Дата документу 23.07.2024
Справа № 334/5186/24
Провадження № 1-кп/334/581/24
23 липня 2024 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора: ОСОБА_3 обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника адвоката ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання обвинуваченого про роз'яснення обвинувального акту у кримінальному провадженні № 22024220000000089 відомості якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18 січня 2024 року, за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ч. 2 ст. 114-2 КК України
25 червня 2024 року до Ленінського районного суду м. Запоріжжя надійшов обвинувальний акт з реєстром матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні № 22024220000000089 відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18 січня 2024 року, за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ч. 2 ст. 114-2 КК України. Призначено підготовче судове засідання.
Під час проведення підготовчого судового засідання, з метою підготовки справи до судового розгляду, суд визначив дату та місце проведення судового розгляду; з'ясував питання про склад осіб, які братимуть участь у судовому розгляді; розглянув клопотання учасників судового провадження про здійснення судового виклику певних осіб до суду для допиту; вчинив необхідні дії для підготовки до судового розгляду, зокрема щодо розгляду клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу.
У судовому засіданні після проголошення прокурором обвинувального акту та встановлення особи обвинуваченого, ОСОБА_4 заявив клопотання про роз'яснення йому суті обвинувачення, оскільки він не розуміє у чому його обвинувачують.
Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_5 у відповідності до вимог ст.348 КПК України, просив суд роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_4 у чому саме він обвинувачується, оскільки незрозумілим є той факт, що його підзахисний є та завжди був виключно проукраїнською особою. Весь час виступав проти російської агресії. Адміністратори вказаного телеграм-каналу, яким є ОСОБА_4 постійно здійснювали інформаційну війну проти агресора - російської федерації. З численних донатів та пожертв від адміністраторів вказаного телеграм-каналу здійснюється допомога Збройним Силам України. Проте, обвинувальний акт, на думку сторони захисту складений штучно, він не містить фактичних обставин та правової кваліфікації.
Прокурор висловив свою позицію та просив суд відмовити у задоволенні відповідного клопотання, оскільки сторона захисту трактує норму ст.348 КПК України хибно, помилково розуміючи, що суд має конкретизувати обвинувачення, що є не припустимим у розумінні ст.348 КПК України.
Вирішуючи по суті клопотання сторони захисту щодо роз'яснення обвинувального акту, дослідивши зміст останнього на відповідність вимогам ст. 348 КПК України, суд доходить до наступних висновків.
Частиною 1 ст. 8 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КПК України, під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Як вбачається з положень ч. 1 ст. 17 КПК України, особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.
Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України обвинувальний акт має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.
Відповідно до ч. 4 ст. 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним документом, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим ст. 291 КПК України, яка, в свою чергу, містить вичерпний перелік відомостей, які повинен містити обвинувальний акт і вони є обов'язковими для їх виконання слідчим і прокурором.
Зокрема, згідно з п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України, обвинувальний акт наряду з іншими реквізитами обов'язково має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.
При цьому, під формулюванням обвинувачення розуміється короткий виклад тексту диспозиції кримінально-правової норми, порушення якої інкримінується особі, фабула обвинувачення виступає фактичною моделлю вчиненого злочину, а юридичне формулювання (формула та формулювання обвинувачення) - це правова модель злочину, вказівка на кримінально-правові норми, порушення яких інкримінується обвинуваченому.
Формулювання обвинувачення має містити дані щодо події кримінального правопорушення із зазначенням часу, місця, форми вини і мотивів, способу вчинення, наслідків та інших даних, на підставі яких, відповідно до диспозиції певної статті Кримінального кодексу України, можна встановити в діях обвинуваченого склад кримінального правопорушення, з урахуванням, у тому числі, кваліфікуючих ознак.
Нормами ст.348 КПК України встановлено, що після оголошення обвинувачення головуючий встановлює особу обвинуваченого, з'ясовуючи його прізвище, ім'я, по батькові, місце і дату народження, місце проживання, заняття та сімейний стан, роз'яснює йому суть обвинувачення і запитує, чи зрозуміле воно йому, чи визнає він себе винним і чи бажає давати показання.
Відповідно до п. 3 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожного, кого обвинувачують у вчиненні кримінального правопорушення, має бути негайно і детально поінформований зрозумілою для нього мовою про формулювання висунутого йому обвинувачення. Якщо обвинувачений не розуміє мови, яка використовується у суді, або не розмовляє нею, він має право отримати безкоштовну допомогу перекладача. Нероз'яснення обвинуваченому суті обвинувачення є істотним порушенням права обвинуваченого на захист, оскільки перешкоджає суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Роз'яснення обвинувачення повинно відбуватися в усіх випадках, незалежно від наявності у головуючого впевненості, що обвинувачений розуміє суть висунутого обвинувачення, чи сам обвинувачений заявляє про це. Головуючий повинен роз'яснити обвинуваченому, в здійсненні яких кримінальних правопорушень він обвинувачується, за якими статтями кримінального закону вони кваліфіковані. При цьому, головуючий може з'ясувати у нього ставлення до висунутого обвинувачення - чи визнає він свою вину повністю, частково або повністю її заперечує.
Згідно з обвинувальним актом, ОСОБА_4 обвинувачуються за ч. 1 ст. 114-2 КК України - несанкціоноване поширення інформації про направлення, переміщення зброї, озброєння та бойових припасів в Україну, якщо така інформація не розміщувалася (не поширювалася) у відкритому доступі Генеральним штабом Збройних Сил України, Міністерством оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_2 чи Службою безпеки України або в офіційних джерелах країн-партнерів, вчинене в умовах воєнного стану та ч. 2 ст. 114-2 КК України - несанкціоноване поширення інформації про переміщення, рух або розташування Збройних Сил України чи інших утворених відповідно до законів України військових формувань, за можливості їх ідентифікації на місцевості, якщо така інформація не розміщувалася у відкритому доступі Генеральним штабом Збройних Сил України, Міністерством оборони України або іншими уповноваженими державними органами, вчинене в умовах воєнного стану.
На переконання суду, обвинувачений та захисник повністю розуміють формулювання висунутого ОСОБА_4 обвинувачення, зокрема у здійсненні яких кримінальних правопорушень обвинувачується ОСОБА_4 та за якими статтями кримінального закону вони кваліфіковані.
Таких висновків суд дійшов з того, що сторона захисту не згодна з висунутим обвинуваченням та не розпочавши дослідження доказів, спростовує викладені в обвинувальному акті факти, доказами своєї невинуватості, що є предметом судового розгляду у цьому кримінальному провадженні. При цьому, намагаючись від суду змінити обвинувальний акт без будь яких клопотань про повернення обвинувального акту.
Зважаючи на викладене, суд не може виходити за межі своїх повноважень щодо роз'яснення обвинувачення у розумінні сторони захисту та фактично вдаватися до дослідження обставин кримінального провадження, відповідно усі спростування обвинувачення підлягають розгляду в ході дослідження матеріалів кримінального провадження на стадії судового розгляду, з наданням сторонами кримінального провадження пояснень та доказів відповідно до принципів диспозитивності та змагальності сторін.
Відтак, клопотання сторони захисту про роз'яснення обвинувального акта у кримінальному провадженні № 22024220000000089 відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18 січня 2024 року, за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ч. 2 ст. 114-2 КК України слід залишити без задоволення.
Керуючись ст.ст.242-245,332,350,369,372КПК України, суд
Клопотання обвинуваченого про роз'яснення обвинувального акта у кримінальному провадженні № 22024220000000089 відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18 січня 2024 року, за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ч. 2 ст. 114-2 КК України - залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1