Справа № 947/22327/24
Провадження № 3/947/4503/24
01.08.2024 року Суддя Київського районного суду м. Одеси Войтов Г.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла з Управління патрульної поліції в Одеській області, про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , інваліда 2-ї групи, що проживає: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КпАП України,
Згідно протоколу серії АБА № 113975 від28.06.2024 року, 28.06.2024 року о 22:41 годин на вул. Ак. Корольова, 29 в м. Одесі, ОСОБА_1 , керуючи електросамокатом без державного номеру, порушив вимоги п. 2.9 (а) «Правил дорожнього руху України», в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився, зі згоди водія, у встановленому законном порядку із застосуванням спеціального технічного приладу Драгер Alcotest 7510, прилад ARMF - 0428. Результат позитивний, 0,71%. Від керування волдій відстронений.
Працівниками патрульної поліції було кваліфіковано дії ОСОБА_1 , як порушення п. 2.9(а) «Правил дорожнього руху України», за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КпАП України.
ОСОБА_1 в судове засідання з'явився, був ознайомлений з правами та обов'язками у відповідності ст. 268 КпАП України, заяв чи клопотань до суду не надходило. Вину визнав та пояснив, що він в той день дійсно керував електроскутером, був зупинений працівниками поліції, за п'ять годин до цього вживав алкогольні напої, але почував себе добре, вважав, що він вже тверезий, взяв самокат та поїхав. Те, що електросамокат це транспортний засіб йому було відомо, працівники поліції повідомили, що від нього запах алкоголю та запропонували пройти тест на приладі Драгер, він погодився, пройшов огляд, результат виявився позитивний, про що склали протокол. Посвідчення водія він не отримував, просив його суворо не карати.
Відповідно до вимог ст. 280 КпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Статтею 251 КпАП передбачено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп?яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та оформлення результатів такого огляду визначає Інструкція № 1452/735.
Так, відповідно до п. 2 Інструкції № 1452/735 огляду на стан сп?яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп?яніння згідно з ознаками такого стану.
Згідно п.3 розділу І Інструкції ознаками алкогольного сп?яніння є: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покрову обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці.
Тобто працівники поліції на місці зупинки транспортного засобу самостійно приходять до висновку про наявність у водія відповідних ознак сп?яніння.
В свою чергу, на виконання вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп?яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Суд, вважає, що вина ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується належними доказами, а саме: протоколом серії АБА № 113975від 28.06.2024 року, актом на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів згідно якого ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп?яніння, результат тесту 0,71%, відеозаписом.
В судовому засіданні судом досліджено відеозапис до вище вказаного протоколу з якої вбачається, що електроскутер під керуванням ОСОБА_1 був зупинений працівниками поліції, причини зупинки були йому повідомлени, під час спілкування у ОСОБА_1 було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння, працівниками поліції було запропоновано пройти ОСОБА_1 огляд на місці за допомогою приладу Драгер на що він погодився, пояснив, що десь в три години випив не більше двох келихів коктейлю, пройшов огляд за допомогою приладу Драгер, результат був позитивний 0,71%, з результатом погодився. ОСОБА_1 працівником поліції було повідомлено, що відносно нього буде складено адміністративний протокол за ч.1 ст. 130 КУпАП, за керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, було роз'яснено його права, ст. 63 Конституції України, від керування електрорскутером був відсторонений.
Від ОСОБА_1 будь яких клопотань до суду не надходило.
Долучений до матеріалів адміністративної справи відео запис є єдиним записом з моменту зупинки електроскутера і до завершення складання протоколу.
Крім того суд, окремо зазначає, що з відео запису вбачається, що водій ОСОБА_1 був відсторонений від подальшого керування електроскутером.
При викладених обставинах, суд розглядає адміністративні матеріали відносно ОСОБА_1 за наявними доказами по справі.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до переконання, що в діях водія ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 1 ст. 130 КпАП України, оскільки він керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.
Вина ОСОБА_1 підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення та іншими матеріалами справи.
В рішенні у справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Згідно довідки Національної поліції України ДПП УПП в Одеській області ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 посвідчення водія не отримував, за ст. 130 КУпАП до адміністративної відповідальності не притягувався.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного суду України № 14 від 23.12.2005, а саме третього абзацу пункту 28 позбавити права керувати транспортними засобами можна застосовувати тільки як основне адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 121, ч. 4 ст. 122, ст. 122-2, ч. 3 ст. 123, статтями 124 і 130 КУпАП.
Можливості накладати на винну особу таке стягнення як додаткове цей Кодекс не надає. Суди не вправі застосовувати його й тоді, коли винна особа вже позбавлена такого права або взагалі його не мала. Відповідно до четвертого абзацу пункту 28 цієї ж Постанови оплатне вилучення транспортного засобу може бути є допустимим тільки як додаткове адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, за які встановлена відповідальність ч. 6 ст. 121, ч. 2 та 3 ст. 130 КпАП. Застосування його як основного стягнення законом не передбачено. Не можна накладати це стягнення й на особу, яка вчинила відповідне правопорушення, керуючи транспортним засобом, що належить іншій особі.
За таких обставин, суд вбачає в діях ОСОБА_1 склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та приходить до висновку про застосування до нього санкції відповідно до частини зазначеної статті у вигляді однієї тисячи неоподаткованих мінімумів доходів громадян, без позбавленням права керування транспортними засобами.
Керуючись ст.ст. 268, 279, 280, 283, 284, 317-1, 307, 308, ч. 1 ст. 130 КпАП України,
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , інваліда 2-ї групи, винним у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КпАП України.
Накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , інваліда 2-ї групи, адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави (р/р-UA848999980313080149000015001 ЄДРПОУ (код отримувача) 37607526, МФО 899998, Код класифікації доходів бюджету 21081300, Отримувач: ГУК Одеської області) у розмірі однієї тисячи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян 17 000 гривень, без позбавлення права керування транспортними засобами.
На підставі ст.5 ч.1 п.9 Закону України «Про судовий збір» звільнити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , інваліда 2-ї групивід сплати судового збору.
Згідно ст.307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати штрафу у строк, установлений ч.1 ст. 307 цього Кодексу, у відповідності до вимог ч.2 ст.308 КУпАП, в порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.
Постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду Одеської області шляхом подання до Київського районного суду м. Одеси апеляційної скарги протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Войтов Г. В.