справа № 208/7483/24
№ провадження 3/208/2402/24
Іменем України
02 серпня 2024 р. м. Кам'янське
Суддя Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області Івченко Т.П., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, пенсіонерки, місце проживання: АДРЕСА_1 , особу встановлено за паспортом № НОМЕР_1 виданого органом № 1222,
за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 156 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 216461 від 12.07.2024 року, -
встановив:
01.08.2024 року в провадження Заводського районного суду м. Дніпродзержинська надійшов адміністративний матеріал про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 156 КУпАП.
Згідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 216461 від 12.07.2024 року, складеного ДОП СДОП ВП Кам'янського РУП Горельонок Д.С., зазначено, що 12.07.2024 року о 19.25 години по АДРЕСА_2 , гр.. ОСОБА_1 здійснила продаж тютюнових виробів без марок акцизного податку, марки «Прима» по ціні 25 (двадцять п'ять) гривень громадянину ОСОБА_2 , чим порушила вимоги ст. 226 ПКУ ст. 55 ГКУ, чим вчинила правопорушення, передбачене ч. 1 с. 156 КУпАП.
Відповідно до ст. 278 КУпАП суддя при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує чи правильно складено протокол та інші матеріали про адміністративне правопорушення.
Відповідно до статей 251, 254 КУпАП обов'язок надання доказів покладено на осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення.
Згідно з вимогами ст. 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); дата, час, місце вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Так, ч. 1 ст. 156 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за роздрібну або оптову торгівлю алкогольними напоями чи тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, без марок акцизного податку чи з підробленими марками цього податку.
При цьому суд зазначає, що склад адміністративного правопорушення - це передбачена нормами права сукупність об'єктивних і суб'єктивних ознак, за наявності яких те чи інше діяння можна кваліфікувати як адміністративне правопорушення. Він складається з: об'єкту, об'єктивної сторони, суб'єкту, суб'єктивної сторони.
Суб'єкт адміністративного правопорушення - це фізична осудна особа, яка досягла на момент вчинення проступку віку, з якого настає адміністративна відповідальність.
Об'єктивна сторона правопорушення за ч.1 ст.156 КУпАП передбачає дії суб'єкта підприємницької діяльності щодо порушення правил роздрібної або оптової торгівлі алкогольними напоями чи тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, без марок акцизного податку чи з підробленими марками цього податку.
Відповідно до ч. 4 ст. 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів'алкогольні напої і тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством.
Відповідно до пп. 14.1.107 п. 14.1ст. 14 Податкового кодексу України марка акцизного податку - це спеціальний знак для маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів, віднесений до документі суворого обліку, який підтверджує сплату акцизного податку, легальність ввезення та реалізації на території України цих виробів.
Згідно з п. 226.5п. 226.6ст. 226 Податкового кодексу України маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів здійснюється марками акцизного податку, зразки яких затверджуються Кабінетом Міністрів України. Маркуванню підлягають усі алкогольні напої з вмістом спирту етилового понад 8,5 відсотка об'ємних одиниць.
Проте, як вбачається зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення зазначених даних протокол не містить, як визначеної норми Податкового кодексу України, а зазначено загальну норми статті, без визначеності норми яка підлягає застосуванню.
Суб'єктами правопорушення, передбаченого ч.1 ст.156 КУпАП можуть бути працівники торгівлі, громадського харчування, громадяни, які займаються підприємницькою діяльністю в цих галузях. Тобто, з вищевказаного вбачається, що адміністративна відповідальність за ч.1 ст.156 КУпАП настає для суб'єктів господарювання, а не для будь-яких інших осіб.
Суд звертає увагу на те, що ст. 156 КУпАП є бланкетною нормою, і при кваліфікації дій правопорушника за цією статтею необхідно зазначати, яка саме норма Закону порушена.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» роздрібна торгівля це діяльність по продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб'єктах господарювання громадського харчування.
Згідно зі ст.15 цього Закону роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами, або рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, або пальним може здійснюватися суб'єктами господарювання (у тому числі іноземними суб'єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.
Відповідно до ч. 2 ст.55 Господарського кодексу України суб'єктами господарювання є: 1) господарські організації юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку; 2) громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.
Відповідно до п.п. 3, 5 «Порядку провадження торговельної діяльності та правила торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів», затверджено гопостановою Кабінету Міністрів України від 15 червня 2006 р. № 833, торговельна діяльність провадиться суб'єктами господарювання у сфері роздрібної та оптової торгівлі, а також ресторанного господарства. Суб'єкт господарювання провадить торговельну діяльність після його державної реєстрації, а у випадках, передбачених законодавчими актами, за наявності відповідних документів дозвільного характеру та ліцензії.
Крім іншого до протоколу повинні бути додані докази скоєного правопорушення, проте до протоколу вилучення речей і документів фото таблиця не долучена.
А вилучені речові докази підлягають обліку та передачі на збереження, так як санкція ч. 1 ст. 156 КУпАП передбачає за собою накладення штрафу від двохсот до шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією предметів торгівлі та виручки, одержаної від продажу предметів торгівлі.
Тобто конфіскація предметів торгівлі та виручки, одержаної від продажу предметів торгівлі є адміністративним стягненням.
Але до протоколу квитанції про передачу предмета торгівлі та виручки, одержаної від продажу предмету торгівлі, а саме пачки цигарок марки «Прима», та кошти в сумі 25 (двадцять п'ять) гривень, не долучено, як і не долучено іншого будь-якого рішення про передачу на збереження речових доказів, які підлягають збереженню до прийняття рішення по суті обвинувачення у скоєнні правопорушення за адміністративним протоколом.
Таким чином, протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 216461 від 12.07.2024 року, є таким що не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, а встановлені недоліки допущені при оформлені такого матеріалу виключають можливості повно, всебічно та об'єктивно розглянути дану справу, та прийняти по справі законне й обґрунтоване судове рішення.
Згідно з абзацом 5 ст. 26 постанови Пленуму ВСУ № 14 від 23.12.2005 визнано правильною практику тих судів, які вмотивованими постановами повертають протоколи про адміністративні правопорушення, складені без додержання вимог ст. 256 КУпАП, відповідному органу для належного оформлення.
Велика Палата Верховного Суду у своїй правовій позиції сформульованій у постанові від 11.02.2021 у справі №11-1219сап19 зазначила, що норми КУпАП, які встановлюють процедуру адміністративного розслідування і стадію розгляду справи уповноваженим органом (судом), не містять законодавчих положень, які б за окресленої правової ситуації передбачали можливість повертати справу про адміністративне правопорушення для дооформлення протоколу й належного виконання вимог статті 256 КУпАП у частині забезпечення присутності порушника в суді. Водночас немає й процесуальних норм, які б забороняли, зокрема, судді, який розглядає справу про адміністративне правопорушення, вимагати від уповноваженого органу виконати належним чином вимоги процесуального закону щодо складання протоколу про адміністративне правопорушення і його реалізації таким чином, щоб можна було вирішити питання про винність особи у вчиненні адміністративного проступку з дотриманням строків розгляду і без порушення прав особи порушника чи осіб, які потерпіли від дій останнього. Принаймні чітких й однозначних положень, які б дозволяли чи забороняли повертати протоколи для забезпечення присутності порушника під час розгляду справи, процесуальне адміністративно-деліктне законодавство не містить.
Сформовані на підставі аналізу сталої судової практики рекомендації відповідної вищої судової інституції в окресленому сегменті адміністративно-деліктних правовідносин орієнтував суддів на можливість повернення протоколу уповноваженому органу, який його склав, для дооформлення шляхом винесення відповідних постанов.
Згідно абзацу 5 ст. 26 постанови Пленуму ВСУ № 14 від 23.12.2005 року визнано правильною практику тих судів, які вмотивованими постановами повертають протоколи про адміністративні правопорушення, складені без додержання вимог статті 256 КУпАП, відповідному органу для належного оформлення.
Відповідно до абзацу другого пункту 12 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративне правопорушення» норми Кодексу України про адміністративні правопорушення не забороняють повернення протоколу про адміністративне правопорушення, складеного не уповноваженою на те посадовою особою або без додержання вимог статті 256 цього Кодексу, вмотивованою постановою суду для належного оформлення.
За приписами ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 245 КУпАП визначено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно зі ст.62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У ст. 7 КУпАП зазначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Враховуючи, що особа, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, недотрималася вимог закону, що позбавляє суддю всебічно, повно і об'єктивно з'ясувати обставини справи, вирішити її в точній відповідності із законом, приходжу до висновку, що даний протокол не може бути розглянутий в суді по суті, а тому разом з доданими до нього матеріалами підлягає поверненню до належного (додаткового) оформлення.
Доопрацьовану справу про адміністративне правопорушення необхідно надіслати до суду з урахуванням вимог ч. 2 ст. 38 КУпАП, за змістом якої, у справах про адміністративні правопорушення, що підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.256, 268, 278 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя
постановив:
Протокол про адміністративне правопорушення ВАД № 216461 від 12.07.2024 року про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, пенсіонерки, місце проживання: АДРЕСА_1 , особу встановлено за паспортом № НОМЕР_1 виданого органом № 1222,
за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 156 КУпАП, - повернути до Кам'янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області для належного оформлення.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя Івченко Т. П.