Україна
Донецький окружний адміністративний суд
01 серпня 2024 року Справа№200/4099/24
Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Дмитрієва В.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) справу за позовом адвоката Наталії Малькевич в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
20.06.2024 до Донецького окружного адміністративного суду, через систему Електронний суд, надійшов адміністративний позов адвоката Наталії Малькевич в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Вінницькій області з вимогами:
- визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 29.05.2024 № 052530004420 про відмову ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в призначені пенсії за віком на підставі п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України Вінницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 21.05.2024 про призначення їй пенсії за віком відповідно до ч. 2 п. 2 ст. 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, з зарахуванням до пільгового стажу за Списком №2 періодів роботи з 17.09.1986 по 03.02.1998 в якості гірничої робітниці на поверхні та з 30.07.2008 по 20.05.2024 - машиніста насосних установок.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач досягла необхідного віку та має достатній стаж для призначення пенсії на пільгових умовах за Списком№2, проте відповідач відмовив у призначенні пенсії, пославшись на відсутність необхідного пільгового стажу, що обумовлено не наданням уточнюючих довідок. Позивач вказала, що оскільки записи її трудової книжки містять всі відомості та визначають її право на пенсію на пільгових умовах, дії відповідача щодо відмови у призначені пенсії є протиправними.
Відповідач позов не визнав, надав відзив на адміністративний позов за змістом якого просив відмовити у задоволенні позовних вимог. Відповідач вказав, що спірні періоди роботи не можуть бути зараховані до пільгового стажу оскільки відсутні довідки, уточнюючі пільговий характер роботи, копії наказів про результати атестації робочих місць (за період роботи в пільгових умовах після 21.08.1992), а також відсутня інформація по спецстажу в Індивідуальних відомостях про застраховану особу Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Ухвалою судді від 25.06.2024 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), витребувано у відповідача докази у справі.
Дослідивши докази та письмові пояснення, викладені в заявах по суті справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив на нього, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянкою України, що підтверджується паспортом серії НОМЕР_1 , виданим Димитровським МВУМВС України в Донецькій області 29.08.1997.
21.05.2024 ОСОБА_1 звернулася через вебпортал Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії.
Засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначено структурний підрозділ, а саме Головне управління Пенсійного фонду України в Вінницькій області для розгляду заяви позивача про призначення пенсії.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Вінницькій області №052530004420 від 29.05.2024 відмовлено у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 .
Так, згідно з вказаним вище рішенням: вік заявника 57 років 8 місяців, страховий стаж - 32 роки 10 місяців 23 дні. За доданими документами та за даними індивідуальних відомостей про застраховану особу з бази даних реєстру застрахованих осіб до страхового стажу зараховано всі періоди. Стаж роботи, який дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах - не визначений
При цьому зазначено, що період, який підлягає зарахуванню до пільгового стажу роботи визначає підприємство шляхом надання оформленої належним чином уточнюючої довідки у відповідності зі Списками, затверджуваними Кабінетом Міністрів України на підставі первинних документів за час роботи особи на відповідному підприємстві.
Вказано, що документів, а саме уточнюючої довідки для підтвердження пільгового характеру роботи, а також копії наказів про результати атестації робочих місць (за період роботи в пільгових умовах після 21.08.1992) - заявницею не надано. Згідно записів трудової книжки НОМЕР_2 вбачається робота в пільгових умовах у період з 17.09.1986 по 03.02.1998, відомості в реєстрі застрахованих осіб за даний період роботи не відображені, рішення відповідної Комісії при головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області про підтвердження пільгового характеру роботи не надано.
Відповідно до записів в трудовій книжці серії НОМЕР_3 від 24.10.1984 ОСОБА_1 , зокрема у спірні періоди працювала:
Шахта ім. Димитрова ВО «Красноармійськвугілля»
- 17.09.1986 прийнята учнем гірничого робітника поверхні на дільницю ВТБ тимчасово (наказ №136-к від 19.09.1983, запис №12);
- 25.04.1990 переведена гірничим робітником поверхні (наказ №113/ від 31.05.1990, запис №13);
- 03.02.1998 - звільнена за власним бажанням (наказ №175-к від 19.03.1998, запис №15).
ДП «Красноармійськвугілля» ВП «Шахта «Димитрова»
- 30.07.2008 прийнята дублером машиніста насосних установок (Наказ №95к від 30.07.2008, запис №21);
- 20.08.2008 звільнена по завершенню виробничої практики (Наказ №95к від 30.07.2008, запис №22);
ВАТ “Шахтоуправління “Покровське”
- 29.09.2008 прийнята машиністом насосних установок 2 розряду (Наказ №4891к від 29.09.200, запис №23).
Запис про звільнення з роботи трудова книжка не містить.
Згідно з розрахунком стажу (форма РС-право) пільговий стаж відсутній.
При цьому в адміністративному позові позивач зазначає про наявність пільгового стажу роботи за Списком №2 - 27 років 02 місяці 17 днів.
Не погодившись з рішенням відповідача про відмову в призначенні пенсії, позивач звернулася до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку правовідносинам суд виходив з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Закон України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” (далі - Закон №1058-IV) визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Відповідно до п. 2 частини другої статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Відповідно до статті 62 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Згідно з пунктом 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Таким чином, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, а уточнюючі довідки підприємств необхідні в разі відсутності відповідних відомостей у трудовій книжці.
Відповідно до пункту 3 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 №383 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.12.2005 за №1451/11731 (далі - Порядок №383), при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.
Таким чином, під час визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що були чинними на період роботи особи. До 01.01.92 були чинними Список №1 та Список №2, затверджені постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 №1173, а після - списки, затверджені: постановою Кабінету Міністрів України від 26.01.1991 №10, постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 №162, постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 №36, постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 № 461.
Відповідно до пункту 4.2 Порядку №383 результати атестації (як уперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, упродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінились докорінні умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умови і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.
Пунктом 10 Порядку №383 визначено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637.
Отже, аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, а необхідність підтверджувати періоди роботи для визначення стажу роботи виникає у разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній. Так, у разі якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 22.05.2018 у справі №439/1148/17.
Так, на час звернення до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах ОСОБА_1 досягла 57 років 8 місяців.
Як встановлено судом вище, ОСОБА_1 у спірні періоди працювала: на шахті ім. Димитрова ВО «Красноармійськвугілля»: з 17.09.1986 по 24.04.1990 учнем гірничого робітника поверхні, з 25.04.1990 по 03.02.1998 гірничим робітником поверхні; у ДП «Красноармійськвугілля» ВП «Шахта «Димитрова»: з 30.07.2008 по 20.08.2008 дублером машиніста насосних установок на час виробничої практики; у ВАТ “Шахтоуправління “Покровське: з 29.09.2008 по 20.05.2024 (по день подання заяви про призначення пенсії) машиністом насосних установок 2 розряду.
Стосовно вказаних періодів, суд зазначає, що записами трудової книжки позивача не підтверджується пільговий стаж у спірні періоди, оскільки в трудовій книжці позивача відсутні записи про повний робочий день на відповідних посадах та про атестацію робочих місць.
Також, Індивідуальні відомості про застраховану особу Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (форма ОК-5) не містять інформацію про спеціальний стаж позивача у спірні періоди (та взагалі про спеціальний стаж).
Таким чином, без уточнюючих довідок про характер роботи позивача у спірні періоди неможливо вирішити питання про зарахування таких періодів роботи до пільгового.
При цьому, довідки про пільговий характер праці, відповідно до додатку № 5 Порядку №637, разом із заявою про призначення пенсії та до адміністративного позову не надавалися.
Стосовно тверджень позивача щодо віднесення посади гірничий робітник поверхні до пільгової за Списком №2 суд зазначає, що постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 №1173 не віднесена така робота до пільгової, при цьому постановою Кабінету Міністрів України від 26.01.1991 №10 та постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 №162 віднесено до пільгової професії за Списком №2 - Гірники всіх спеціальностей, зайняті на виробничих дільницях, а також на маркшейдерських і геологічних роботах з відбирання проб і доставляння вибухових матеріалів (2010100а-11709).
Разом з тим, суд зазначає, що інформація про зайнятість позивача на виробничих дільницях, а також на маркшейдерських і геологічних роботах з відбирання проб і доставляння вибухових матеріалів у спірний період роботи матеріали справи не містять.
Згідно із записами трудової книжки позивач працювала на дільниці ВТБ (Вентиляція та Техніка Безпеки).
Отже, без подання уточнюючих довідок про пільговий характер роботи, зарахувати такий період до пільгового неможливо.
Твердження позивача про віднесення професії машиніст насосних установок до Списку № 2 постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 N 162, (1010300а-13910), постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 № 36 та постановою Кабінету Міністрів України від 24.06. 2016 № 461 суд вважає хибними, оскільки посада машиніст насосних установок не віднесена до посад у розділі І - гірничі роботи, 1 - відкриті гірничі роботи та роботи на поверхні, Списку № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 № 36 та постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 № 461, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення.
Так, у розділі І - гірничі роботи, 1 - відкриті гірничі роботи та роботи на поверхні, у п. 1.1а Списку № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 № 36 та постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 № 461 зазначена інша посада, а саме “машиністи насосних установок, зайняті на дренажних роботах”.
Таким чином посада машиніст насосних установок, на якій працювала позивач не віднесена до Списку №2 посад, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення.
Суд зазначає, що згідно з комп'ютерною програмою «Діловодство спеціалізованого суду» позивач вже зверталася до суду з приводу зарахування періоду роботи з 29.09.2008 по 21.03.2023 машиністом насосних установок 2 розряду у ПАТ “Шахтоуправління “Покровське” у межах справи №200/1988/24, та рішенням суду від 02.05.2024 у задоволенні позову відмовлено. При цьому у вказаному рішенні, що набрало законної сили, суд виснував, що без надання уточнюючої довідки зарахування спірного періоду неможливо.
Проте, звертаючись вдруге із заявою про призначення пенсії, ОСОБА_1 не надано додаткових документів, зокрема уточнюючих довідок.
Суд звертає увагу на те, що в матеріалах справи містяться довідки ДП «Мирноградвугілля» від 18.03.2024 про заробітну плату ОСОБА_1 для обчислення пенсії за спірний період та історична довідка ДП «Мирноградвугілля», що свідчить про можливість отримання уточнюючих довідок, зокрема станом на 18.03.2024.
Ураховуючи викладене, позовні вимоги в частині зарахування до спеціального (пільгового) стажу за Списком № 2, що дає право на пенсію відповідно до п. 2 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», періоду роботи з 17.09.1986 по 03.02.1998 гірничим робітником на поверхні та з 30.07.2008 по 20.05.2024 машиністом насосних установок є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
З огляду на встановлені обставини справи та наведені норми закону, якими регулюються спірні відносини, суд дійшов висновку, що оскільки позивач не має необхідного пільгового стажу для призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 2 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», отже відповідач правомірно прийняв рішення про відмову в призначенні пенсії за віком, у зв'язку з недосягненням 60 років.
Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.
Відповідно до вимог ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України питання щодо розподілу судових витрат судом не вирішується.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-10, 72-90, 139, 242-246, 205, 250, 255, 257-263, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
У задоволенні позову адвоката Наталії Малькевич в інтересах ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_4 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Вінницькій області (місцезнаходження: м. Вінниця, вул. Зодчих, б. 22, ЄДРПОУ 13322403) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя В.С. Дмитрієв