01 серпня 2024 рокуЛьвівСправа № 260/5932/21 пров. № А/857/14374/24
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Затолочного В.С.,
суддів: Гудима Л.Я., Качмара В.Я.,
з участю секретаря судового засідання Єршової Ю.С.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника відповідача Цинайко Н.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в м. Львові справу за апеляційною скаргою Закарпатської обласної прокуратури на ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 17 травня 2024 року про поворот виконання рішення у справі № 260/5932/21 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Закарпатської обласної прокуратури, Офісу Генерального прокурора про визнання дії та бездіяльності протиправними (ухвала суду першої інстанції постановлена суддею Луцович М.М. 17.05.2024 о 15:21 год., повний текст ухвали складено 21.05.2024), -
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з адміністративним позовом до Закарпатської обласної прокуратури (далі - відповідач) в якому, із врахуванням заяви про зміну позовних вимог, просить:
- стягнути з Закарпатської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 06.09.2017 року по 11.12.2020 року з врахуванням коефіцієнту підвищення посадового окладу в сумі - 1197823,20 грн.;
- стягнути з Закарпатської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виконання рішення суду про поновлення на посаді в період з 11.03.2021 року по 25.11.2021 року у розмірі - 134 722,86 грн.
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 11 травня 2022 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09 листопада 2022 року, позовні вимоги задоволено.
Постановою Верховного суду від 27 квітня 2023 року у справі №260/5932/21 касаційну скаргу Закарпатської обласної прокуратури задоволено частково, рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 11 травня 2022 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09 листопада 2022 року скасовано, провадження у справі № 260/5932/21 в частині позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 06.09.2017 по 11.12.2020 закрито, а справу № 260/5932/21 в частині позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду направлено на новий судовий розгляд.
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 09.10.2023 адміністративний позов ОСОБА_1 до Закарпатської обласної прокуратури, Офісу Генерального прокурора про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду задоволено частково: стягнуто з Офісу Генерального прокурора на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виконання рішення суду про поновлення на посаді за період з 11.03.2021 по 24.11.2021 включно у розмірі 134722,86 грн.; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2024 року задоволено апеляційну скаргу Офісу Генерального прокурора: рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2023 року у справі № 260/5932/21 скасовано та прийнято постанову, якою в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Закарпатської обласної прокуратури, Офісу Генерального прокурора про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу відмовлено.
05.04.2024 представник Закарпатської обласної прокуратури звернувся із заявою про поворот виконання судового рішення у справі № 260/5932/21.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 17 травня 2024 року у задоволенні заяви представника Закарпатської обласної прокуратури про поворот виконання судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Закарпатської обласної прокуратури, Офісу Генерального прокурора про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду відмовлено.
Не погодившись із зазначеною ухвалою, її оскаржив відповідач, який вважає, що ухвала прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 17 травня 2024 року про поворот виконання рішення скасувати і ухвалити нову постанову, якою заяву задовольнити повністю.
У доводах апеляційної скарги покликається на те, що позивач, розуміючи зміст судового рішення у справі № 826/18139/14, звернувся повторно до суду (справа № 260/5932/21) із вимогою про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 06.09.2017 по 11.12.2020, що була предметом судового розгляду у справі № 826/18139/14, в якій прийняті відповідні судові рішення, що набрали законної сили та двічі отримав із Державного бюджету суму за один і той же період, а тому таку поведінку належить вважати недобросовісною.
Позивач скористався правом на подання письмового відзиву на апеляційну скаргу, просить відмовити в її задоволенні.
Представник апелянта в судовому засіданні наполягала на задоволенні апеляційної скарги.
Приймаючи участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції позивач заперечував проти задоволення апеляційної скарги.
Приймаючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що заявником не подано доказів того, що скасоване рішення було обґрунтовано повідомленими позивачем завідомо неправдивими відомостями або поданими ним підробленими документами стосовно виплати заробітку за період з 06.09.2017 по 11.12.2020.
Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Згідно з частиною другою статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Підстави та порядок повороту виконання судових рішень визначено статтею 380 КАС України
Відповідно до частин першої-четвертої статті 380 КАС України суд апеляційної чи касаційної інстанції, приймаючи постанову, вирішує питання про поворот виконання, якщо, скасувавши рішення (визнавши його нечинним), він: 1) закриває провадження у справі; 2) залишає позов без розгляду; 3) відмовляє в позові повністю; 4) задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.
Якщо рішення після його виконання скасовано і справу повернуто на новий розгляд, суд, ухвалюючи рішення, вирішує питання про поворот виконання, якщо при новому розгляді справи він: 1) закриває провадження у справі; 2) залишає позов без розгляду; 3) відмовляє в позові повністю; 4) задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.
Суд вирішує питання про поворот виконання, якщо за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами він: 1) закриває провадження у справі; 2) залишає позов без розгляду; 3) відмовляє в позові повністю; 4) задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.
Питання про поворот виконання рішення суд вирішує за наявності відповідної заяви сторони.
Відповідно до частини сьомої статті 380 КАС України якщо питання про поворот виконання судового рішення не було вирішене згідно із частинами першою - третьою цієї статті, заява відповідача про поворот виконання розглядається адміністративним судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Поворот виконання рішення - це процесуальна гарантія захисту майнових прав учасників справи, яка полягає у поверненні сторін виконавчого провадження в попереднє становище через скасування правової підстави для виконання рішення та повернення стягувачем відповідачу (боржнику) всього одержаного за скасованим (зміненим) рішенням.
Враховуючи наведене, суди на забезпечення такої гарантії як відновлення прав учасників процесу шляхом повороту виконання рішення мають задовольняти відповідні заяви та повертати відповідачеві стягнуті кошти за скасованим судовим рішенням у разі відсутності обмежень, установлених законом.
Разом з цим, частиною першою статті 381 КАС України передбачено, що поворот виконання рішення про відшкодування шкоди, заподіяної суб'єктом владних повноважень, каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, рішення про присудження виплати пенсій чи інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів, а також рішення про присудження виплати заробітної плати чи іншого грошового утримання у відносинах публічної служби допускається, якщо скасоване рішення було обґрунтовано повідомленими позивачем завідомо неправдивими відомостями або поданими ним підробленими документами.
На підставі системного аналізу приписів наведених вище нормативно-правових актів можна дійти висновку, що не допускається поворот виконання судових рішень (за винятком випадків повідомлення позивачем завідомо неправдивих відомостях або поданих ним підроблених документах) за вимогами про: 1) відшкодування шкоди, завданої суб'єктом владних повноважень каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи; 2) присудження виплати пенсій чи інших періодичних платежів (соціальної допомоги тощо) з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів; 3) присудження виплати заробітної плати чи іншого грошового утримання (наприклад, грошового утримання судді у відставці) у відносинах публічної служби.
Тобто, якщо особа добросовісно одержала за скасованим чи зміненим в подальшому судовим рішенням певні виплати, то вона не повинна повертати ці кошти чи надміру одержані кошти. З набранням законної сили новим судовим рішенням вона лише втрачає право на одержання подальших виплат або зберігає це право щодо виплат у меншому розмірі.
Суд зауважує, що у зазначених категоріях адміністративних справ може відбутися поворот виконання у випадках, якщо рішення суду стало результатом недобросовісної поведінки позивача (стягувача). Якщо скасоване рішення було обґрунтоване на повідомлених позивачем завідомо неправдивих відомостях або поданих ним підроблених документах, суд повинен допустити поворот виконання.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 04.04.2018 у справі № 2а-9320/11/0308, від 22.08.2019 у справі № 9557/10/1570, від 24.09.2020 у справі №818/678/17.
Щодо покликань апелянта на те, що позивач, розуміючи зміст судового рішення у справі № 826/18139/14, звернувся повторно до суду (справа № 260/5932/21) із вимогою про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 06.09.2017 по 11.12.2020, що була предметом судового розгляду у справі № 826/18139/14, в якій прийняті відповідні судові рішення, що набрали законної сили та двічі отримав із Державного бюджету суму за один і той же період, а тому таку поведінку належить вважати, недобросовісною, апеляційний суд зазначає наступне.
Аналізуючи судові рішення у справах № 826/18139/14 та № 260/5932/21, які набрали законної сили, колегією суддів не встановлено, що позивачем подано завідомо неправдиві відомості або підроблені документи, а покликання апелянта на недобросовісність позивача апеляційний суд розцінює як незгоду з судовим рішенням та довільне трактування фактичних обставин справи і норм матеріального та процесуального права.
Відтак, задоволення заяви про поворот виконання судового рішення у справі присудження виплати заробітної плати чи іншого грошового утримання у відносинах публічної служби допускається, якщо постанова суду, яка скасована, була обґрунтована на повідомлених позивачем завідомо неправдивих відомостях або поданих ним підроблених документах.
Тобто, самої лише обставини щодо скасування судового рішення на підставі якого виплачено позивачу грошове забезпечення є не достатнім та не є підставою для застосування приписів статей 380, 381 КАС України.
Апеляційний суд повторно зазначає, що апелянтом не подано доказів того, що скасоване рішення було обґрунтовано повідомленими позивачем завідомо неправдивими відомостями або поданими ним підробленими документами стосовно виплати заробітку за період з 06.09.2017 по 11.12.2020.
Крім того, чинне законодавство не допускає повороту виконання рішення суду у разі скасування судових рішень про стягнення заробітної плати чи інших виплат, що випливають з трудових правовідносин. Для цієї категорії справ немає значення, в якому порядку ухвалене те рішення, яким було скасовано інше виконане рішення.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 31.07.2020 у справі № 757/34139/18-ц, від 12.02.2020 у справі № 369/7704/18, від 08.04.2020 у справі № 760/408/19.
Відтак, апеляційний суд приходить до висновку про те, що рішення суду першої інстанції є законним та скасуванню не підлягає.
Згідно частини першої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права.
Відповідно до частин першої - четвертої статті 242 КАС України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
З огляду на вищезазначене, вказаним вимогам оскаржуване рішення суду першої інстанції відповідає.
Відповідно до частин першої та другої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Підсумовуючи, апеляційний суд приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку. Наведені висновки суду є вичерпні, а доводи апелянта - безпідставні.
Апеляційний суд переглянув оскаржуване судове рішення і не виявив порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до ухвалення незаконного судового рішення, щоб його скасувати й ухвалити нове.
Відповідно до пункту 1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 241, 242, 308, 310, 315, 316, 321, 325, 370 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу Закарпатської обласної прокуратури залишити без задоволення, а ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 17 травня 2024 року про поворот виконання рішення у справі № 260/5932/21 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку лише у випадках, передбачених статті 328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя В. С. Затолочний
судді Л. Я. Гудим
В. Я. Качмар
Повне судове рішення складено 01.08.24