Справа №712/8987/24
Провадження №1-кп/712/697/24
01 серпня 2024 року м.Черкаси
Соснівський районний суд м. Черкаси у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження з обвинувальним актом, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62024100140000285 від 27.05.2024, за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Маяки, Біляївського району, Одеської області, українця, громадянина України, розлученого, немаючого на утриманні дітей, з середньою освітою, солдата резерву взводу резерву роти резерву солдатського складу військової частини НОМЕР_1 , у військовому звані «солдат», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого в силу ст.89 КК України,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України,
22.02.2024 ІНФОРМАЦІЯ_2 , з урахуванням стану здоров'я та інших даних, а також відсутності визначених ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» підстав для відстрочки або звільнення від призову на військову службу, здійснено призов ОСОБА_4 на військову службу під час мобілізації та направлено для її проходження до військової частини НОМЕР_1 .
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 №57 від 24.02.2024, солдата ОСОБА_4 призначено на посаду солдата резерву взводу резерву роти резерву солдатського складу вказаної військової частини, зараховано до списків особового складу та на всі види забезпечення.
Згідно з п.4 ч.1 ст.24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», з 22.02.2024 ОСОБА_4 набув статусу військовослужбовця, який проходить військову службу під час мобілізації, у зв'язку з чим повинен, окрім іншого, керуватися вимогами ст.ст. 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст.ст. 1, 2, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, які вимагають від нього свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим, постійно бути зразком високої культури, скромності і витримки, берегти військову честь, захищати свою і поважати гідність інших людей, бути ввічливим і дотримуватись військового етикету, поводитися з гідністю і честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.
ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 , проходячи військову службу за призовом під час мобілізації, у військовому званні «солдат», діючи з прямим умислом, з мотивів тимчасово не виконувати обов'язки військової служби та з метою тимчасово ухилитися від її проходження, у порушення вимог ст.ст. 11, 16, 49, 127, 128, 216 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст.ст. 1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, 09.04.2024 протягом дня, але не пізніше 21 год., більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено, в умовах воєнного стану, самовільно, без дозволу командування, залишив розташування військової частини НОМЕР_1 , що тимчасово дислокувалася за адресою: АДРЕСА_2 , та направився у невідомому напрямку, проводив час на власний розсуд, не пов'язуючи його з виконанням обов'язків військової служби та не вживаючи жодних заходів до повернення до військової частини, за наявності реальної можливості для цього, поки 24.06.2024 не був затриманий слідчим Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Черкасах) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві за адресою: вул. Байди Вишневецького, 17, м.Черкаси, в порядку, визначеному ст.208 КПК України, за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України.
Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, - у самовільному залишенні військової частини військовослужбовцем, вчиненому в умовах воєнного стану, тривалістю понад три доби.
25 липня 2024 року затверджено угоду про визнання винуватості між прокурором Черкаської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 , за участю його захисника ОСОБА_5 .
Так, відповідно до умов угоди про визнання винуватості, обвинувачений ОСОБА_4 беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення та щиро покаявся,надав правдиві покази по суті провадження, передбаченого ч.5 ст.407 КК України; з урахуванням наявності суспільного інтересу, зобов'язується співпрацювати зі стороною обвинувачення, відповідати на всі поставлені запитання та не може замовчувати факти вчиненого ним кримінального правопорушення, а також давати покази під час судового розгляду. Сторонами угоди про визнання винуватості узгоджено покарання ОСОБА_4 за ч.5 ст.407 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років.
Прокурор у судовому засіданні зазначив, що при укладенні угоди про визнання винуватості дотримані вимоги і правила КПК України та КК України, а тому просив суд затвердити угоду і призначити обвинуваченому узгоджене в ній покарання.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину визнав повністю та беззаперечно підтвердив, що він дійсно при вказаних обставинах вчинив інкримінований йому злочин, погоджується із визначеним в угоді покаранням, при цьому цілком розуміє, що наслідком укладення та затвердження угоди є його відмова від здійснення прав, передбачених п.1 ч.4 ст.474 КПК України та обмеження його права оскарження вироку згідно з положеннями ст.394 та ст.424 КПК України. ОСОБА_4 просив затвердити угоду про визнання винуватості, добровільно укладену між ним та прокурором.
Захисник ОСОБА_5 у судовому засіданні просила суд затвердити дану угоду і призначити обвинуваченому узгоджене в ній покарання у виді у виді позбавлення волі строком на 5 років.
Розглядаючи питання про можливість затвердження угоди про визнання винуватості, дослідивши її зміст та надані суду матеріали, врахувавши думки учасників угоди, суд вважає необхідним зазначити наступне.
Відповідно до ч.4 ст.469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена, зокрема, у провадженні щодо: кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів. Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.
Зміст угоди про визнання винуватості визначено в статті 472 КПК України.
Частиною сьомої статті 474 КПК України визначено, що суд перевіряє угоду на відповідність вимогам цього Кодексу та/або закону.
Як вбачається із обвинувального акта та угоди про визнання винуватості, дії ОСОБА_4 кваліфіковано за ч.5 ст.407 КК України.
Суд приймає до уваги, що скоєне кримінальне правопорушення, відповідно до ст.12 КК України, є тяжким злочином.
Згідно матеріалів кримінального провадження зібрано достатньо доказів для обґрунтованої підозри і обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України.
Суд, шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження, переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Умови укладеної угоди не суперечать інтересам суспільства, не порушують прав, свобод та інтересів сторін чи інших осіб.
При цьому, судом з'ясовано, що обвинувачений повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, цілком розуміє свої права, визначені пунктом 1 частини четвертої статті 474 КПК України, а також наслідки укладення й затвердження даної угоди, передбачені частиною другою статті 473 КПК України, наслідки її невиконання, передбачені статтею 476 КПК України, вид покарання, та інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
Водночас, суд бере до уваги особу обвинуваченого, який раніше не судимий в силу ст.89 КК України, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, розлучений, на утриманні дітей не має, за місцем проходження служби характеризується посередньо, що цілком враховано угодою про визнання винуватості і знайшло своє відображення в узгодженому остаточному покаранні.
Обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_4 , згідно зі ст.66 КК України, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_4 , згідно ст.67 КК України, судом не встановлено.
Ухвалюючи вирок на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, підтверджених доказами та оцінених судом відповідно до ст.94 КПК України, суд констатує, що мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 , наявні фактичні підстави для визнання винуватості обвинуваченого, а умови угоди про визнання винуватості повністю відповідають вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України.
Покарання, запропоноване сторонами, не виходить за межі санкції ч.5 ст.407 КК України; відповідає положенням Кримінального кодексу України; враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення; особу винного, а також є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.
Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості, укладеної між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_4 , і призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання.
Майнова шкода кримінальним правопорушенням не завдана.
Цивільний позов у кримінальному провадженню заявлено не було.
Запобіжний захід ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою слід залишити без змін до набрання вироком законної сили.
На підставі ч.5 ст.72 КК України, необхідно зарахувати у строк покарання, призначеного за даним вироком, строк попереднього ув'язнення ОСОБА_4 з 24.06.2024 до набрання вироком законної сили, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
Процесуальні витрати та речові докази відсутні.
На підставі викладеного, керуючись, ст.ст. 314, 370, 373-376, 468, 469, 472-476 КПК України, суд, -
Затвердити угоду про визнання винуватості від 25.07.2024, укладену між прокурором Черкаської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 , за участю захисника ОСОБА_5 , у кримінальному провадженні №62024100140000285 від 27.05.2024.
Визнати ОСОБА_4 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років.
Запобіжний захід ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою залишити без змін до набрання вироком законної сили.
Строк відбуття покарання ОСОБА_4 рахувати з дня набрання вироком законної сили.
На підставі ч.5 ст.72 КК України, зарахувати у строк покарання, призначеного за даним вироком, строк попереднього ув'язнення ОСОБА_4 з 24.06.2024 до набрання вироком законної сили, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав, передбачених ст.394 КПК України та з урахуванням обмежень визначених ч.2 ст.473 КПК України, до Черкаського апеляційного суду через Соснівський районний суд м. Черкаси протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Суддя ОСОБА_1