ЄУН 193/1324/23
Провадження 2/193/64/24
іменем України
01 серпня 2024 року сел.Софіївка
Софіївський районний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді Кравченко Н.О..
за участю секретаря судового засідання Ратушної В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Софіївка цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
24 серпня 2023 року АТ КБ «ПРИВАТБАНК» звернулося до суду з позовною заявою про стягнення боргу спадкодавця ОСОБА_2 з спадкоємця - матері ОСОБА_1 , а саме: заборгованості за кредитним договором за № KRKRAU10254064 від 12.06.2007 року у розмірі 768033,47 грн., посилаючись на невиконання договірних умов. В обґрунтування позову зазначено, що ОСОБА_2 12.06.2007 року було укладено кредитний договір № KRKRAU10254064 в сумі 66267,02 грн. зі сплатою відсотків у розмірі 16,8% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 11.06.2014 року. Далі зазначено, що позичальник ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Спадкоємцем першої черги є його мати - ОСОБА_1 . Позивач вважає, що відповідно до положень ст..1218,1268, 1281 ЦК України ним вправі заявити вимоги до спадкоємця за виниклою заборгованістю померлого. Також зазначено, що позивачем було направлено вимогу кредитора до Софіївської державної нотаріальної контори 29.03.2023 року. Зазначено , що саме на дату смерті заборгованість складає 768033,47 грн.
Ухвалою суду від 05 березня 2024 року справу прийнято до свого провадження суддею Кравченко Н.О.
Позивач, належним чином повідомлений, в судове засідання не з'явився, клопотання про відкладення розгляду справи не подав, згідно, поданої раніше заяви, прохав провести підготовче судове засідання у його відсутність, позовні вимоги підтримав у повному обсязі (а.с.74)
Відповідач відзив на позовну заяву не надав. В судове засідання не з'явилась. За наявності умов, передбачених частиною першою ст. 280 ЦПК України, та оскільки позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, суд вважає за можливе допустити заочний розгляд справи.
Дослідивши матеріали справи та надані докази, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню.
Судом встановлено наступне.
Між ОСОБА_2 та АТ КБ «Приватбанк» 12.06.2007 року було укладено кредитний договір № KRKRAU10254064 в сумі 66267,02 зі сплатою відсотків у розмірі 16,8% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 11.06.2014 року (а.с. 11-12)
Згідно анкети - заяви ОСОБА_2 придбано кредит за програмою «авто в кредит за 30 хвилин». (а.с.11)
Згідно свідоцтва про смерть ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 помер, що не оспорюється.(а.с.17)
23.03.2023 позивачем було направлено претензію кредитора Софіївській державній нотаріальній конторі за померлим ОСОБА_2 , стосовно його заборгованості за кредитним договором № KRKRAU10254064 від 12.06.2007 (а.с.19)
Згідно повідомлення Міністерства юстиції від 14.04.2023 АТ КБ «Приватбанк» повідомлено , що 27 липня 2017 року отримано свідоцтво про спадщину на майно, що належало ОСОБА_2 .(а.с.20)
Згідно листа - претензії від 09.05.2023 ОСОБА_1 повідомлено про заборгованість спадкоємця в сумі 788927,67 грн.(а.с.21)
Згідно копії спадкової справи № 134/2017 до майна померлого ОСОБА_2 єдиним спадкоємцем є ОСОБА_1 , спадщина складається з квартири спільної сумісної власності квартири за адресою: АДРЕСА_1 . (а.с.63)
Також, судом встановлено згідно ЄДРСР заочним рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 09 січня 2013 року за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк “Приват Банк” до Публічного акціонерного товариства “Акцент-Банк”, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором , прийнято рішення, яким позовні вимоги задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , ІПН: НОМЕР_1 ) та з ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 , ІПН: НОМЕР_2 ) на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк “Приват Банк” заборгованість за кредитним договором № KRKRAU10254064 від 12.06.2007 року у сумі 138000 грн. 37 коп., яка складається з 18184,86 грн. - заборгованість за кредитом; 57799,64 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 3166,33 грн. - заборгованість по комісії за користуванням кредитом; 58849,54 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства “Акцент-Банк” на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк “Приват Банк” суму 10000,00 грн. Стягнуто солідарно з Публічного акціонерного товариства “Акцент-Банк”, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк “Приват Банк” сплачений судовий збір у розмірі 1480 грн. 00 коп. Заочне рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 09 січня 2013 року за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк “Приват Банк” до Публічного акціонерного товариства “Акцент-Банк”, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором KRKRAU10254064 від 12.06.2007 скасовано і призначено справу до розгляду в загальному порядку на 16 год. 30 хв. 11 грудня 2013 року. Ухвалою від 14.04.2014 року позовну заяву Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до Публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором залишено без розгляду.
Ухвалою Індустріального районного суду Дніпропетровської області від 07 жовтня 2016 року за заявою ОСОБА_1 визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий лист, виданий за рішенням від 09.01.2013, ухвала чинна.
Окрім того, судом встановлено, що 19 жовтня 2011 року АТ КБ «Приватбанк» також звертався до Софіївського районного суду Дніпропетровської області із позовом до ОСОБА_2 про звернення стягнення. В рішенні встановлено, що відповідно до умов договору застави, який був укладений між ПАТ КБ «Приват Банк» та ОСОБА_2 12 червня 2007 року цей договір забезпечує вимоги Заставодержателя, що витікають з кредитного договору № KRKAU10254064 від 12 червня 2007 року, укладеного між Заставодержателем та Боржником (надалі- «кредитний договір») за умовами якого Боржник зобов'язується перед Заставодержателем повернути кредит в розмірі 66267.04 гривень, сплатити проценти за його користування в розмірі 16.08% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 11 червня 2014 року (п.7.1.); в забезпечення виконання зобов'язань, вказаних у п.7.1. цього договору Заставодавець на умовах, передбачених даним Договором, передає у заставу належне йому майно , а саме: автомобіль Daewoo, модель Lanos TF69Y, рік випуску : 2007, тип ТЗ: легковий седан -В, № кузова/ шасі: НОМЕР_3 реєстраційний номер: НОМЕР_4 , що належить на праві власності ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_1 ) (а.с.10). Згідно із п.6 договору застави заставодержатель набуває права стягнення заборгованості за рахунок предмету застави у випадку невиконання / неповного виконання Боржником умов, передбачених кредитним договором, а також у випадках, передбачених ст.23 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень». Зазначене майно передано у заставу Зазначене майно, що передано у заставу, зареєстровано в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, що підтверджують витяги з реєстру (а.с. 7.-8.). Дані щодо інших обтяжувачів на зазначене майно відсутні. Рішенням позовні вимоги залишені без задоволення, оскільки що спір між сторонами із даного питання відсутній, оскільки всі заявлені вимоги виконані. Так, автомобіль знаходиться у позивача, що підтверджується Актом приймання його автомобіля позивачем від 11.10.2009 року. Крім того, відповідач довіреністю від 15.12.2011 року надав право позивачу бути його представником при вирішенні питань, пов'язаних із відчуженням автомобіля, зокрема, зняти з обліку в органах ДАІ, зазначений вище ТЗ, тому в позовних вимогах слід відмовити. Рішення набрало законної сили.
Також, ухвалою Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 23.10.2014 року цивільну справу за позовом АТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості було закрито з роз'ясненням, що повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами , про той самий предмет спору і з тих самих підстав не допускається.
Отже, судом встановлено, що відповідно вимоги п.10 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, якою зобов'язано позивача підтвердити суду про відсутність іншого позову, поданого до іншого суду з тих самих підстав та з тим самим предметом, позивач звернувся за вирішенням питання заборгованості за тим самим кредитом повторно.
Відповідно дост. 608 ЦК України,зобов'язання припиняється смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов'язаним з його особою і у зв'язку з цим не може бути виконане іншою особою.
Спадкоємець зобов'язаний виплачувати взятий померлим кредит, а банк повинен скасувати всі відсотки і нараховані штрафи за прострочення оплати кредиту. З моменту смерті боржника до моменту вступу його спадкоємця в права спадщини спадкоємець не має зобов'язань за цим кредитом, а отже, зобов'язаний платити тільки платежі, встановлені на день смерті боржника. У день смерті спадкодавця відбувається тільки відкриття спадщини і протягом встановлених строків для прийняття спадщини спадкоємці можуть подавати заяви про прийняття спадщини. Після спливу строків для прийняття спадщини вони вступають в права спадкування, і тільки після цього у них виникає зобов'язання платити за боргами спадкодавця. З моменту смерті боржника-спадкодавця до моменту вступу спадкоємця в права на спадщину спадкоємці фактично не мають зобов'язань за цим боргом, тому, зобов'язані погасити тільки платежі, зафіксовані на день смерті спадкодавця.
Кредитор зобов'язаний довести, що заборгованість дійсно існує. Сам факт наявності боргових зобов'язань не підтверджує обов'язку спадкоємців задовольнити таку вимогу.
З огляду на те, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а заборгованість, згідно з розрахунком, нарахована до 09.06.2023 року, судом встановлено, що нарахування не було припинено у зв'язку зі смертю, хоча у позові зазначено, що сума 768033,47 грн нарахована на день смерті, отже, банком не було припинено та продовжується нарахування відсотків, пені та шрафів після смерті боржника.
Згідно з положенням ч. 2ст. 1231 ЦК України, до спадкоємця переходить обов'язок сплатити неустойку (штраф, пеню) за умови, що судом було прийнято рішення з призначенням певної суми до виплати кредитору; боржник (спадкодавець) не виконав такого рішення суду.
Оскільки спадкоємці несуть зобов'язання погасити нараховані відсотки і неустойку тільки в тому випадку, якщо вони вчинені позичальникові за життя, нараховані зобов'язання після смерті ОСОБА_2 фактично не пов'язані з особою позичальника і не можуть присуджуватися до сплати спадкоємцями.
Згідно з нормоюст. 1216 ЦК України,спадкуванням є перехід прав і обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права і обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, за виключенням тих прав і обов'язків, що зазначені уст. 1219 ЦК України(ст. ст.1218,1231 ЦК України).
Часом відкриття спадщини є день смерті особи, або день, з якого вона оголошується померлою (ч. 2ст. 1220 ЦК України).
Відповідно до ч. 1ст. 1296 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.
Разом з тим, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (ч. 5ст. 1268 ЦК України).
Відповідно до положеньст. 1281 ЦК України,спадкоємці зобовязані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги. Кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, предявити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право предявити свої вимог до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом одного року від настання строку вимоги. Кредитор спадкодавця, який не предявив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.
Згідно зіст. 1282 ЦК України,спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора вони зобов'язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями і кредитором не встановлено інше. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передано спадкоємцям у натурі.
Разом з тим, положення зазначеної норми застосовуються у випадку дотримання кредитором нормст. 1281 ЦК Українищодо строків пред'явлення ним вимог до спадкоємців. Недотримання цих строків, які є присічними (преклюзивними), позбавляє кредитора права вимоги до спадкоємців.
Отже, встановлені ст. 1281 ЦК Українистроки - це строки, у межах яких кредитор, здійснюючи власні активні дії, може реалізувати своє суб'єктивне право.
Оскільки зі смертю боржника зобов'язання з повернення кредиту включаються до складу спадщини, то умови кредитного договору щодо строків повернення кредиту чи сплати його частинами не застосовуються, підлягають застосуванню нормист. 1282 ЦК Українищодо обов'язку спадкоємців задовольнити вимоги кредитора у порядку, передбаченому частиною другою цієї норми.
Зазначена правова позиція висловлена в постановах Верховного Суду України від 8 квітня 2015 року № 6-33цс15 та від 12 квітня 2017 року № 6-2962цс16.
При цьому, вимога може бути заявлена кредитором безпосередньо спадкоємцю, а також через нотаріуса за місцем відкриття спадщини, який у строк, встановлений ст. 1281 ЦК України, приймає претензії кредиторів спадкодавця.
За змістом статей12 та 81 ЦПК України, який набрав чинності з 15 грудня 2017 року, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно зі статтею 89 ЦПК України,суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Отже, з врахуванням принципу диспозитивності цивільного судочинства та беручи до уваги саме обов'язок сторін довести ті обставини на які вони посилаються, як на підставу своїх вимог та заперечень, суд розглядає справу за наявними у ній доказами.
Судом встановлено, також, що будучи достовірно повідомленим про смерть ОСОБА_2 , оскільки сам подав заяву про закриття цивільної справи № 193/1833/14-ц у зв'язку зі смертю ОСОБА_2 , з позовом про стягнення заборгованості за тим самим кредитним договором до його спадкоємця 24.08.2023 року - через дев'ять років після смерті позичальника.
Також в матеріалах , доданих до позову відсутній доказ вчасного звернення до спадкоємця та нотаріуса за місцем відкриття спадщини після смерті ОСОБА_2 із претензією до спадкоємців про виконання зобов'язань за договором, а звернувся тільки у березні 2023 року, хоча в 2016 році достовірно точно був обізнаний про правонаступництво.
При цьому, позивачем не доведено обставин невиконання спадкоємцем обов'язку, передбаченого ст. 1281 ЦК України, повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини.
Таким чином, пропустивши строк предявлення вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину у строки, встановлені ст. 1281 ЦК України, позивач позбавляється права вимоги.
Враховуючи все вищевикладене, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову за необґрунтованістю та безпідставністю.
Керуючись ст.ст.4,10,11,12,13,76,78,79,80,133,141,263,264,265 ЦПК України, ст.ст.526,527,626,629,631,651,1046,1048,1050,1054,1055,1056,1281,1282 Цивільного Кодексу України, -
У задоволенні позовної заяви Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором за № KRKRAU10254064 від 12.06.2007 відмовити повністю.
Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання до Софіївського районного суду Дніпропетровської області апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Суддя Н.О.Кравченко