22 липня 2024 року м. Житомир справа № 240/9248/24
категорія 111030300
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Капинос О.В.,
секретар судового засідання Луценко Д.В.,
за участю: представника відповідача - Басана Д.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Акціонерного товариства "Житомиробленерго" до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, третьої особи - Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі Філії-Житомирське обласне управління Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
встановив:
Акціонерне товариство "Житомиробленерго" звернулось до суду з позовом до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, за участю третьої особи - Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Житомирського обласного управління Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України", в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №977/Ж10/31-00-04-01-02-31 від 26.04.2024.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що своєчасно виконало свій обов'язок щодо сплати самостійно узгодженого грошового зобов'язання з податку на додану вартість, адже 30 травня 2023 року сформувало та надіслало до банку відповідну платіжну інструкцію та мало на своєму рахунку необхідну кількість коштів для проведення платежу, натомість кошти не були вчасно зараховані до бюджету з вини банку.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою від 15.07.2024, занесеною до протоколу судового засідання, закінчено підготовче засідання та справу призначено до розгляду по суті на 22.07.2024.
Відповідач у відзиві на позовну заяву проти доводів та вимог останньої заперечує, вважаючи їх безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню. При цьому, зауважує, що штрафні санкції за порушення строку сплати узгодженого грошового зобов'язання відповідно до оскаржуваних податкових повідомлень-рішень були застосовані до товариства правомірно, оскільки останнє своє грошове зобов'язання зі сплати податку на додану вартість, граничний строк сплати якого настав 30 травня 2023 року, фактично виконало 01 червня 2023 року.
Третя особа в письмових поясненнях навела свої аргументи стосовно обставин цієї справи, вказавши, що видаткові операції по рахунку товариства були нею зупинені у зв'язку з наявністю відповідних рішень Державної служби фінансового моніторингу України.
Представник позивача та представник третьої особи в судове засідання не з'явились, хоча про дату, час та місце справи повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили.
Представник відповідача в судовому засіданні просив в задоволенні позову відмовити, з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.
Суд, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини.
Центральним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків проведено камеральну перевірку Акціонерного товариства "Житомиробленерго" з питання дотримання термінів сплати узгоджених сум податкового зобов'язання з податку на додану вартість за квітень 2023 року, за результатами якої складено акт №770/Ж5/31-00-04-01-02-26/22048622 від 27.03.2024.
Згідно висновків акту перевірки встановлено порушення товариством на один календарний день термінів сплати (перерахування) податкового зобов'язання з податку на додану вартість, визначеного згідно податковою декларацією з податку на додану вартість №9116524817 від 19.05.2023, яке вважається узгодженим відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України (далі - ПК України) та не сплачено у встановлений законом строк, чим порушено вимоги пункту 57.1 статті 57 ПК України, внаслідок чого утворився податковий борг.
Товариством подано заперечення на акт перевірки, проте листом відповідача від 22.04.2024 № 322/Ж12/31-00-04-01-02-33 позивача повідомлено про те, що наведені в запереченнях аргументи не спростовують факту порушення, зафіксованого в акті, у зв'язку із чим висновки актів перевірки є правомірними.
На підставі вказаного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №977/Ж10/31-00-04-01-02-31 від 26.04.2024 про нарахування штрафу в сумі 1040793,59 грн.
Не погодившись з вказаним податковим повідомленням-рішенням про застосування штрафних санкцій, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірному рішенню, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За змістом статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в розмірах і порядку, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює ПК України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до підпунктів 14.1.39 та 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов'язання та/або інше зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня; податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом та/або Митним кодексом України.
За змістом підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно з пунктами 36.1, 36.2 та 36.5 статті 36 ПК України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.
Пунктами 38.1 та 38.3 статті 38 ПК України передбачено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк. Спосіб, порядок та строки виконання податкового обов'язку встановлюються цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до пункту 54.1 статті 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом (пункт 57.1 статті 57 ПК України).
Виходячи з положень пунктів 109.1, 109.2 статті 109 ПК України, податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб'єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом. Порушення податкового законодавства та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України.
За змістом пункту 124.1 статті 124 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім грошового зобов'язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Водночас, згідно з пунктом 129.6 статті 129 ПК України за порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установлених Законом України "Про платіжні послуги", з вини банку, органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, небанківського надавача платіжних послуг, еквайра, емітента електронних грошей такий банк/орган, небанківський надавач платіжних послуг, емітент електронних грошей сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, та штрафи у розмірах, встановлених цим Кодексом.
При цьому, як визначено підпунктом 129.9.4 пункту 129.9 статті 129 ПК України, пеня не нараховується, а нарахована пеня підлягає анулюванню у випадку вчинення діяння (дії чи бездіяльності) з вини банку, органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, небанківського надавача платіжних послуг, еквайра, емітента електронних грошей.
Загальні засади функціонування платіжних систем і систем розрахунків (далі - платіжні системи) в Україні, поняття та загальний порядок проведення переказу коштів у межах України, визначає Закон України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" від 05 квітня 2001 року № 2346-III (далі - Закон № 2346), який також встановлює відповідальність суб'єктів переказу, а також визначає загальний порядок здійснення нагляду (оверсайта) за платіжними системами.
Відповідно до пунктів 1.15, 1.24, 1.30 частини 1 статті 1 Закону № 2346 ініціатор - особа, яка на законних підставах ініціює переказ коштів шляхом формування та/або подання відповідного документа на переказ або використання електронного платіжного засобу; переказ коштів (далі - переказ) - рух певної суми коштів з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому у готівковій формі; платіжне доручення - розрахунковий документ, який містить доручення платника банку, здійснити переказ визначеної в ньому суми коштів зі свого рахунка на рахунок отримувача.
Згідно з пунктом 8.1 частини 1 статті 8 Закону №2346 банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження. У разі надходження розрахункового документа клієнта до обслуговуючого банку після закінчення операційного часу банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в цьому розрахунковому документі, не пізніше наступного робочого дня.
За змістом статті 22 Закону № 2346 ініціювання переказу здійснюється, зокрема, за платіжними дорученнями. Під час використання розрахункового документа ініціювання переказу є завершеним: для платника - з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника; для банку платника - з дати списання коштів з рахунка платника та зарахування на рахунок отримувача в разі їх обслуговування в одному банку або з дати списання коштів з рахунка платника та з кореспондентського рахунка банку платника в разі обслуговування отримувача в іншому банку. Банки виконують розрахункові документи відповідно до черговості їх надходження (крім випадків, встановлених законом) та виключно в межах залишку коштів на рахунках платників, крім випадків надання платнику обслуговуючим його банком кредиту.
Верховний Суд, розглядаючи питання притягнення платників податків до відповідальності за несвоєчасну сплату узгодженого грошового зобов'язання, неодноразово вказував, що податковий обов'язок є безумовним і першочерговим. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку законодавчо покладено на платника податків. Водночас, для вирішення питання про наявність/відсутність підстав для застосування до платника податку відповідальності за несвоєчасну сплату узгодженого грошового зобов'язання необхідно встановити причини, що зумовили такий пропуск, та перевірити, чи вчинив платник податку усі залежні від нього дії з метою належного та своєчасного виконання податкового обов'язку.
Відповідно до правового висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 04 березня 2021 року у справі №640/20899/18, у разі доведеності того, що будь-якого іншого шляху виконання податкового обов'язку не було, то несвоєчасне його виконання з огляду на застосування персональних економічних та інших обмежувальних заходів до такого платника податків не утворює складу правопорушення, передбаченого статтею 109 ПК України.
Подібна правова позиція висловлювалась Верховним Судом, зокрема, й у постановах від 03 квітня 2018 року у справі №809/3851/15 та від 10 грудня 2021 року у справі №810/5852/15, у яких цей суд зазначав, що виконання платником податкового обов'язку з перерахування до бюджету суми податкового зобов'язання, а отже його сплата, пов'язане з моментом подання в банк платіжного доручення на перерахування відповідних сум податкових зобов'язань, а ініціювання переказу вважається остаточно завершеним з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника, за подальший переказ сум податкового зобов'язання відповідальність несе банк.
Як вбачається з наявної в матеріалах справи платіжної інструкції № 10322302 від 30.05.2023 в сумі 20902855,00 грн. на поповнення позивачем електронного рахунку з ПДВ, цей документ був прийнятий Житомирським обласним управлінням Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" до виконання 30.05.2023 об 09 год. 20 хв., тобто в межах операційного дня.
Разом з тим, часом виконання на цього платіжного документу вказано 01.06.2023 15 год. 47 хв., що й зумовило порушення граничного терміну сплати узгодженого грошового зобов'язання товариства на один календарний день.
Будь-яких доказів того, що банком вказана платіжна інструкція з якихось причин поверталась без виконання (неналежне оформлення, відсутність підписів тощо), матеріали справи не містять.
Водночас, згідно з випискою по рахунку товариства станом на 29 травня 2023 року у нього в Житомирському обласному управлінні Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" на рахунку були наявні кошти в сумі 53791481,48 грн.. Даних про те, що у товариства станом на 30 травня 2023 року були відсутні кошти, достатні для проведення платежу за платіжною інструкцією від 30 травня 2023 року №10322302, матеріали справи не містять.
Таким чином, своєчасне направлення позивачем до банку, який здійснює його розрахунково-касове обслуговування, належним чином оформлених платіжних інструкцій на оплату податкових зобов'язань з ПДВ при наявності необхідного обсягу коштів на рахунку є належними, необхідними та достатніми діями, які платник податку повинен вчинити для оплати податкового зобов'язання, тобто для виконання обов'язку, покладеного на нього законодавцем.
Разом з тим, в матеріалах справи наявні листи Житомирського обласного управління Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" від 24 травня 2023 року № 105.33-09/20197/2023 та від 26 травня 2023 року № 105.33-18/156, якими банківська установа повідомляла позивача про те, що продовження зупинення видаткових фінансових операцій на його рахунках здійснено на підставі рішень спеціально уповноваженого органу від 18 травня 2023 року.
Крім того, Державна служба фінансового моніторингу України в листі-відповіді від 01 червня 2023 року № 1877/820-05 на адвокатський запит товариства з посиланням на положення законодавства зазначала, що єдиною підставою для прийняття Держфінмоніторингом рішення про зупинення видаткових фінансових операцій є наявність у нього підозри про те, що фінансова операція або її учасники, їх діяльність чи походження активів пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванням тероризму та/або фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, або із вчиненням іншого кримінального правопорушення або діяння, за яке передбачені міжнародні санкції. Разом з тим, інформація щодо зупинення фінансових операцій є таємницею фінансового моніторингу (таємною інформацією) та не може бути повідомлена позивачу. Водночас, 31 травня 2023 року на підставі інформації, отриманої від правоохоронного органу, Держфінмоніторинг скасував свої рішення про продовження зупинення видаткових фінансових операцій товариства.
Однак, вказані листи жодним чином не спростовують наведених вище в цьому рішенні висновків суду щодо вжиття позивачем всіх залежних від нього заходів для своєчасної сплати податкових зобов'язань з орендної плати з юридичних осіб, натомість опосередковано підтверджують, що порушення термінів сплати узгодженого грошового зобов'язання, в даному випадку, відбулось не з вини позивача.
Аналогічна позиція висловлена Сьомим апеляційним адміністративним судом у постанові від 20.06.2024 у справі №240/4683/24.
Частиною 1 статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (частина 2 статті 77 КАС України).
Згідно із частинами 1 - 4 статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Відтак, враховуючи все наведене вище в цьому рішенні в сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
При цьому, в силу приписів статті 139 КАС України сплачений позивачем судовий збір підлягає відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 6-9, 32, 77, 90, 139, 241, 242, 243, 244, 245, 246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Позов Акціонерного товариства "Житомиробленерго" (вул. Віктора Косенка, 32/8, м.Житомир, Житомирська обл., Житомирський р-н,10008. ЄДРПОУ 22048622) до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (вул. Кошиця Олександра, 3,м. Київ,02068. ЄДРПОУ 44082145), третьої особи - Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі Філії-Житомирське обласне управління Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" (вул. Перемоги, 15,м. Житомир, Житомирська обл., Житомирський р-н,10003. ЄДРПОУ 44082145) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати, прийняте Центральним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків, податкове повідомлення-рішення №977/Ж10/31-00-04-01-02-31 від 26.04.2024.
Відшкодувати Акціонерному товариству "Житомиробленерго" судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 12489,52 грн. (дванадцять тисяч чотириста вісімдесят дев'ять гривень п'ятдесят дві копійки) за рахунок бюджетних асигнувань Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати до Сьомого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу на рішення суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя О.В. Капинос
Повне судове рішення складене 01 серпня 2024 року