Дата документу 31.07.2024
Справа № 334/5186/24
Провадження № 1-кп/334/581/24
31 липня 2024 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора: ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника адвоката ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ч. 2 ст. 114-2 КК України
25 червня 2024 року до Ленінського районного суду м. Запоріжжя надійшов обвинувальний акт з реєстром матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні № 22024220000000089 відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18 січня 2024 року, за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ч. 2 ст. 114-2 КК України.
Ухвалою суду від 16 липня 2024 року суд, під час проведення підготовчого судового засідання, з метою підготовки справи до судового розгляду, суд визначив дату та місце проведення судового розгляду; з'ясовав питання про склад осіб, які братимуть участь у судовому розгляді; розглянув клопотання учасників судового провадження про здійснення судового виклику певних осіб до суду для допиту; вчинив необхідні дії для підготовки до судового розгляду, зокрема щодо розгляду клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу. закрив
Відповідно до ч.3 ст. 331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення.
Прокурором відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Запорізької обласної прокуратури було подано клопотання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_4 .
Обґрунтовуючи своє клопотання прокурор доводив суду, що наразі підстави для продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді гримання під вартою без визначення застави, продовжують існувати, а саме, що ОСОБА_4 може переховуватися від суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України), оскільки будучи адміністратором телеграм-каналу «Supernova+» з великою аудиторію підписників, завдяки яким останній має стабільний прибуток, дозволить останньому перебуваючи на більш м'якому запобіжному заході переховуватися від суді шляхом виїзду в інші міста на території України. Його діяльність дозволяє здійснювати адміністрування будь-де на території Україна та за її межами, маючи доступ до всесвітньої межері Інтернет.
Крім того, обвинувачений може знищити, сховати або спотворити речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, що також є ризиком, встановлений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки за допомогою інших електронних пристроїв ОСОБА_4 буде мати можливість знищіти листування та видалити особистий телеграм-канал « ІНФОРМАЦІЯ_2 » з мобільного додатку системі миттєвого обміну повідомленнями «Telegram» шляхом вводу паролів доступу.
Також, прокурор доводив, той факт, що оскільки ОСОБА_4 є одним з адміністраторів телеграм-канал «Supernova+» може вчиняти аналогічні або інші кримінальні правопорушення, що є ризиком, встановленим п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Крім того, на думку прокурора, існує ризик того, що підозрюваний зможе залучити підписників свого телеграм- каналу та інших сторонніх осіб для розголосу та повідомлення усіх обставин кримінального провадження, що як наслідок, може призвести до перешкоджанню проведення всебічного, повного і неупередженого судового розгляду.
Прокурор вважає, що суспільно-політична обстановка, а також той факт, що м. Запоріжжя на теперішній час знаходиться в безпосередній близькості до території ведення активних бойових дій та тимчасово окупованих територій російською федерацією Запорізької області, де органи Національної поліції в Запорізької області не здатні на даний час забезпечити заходи кримінальних правопорушень та запобігти скоєнню інших злочинів, запобіжний захід, обраний ОСОБА_4 на досудовому слідстві має бути продовжений.
Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник адвокат ОСОБА_5 категорично заперечували проти продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, вказавши, зокрема, що вказані в клопотанні прокурора ризики та твердження недоведені та необґрунтовані матеріалами клопотання, фактичними обставинами, у т.ч. щодо можливості виїзду ОСОБА_4 за межі м.Запоріжжя або кордони України в умовах воєнного стану.
Крім того, захисник вказував, що телеграм-канал «Supernova+» мав декілька адміністраторів, а ОСОБА_4 всіляким чином сприяв слідству, а саме - повідомив про паролі доступу до телефону та аккаунту, повідомив про наявність декількох адміністраторів каналу, що свідчить про відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, в контексті обставин даної справи. Наведене спростовує наявність будь-яких ризиків щодо приховання чи спотворення будь-яких відомостей, оскільки ОСОБА_4 сприяв органу досудового розслідування в отриманні всіх необхідних відомостей, і будь-яких тверджень про протилежне ніде не міститься.
Також, захисник вказує, що на даний час завершене досудове розслідування, прокурором та слідчим зібрані усі докази, які на їх думку доводять будь-які порушення у діях ОСОБА_4 , що також спростовує ризик знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
Крім того, захисник зазначив, що в умовах слідчого ізолятора значно погіршився стан здоров'я обвинуваченого ОСОБА_4 , якому необхідний огляд лікаря, призначення відповідних аналізів та лікування. На даний час, у ОСОБА_4 почався некроз (відмирання) тканин лівої ноги. На неодноразові звернення про отримання медичної допомоги, ОСОБА_4 в усній формі лікарем повідомлено, що для здійснення лікування йому потрібне оперативне втручання, що неможливо здійснити в умовах ДУ «Запорізький слідчий ізолятор».
Через погіршення стану здоров'я ОСОБА_4 , утримання його надалі під вартою є проявом катування та тортур, нелюдського та принижуючого гідність поводження із ОСОБА_4 , з огляду на що подальше тримання під вартою ОСОБА_4 очевидно не відповідає цілям і задачам правосуддя, враховуючи погіршення стану його здоров'я.
Додатково захисник доводив суду, що ОСОБА_4 , як один із адміністраторів телеграм-каналу «Supernova+», на систематичній та послідовній основі неодноразово здійснював заходи щодо фінансової підтримки Збройних Сил України та постійно висловлював проукраїнську, патріотичну позицію щодо відбиття військової агресії російської федерації, що очевидно свідчить про позитивну та проактивну роль ОСОБА_4 у спростуванні російських фейків про причини чи підстави нападу на Україну.
Отже, на переконання захисника, на час проведення судового засідання по справі, фактично відсутні ризики, які передбачені ст. 177 КПК України у тому числі ті, які на момент обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою враховувалися слідчим суддею, що є достатньою та вагомою підставою для пом'якшення запобіжного заходу ОСОБА_4 .
Захисник наголошував на тому, що при ухваленні рішення, суд першої інстанції має взяти до уваги рішення Конституційного Суд України, яким зазначено, що під час застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за частиною шостою статті 176 Кодексу є можливість, за певних підстав та обставин, визначених статтями 177, 178 Кодексу, застосувати заставу як більш м'який запобіжний захід. Отже, за частиною шостою статті 176 Кодексу запобіжний у вигляді тримання під вартою не визначено як безальтернативний винятковий запобіжний захід.
З урахуванням викладених вище доводів, сторона захисту вважає достатнім та правильним на даний час обрання відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в нічний час з 22 год. 00 хв. до 06 год.00 хв. за місцем його мешкання, а саме за адресою: АДРЕСА_1 або визначити альтернативний запобіжний захід триманню під вартою, а саме - заставу.
Обвинувачений повністю погодився з позицією свого захисника.
Суд, заслухавши думку прокурора, обвинуваченого, його захисника, дослідивши матеріали кримінального провадження, надані учасниками справи письмові докази, дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ч. 2 ст.29 Конституції України кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Як передбачено ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Згідно з ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:
1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;
3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого;
4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;
5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;
6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого;
7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;
8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;
9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;
10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;
11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини;
12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Частиною 1 ст.184 КПК України передбачено, що клопотання слідчого, прокурора про застосування запобіжного заходу подається до місцевого загального суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, і повинно містити:
1) короткий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, в якому підозрюється або обвинувачується особа;
2) правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність;
3) виклад обставин, що дають підстави підозрювати, обвинувачувати особу у вчиненні кримінального правопорушення, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини;
4) посилання на один або кілька ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу;
5) виклад обставин, на підставі яких слідчий, прокурор дійшов висновку про наявність одного або кількох ризиків, зазначених у його клопотанні, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини;
6) обґрунтування неможливості запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів;
7) обґрунтування необхідності покладення на підозрюваного, обвинуваченого конкретних обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 цього Кодексу.
Крім того, ч.3 ст.199 КПК України встановлено, що клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити:
1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою;
2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Суд ураховує, що на даному етапі розгляду кримінального провадження суд не вправі визнавати особу винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, водночас суд доходить висновку, що причетність ОСОБА_4 до вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ч.2 ст.114-2 КК УКраїни у клопотанні прокурора є обґрунтованою та достатньою для застосування щодо нього запобіжного заходу.
Суд також враховує, що за своєю правовою природою ризик вчинення підозрюваним, обвинуваченим дій, перелік яких визначений ч.1 ст. 177 КПК України, є твердженням, яке ґрунтується на доказах про ймовірність протидії підозрюваного, обвинуваченого кримінальному провадженню у один із способів, зазначених в указаній нормі закону. Така протидія може мати місце як у майбутньому, так і нинішньому чи минулому.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створить загрозу суспільству.
Крім того, виходячи з ч.2 ст.8 КПК України принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).
Так, ризик втечі не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку і може оцінюватись у світлі факторів, пов'язаних із характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (справа "Бекчиєв проти Молдови").
Також, серед іншого, потрібно враховувати характер обвинуваченого, його моральні якості, статки, зв'язки з державою, в якій його переслідували в межах закону, та його міжнародні контакти (справа «В. проти Швейцарії», «Пунцельт проти Чехії»).
При цьому, згідно з практикою ЄСПЛ тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» ЄСПЛ зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.
З урахуванням вищенаведеного, суд доходить висновку, що прокурором у клопотанні про продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 в цілому дотримано вимог ч.1 ст.184 КПК України. Посилання на викладені обставини, на підставі яких прокурор дійшов висновку про наявність ризиків переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків, знищити, сховати або спотворити речі та документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, продовжити кримінальне правопорушення, у яких особа обвинувачуються, і є посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини; обґрунтування неможливості запобігання таким ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів тощо.
Суд також доходить висновку, що прокурором дотримано вимог ч. 3 ст.199 КПК України і в судовому засіданні, зокрема, доведено, що існують обставини, які свідчать про те, що заявлені ризики, які виправдовують тримання ОСОБА_4 під вартою, не зменшилися, а саме ризик переховуватися від суду, оскільки останні в умовах воєнного стану обвинувачуються у скоєні тяжкого злочину.
Крім того, суд ураховує, що дане кримінальне провадження перебуває на початку судового розгляду.
Посилання сторони захисту щодо стану здоров'я ОСОБА_4 не приймаються судом до уваги, оскільки такі твердження не підтверджені висновками лікарів, а наявність фотографій з синцями на нозі, не є належним доказом про те, що обвинувачений ОСОБА_4 не може утримуватися в ДУ ««Запорізький слідчий ізолятор» та потребує операції або лікування.
Вищенаведене, на думку суду, також унеможливлює застосування щодо обвинуваченого іншого, більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.
Судом не встановлено підстав відійти від своєї раніше сформованої позиції, що інші запобіжні заходи, ніж тримання під вартою, не забезпечать як запобігання встановленим судом ризикам, так і виконання завдань кримінального провадження, визначених ст.2 КПК України, можуть негативно вплинути на перебіг судового розгляду даного кримінального провадження, а тому вважає обґрунтованим продовжити тримання обвинуваченого ОСОБА_4 під вартою.
Проте, суд вважає за необхідне зауважити, що не зважаючи на той факт, що прокурор у своєму клопотанні про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 вважав за недоцільне визначати альтернативний запобіжний захід - застава, такий захід має бути застосований виходячи з наступного:
На сьогоднішній день, в умовах військового стану, діяльність правоохоронних органів активно направлена на захист майже усіх сфер життя, наслідком чого є численні рішення слідчих суддів щодо обрання найсуворішого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Проте, частина 3 статті 183 КПК передбачає обов'язок слідчого судді або суду при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави. Поряд із цим, законодавцем встановлена низка випадків, які надають право слідчому судді або суду не визначати розмір застави.
Введення в Україні військового стану призвела до внесення змін до приписів КПК, якими розширено перелік випадків застосування тримання під вартою без визначення застави. На даний час можна виділити загальні підстави не застосування альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, а також тимчасові, які діють під час військового стану.
Загальними підставами не застосування застави як запобіжного заходу визначено щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; щодо злочину, який спричинив загибель людини; щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею; щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України; щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
Також, при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою застава не визначається якщо: підозрюваний, обвинувачений оголошений у міжнародний розшук; підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором (Постановою Верховної Ради України № 1854 визнано росію державою-агресором).
Крім цього, розмір застави не визначається під час розгляду питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на прохання Міжнародного кримінального суду про тимчасовий арешт, порядок розгляду якого встановлений статтями 629-631 КПК.
Відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину визначається у межах від 80 до 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Згідно вимогам частини 3 статті 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Отже, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою законом передбачено вичерпний перелік статтей КК України, за якими слідчий суддя, суд має право не визначити розмір застави.
У даному випадку, суд зобов'язаний визначити розмір застави, з урахуванням того, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ч.2 ст. 114-2 КК України (ця стаття не зазначена у переліку статтей, за якими слідчий суддя, суд має право не визначити розмір застави).
Тому суд, враховуючи положення частини 3 статті 183 КПК України відповідно до якої при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зобов'язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Отже, з урахуванням того, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, в умовах воєнного стану, з огляду на суспільну небезпечність діяння, його обставини, та зважаючи на те, що застава у визначених слідчим суддею межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, вважає за можливе визначити заставу у розмірі, що перевищує розмір для осіб, які підозрюються у вчиненні тяжкого злочину, а саме визначити обвинуваченому ОСОБА_4 заставу у розмірі 600 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає суму 1 816 800 гривень.
На підставі викладеного та керуючись ст.29, 49 Конституції України, стст.2, 176-178, 183, 184, 199, 331, 395 КПК України, суд
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ч. 2 ст. 114-2 КК України - задовольнити.
Продовжити дію запобіжного заходу ОСОБА_4 , обвинуваченому у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ч.2 ст. ст.114-2 КК України, у вигляді тримання під вартою на 60 діб, тобто до 30 вересня 2024 року включно.
Для забезпечення виконання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 обов'язків, визначених КПК України визначити запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 600 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає суму 1 816 800 гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: UA378201720355249002000001205 Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, отримувач платежу - ТУ ДСА України в Запорізькій області, ЄДРПОУ 26316700. Призначення платежу: застава за обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , провадження по справі №1-кп/334/581/24, ЄУН 334/5186/24.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов'язки: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду; не відлучатися за межі населеного пункту в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; здати до зберігання відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 30 вересня 2024 року.
Роз'яснити підозрюваному, що в разі внесення застави у визначеному в ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі ГУ «Запорізький слідчий ізолятор».
Після отримання та перевірки протягом не більше одного робочого дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа ГУ «Запорізький слідчий ізолятор» негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та Ленінський районний суд м. Запоріжжя.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави обвинувачений ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Ухвала суду підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Суддя ОСОБА_1