Україна
Донецький окружний адміністративний суд
01 серпня 2024 року Справа№200/4923/24
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Голубової Л.Б., розглянувши за правилами спрощеного (письмового) позовного провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до військової частини НОМЕР_1
про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії
ОСОБА_1 звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 про:
- визнання протиправними дій щодо ненарахування і невиплати індексації грошового забезпечення за період з 15.09.2016 року по 28.02.2018 року;
- зобов'язання нарахувати та виплатити за період з 15.09.2016 року по 28.02.2018 року індексацію грошового забезпечення із застосуванням базового місяця (як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення) січень 2008 року, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44;
- визнання протиправними дій в частині порушення вимог абз. 3, 4, 5, 6 п. 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 при нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 31.12.2022 року;
- зобов'язання нарахувати та виплатити індексацію-різницю грошового забезпечення відповідно до абз. 3, 4, 5, 6 п. 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 в розмірі 4085,04 грн. щомісяця за період з 01.03.2018 року по 31.12.2022 року із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44;
- зобов'язання нарахувати та виплатити компенсацію втрат доходів, у зв'язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 15.09.2016 року по 31.12.2022 року день її фактичної виплати - відповідно до Закону України від 19 жовтня 2000 року № 2050-ІІІ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів, у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року № 159, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44.
Заявлені вимоги позивач обґрунтовувала тим, що з 15.09.2016 року по 30.06.2018 року проходила військову службу у військовій частині НОМЕР_1 (польова пошта НОМЕР_2 ), а з 30.06.2018 року по 08.03.2024 року проходила військову службу у військовій частині НОМЕР_3 , яка перебуває на фінансовому забезпеченні у військовій частині НОМЕР_1 .
Наказом командира військової частини НОМЕР_4 (по особовому складу) від 03.03.2024 року №62-РС старшого солдата ОСОБА_1 звільнено з військової служби.
Наказом командира військової частини НОМЕР_3 від 07.03.2024 року №28 (по стройовій частині) ОСОБА_1 з 08.03.2024 року виключено із списків особового складу частини, всіх видів забезпечення.
Після отримання даних про нараховане та виплачене грошове забезпечення позивач з'ясувала, що у період з 15.09.2016 року по 31.12.2022 року відповідач не виплачував їй індексацію грошового забезпечення в належному розмірі.
Зазначає, що отримала письмове повідомлення, про розмір нарахованого їй грошового забезпечення із розбивкою по складових видах, з якого дізналась про відсутність нарахованої індексації грошового забезпечення, лише 16.07.2024 року з відповіді відповідача, оформленої довідкою від 16.07.2024 року №971.
З зазначених підстав позивач звернулася до суду з даним позовом.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 22 липня 2024 року вказаний позов залишено без руху у зв'язку із невідповідністю вимогам ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України та надано строк для усунення недоліків.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 26 липня 2024 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (письмового провадження).
Згідно з нормами частини третьої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив.
Відповідачем надано письмовий відзив від 29.07.2024 року. В обґрунтування незгоди з позовними вимогами зазначає, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк (ч. 5 ст.122 КАС України), тому позивачем порушено строк звернення до суду.
Позивача було виключено зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 у 07.03.2024 року. Натомість, позивач звернулася до суду з даною позовною заявою 17.07.2024, тобто з пропуском місячного строку, передбаченого ч. 5 ст.122 КАС України.
Відповідач не погоджується з вимогами позивача щодо нарахування індексації грошового забезпечення за період з 15.09.2016 року по 28.02.2018 року із застосуванням базового місяця «січень 2008 року», оскільки військова частина НОМЕР_1 не мала належної компетенції, механізму та фінансування для виплати індексації грошового забезпечення у період з січня 2016 року по березень 2018 року.
Наголошує, що в січні 2016 році відбулося збільшення грошового забезпечення військовослужбовців. У зв'язку з цим, на виконання вимог телеграми Міністра оборони України від 31.12.2015 № 248/3/9/1/1150 щодо збільшення грошового забезпечення військовослужбовців, Департаментом фінансів Міністерства оборони України були доведені до військових частин (установ, організацій) роз'яснення від 04.01.2016 № 248/3/9/1/2 згідно яких, у зв'язку із внесенням змін до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення» (із змінами), згідно яких індексацію грошового забезпечення військовослужбовців слід не нараховувати до окремого роз'яснення.
Наступна зміна посадових окладів військовослужбовців відбулася в березні 2018 року на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова № 704), якою встановлені нові розміри посадових окладів військовослужбовців.
Постановою № 704 було встановлено нові (підвищені) розміри грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб. Відповідно до пункту 10 Постанови № 704, ця постанова набирає чинності з 1 березня 2018 року. Отже, з прийняттям даної постанови базовим місяцем став березень 2018 року.
Тому, відповідно до пункту 5 вказаного Порядку № 1078, проведення індексації грошових доходів населення, індекс споживчих цін у березні 2018 року рівний 1 та індексація грошового забезпечення не нараховується.
Відповідно до абз. 4 п. 5 Порядку № 1078, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
Відповідно до абзацу 1 п. 5 Порядку № 1078, у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
Як зазначалось вище, 01.03.2018 набула чинності Постанова № 704, яка змінила розміри посадових окладів, що стало підставою для зміни місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення. Абзацом 3 п. 5 Порядку № 1078 встановлено, що сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.
Виходячи із меж заявлених вимог та їх мотивів, відповідач не вбачає підстав для нарахування позивачу індексації-різниці грошового забезпечення, виходячи із фіксованої величини в розмірі 4085,04 грн. в місяць за період з 01.03.2018 року по 31.12.2022 року.
З зазначених причин просить відмовити у позовних вимогах ОСОБА_1 .
Відповідно до положень статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України даний предмет спору віднесено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, враховуючи, що відповідача у відповідності до норм законодавства повідомлено про наявність позову.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-79 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ОСОБА_1 є громадянкою України, про що свідчить паспорт серії НОМЕР_5 . Згідно паспортних даних позивач зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Позивач проходила військову службу з 15.09.2016 року по 30.06.2018 року у військовій частині НОМЕР_1 (польова пошта НОМЕР_2 ), а з 30.06.2018 року по 08.03.2024 року у військовій частині НОМЕР_3 , яка перебуває на фінансовому забезпеченні у військовій частині НОМЕР_1 .
Наказом командира військової частини НОМЕР_4 (по особовому складу) від 03.03.2024 року №62-РС старшого солдата ОСОБА_1 звільнено з військової служби.
Наказом командира військової частини НОМЕР_3 від 07.03.2024 року №28 (по стройовій частині) ОСОБА_1 з 08.03.2024 року виключено із списків особового складу частини, всіх видів забезпечення.
Військова частина НОМЕР_3 є структурним підрозділом військової частини НОМЕР_1 та знаходиться на повному забезпеченні військової частини НОМЕР_1 . Дана обставина не спростовується відповідачем.
Позивачем через адвоката направлено запит від 05.07.2024 року з вимогою надати інформацію щодо нарахування позивачу у період проходження військової служби з 15.09.2016 року по 31.12.2022 року різних складових грошового забезпечення та індексації грошового забезпечення з урахуванням положень абз. 4-6 п. 5 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку індексації грошових доходів населення» від 07.07.2003 №1078.
Також в адвокатському запиті окремо запитано відповідача, чи буде виплачено позивачу компенсацію втрат доходів, у зв'язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 15.09.2016 року по 31.12.2022 року.
Відповідач в листі №1542 від 16.07.2024 року зазначив, що до березня 2018 року індексація грошового забезпечення не проводилася у зв'язку з відсутністю фінансування. Також відповідач з березня 2018 року не проводив нарахування та виплату індексації грошового забезпечення з урахуванням положень абз. абз. 4-6 п. 5 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку індексації грошових доходів населення» від 07.07.2003 №1078 та надав довідку № 971 від 16.07.2024 року про грошове забезпечення позивача з 15.09.2016 року по 08.03.2024 року.
Відповідно до вказаної довідки позивачу лише у грудні 2018 року почала нараховуватися індексація в сумі 71,08 гривень.
Аналогічна сума індексації нарахована в січні-лютому 2019 року. З березня по червень 2019 року нараховано 134,47 гривень, а з липня по грудень 2019 року - 206,72 гривень індексації за виключенням жовтня 2019 року.
З січня 2020 року по липень 2020 року нараховано 216,51 гривень індексації, а з серпня 2020 року по грудень 2020 року - 226,29 гривень.
В січні 2021 року позивачу нараховано 233,81 гривень індексації, з лютого 2021 року по квітень 2021 року - 331,42 гривень, з травня 2021 року по липень 2021 року - 415,41 гривень, з серпня 2021 року по грудень 2021 року - 540,03 гривень індексації.
В січні-лютому 2022 року позивачу нараховано 563,19 гривень індексації, а з березня по травень 2022 року - 672,35 гривень, в червні 2022 року -913,01 гривень, в липні 2022 року - 1017,21 гривень, в серпні 2022 року - 1066,00 гривень, з вересня 2022 року по листопад 2022 року - 1281,80 гривень, в грудні 2022 року - 1470,83 гривень індексації.
Проте, позивач не погоджується з такою сумою індексації, оскільки вважає, що відповідач мав нараховувати індексацію-різницю грошового забезпечення з розрахунку фіксованої суми 4085,04 гривень в місяць у спірному періоді з 01 березня 2018 року по 31 грудня 2022 року.
Перевіряючи правомірність дій відповідача щодо не нарахування та невиплати індексації грошового забезпечення у період з 15.09.2016 року по 28.02.2018 року включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року та у фіксованому розмірі 4085,04 гривень у періоді з 01.03.2018 року по 31.12.2022 року, суд виходить з наступного.
Відповідно до приписів частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» (надалі - Закон № 1282-ХІІ), індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Відповідно до ч. 1 № 1282-ХІІ, індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру.
Стаття 3 Закону України № 1282-ХІІ передбачає, що індекс споживчих цін обчислюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
Відповідно до статей 4, 6 Закону № 1282-ХІІ індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.
Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв'язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
У разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін.
Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.
Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення, визначені Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 (далі Порядок № 1078).
Згідно з п. 1-1 Порядку № 1078 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.
Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 101 відсотка, а з 2016 року - 103 відсотка.
Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.
Відповідно до п. 2 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.
За змістом п. 4 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. У межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексуються оплата праці (грошове забезпечення), розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, допомога по безробіттю та матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, що надаються залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії.
Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.
Пунктом 5 Порядку № 1078 визначено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що місяць, в якому відбулося підвищення оплати праці (суми її постійних складових), є базовим при проведенні індексації.
Відповідно до п. 6 Порядку № 1078 виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню, а саме: підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.
У разі коли грошовий дохід формується з різних джерел і цим Порядком не встановлено черговість його індексації, сума додаткового доходу від індексації виплачується за рахунок кожного джерела пропорційно його частині у загальному доході.
Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік (вказана норма застосовується з 01.12.2015 року).
Таким чином, індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці.
Суд зазначає, що відповідно до вимог чинного законодавства України, проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язковою для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
При цьому, нормами Закону № 1282-ХІІ та Порядку № 1078 визначено джерело коштів на проведення індексації. Пунктом 6 Порядку №1078 безпосередньо не скасовано виплату індексації заробітної плати (грошового забезпечення) та не пов'язано індексацію з надходженням коштів до власника підприємства, установи, організації. В Законі йдеться про фінансові ресурси бюджетів всіх рівнів.
У рішенні Конституційного Суду України від 15 жовтня 2013 року у справі № 9-рп/2013 за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України зазначено, що індексація заробітної плати як складова належної працівникові заробітної плати спрямована на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв'язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.
Тому системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що індексація грошового забезпечення, як складова грошового забезпечення військовослужбовців, є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, а отже підлягає обов'язковому нарахуванню і виплаті.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 07.08.2019 року по справі №825/694/17, від 10 вересня 2020 року у справі №200/9297/19-а, яка враховується відповідно до положень частини 5 статті 242 КАС України.
За спірний період служби нарахування індексації, оклади військовослужбовцям підвищувалися двічі: в січні 2008 року відповідно до постанови КМУ від 07.11.2007 року № 1294 та в березні 2018 року згідно постанови КМУ від 30.08.2017 року № 704.
На офіційному публічному веб - ресурсі Державної служби статистики України розміщено індекси споживчих цін у 1991-2022 роках за електронним посиланням: http://ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2006/ct/cn_rik/isc/isc_u/isc_m_u.htm.
Згідно зазначених даних, величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації в розмірі 101 відсоток (поріг до законодавчих змін, які набрали законної сили 01.01.2016 року) в лютому 2008 року.
Отже, з лютого 2008 року по дату наступного підвищення окладу - 01.03.2018 року за посадою позивача закріпилось право на індексацію, базовим місяцем для розрахунку якої є січень 2008 року.
Таким чином, у період служби позивача з 15.09.2016 року по 28.02.2018 року відповідач зобов'язаний нарахувати індексацію з застосуванням місяця для обчислення базового місяця для обчислення споживчих цін - січень 2008 року, а з 01.03.2018 року по 31.12.2022 року відповідач був зобов'язаний нарахувати індексацію з застосуванням місяця для обчислення базового місяця для обчислення споживчих цін - березень 2018 року.
Подібна правова позиція раніше була висловлена Верховним Судом у постанові від 04.04.2018 року у справі № 822/1110/16, у постанові від 20.12.2019 року у справі №822/1731/16, у постанові від 13.03.2020 року у справі № 803/1565/17.
Крім того, у відповідності до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44, грошова компенсація виплачується громадянам України, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця, поліцейського або є особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро, Державного бюро розслідувань, співробітникам Служби судової охорони, а також особам, звільненим із служби, для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв'язку з виконанням обов'язків під час проходження служби.
Відтак, оскільки індексація входить до структури грошового забезпечення, то на неї розповсюджується пункт 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44.
Крім того, ДФС у листі від 09.03.2016 року № 665/4/99-99-17-03-03-13 наголосила, що відповідно до пп. 14.1.48 ПК України, заробітна плата - це основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні й компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв'язку з відносинами трудового найму згідно із законом.
Тому вимоги про зобов'язання нарахувати і виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 15.09.2016 року по 28.02.2018 року включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44 підлягають задоволенню.
Водночас, суд зауважує, що відповідач взагалі не нараховував позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 15.09.2016 року по 28.02.2018 року, що є бездіяльністю, а не діями (активною поведінкою), тому протиправною є саме бездіяльність відповідача щодо невиплати індексації грошового забезпечення в період з 28.05.2016 року по 28.02.2018 року.
Щодо вимог про зобов'язання нарахувати та виплатити індексацію-різницю грошового забезпечення відповідно до абз. 3, 4, 5, 6 п. 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 в розмірі 4085,04 грн. щомісяця за період з 01.03.2018 року по 31.12.2022 року суд зазначає наступне.
За приписами ст. 4 Закону № 1282-XII індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка. Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті. Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
Відповідно до п. 5 Порядку № 1078 у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
Обчислення індексу споживчих цін для визначення порогу індексації величини приросту індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком шляхом множення місячних індексів споживчих цін.
Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли за результатами такого обчислення величина індексу споживчих цін перевищить поріг індексації, який встановлено в розмірі 103 відсотка.
Після перевищення такого порогу індексації для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається знову, з місяця наступного за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив цей поріг індексації.
При цьому величина приросту індексу споживчих цін для проведення кінцевої індексації (коефіцієнт індексації), розрахована між цими проміжками, розраховується як добуток сум проміжних індексів споживчих цін перевищення порогу індексації помножений на коефіцієнт 100.
Відповідно до Порядку № 1078 індексації підлягає заробітна плата у межах прожиткового мінімуму для працездатних осіб (частина заробітної плати, яка перевищує прожитковий мінімум, індексації не підлягає), розмір якого щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України.
Розмір індексації розраховується за формулою:
І = Д x Кі / 100, де
І сума індексації;
Д індексований дохід (в межах прожиткового мінімуму);
Кі коефіцієнт індексації (величина приросту індексу споживчих цін).
Згідно абз. 2 п. 5 Порядку № 1078 з листопада 2018 року обчислення індексу споживчих цін наростаючим підсумком для визначення наступного перевищення порогу індексації для проведення подальшої індексації заробітної плати починається знову.
З січня 2018 року по червень 2018 року прожитковий мінімум для працездатних осіб було затверджено у розмірі 1762,00 грн.
Таким чином, сума можливої індексації грошового забезпечення в березні 2018 року становить:
(1762,00 * 253,3) : 100 = 4463,15 гривень, де величина приросту індексу споживчих цін за період з січня 2008 року по березень 2018 року -253,3%;
Прожитковий мінімуму для працездатних осіб, актуальний для березня 2018 року відповідно до Закону України від 7 грудня 2017 року № 2246-VIII «Про Державний бюджет України на 2018 рік» - 1762,00 гривень.
Аналогічна позиція щодо розміру суми можливої індексації грошового забезпечення у березні 2018 року викладена Верховним Судом у постанові від 22.06.2023 року по справі № 520/6243/22. Відтак, розмір підвищення доходу позивача у березні 2018 року в даному разі є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року, тому, відповідно до абз. 4 п. 5 Порядку № 1078 сума належної індексації в березні 2018 року мала розраховуватися як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
Розмір підвищення грошового забезпечення (А) нижчий за рівень можливої індексації (Б) (А).
(А)
Отже, розмір «індексації-різниці» складає 4463,15-376,21 =4086,94 грн.
Тому, з березня 2018 року відповідач мав виплачувати індексацію грошового забезпечення в розмірі 4086,94 грн. в місяць, а в разі коли величина індексу споживчих цін перевищить поріг в розмірі 103%, то в підвищеному розмірі, аж до наступного підвищення тарифної ставки (окладу), при якому сума збільшення грошового забезпечення (заробітної плати) перевищить вищезазначену суму індексації.
Аналогічна правова позиція щодо застосування абз. 4-6 п. 5 Порядку № 1078 викладена в постанові Верховного Суду від 23.04.2020 у справі № 816/1728/16.
Таким чином, розрахунок індексації грошового забезпечення позивача у період з березня 2018 року по листопад 2022 року відповідачем був проведений не відповідно до приписів Порядку № 1078.
Висновок суду відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 23 березня 2023 року у справі №400/3826/21 (з урахуванням ухвали від 30 березня 2023 року про виправлення описки) та від 29 березня 2023 року у справі №380/5493/21 з подібними правовідносинами, яка в силу приписів частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України підлягає врахуванню під час розгляду даної справи.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо визнання протиправною бездіяльності відповідача стосовно нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за періоди з 01.03.2018 по 31.12.2022 із застосуванням абз. 4-6 п. 5 постанови КМУ «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення» від 17 липня 2003 р. № 1078 та зобов'язання нарахувати та виплати індексацію грошового забезпечення за періоди з 01.03.2018 по 31.12.2022 із застосуванням абз. 4-6 п. 5 Постанови КМУ «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення» від 17 липня 2003 р. № 1078, а саме в розмірі 4086,94 грн. в місяць.
Стосовно вимог про зобов'язання нарахувати та виплатити компенсацію втрат доходів, у зв'язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 15.09.2016 року по 31.12.2022 року день її фактичної виплати суд зазначає, що ці вимоги є передчасними, тому не підлягають задоволенню, оскільки спрямовані на майбутнє.
Як зазначено вище, у адвокатському запиті від 05.07.2024 року окремо запитано відповідача, чи буде виплачено позивачу компенсацію втрат доходів, у зв'язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 15.09.2016 року по 31.12.2022 року. У листі від 16.07.2024 року відповідачем не надано відповіді на це запитання.
Оскільки відповідачем на дату прийняття судового рішення не нараховано і не сплачено позивачу суми індексації за період проходження військової служби, то невідомо чи порушить він у майбутньому Закон України від 19 жовтня 2000 року № 2050-ІІІ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» та Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів, у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року № 159.
Щодо строків звернення до суду, то відповідач не надав доказів повідомлення позивача при звільненні про суми, нараховані та виплачені із зазначенням окремо кожного виду виплати. Крім того, судом встановлено, що позивачем отримано довідку про суми грошового забезпечення від 16.07.2024 року, а тому строки звернення до суду з даним позовом позивачем не порушені.
Питання розподілу судових витрат не вирішується, оскільки позивачу відмовлено у позовній вимозі, за яку вона сплатила судовий збір.
На підставі положень Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», ст.ст. 2, 17, 77, 90, 139, 242-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ; адреса зазначена в позовній заяві: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_6 ) до військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_4 , код НОМЕР_7 ) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування і невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 15.09.2016 року по 28.02.2018 року.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 за період з 15.09.2016 року по 28.02.2018 року індексацію грошового забезпечення із застосуванням базового місяця (як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення) січень 2008 року, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44.
Визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 в частині порушення вимог абз. 3, 4, 5, 6 п. 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 при нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 31.12.2022 року.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення відповідно до абз. 3, 4, 5, 6 п. 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 в розмірі 4085,04 грн. щомісяця за період з 01.03.2018 року по 31.12.2022 року із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44.
В решті позовних вимог - відмовити.
Рішення складено у повному обсязі та підписано 01 серпня 2024 року.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Л.Б. Голубова