Так декларацією № 44671 відповідачем визначено до сплати 132 грн., декларацією № 51263 - 320 грн., декларацією № 83433 - 207 грн., декларацією № 107687 - 36 грн., декларацією № 114455 - 99 грн., декларацією № 124348 - 64 грн.
21 грудня 2009 року ДПІ у Ленінському районі складено акт № 409/1502/36408331 про результати документальної невиїзної (камеральної) перевірки ПП «ВКФ «КЛМ». Зазначеною перевіркою було встановлено факт виписування податкових накладних, згідно з якими платник податку на додану вартість - постачальник товарів (робіт, послуг) не задекларував податкові зобов'язання, що призвело до заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду, у розмірі 1625968 грн. 07 коп. Зазначеним актом збільшено суму, що за результатами звітного періоду підлягає сплаті платником податку - ТОВ «ВКФ «КЛМ» до бюджету на 795678 грн. 70 коп.
21 грудня 2009 року податковим органом, на підставі встановлених актом № 409/1502/36408331 порушень, прийняте податкове повідомлення-рішення форми «Р» № 0008811502/0, яким ДПІ у Ленінському районі визначив відповідачу суму податкового зобов'язання до сплати у розмірі 795678 грн. 70 коп. Зазначене податкове повідомлення-рішення отримане відповідачем про що свідчить копія корінця наявна в матеріалах справи.
Доказів щодо оскарження відповідачем податкового повідомлення-рішення № 0008811502/0 у адміністративному чи судовому порядку суду не надано.
Крім цього, у зв'язку з несплатою відповідачем загальної суми податкового боргу за узгодженим податковим зобов'язанням, податковим органом були виставлені перша та друга податкові вимоги № 1/555 від 05.06.2009 та № 2/1380. Перша податкова вимога отримана відповідачем про що свідчить копія корінця, друга податкова вимога відповідно до акту № 6 від 15.02.2010 розміщена на дошці податкових оголошень у зв'язку з неможливістю вручення відповідачу.
18 березня 2010 року заступником начальника ДПІ у Ленінському районі прийнято рішення № 91 про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків - ПП «ВКФ «КЛМ» в рахунок погашення його податкового боргу.
Відповідно до п. 1 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право: здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» встановлено, що державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції виконують зокрема такі функції, як здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів).
Відповідно до ст. 67 Конституції України кожний повинен платити податки та збори в порядку та розмірах встановлених законом.
Згідно ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування», платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані: подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів); сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законом терміни.
Згідно ст. 11 Закону України «Про систему оподаткування» відповідальність за правильність обчислення, своєчасність плати податків і зборів (обов'язкових платежів) і додержання законів про оподаткування несуть платники податків і зборів (обов'язкових платежів) відповідно до законів України.
Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.
Відповідно до п. 5.3.1. ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.
Згідно п.п. 16.1.1. п. 16.1 ст. 16 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (далі за текстом - Закон № 2181), після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.
Відповідно до п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.
При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.
Відповідно до підпункту «в» п.п. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону № 2181, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо контролюючий орган внаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання.
Згідно п.п. 17.1.4 п. 17.1 ст. 17 Закону № 2118, у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, визначеними у підпункті "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний (крім випадків, коли податкова декларація не приймається всупереч нормам цього Закону) сплатити штраф у розмірі п'яти відсотків суми донарахованого податкового зобов'язання, але не менше одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.
Пунктом 6.1 ст. 6 Закону № 2118 передбачено, що у разі коли сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом відповідно до статті 4 цього Закону, такий контролюючий орган надсилає платнику податків податкове повідомлення, в якому зазначаються підстава для такого нарахування, посилання на норму податкового закону, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок податкових зобов'язань, сума податку чи збору (обов'язкового платежу), належного до сплати, та штрафних санкцій за їх наявності, граничні строки їх погашення, а також попередження про наслідки їх несплати в установлений строк та граничні строки, передбачені законом для оскарження нарахованого податкового зобов'язання (штрафних санкцій за їх наявності).
Відповідно до п.п. 6.2.1. п. 6.2. ст. 6 Закону України «Про погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.
Згідно до п.п. 6.2.3. п. 6.2. ст. 2 Закону України «Про погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», податкові вимоги надсилаються: а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків. обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк; б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.
Відповідно до п.п. 5.4.1 п. 5.4. ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.
Відповідно до п. п. 10.1.1 п. 10.1 ст. 10 Закону України № 2181 «…у разі коли інші, передбачені цим Законом, заходи з погашення податкового боргу не дали позитивного результату, податковий орган здійснює за платника податків на користь держави заходи щодо залучення додаткових джерел погашення суми податкового боргу шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а за їх недостатності - шляхом продажу інших активів такого платника податків».
Відповідно до п.п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», джерелами погашення податкового боргу платника податків за рішенням органу стягнення, які є виконавчими документами, є будь-які активи платника податків (його філій, відділень, інших відокремлених підрозділів) з урахуванням обмежень, визначених цим Законом, а також іншими законами.
Згідно п.п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України № 2181, активи платника податків можуть бути примусово стягнуті в рахунок погашення його податкових зобов'язань виключно за рішенням суду.
Примусове стягнення податкової заборгованості - передбачена законодавством України процедура погашення податкової заборгованості платника податків шляхом звернення стягнення на активи відповідного платника податків.
Доказів щодо сплати відповідачем суми податкової заборгованості суду не надано.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя до приватного підприємства «ВКФ «КЛМ» про стягнення податкової заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись ст. 3 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», ст. ст. 71, 159-163 КАС України, суд,
Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя до приватного підприємства «ВКФ «КЛМ» про стягнення податкової заборгованості - задовольнити.
Стягнути з приватного підприємства «ВКФ «КЛМ» (69015, м. Запоріжжя, вул. Кияшка, буд. 16 А, код ЄДРПОУ 36408331) на користь Державного бюджету Ленінського району м. Запоріжжя (роз. рахунок 31119029700006, МФО 813015, код ЄДРПОУ 34677103, код платежу 14010100, ГУДКУ у Запорізькій області) суму податкової заборгованості з податку на додану вартість у розмірі 796536 (сімсот дев'яносто шість тисяч п'ятсот тридцять шість) гривень 70 копійок.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду
Суддя О.О. Прасов