Справа № 473/3784/24
іменем України
"02" серпня 2024 р. місто Вознесенськ
Суддя Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області - Усіков О.В.,
з участю секретаря судового засідання - Нікітченко М.Р.,
особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 ,
розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від Вознесенського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області про притягнення про адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Прибужани Вознесенського району Миколаївської області, громадянина України, непрацюючого, проживаючого в АДРЕСА_1
- за ст.173 КУпАП, -
26.02.2024 року близько 22 години 00 хвилин громадянин ОСОБА_1 у громадському місці біля будинку №77 по вулиці Кожедуба в с. Мартинівське Вознесенського району Миколаївської області пошкодив авто марки «AUDI A6», яке належить ОСОБА_2 , а саме розбив заднє скло, чим порушив громадський порядок та спокій громадян та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ст.173 КУпАП, тобто дрібне хуліганство.
ОСОБА_1 в судовому засіданні вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, не визнав та пояснив, що 03.07.2024 року близько 22:00 біля будинку №77 по вул. Кожедуба в с. Мартинівське Вознесенського району Миколаївської області між ним та чоловіком його сестри ОСОБА_3 виник конфлікт. В ході сварки ОСОБА_3 розбив йому автомобіль, а він йому скло на його автомобілі.
Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснила, що вона не бачила сварку між її чоловіком та Погановським, але знає зі слів, що останній провокував і побив її чоловіка.
Потерпіла ОСОБА_2 неодноразово викликалася в судове засідання, але вона не з'явилася, причину неявки суду не повідомила, про час та місце слухання справи повідомлялася.
Заслухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідка ОСОБА_4 та дослідивши письмові матеріали справи: протокол про адміністративне правопорушення ВАД №146056 від 03.07.2024 р., письмові пояснення ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 від 03.07.2024 р., суд приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого ст.173 КУпАП, з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Зі змісту даної правової норми вбачається, що особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності тільки у разі вчинення дії чи бездіяльності, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до диспозиції ст.173 КУпАП дрібним хуліганством є нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Об'єктом адміністративного проступку, передбаченого ст.173 КУпАП є суспільні відносини у сфері охорони громадського порядку.
Громадський порядок - це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами система відносин, що складаються у громадських містах в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій.
Найбільш розповсюдженою формою дрібного хуліганства є нецензурна лайка у громадських місцях, непристойні висловлювання.
Іншою формою цього правопорушення є образливе ставлення до громадян, під яким необхідно розуміти докучливу поведінку, пов'язану з образливими діями, що зневажають честь і гідність людини та утискають будь-чию волю, до того ж у грубій розв'язній манері, а також насильницьке вторгнення в громадські місця всупереч забороні певних осіб, які слідкують за порядком.
Обов'язковою ознакою об'єктивної сторони цього правопорушення є місце його скоєння, а саме - громадське місце, яке дістало законодавче визначення як частина будь-якої будівлі, споруди, яка доступна або відкрита для населення вільно, чи за запрошенням, або за плату, постійно, періодично або час від часу, зокрема під'їзди, а також підземні переходи, стадіони.
З суб'єктивної сторони правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу, особа усвідомлює, що її дії, протиправні, вона передбачає, що в результаті їх здійснення будуть порушені громадський порядок і прагне до цього. Елементом суб'єктивної сторони дрібного хуліганства є також мотив задоволення індивідуальних потреб самоствердження шляхом ігнорування гідності інших людей.
Відповідно до положень ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно з вимогами ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Положеннями ст.251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Так, на підтвердження вини ОСОБА_1 до суду надано протокол про адміністративне правопорушення та письмові пояснення потерпілої ОСОБА_6 , яка вказує, що 03.07.2024 р. вона знаходилася у себе дома, її зателефонувала співмешканка її брата ОСОБА_7 та повідомила, що її брат ОСОБА_8 та її чоловік ОСОБА_9 побилися на побутовому фоні. Коли вона прийшла, то бійки вже не було та все було вирішено самостійно мирним шляхом до приїзду співробітників поліції. В ході сварки були пошкоджені автомобілі, зазначила, що з даного приводу претензій не має. Тілесні ушкодження ніхто не отримав.
До протоколу про адміністративне правопорушення додано пояснення ОСОБА_3 , згідно яких 03.07.2024 р. він приїхав до тестя в АДРЕСА_1 , там знаходився брат його дружини ОСОБА_8 . В ході розмови виник конфлікт на побутовому фоні, який згодом переріс в бійку, тілесні ушкодження ніхто не отримав, з даного приводу претензій немає. В ході сварки ОСОБА_8 розбив скло на автомобілі «AUDI A6», з приводу пошкодження майна претензій не має, до суду звертатися не буде. Просить притягнути ОСОБА_8 до адміністративної відповідальності за хуліганські дії.
Таким чином, судом встановлено, що подія відбувалася біля будинку АДРЕСА_1 , у розумінні диспозиції ст.173 КУпАП, яке не є громадським місцем.
Однак будь-які докази, що ОСОБА_1 порушив громадський порядок і спокій громадян до матеріалів справи не долучено та в судовому засіданні не встановлено.
У правовому висновку Верховного Суду України, сформульованого в рішенні від 4 жовтня 2012 року (справа № 5-17кс12), дано юридичну характеристику складу злочину - хуліганство та пояснено відмінність його від злочинів, учинених на ґрунті особистих неприязних стосунків. У контексті даної справи у цьому висновку зазначено, що об'єктом посягання при хуліганстві є громадський порядок, який слід розуміти як стан суспільних відносин, що виник, сформувався, змінюється та існує під впливом дії правових норм (значною мірою), моральних засад, звичаїв, етичних правил, традицій, інших позаюридичних чинників і знаходить свій вияв (відображається) у безпечності громадського спокою, охороні здоров'я, честі та гідності людини, її прав та свобод, зокрема, усталених правил поведінки в побуті, у повазі і ставленні членів спільноти один до одного. В основі відмежування хуліганства від злочинів проти здоров'я, крім інших ознак, перебувають об'єкт злочину, який значною мірою визначає правову природу (характер) кожного із цих діянь та їхню суспільну небезпечність, і така ознака суб'єктивної сторони злочину, як його мотив. Хуліганські дії завжди посягають на громадський порядок. Зміст та спрямованість цього діяння випливає з характеру дій особи, яка їх вчиняє, а також із стосунків, які склалися між учасниками конфлікту.
Відповідно до роз'яснень, даних у п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України №10 від 22 грудня 2006 року «Про судову практику у справах про хуліганство» суди мають відрізняти хуліганство від інших злочинів залежно від спрямованості умислу, мотивів, цілей винного та обставин учинення ним кримінально караних дій. Дії, що супроводжувалися погрозами вбивством, завданням побоїв, заподіянням тілесних ушкоджень, вчинені винним щодо членів сім'ї, родичів, знайомих і викликані особистими неприязними стосунками, неправильними діями потерпілих тощо, слід кваліфікувати за статтями КК, що передбачають відповідальність за злочини проти особи. Як хуліганство зазначені дії кваліфікують лише в тих випадках, коли вони були поєднані з очевидним для винного грубим порушенням громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства та супроводжувались особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом.
Обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони хуліганства є мотив явної неповаги до суспільства. Домінування у свідомості винного такого внутрішнього спонукання і відсутність особистого мотиву посягання на потерпілого є головним критерієм відмежування хуліганства від інших протиправних дій.
Фактичні обставини справи свідчать, що конфлікт між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 виник на побутовому рівні та тривав незначний проміжок часу. Такі обставини, встановлені у судовому засіданні підтверджують відсутність у ОСОБА_1 умислу на вчинення дрібного хуліганства, зокрема нецензурної лайки в громадському місці, порушення громадського порядку та спокою громадян.
Надані на розгляд адміністративні матеріали не містять доказів на підтвердження ознак дрібного хуліганства, вчиненого саме з метою порушення громадського порядку та спокою громадян.
Таким чином, будь-яких фактичних даних, на основі яких можна було б дійти висновку, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, яке посягає на громадський порядок і спокій громадян, тобто вчинила дрібне хуліганство, об'єктивна сторона якого передбачає посягання на суспільні відносини у громадських місцях, і як наслідок порушення спокою громадян, тобто невизначеного кола осіб, як потерпілих, судом не встановлено, а наявні обставини у своїй сукупності переконливо свідчать про відсутність прямого умислу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, у порушенні громадського порядку чи спокою громадян, на підставі чого суд приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу інкримінованого останній адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, тобто дрібного хуліганства.
Згідно п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до ч.2 ст.284 КУпАП при наявності обставин, передбачених ст.247 КУпАП, виноситься постанова про закриття справи.
Керуючись ст.ст. 7, 9, 245, 247, 251, 256, 252, 279, 280, 283, 284, 294 КУпАП, -
ОСОБА_1 визнати не винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в її діях складу цього адміністративного правопорушення, а провадження по справі за ст.173 КУпАП закрити.
Постанову може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду через Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області протягом десяти днів з дня її оголошення.
Суддя О.В. Усіков