01 серпня 2024 року Справа № 280/5762/24 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сацького Р.В., розглянув в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом - ОСОБА_1
до - Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
19 червня 2024 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) до Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України (далі по тексту - відповідач), в якій позивач просить суд:
- визнати протиправною відмову Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України, викладену у листі від 22.05.2024 № 598/9/11319, яка полягає у відмові у направленні на контрольне обстеження та медичний огляд ВЛК ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою визначення придатності ОСОБА_2 до військової служби у Збройних Силах України за станом здоров'я;
- зобов'язати Центральну військову-лікарську комісію Збройних Сил України направити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на контрольне обстеження та медичний огляд ВЛК з метою визначення придатності ОСОБА_2 до військової служби у Збройних Силах України за станом здоров'я;
- судові витрати покласти на Відповідача.
В обґрунтування позовних вимог зазначено наступне. Позивач, не погодившись з висновками медичної комісії при військовій частині НОМЕР_1 , подав скаргу до 20 регіональної військово лікарської комісії, у задоволенні якої йому було відмовлено. Тоді, позивач звернувся зі скаргою до відповідача. Відповідач листом відмовив у задоволенні скарги позивача. Позивач не згоден з відмовою відповідача у задоволенні скарги. Також вважає, що відповідачем не дотримано форми відповіді на скаргу згідно Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України від 14.08.2008 № 402, а саме відмову оформлено в якості листа, а не вмотивованої постанови із викладенням всіх обставин та аргументів.
21 червня 2024 року ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі № 280/5762/24 за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.
Заперечення проти позовних вимог викладено у відзиві на позовну заяву, який надійшов до суду 23 липня 2023 року за вх. № 34247. З позиції відповідача, листом від 22.05.2024 № 598/9/11319 позивачу було надано відповідь на скаргу щодо відсутності підстав для визнання його непридатним до військової служби та виключення його з військового обліку.
Зазначив, що згідно усталеної судової практики, суди не наділені повноваженнями давати оцінку щодо визначення потреби у направленні на медичний огляд ВЛК, підстав щодо прийняття певної постанови, в межах їх компетентності лише перевіряти законність застосування норм матеріального права та процедури її прийняття. Оскільки позивачем не надано доказів щодо порушення процедури прийняття постанови ВЛК, підстави для задоволення позову відсутні.
У зв'язку із перебуванням головуючого по справі судді Сацького Р.В. у щорічній основній відпустці з 01.07.2024 по 31.07.2024, що підтверджується довідкою Запорізького окружного адміністративного суду від 29.07.2024 №02-35/24/61, розгляд адміністративної справи здійснюється суддею у перший робочий день, тобто 01.08.2024.
Враховуючи приписи частини 5 статті 262 КАС України справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (частина 5 статті 250 КАС України).
Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, якими обґрунтовуються позовні вимоги, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 з 20.03.2022 по зарахований до списку особового складу військової частини НОМЕР_2 стрільцем - снайпером 1 мотопіхотного відділення 3 мотопіхотного взводу 1 мотопіхотної роти 2 мотопіхотного батальйону, ВОС-100672А, ШПК «солдат». Що підтверджується наданими до справи: копією паспорта громадянина України НОМЕР_3 Гуляйпільським РВ УМВС України в Запорізькій області 22.09.2006, копією військового квитка серія НОМЕР_4 на ім'я ОСОБА_1 виданого Гуляйпільським ВК Запорізької області від 07.12.1998.
19.03.2024 військово-лікарською комісією при військовій часині НОМЕР_1 проведено медичний огляд ОСОБА_1 .
Діагноз та постанова військово-лікарської комісії про причинний зв'язок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва): Хронічний холецистит без порушення функції. Хронічний гастродуоденіт без порушення функції. Хронічна вертеброгенна радикулопатія L4-L5 справа, фаза нестійкої ремісії. Хронічна верзеброгенна цервікоторакалгія, нестійка ремісія. Міжхребцевий остеохондроз шийного відділу хребта, остеохондроз, спондильоз, спондилоартроз грудного та поперекового відділів хребта з формуванням гриж на рівні Th5-Th6, L4-L5 з больовим синдромом та незначним порушенням функції.
Захворювання, ТАК, пов'язані з проходженням військової служби.
Викривлення перетинки носа з незначним порушенням функції носового дихання. Хронічний калькульозний простатит без порушення функції.
Захворювання, НІ, не пов'язані з проходженням військової служби.
Наслідки вибухової травми (01.06.2022), ЗЧМТ, струсу головного мозку у вигляді астено-вегетативного синдрому без порушення функції. Згідно наказу МОЗ України від 04.07.2007 року №370 травма легкого ступеню.
Травма, ТАК, пов'язана з проходженням військової служби.
Довідка про обставини травми не надана.
На підставі статті 52г, 54г, 23в, 64в, 68г, 75г графи Ц Розкладу хвороб придатний до військової служби.
Із зазначеним висновком військово-лікарської комісії від 19.03.2024 про проведення військово-лікарської експертизи стану здоров'я, викладеного у Довідці ВЛК від 19.03.2024 №2637, позивач не погодився та 25.03.2024 його представник - адвокат Александров Олексій Олександрович, звернувся із скаргою до 20 регіональної війсково-лікарської комісії.
24.04.2024 позивач отримав лист 20 регіональної війсково-лікарської комісії від 23.04.2024 №1854 3273 про відмову у задоволені скарги на постанову (рішення) військово-лікарської комісії при військовій часині НОМЕР_1 , викладену у Довідці ВЛК від 19.03.2024 №2637 про проведення медичного огляду солдата ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
27.04.2024 представник ОСОБА_1 - адвокат Александров Олексій Олександрович звернувся до Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України зі скаргою на постанову військово-лікарської комісії при військовій часині НОМЕР_1 , викладену у Довідці ВЛК від 19.03.2024 №2637 про проведення медичного огляду солдата ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та на рішення 20 регіональної військово-лікарської комісії викладене у листі від 23.04.2024 №1854 3273. Просив Направити солдата ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на проведення повторної військово-лікарської експертизи стану здоров'я, обстеження, з метою визначення його непридатності або обмеженої непридатності до військової служби за станом здоров'я.
05.06.2024 представник ОСОБА_1 - адвокат Александров Олексій Олександрович отримав лист Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України від 22.05.2024 №598/9/11319 про відмову у задоволені скарги від 27.04.2024 на постанову військово-лікарської комісії при військовій часині НОМЕР_1 , викладену у Довідці ВЛК від 19.03.2024 №2637 та на рішення 20 регіональної військово-лікарської комісії викладене у листі від 23.04.2024 №1854 3273.
Не погодившись з відмовою відповідача, позивач звернувся до суду з даними позовом.
Всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, дослідивши надані позивачем та відповідачем докази, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Суд зазначає, що за приписами статті 1 Закону України від 21.10.1993 № 3543-XII «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (далі - Закон України № 3543-XII) мобілізація комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
Цією ж статтею Закону України № 3543-XII визначено, що особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Статтею 1 Закону України «Про оборону України», передбачено, що воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
На момент розгляду адміністративної справи правовий режим воєнного стану в Україні продовжено та не скасовано, а відповідно під час розгляду справи застосуванню підлягає законодавство, що регулює порядок призову на військову службу по мобілізації в умовах воєнного стану.
Згідно ч. 9 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», щодо військового обов'язку громадяни України поділяються на такі категорії: військовозобов'язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави.
Відповідно до частини 12 статті 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», громадяни України, які приписуються до призовних дільниць, направляються для підготовки до військової служби, особи, які призиваються або приймаються на військову службу, приймаються на службу у військовому резерві, та військовозобов'язані, призначені для комплектування посад за відповідними військово-обліковими спеціальностями під час проведення мобілізації, проходять обов'язковий медичний огляд. Порядок проходження медичного огляду затверджується Міністерством оборони України та центральними органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я. Перелік військово-облікових спеціальностей затверджується Міністерством оборони України.
Наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (далі - Положення № 402).
Відповідно до пункту 1.1 Розділу І Положення № 402, військово - лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов'язаних, установлює причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
У відповідності до вимог п.2.3.1 глави 2 розділу І Положення №402 Центральна військово-лікарська комісія є органом військового управління, який здійснює керівництво ВЛК регіонів у Збройних Силах України та є керівним органом із військово-лікарської експертизи в Збройних Силах України.
Згідно до п.2.3.3, п.2.3.4 глави 2 розділу ІІ Положення №402 на ЦВЛК покладається організація військово-лікарської експертизи у Збройних Силах України, зокрема, а саме: 1) розгляд скарг та прийом відвідувачів з питань військово-лікарської експертизи; 2)розгляд, перегляд, скасування, відміна, затвердження, не затвердження, контроль згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК.
Рішення, постанови ЦВЛК можуть бути оскаржені в судовому порядку у відповідності до п.2.3.5 глави 2 розділу ІІ Положення №402.
Отже, із аналізу наведених приписів слідує, що ЦВЛК наділені повноваженнями приймати не тільки постанови, а й рішення, при цьому, форма рішення згаданим Положенням не затверджена, а відповідно, таке рішення, може бути викладене у довільній формі, у тому числі і у формі листа-відповіді на скаргу.
Так, як встановлено судом із матеріалів справи, позивач скористався своїм правом на оскарження до ЦВЛК довідки ВЛК від 19.03.2024 №2637, листа 20 регіональної війсково-лікарської комісії 23.04.2024 №1854 3273.
Враховуючи вищенаведене та те, що за результатами розгляду скарги позивача відповідачем було прийняте рішення, оформлене листом-відповіддю від 22.05.2024 № 598/9/11319, що відповідає приписам п.2.3.5 глави 2 розділу ІІ Положення №402. У даному випадку протиправність рішення відсутня та спростовується вищенаведеними встановленими обставинами, які позивачем не спростовані.
Суд зауважує, що у межах адміністративного процесу суд не вправі надавати оцінку професійним діям конкретних лікарів-членів ВЛК при застосуванні ними відповідних методів огляду позивача, дослідження медичної документації, визначенні діагнозів, як на тому наполягає позивач, оскільки це потребує спеціальних знань у медичній галузі. Розглядаючи по суті спори у справах щодо оскарження рішень ВЛК, суд вправі перевірити законність висновку ВЛК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку.
Відповідного правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 13.06.2018 у справі № 806/526/16 , який підлягає застосуванню в силу положень частини п'ятої статті 242 КАС України.
Розглядаючи по суті спори у справах щодо оскарження рішень ВЛК, суд вправі перевірити законність висновку ВЛК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку. Однак суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку, оскільки, як попередньо зазначалося, суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підставності висновку ВЛК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права.
Питання визначення наявності або відсутності певного діагнозу у позивача та його придатності (непридатності) до військової служби за результатами медичного обстеження є дискреційними повноваженнями військово-лікарської комісії, а тому суд не вправі перебирати на себе повноваження цього органу.
З тих самих міркувань суд не вдається до правової оцінки медичних документів, які були подані позивачем до суду.
Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з частиною 1 статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною 1 статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (частина 2 статті 77 КАС України).
Оскільки позивачем не доведено факту порушення відповідачем процедури розгляду скарги та прийняття рішення у формі листа від 22.05.2024 № 598/9/11319, позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Підстави для вирішення питання розподілу судових витрат згідно із статтею 139 КАС України відсутні, з огляду на те, що позивачу відмовлено в задоволенні позову.
Керуючись статтями 2, 6, 8-10, 14, 90, 143, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ) до Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України (01133, м. Київ, вул. Госпітальна, буд. 16, код ЄДРПОУ 08356179) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення складено у повному обсязі та підписано суддею 01 серпня 2024 року.
Суддя Сацький Р.В.