30 липня 2024 року
м. Київ
cправа № 910/1138/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Бенедисюка І. М. (головуючого), Ємець А. А., Малашенкової Т. М.,
за участю секретаря судового засідання Росущан К. О.,
представників учасників справи:
позивача - не з'явився
відповідача 1 - не з'явився
відповідача 2 - не з'явився
третьої особи 1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - не з'явився
третьої особи 2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Крижов С.В. (адвокат)
розглянув у відкритому судовому засіданні
заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Істерн Беверідж Трейдінг»
про розподіл судових витрат у справі № 910/1138/19
за позовом Компанії Зафорпо Венчурс Лімітед (Zaforpo Ventures Limited)
до: державної організації «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій»;
Товариства з обмеженою відповідальністю «Істерн Беверідж Трейдінг»,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Гетьман»;
Товариство з обмеженою відповідальністю «Кримська водочна компанія»,
про визнання недійсними свідоцтв на знаки для товарів і послуг.
Постановою Верховного Суду від 16.07.2024 касаційну скаргу Компанії Зафорпо Венчурс Лімітед (Zaforpo Ventures Limited) залишено без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 07.06.2022, постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.04.2024 та додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.05.2024 у справі № 910/1138/19 - без змін.
У відзиві на касаційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю «Істерн Беверідж Трейдінг» (далі - ТОВ «Істерн Беверідж Трейдінг») зазначило про попередній орієнтовний розмір судових витрат у суді касаційної інстанції, а саме витрати на правову (правничу) допомогу, докази на підтвердження яких надано суду у визначеному ГПК України порядку.
До Верховного Суду від ТОВ «Істерн Беверідж Трейдінг» надійшла заява 22.07.2024 (документ сформовано в системі «Електронний суд» 19.07.2024) про розподіл судових витрат у справі № 910/1138/19, а саме витрат на правову (правничу) допомогу у справі в розмірі 61 350,00 грн за розгляд справи у суді касаційної інстанції.
Від компанії Зафорпо Венчурс Лімітед (Zaforpo Ventures Limited) 30.07.2024 (документ сформовано в системі «Електронний суд» 29.07.2024) надійшли заперечення щодо заяви представника ТОВ «Істерн Беверідж Трейдінг» про стягнення судових витрат у справі, в яких позивач просив відмовити ТОВ «Істерн Беверідж Трейдінг» у стягненні витрат на професійну правничу допомогу, як таких, що не мають характеру необхідного, не містять обґрунтування обсягу фактичних дій представника заявника, які достатньою мірою можуть бути співвіднесені з досягненням успішного результату, а їх відшкодування матиме надмірний характер для позивача. А також компанія Зафорпо Венчурс Лімітед (Zaforpo Ventures Limited) просила розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення у цій справі провести за відсутності представника позивача.
Від ТОВ «Істерн Беверідж Трейдінг» 30.07.2024 (документ сформовано в системі «Електронний суд» 29.07.2024) до Верховного Суду надійшла заява про розгляд заяви про розподіл судових витрат без участі його представника.
До Верховного Суду від УКРНОІВІ 30.07.2024 (документ сформовано в системі «Електронний суд» 29.07.2024) надійшла заява про розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення у справі за відсутності представника УКРНОІВІ.
У зв'язку з відпусткою судді Жайворонок Т. Є. склад судової колегії Касаційного господарського суду змінився, що підтверджується Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.07.2024, який наявний в матеріалах справи.
Розглянувши заяву ТОВ «Істерн Беверідж Трейдінг» про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу в суді касаційної інстанції, Верховний Суд зазначає таке.
Положеннями статті 59 Конституції України встановлено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ГПК України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститися у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Відповідно до статті 131 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.
Стаття 16 ГПК України вказує, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
За пунктом 9 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» представництво - це вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні. Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації) консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).
Відповідно до статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.
У частинах першій, другій статті 126 ГПК України визначено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до частини восьмої статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Згідно з частинами третьою - п'ятою статті 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
За змістом пункту 1 частини другої статті 126, частини восьмої статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої' допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Верховний Суд виходить з того, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (див. постанови Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та від 22.11.2019 у справі № 910/906/18).
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг):
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг),
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову па (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина четверта статті 126 ГПК України).
Згідно з частиною п'ятою статті 129 ГПК під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
У разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 ГПК України щодо співмірності господарському суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, за клопотанням іншої сторони.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 126 ГПК України).
Верховний Суд, застосовуючи частину шосту статті 126 ГПК України, неодноразово зазначав, що обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої' допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц, постанови Верховного Суду від 09.04.2019 у справі №826/2689/15; від 03.10.2019 у справі №922/445/19).
Отже, під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд:
1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині 4 статті 126 ГПК України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої' сторони;
2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені частинами 5- 7, 9 статті 129 ГПК України (а саме: пов'язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або чи заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).
Як убачається з матеріалів справи, заявник у відзиві на касаційну скаргу зазначив про попередній орієнтовний розрахунок судових витрат на правову (правничу) допомогу в розмірі 50 000 грн.
У поданій до Верховного Суду заяві про ухвалення додаткового рішення ТОВ «Істерн Беверідж Трейдінг» просить стягнути з Компанії Зафорпо Венчурс Лімітед (Zaforpo Ventures Limited) витрати на правову (правничу) допомогу, понесені ТОВ «Істерн Беверідж Трейдінг» у зв'язку з розглядом справи № 910/1138/19 у суді касаційної інстанції у сумі 61 350,00 грн.
На підтвердження понесених витрат ТОВ «Істерн Беверідж Трейдінг» надало такі документи:
- ордер серії АІ №1339805 від 24.01.2023;
- договір про надання правової (правничої) допомоги від 22.07.2021 №04/60/7-22/07/2021;
- додаткова угода від 10.01.2024 №4 до договору про надання правової (правничої) допомоги від 22.07.2021 №04/60/7-22/07/2021;
- акт від 17.07.2024 №3 до договору про надання правової (правничої) допомоги від 22.07.2021 №04/60/7-22/07/2021;
- витяг з рахунка АБ «С. Андрощука» про оплату за договором про надання правової (правничої) допомоги від 22.07.2021 №04/60/7-22/07/2021;
- докази, сформовані в системі «Електронний суд», направлення цієї заяви з додатками на адресу осіб, що брали участь у справі № 910/1138/19.
Принцип в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).
З огляду на зазначене вище у цій додатковій постанові, Судом встановлено, що заявник попередньо визначив суму та розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, подав заяву про стягнення витрат на правову (правничу) допомогу з описом робіт (наданих послуг), а також надав відповідні докази, а тому вказану заяву про стягнення витрат на професійну правничу допомогу подано у порядку, межах та строку, які визначені чинним законодавством, зокрема частиною восьмою статті 129 ГПК України.
З додатків заяви вбачається, що ТОВ «Істерн Беверідж Трейдінг» направило копію цієї заяви та доданих до неї матеріалів. Таким чином, ТОВ «Істерн Беверідж Трейдінг» дотримано вимоги частини дев'ятої статті 80 ГПК України.
Як вже зазначалося, ТОВ «Істерн Беверідж Трейдінг» просить стягнути з Компанії Зафорпо Венчурс Лімітед (Zaforpo Ventures Limited) витрати на правову (правничу) допомогу, понесені у зв'язку з розглядом справи у суді касаційної інстанції у сумі 61 350,00 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 07.06.2022 у справі № 910/1138/19 у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 22.04.2024 рішення Господарського суду міста Києва від 07.06.2022 у справі № 910/1138/19 залишено без змін.
Додатковою постановою Північного апеляційного господарського суду від 22.05.2024 заяву ТОВ «Істерн Беверідж Трейдінг» про розподіл судових витрат у справі № 910/1138/19 задоволено частково. Стягнуто з Компанії «Зафорпо Венчез Лімітед» (Zaforpo Ventures Limited) на користь ТОВ «Істерн Беверідж Трейдінг» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 30 000 (тридцять тисяч) грн. В іншій частині заяви відмовлено.
Постановою Верховного Суду від 16.07.2024 касаційну скаргу Компанії Зафорпо Венчурс Лімітед (Zaforpo Ventures Limited) залишено без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 07.06.2022, постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.04.2024 та додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.05.2024 у справі № 910/1138/19 - без змін.
З матеріалів справи вбачається, що 22.07.2021 між Адвокатським бюро «Сергія Андрощука» (Бюро) та ТОВ «Істерн Беверідж Трейдінг» (Клієнт) укладено договір № 04/60/7-22/07/2021 про надання правової (правничої) допомоги (далі - Договір).
Згідно з пунктом 1.1 Договору Бюро зобов'язується надати Клієнтові правову (правничу) допомогу у справі № 910/2559/21, яка слухається в Господарському суді міста Києва, і яка ініційована компаніями «І-БІ-СІ Істерн Беверідж Кампані Лімітед» і «Зафорпо Венчурс Лімітед» до Клієнта про заборону використання ліцензійного договору від 01.01.2018 № 01/01-18 та зобов'язання припинити порушення прав інтелектуальної власності.
За змістом пункту 1.2 Договору представництво інтересів буде здійснюватися в Господарському суді міста Києва, Північному апеляційному господарському суді і Касаційному господарському суді у складі Верховного Суду. У разі необхідності представництво може здійснюватися в інших судах, про що Сторони окремо укладуть відповідну додаткову угоду.
Відповідно до пункту 1.3 Договору при надані Клієнтові правової (правничої) допомоги за Договором Бюро:
а) здійснює юридичний аналіз обставин справ, визначає правову позицію Клієнта у справі в т. ч. з урахуванням положень Господарського процесуального кодексу України;
б) досліджує докази, законодавство та судову практику стосовно обставин справ;
в) готує, в межах ГПК України і Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» процесуальні документи й інші звернення від імені Клієнта, в т. ч. (у разі необхідності) до органів державної та муніципальної влади, підприємств, установ, організацій та/або правоохоронних органів (слідчого, прокурора, суду) за захистом його прав і охоронюваних законом інтересів, в т. ч. - необхідні запити, заяви, клопотання, скарги тощо, підписує і подає такі документи до компетентних органів/установ/підприємств/організацій (в т. ч. до суду, Верховного Суду), а також користується іншими правами, які надані Клієнту ГПК України та/або Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»;
г) здійснює представництво інтересів Клієнта у відповідних органах державної та місцевої влади, в правоохоронних органах (у слідчих органах, органах прокуратури), судах (в т. ч. в Верховному суді), підприємствах, установах і організаціях без приналежності до організаційно-правової форми публічного та/або приватного права, може вчиняти інші дії (в т. ч. в межах ГПК України і Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»), необхідні для найбільш ефективного надання Клієнтові правової (правничої) допомоги за Договором;
д) сплачує від імені і за рахунок Клієнта судовий збір і несе за рахунок Клієнта інші судові витрати у розмірах, необхідних для вирішення справи;
е) знайомитися з матеріалами судової справи або виконавчого провадження, робити з них витяги, знімати копії, одержувати дублікати або копії судових рішень, ухвал, постанов, довідок, витягів та інших документів, що є у справі або в матеріалах виконавчого провадження, брати участь в судових засіданнях, у провадженні виконавчих дій, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, засвідчувати своїм підписом копії письмових доказів, надавати та одержувати різноманітні довідки чи інші документи, направляти та отримувати поштові відправлення на пошті, заявляти клопотання чи відводи, давати усні чи письмові пояснення суду, наводити свої доводи, міркування чи заперечення з усіх питань, що виникають у ході судового процесу або у ході виконавчого провадження, заперечувати проти клопотань або доводів інших учасників судового процесу або виконавчого провадження, знайомитись з протоколом судового засідання, знімати з нього копії та подавати письмові зауваження з приводу його неправильності чи неповноти, прослуховувати запис фіксування судового засідання технічними засобами, робити з нього копії, подавати письмові зауваження з приводу його неправильності чи неповноти, оскаржувати судові рішення, ухвали, постанови чи інші акти, подавити заяви про перегляд рішення, ухвали суду чи судового наказу у зв'язку з нововиявленими обставинами, оскаржувати дії чи бездіяльність державного виконавця з питань виконавчого провадження, змінювати підставу або предмет позову, збільшувати розмір позовних вимог, відмовлятися від позову або зменшувати розмір позовних вимог, подавати заяву про залишення позову без розгляду, визнавати позов чи зустрічний позов повністю або частково, укладати мирову угоду, одержувати виконавчий документ, подавати заяву та виконавчий документ для відкриття виконавчого провадження, користуватися будь-якими іншими правами, наданими позивачу, відповідачу, скаржнику, третій особі, кредитору, стягувачу, боржнику ГПК України і Законом України «Про виконавче провадження» або іншими актами законодавства України, а також виконувати будь-які інші дії, пов'язані із виконання Договору.
Згідно з пунктом 4.1 Договору за надання Бюро Клієнтові правової (правничої) допомоги Клієнт сплатить винагороду, визначену додатковою угодою до Договору. Винагорода сплачується на підставі виставленого Бюро Клієнту рахунка.
У пункті 5.1 Договору Сторони домовились, що документом, який підтверджує надання правової (правничої) допомоги за Договором, є акт про надання правової (правничої) допомоги, який повинен бути підписаний сторонами Договору.
Відповідно до пункту 5.2 Договору акт повинен бути підписаний Клієнтом не пізніше 5 (п'яти) робочих днів з дня отримання від Бюро і повернутий, підписаний Бюро.
Договір вступає в силу з моменту його підписання та залишається в силі протягом строку надання Бюро Клієнтові необхідної правової (правничої) допомоги (пункт 7 Договору).
Також 10.01.2024 між Адвокатським бюро «Сергія Андрощука» (Бюро) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Істерн Беверідж Трейдінг» (Клієнт) укладено додаткову угоду № 4 до Договору (далі - Додаткова угода № 4).
Пунктом 1 Додаткової угоди № 4 визначено, що зважаючи на положення пункту 2 Додаткової угоди від 10.08.2023 № 3 до Договору Сторони погодили внести зміни до пункту 4.1.1 Договору і доповнити його абзацом 4, і викладено цей пункт в такій редакції:
« 4.1.1. За супроводження Справи, визначеної в пункті 1.1 Договору, в суді І-ої інстанції Клієнт сплатить Бюро гонорар в розмірі еквіваленту 1 250,00 (однієї тисячі двохсот п'ятдесяти) доларів США. За супроводження Справи в судах апеляційної/касаційної інстанції оплата буде узгоджуватися додатковою угодою.
Оплата по пункту 4.1.1 Договору здійснюється у формі передоплати.
За супроводження Справи, визначеної в пункті 1.1.1 Договору, в суді І-ої інстанції Клієнт сплатить Бюро гонорар в розмірі еквіваленту 1 000,00 (однієї тисячі) доларів США. За супроводження Справи в судах апеляційної/касаційної інстанції оплата буде узгоджуватися додатковою угодою.
За супроводження справ № 910/1138/19, № 910/16586/18 в суді апеляційної та/або касаційної інстанцій (за кожну окремо інстанцію) вартість правової (правничої) допомоги встановлюється у розмірі еквіваленту 1 500,00 (однієї тисячі п'ятисот) доларів США.».
Згідно з пунктом 2 Додаткової угоди № 4 інші положення Договору залишаються без змін.
У заяві ТОВ «Істерн Беверідж Трейдінг» про розподіл судових витрат у справі № 910/1138/19 наведено таблицю, з якої вбачається, що Адвокатським Бюро «Сергія Андрощука» виконано такі роботи:
1. Ознайомлення з постановою Північного апеляційного господарського суду від 22.04.2024 і додатковою постановою цього ж суду від 22.05.2024 (кількість використаного часу- 3,5).
2. Обговорення змісту документів по п. 1 цього переліку з клієнтом (кількість використаного часу - 0,25).
3. Ознайомлення з касаційною скаргою позивача від 10.06.2024 і її аналіз; обговорення змісту скарги з клієнтом (кількість використаного часу - 10).
4. Ознайомлення з ухвалою від 17.06.2024 і обговорення її змісту з клієнтом (кількість використаного часу - 0,25).
5. Складання відзиву на касаційну скаргу, обговорення його змісту з клієнтом і оформлення відзиву для направлення 24.06.2024 на адреси учасників і до суду (кількість використаного часу - 8,5).
6. Ознайомлення із заявою УКРНОІВІ про розгляд Справи без участі його представника від 1.07.2024 (кількість використаного часу - 0,25 год).
7. Ознайомлення із відзивом УКРНОІВІ на касаційну скаргу від 1.07.2024 (кількість використаного часу - 3,5).
8. Ознайомлення із письмовими поясненнями ТОВ «Кримська водочна компанія» до касаційної скарги від 2.07.2024 (кількість використаного часу - 3,25).
9. Підготовка до судового засідання на 16.07.2024 і обговорення з клієнтом поточних питань, висвітлених у відзиві УКРНОІВІ і письмових поясненнях ТОВ «Кримська водочна компанія» (кількість використаного часу - 1,5).
10. Участь в судовому засіданні 16.07.2024 (кількість використаного часу - 2,5).
11. Обговорення з клієнтом результату судового засідання; ознайомлення зі вступною та резолютивною частинами постанови від 16.07.2024 (кількість використаного часу - 0,25).
12. Підготовка цієї заяви і формування до неї пакета документів (кількість використаного часу - 1,0).
13. Участь в судовому засіданні для вирішення питання за заявою щодо пункту 12 цього переліку (кількість використаного часу - 1,0).
Загальна вартість виконаних робіт складає 61 350,00 грн.
Колегія суддів встановила, що до Верховного Суду ТОВ «Істерн Беверідж Трейдінг» подано відзив на касаційну скаргу, а також участь адвоката - Андрощука С. В. у судовому засіданні 16.07.2024 у Верховному Суді у справі № 910/1138/19.
Колегія суддів виходить з того, що чинне процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.
Також частини четверта-шоста, сьома, дев'ята статті 129 ГПК України визначає випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат.
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Як вже вказувалось вище, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п'ятою-сьомою, дев'ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правничу допомогу.
У такому випадку суд, керуючись частинами п'ятою-сьомою, дев'ятою статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правничу допомогу повністю або частково та, відповідно, не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правничу допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, у постановах Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19.
Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі «East/West Alliance Limited" проти України», від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у додаткових постановах від 20.05.2019 у справі № 916/2102/17, від 25.06.2019 у справі №909/371/18, у постановах від 05.06.2019 у справі № 922/928/18, від 30.07.2019 у справі № 911/739/15 та від 01.08.2019 у справі № 915/237/18).
До того ж у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 сформовано правовий висновок про те, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, приписами статей 123 - 130 ГПК України, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Верховний Суд акцентує, що стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються, і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу (така ж правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 24.01.2022 у справі № 911/2737/17).
Таким чином, вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та, навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.
Такі докази відповідно до частини першої статті 86 ГПК України суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
При цьому згідно зі статтею 74 ГПК України сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Подані на підтвердження таких витрат докази мають окремо та у сукупності відповідати вимогам статей 75-79 ГПК України.
Керуючись зазначеними критеріями, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на професійну правничу допомогу, дослідивши заяву про розподіл судових витрат та додані до неї документи, колегія суддів касаційної інстанції враховує: складність справи, зокрема, виконання робіт і послуг адвоката, а саме: у контексті надання правової (правничої) допомоги під час розгляду цієї справи у Касаційному господарському суді у складі Верховного Суду, час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт/надання послуг; обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт - складання і написання відзиву та додаткових пояснень; значення справи для сторони, а також ураховує: пов'язаність цих витрат з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, дії сторони щодо досудового вирішення спору.
У справі, що розглядається, Суд під час вирішення питання про розподіл судових витрат, керуючись у тому числі такими критеріями, як обґрунтованість та пропорційність до предмета спору, а також враховуючи критерій розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи дійшов висновку: не присуджувати, на користь якого ухвалено судове рішення, всі його витрати на професійну правову допомогу, що заявлені до стягнення.
Верховний Суд при зменшенні/непокладанні витрат на правову допомогу враховує: чи змінювалася правова позиція сторін у справі в судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій; чи потрібно було адвокату вивчати додаткові джерела права, законодавство, що регулює спірні правовідносини у справі, документи та доводи, якими протилежні сторони у справі обґрунтували свої вимоги, та інші обставини (подібна за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01.12.2021 у справі № 910/20852/20, додатковій постанові Верховного Суду від 16.03.2023 у справі № 927/153/22).
З огляду на викладене, вирішуючи, чи є розмір витрат на правову (правничу) допомогу обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням складності та значення справи для сторін, Суд враховує, що під час розгляду цієї справи в судах попередніх інстанцій позиція заявника не змінювалася, а представництво його інтересів здійснювалося тим самим адвокатом - Андрощуком С. В.
Разом з тим правова позиція заявника вже була сформована до касаційного розгляду справи, а доказів додаткового комплексного та всестороннього вивчення юридичної природи спірних правовідносин на стадії касаційного перегляду не надано та з матеріалів справи не вбачається, що свідчить про розумну необхідність непокладанні розміру судових витрат у цій частині, оскільки розмір заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу не відповідає критерію розумності їхнього розміру та реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності); такі витрати не мають характеру необхідних і співмірних з виконаною роботою в суді касаційної інстанції.
Верховний Суд звертає увагу на те, що, з наданого заявником переліку вбачається не відповідність опису і обсягу часу виконання правової допомоги, наданої представником відповідача 2 критеріям розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та участь одного представника в ній, фактичності і неминучості (необхідності), зокрема, як:
- ознайомлення з постановою Північного апеляційного господарського суду від 22.04.2024 і додатковою постановою цього ж суду від 22.05.2024 (кількість використаного часу- 3,5);
- обговорення з клієнтом міститься в декількох позиціях, і означене не потребувало значної кількості часу;
- складання відзиву на касаційну скаргу, обговорення його змісту з клієнтом і оформлення відзиву для направлення 24.06.2024 на адреси учасників і до суду, визначена кількість використаного часу - 8,5 годин. Суд враховує неодноразовий розгляд справи господарськими судами та незмінну правову позицією відповідача 2;
- участь у судовому засіданні для вирішення питання за заявою щодо розподілу судових витрат не відповідає критерію реальності, адже, як вбачається з протоколу судового засідання від 30.07.2024 № 3170986, представник заявника не брав участі у розгляді його заяви щодо розподілу судових витрат, крім того від ТОВ «Істерн Беверідж Трейдінг» 30.07.2024 (документ сформовано в системі «Електронний суд» 29.07.2024) надійшла до Верховного Суду заява про розгляд заяви про розподіл судових витрат без участі його представника.
За наслідками здійсненої оцінки розміру судових витрат, понесених ТОВ «Істерн Беверідж Трейдінг» на правову (правничу) допомогу у зв'язку з розглядом справи в суді касаційної інстанції, через призму критеріїв, встановлених частиною п'ятою статті 129 ГПК, керуючись статтями 2, 123, 80, 126, 129 ГПК України, враховуючи заперечення, обсяг виконаних робіт, з урахуванням положень наведених норм та зазначених фактичних обставин справи, ураховуючи критерій розумності розміру витрат, з огляду на конкретні обставини справи та фактичності і неминучості (необхідності) Суд дійшов висновку про необхідність покладення на відповідача 2 судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених у суді касаційної інстанції, у розмірі 20 000,00 (двадцять тисяч) грн.
Керуючись статтями 126, 129, 221, 244 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Істерн Беверідж Трейдінг» про розподіл судових витрат щодо відшкодування витрат на правову (правничу) допомогу в суді касаційної інстанції у справі № 910/1138/19 задовольнити частково.
2. Стягнути з Компанії Зафорпо Венчурс Лімітед (Zaforpo Ventures Limited) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Істерн Беверідж Трейдінг» витрати на професійну правничу допомогу, понесені в суді касаційної інстанції, в розмірі 20 000,00 (двадцять тисяч) грн.
Видачу відповідного наказу доручити Господарському суду міста Києва.
Додаткова постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя І. Бенедисюк
Суддя А. Ємець
Суддя Т. Малашенкова