про залишення позовної заяви без руху
01 серпня 2024 року Справа № 480/6124/24
Суддя Сумського окружного адміністративного суду Осіпова О.О., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
До Сумського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просить:
1. Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка полягає у не здійсненні донарахування (перерахунку) виплаченого ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 19.07.2022 року до 19.05.2023 року розрахувавши його розмір, виходячи з розмірів його посадових окладів та його окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлених на 01.01.2022 року Законом України «Про державний бюджет України на 2022 рік», від 02.12.2021 року № 1928-ІХ - 2481 гривня та на 01.01.2023 року Законом України «Про державний бюджет України на 2023 рік» від 03.11.2022 року № 2710-ІХ з 01.01.2023 року - 2684 гривні на відповідні тарифні коефіцієнти, а також виплати його йому із врахуванням раніше виплачених сум.
2. Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 здійснити донарахування (перерахунок) виплаченого ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 19.07.2022 року до 19.05.2023 року, розрахувавши його розмір, виходячи з розмірів його посадових окладів та його окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлених на 01.01.2022 року Законом України «Про державний бюджет України на 2022 рік» від 02.12.2021 року № 1928-ІХ - 2481 гривня та на 01.01.2023 року Законом України «Про державний бюджет України на 2023 рік» від 03.11.2022 року № 2710-ІХ - 2684 гривні на відповідні тарифні коефіцієнти згідно п.4 постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 року № 704, а також виплатити його йому із врахуванням раніше виплачених сум.
Відповідно до вимог ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви у тому числі з'ясовує, чи:
- відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу;
- позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними);
- немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Частиною шостою статті 161 КАС України визначено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Разом з позовом позивач подав заяву про поновлення строку звернення до суду. Своє клопотання мотивує тим, що про порушення своїх прав дізнався з дня одержання ним інформації від ІНФОРМАЦІЯ_3 від 20.04.2024 р., а відтак перебіг строку звернення до суду з цими спірними правовідносинами починається саме з 20.04.2024.
Суд, перевіривши доводи клопотання про поновлення строку звернення до суду та оцінивши докази в їх сукупності, зазначає наступне.
Відповідно до частин першої, п'ятої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Згідно п. 17 ч. ст. 4 КАС України публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування;
Військова служба - державна служба особливого характеру, яка полягає в професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я та віком громадян країн, пов'язаній із захистом своєї Батьківщини.
Порядок проходження військової служби, права та обов'язки військовослужбовців визначаються відповідними законами держав та певними положеннями про проходження військової служби, які затверджуються верховною владою країни та іншими нормативно-правовими актами.
За загальним правилом пріоритетними є норми спеціального законодавства, а трудове законодавство підлягає застосуванню у випадках, якщо нормами спеціального законодавства не врегульовано спірні правовідносини або коли про це йдеться у спеціальному законі.
Нормами ст. 122 КАС України не врегулювано питання щодо строків звернення до суду у разі порушення питання щодо оплати праці після звільнення, а отже суд застосовує норми трудового законодавства у цих спірних правовідносинах.
Відповідно до ч.2 ст.233 Кодексу законів про працю України (у редакції, яка діяла до 19.07.2022 року) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Таким чином до 19.07.2022 року звернення до суду з позовом про стягнення належної заробітної плати не було обмежено строками.
Однак, 19.07.2022 року набув чинності Закон України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин №2352 (далі - Закон №2352), яким внесено ряд важливих змін до діючого законодавства про працю.
Зокрема, змін зазнали норми законодавства щодо порядку звернення громадян до суду у разі виникнення трудових спорів в частині строків таких звернень.
Частини перша та друга ст.233 Кодексу законів про працю України викладені у наступній редакції:
- працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті (ч.1);
- із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116) (ч.2).
Відтак, унесенням до Кодексу законів про працю України вказаних змін законодавець, виклавши у новій редакції ч.1 та ч.2 ст.233 Кодексу законів про працю України, увів строки звернення до суду з позовом про стягнення належної заробітної плати.
Суддя звертає увагу, що ч.2 ст.233 Кодексу законів про працю України стосується виплати всіх сум, що належать працівникові у разі його звільнення.
При цьому, стаття перша цієї ж норми передбачає загальний строк звернення до суду у трудових спорах.
Як вбачається з матеріалів справи, наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 №223 від 15.07.2023 року із 15.07.2023 виключено зі списків особового складу.
Із даного позову вбачається, що позивача, просить зобов'язати відповідача здійснити донарахування виплаченого позивачу грошового забезпечння за період з 19.07.2022 до 19.05.2023 рік .
Із набранням 19.07.2022 року чинності Законом №2352-ІХ частини перша та друга ст.233 КЗпП України діють у новій редакції й, аналізуючи положення цієї статті у часових межах існування її юридичних норм у зіставленні з нормами п.1 глави XIX Прикінцеві положення КЗпП України, згідно із якими під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Тобто з 19.07.2022 року для звернення до адміністративного суду з таким позовом, як даний, передбачений тримісячний строк (ч.1 ст.233 КЗпП України), відлік якого треба починати з 19.07.2022 року, тобто з дати набрання чинності Законом №2352-ІХ, а, відтак, тримісячний строк для звернення із цим позовом до адміністративного суду завершився 19.10.2022 року.
До аналогічних правових висновків дійшов Верховний Суд в ухвалах від 07.12.2023 року у справі №990/242/23, від 29.11.2023 року у справі №990/233/23.
Окрім того, суд звертає увагу, що відповідно до п.1 Прикінцевих положень Кодексу законів про працю України від 10.12.1971 року № 322-VIII, з наступними змінами та доповненнями, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
У постанові від 25.04.2023 року у справі №380/15245/22 Верховний Суд зазначив наступне: З огляду на вказане, висновки судів попередніх інстанцій щодо застосування до спірних правовідносин частини п'ятої статті 122 КАС України та пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду є помилковими, оскільки його право на звернення до суду із цим позовом відповідно до положень частини другої статті 233 КЗпП України (в редакції, чинній до 19 липня 2022 року) не обмежене будь-яким строком, а враховуючи, що станом на час звернення позивача до суду діяв карантин, установлений Кабінетом Міністрів України, тому строк визначений частиною другою статті 233 КЗпП України в редакції, чинній з 19 липня 2022 року, не підлягає застосуванню, так як такий продовжено на строк дії карантину, який діє на теперішній час.
Водночас, Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30.03.2020 року №540-IX, який набрав чинності 02.04.2020 року, главу XIX Прикінцеві положення КЗпП України доповнено пунктом такого змісту:
- під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 року №1236 "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 23.12.2022 року №1423) на території України карантин установлений з 19.12.2020 року до 30.06.2023 року.
Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 року №651 відмінено з 24 години 00 хвилин 30.06.2023 року на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
Відтак, обмеження щодо застосування строків, визначених ч. 2 ст.233 КЗпП України, скасовано, а строк звернення до суду з цими спірними правовідносинами, з урахування приписів ст. 233 КЗпП Укрїни, закінчується 30.10.2023 р. (три місяці після закінчення карантину).
Як встановлено з матеріалів справи, спірним у цій справі є недоплата грошового забезпечення позивачу за період з 19.07.2022 року до 19.05.2023 року, а до суду з даним позовом позивача звернувся 11.07.2024 року, тобто, пропустивши трьохмісячний строк звернення до суду.
Судом не бере до уваги ту обставину, що тільки 20.04.2024 позивачу стало відомо про неповну виплату грошового забезпечення за спірний період, оскільки звернення позивача за отриманням довідки про розміри сум грошового забезпечення не змінює спливу строку, з якого позивач повинен був дізнатися про порушення свої прав. Такий строк починає спливати з наступного місяця за місяцем в якому повинна були здійснена відповідна виплата.
Відповідно до ч.1 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Враховуючи викладене, позивачу слід подати заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з обґрунтуванням інших причин пропуску та доказів, що підтверджуються причини пропуску.
У разі, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, згідно п.1 ч.4 ст. 169 КАС України така позовна заява повертається позивачеві.
Керуючись ст.ст. 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У клопотанні позивача про поновлення строку звернення до суду - відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 днів з дня отримання копії ухвали.
У разі невиконання вимог цієї ухвали у встановлений строк, позовна заява буде повернута позивачу.
Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя О.О. Осіпова