Україна
Донецький окружний адміністративний суд
01 серпня 2024 року Справа№200/3141/24
Донецький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Аканова О.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (місцезнаходження: 84121, Донецька область, м.Слов'янськ, площа Соборна, 3, код ЄДРПОУ 13486010) про
визнання протиправними дій щодо зменшення розміру грошового забезпечення з 88% до 70% при проведенні підвищення основного розміру раніше нарахованої пенсії, на підставі довідки від 14.12.2021 №1376, відмові здійснити перерахунок та виплату призначеної пенсії без обмеження максимального розміру у розмірі, встановленому з урахуванням грошового забезпечення та такими, що суперечать ст.ст.22, 24, 58, 64 Конституції України та статті13 Закону від 9 квітня 1992 року № 2262 "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб";
зобов'язання визначити розмір пенсії перерахованої на підставі довідки від 14.12.2021 №1376, виданої Головним управлінням ДСНС України у Донецькій області станом на 05.03.2019 року з урахуванням 88% грошового забезпечення та здійснити виплату недосплачених коштів з 01.04.2019 до теперішнього часу;
зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії обрахованої на підставі довідки від 14.12.2021 р. №1376, виданої Головним управлінням ДСНС України у Донецькій області станом на 05.03.2019 з урахуванням 88% грошового забезпечення, без обмеження її максимального розміру та здійснити виплату недосплачених коштів з 01.04.2019 до теперішнього часу, -
Позивач звернувся до суду з вищевказаним адміністративним позовом.
Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначає, що є пенсіонером, якому пенсія призначена згідно вимог Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”. Позивачу здійснено перерахунок пенсії відповідно до рішення Донецького окружного адміністративного суду від 01.09.2023 року у справі №200/2863/23, але основний розмір пенсії замість 88% грошового забезпечення склав 70% відповідних сум грошового забезпечення, з чим позивач не погоджується.
Відповідач надіслав на адресу суду відзив на позовну заяву позивача, у якому заперечив проти задоволення заявлених позовних вимог та просив суд відмовити у їх задоволенні в повному обсязі, посилаючись на те, що основний розмір пенсії позивача на момент призначення пенсії був визначений, виходячи з грошового забезпечення на рівні 88%. Позивачу здійснено розрахунок пенсії з урахуванням вимог чинного законодавства та рішення суду, виходячи з 70% грошового забезпечення. Також вкзали, що на даний час розмір пенсі із урахуванням надбавок індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Просив відмовити у задоволені позовних вимог в повному обсязі.
Ухвалою суду від 31 травня 2024 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження в адміністративній справі; розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні без повідомлення сторін).
Законом України від 24 лютого 2022 року N 2102-IX, затверджено Указ Президента України від 24 лютого 2022 року N 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", згідно якого, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Указом Президента України №133/2022 Про продовження строку дії воєнного стану в Україні, у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією російської федерації проти України, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб.
Законом України Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 21 квітня 2022 року N 2212-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб.
Законом України Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 22 травня 2022 року №2263-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.
Законом України Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 15 серпня 2022 року №2500-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб.
Законом України “Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 16.11.2022 р. №2738-IX строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб.
Законом України “Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 06.02.2023 №2915-ІХ строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб.
Законом України “Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 06.02.2023 №3057-ІХ строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 20 травня 2023 року строком на 90 діб.
Законом України “Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 27.07.2023 №3275-ІХ строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 18 серпня 2023 року строком на 90 діб.
Законом України “Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 08.11.2023 № 3429-IX строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 16 листопада 2023 року строком на 90 діб.
Законом України “Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 06 лютого 2024 № 3564-IX строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 14 лютого 2024 року строком на 90 діб.
Законом України “Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 08 травня 2024 № 3684-IX строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 14 травня 2024 року строком на 90 діб.
Враховуючи викладене в Україні продовжує діяти воєнний стан.
Відповідно до ст. 12-2 Закону України Про правовий режим воєнного стану від 12 травня 2015 року № 389-VIII, в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.
Рішенням Ради суддів України від 24 лютого 2022 року N 9, з урахуванням положень статті 3 Конституції України про те, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю рекомендовано зборам суддів, головам судів, суддям судів України у випадку загрози життю, здоров'ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів оперативно приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справ.
Згідно п. 4 опублікованих 02.03.2022 року Радою суддів України Рекомендацій щодо роботи судів в умовах воєнного стану, судам України рекомендовано усіх доступних працівників, по можливості, перевести на дистанційну роботу.
Місцезнаходження Донецького окружного адміністративного суду визначено м.Слов'янськ Донецької області.
У зв'язку з активізацією проведення бойових дій на території Донецької області та прилеглих областей, виникнення загрози безпеці, здоров'ю та життю людей, головою Донецького окружного адміністративного суду 26 лютого 2022 року прийнято наказ №14/І-г. Про запровадження особливого режиму роботи Донецького окружного адміністративного суду у вигляді дистанційної роботи. Наказом запроваджено особливий режим роботи з 26 лютого 2022 року до закінчення воєнного стану, і до дня відновлення роботи суду у звичайному режимі.
Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується паспортом громадянина України серії НОМЕР_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .
Судом встановлено, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області. Позивачу призначена пенсія відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” від 09.04.1992 року №2262-IV.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 19 лютого 2021 року у справі №200/196/21-а визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо зменшення ОСОБА_1 основного розміру пенсії за вислугу років з 88% від відповідних сум грошового забезпечення до 70% від відповідних сум грошового забезпечення під час проведення перерахунку на підставі постанови Кабінету Міністрів України №103 від 21.02.2018 та зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (місцезнаходження: Донецька обл., м. Слов'янськ, пл. Соборна, 3, код ЄДРПОУ 13486010) провести ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) перерахунок і виплату пенсії з 01 січня 2018 року у розмірі 88% грошового забезпечення, з урахуванням фактично виплачених сум.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 01 вересня 2023 року у справі №200/2863/23 визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо не проведення перерахунку та виплати ОСОБА_1 пенсії на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 про розмір грошового забезпечення від 26.10.2022 №ФС-98167/09/01/1097 та зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (84122, Донецька область, м. Слов'янськ, пл. Соборна, 3, ЄДРПОУ 13486010) здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсію на підставі довідки від 14.12.2021 р. №1376, виданої Головним управлінням ДСНС України у Донецькій області станом на 05.03.2019 року у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-ХІІ “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”, та з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб”, із обов'язковим включенням до грошового забезпечення надбавок, доплат, підвищень та премії, для проведення з 01.04.2019 р. перерахунку основного розміру пенсії ОСОБА_1 , з урахуванням раніше виплачених сум.
Листом від 08.03.2024 №5316-3459/Б-02/8-0500/24 відповідачем надано відповідь, у якій зазначено, що рішення Донецького окружного адміністративного суду по справі №200/2863/23 від 01.09.2023, яке набрало законної сили 05.02.2024, виконано в повному обсязі в межах функціональних повноважень та діючого законодавства. Будь-яких зобов'язань щодо перерахунку пенсії виходячи з 88 % сум грошового забезпечення у рішенні не зазначено, будь-яких зобов'язань щодо виплати пенсії без обмеженого розміру рішенням на Головне управління не покладено.
До позовної заяви позивачем додано довідку від 03.07.2015 з вказанням основного розміру пенсії позивача 88% грошового забезпечення.
Не погоджуючись з такими діями відповідача позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.
Судом встановлено, що спірні правовідносини полягають у перевірці правомірності зменшення пенсійним органом відсотків грошового забезпечення для розрахунку пенсійних виплат з 88% (станом на дату призначення пенсії) до 70% (станом на час проведення перерахунку).
Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, суд зазначає наступне.
Згідно зі ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат для догляду, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Суд зазначає, що Закон України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” №2262-XII від 09.04.1992 (далі - Закон №2262-XII) визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.
Згідно з ч.3 ст.63 Закону №2262-XII усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені частиною другою статті 51 цього Закону. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Відповідно до ч.2 ст.13 Закону №2262-XII (в редакції, що діяла на час призначення пенсії позивачу) загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.
Законом України "Про внесення змін до деяких законів України з питань пенсійного забезпечення та соціального захисту військовослужбовців" від 04.04.2006 №3591-IV ч.2 ст.13 №2262-XII викладено в наступній редакції: "Максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення (ст.43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1- 100 процентів, до категорії 2- 95 процентів".
В подальшому, до ст.13 Закону №2262-XII Законом України “Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи” від 08.07.2011 №3668-VI внесені зміни, якими обмежено максимальний розмір пенсії на рівні 80% від відповідних сум грошового забезпечення.
Законом України “Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні” № 1166-VІІ від 27.03.2014 також внесені зміни до ст.13 Закону №2262-XII та змінено максимальний розмір пенсії до 70% від сум грошового забезпечення.
У зв'язку з чим, відповідачем здійснено перерахунок пенсії позивачу, однак, розмір перерахованої пенсії визначив на рівні 70% грошового забезпечення, незважаючи на те, що його розмір при призначенні обчислювався на рівні 88% грошового забезпечення.
Суд зазначає, що при перерахунку пенсії відсотковий розмір грошового забезпечення, з якої призначається пенсія, визначається з урахуванням вислуги років. При цьому застосуванню підлягає норма закону у редакції, за якою позивачу обчислювалась пенсія в розмірі 76% грошового утримання, оскільки при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
За загальним правилом закон зворотної сили не має, а тому норми ч.2 ст.13 Закону №2262-ХІІ поширюється на відносини, які виникли після набуття чинності.
Таким чином, відповідачем не доведено підстави визначення розміру пенсії 70% від грошового забезпечення.
Статтею 22 Конституції України визначено, що права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
З аналізу викладених норм слідує, що при перерахунку пенсії відповідним категоріям військовослужбовців має застосовуватися норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії. Внесені Законом України “Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні” №1166-VІІ від 27.03.2014 зміни до ч.2 ст.13 Закону №2262-XII щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 70% від сум грошового забезпечення не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії, оскільки процедура призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 19.06.2018 року у справі №583/2264/17.
Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Слід зазначити, що Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до ст.17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 06.07.1999 №8-рп/99у справі щодо права на пільги, від 20.03.2002 №5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).
У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.
Виходячи із викладеного у рішеннях Конституційного Суду України, розуміння сутності соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства.
Посилання відповідача в своєму відзиві на постанову Верховного Суду України від 18.06.2014 по справі №21-38а 14 є помилковим.
У вказаній постанові йде мова про збільшення пенсії на 10% для військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, а інша норма, яка б встановлювала таку доплату, в чинному законодавстві України відсутня, то правових підстав для нарахування наведеної 10-процентної доплати для зазначених військовослужбовців немає.
Тобто, правовідносини які розглядалися у вказаній справі у Верховному Суді України та ті, що розглядаються у даній справі, не є тотожними.
Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Щодо вимог позивача про зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії за вислугу років з 88% відповідних сум грошового забезпечення на підставі від 14.12.2021 №1376, виданої Головним управлінням ДСНС України у Донецькій області станом на 05.03.2019 року, суд зазначає, що рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 01.09.2023 року у справі №200/2863/23, питання про перерахунок пенсії на підставі зазначеної довідки вирішено, а тому підстави для задоволення позову в цій частині відсутні.
Щодо позовних вимог про зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії, виходячи з 88% від відповідних сум грошового забезпечення, без обмеження її максимальним розміром, суд зазначає наступне.
Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону №2262-XII, вперше введено в дію Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» №3668-VI, який набрав законної сили 01.10.2011 року.
Відповідно до ст. 2 Закону №3668-VI, максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Митного кодексу України, законів України «Про державну службу», «;Про прокуратуру», «;Про статус народного депутата України», «;Про Національний банк України», «;Про Кабінет Міністрів України», «;Про дипломатичну службу», «;Про службу в органах місцевого самоврядування», «;Про судову експертизу», «Про статус і соціальний захист громадян, як постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів», «;Про наукову і науково-технічну діяльність», «;Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», «;Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», «;Про пенсійне забезпечення», «;Про судоустрій і статус суддів», Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року «Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України», не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Водночас, Законом №3668-VI внесено зміни у статтю 43 Закону № 2262-XII, яку викладено в редакції Закону № 3668-VI, а саме: максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення ч. 7 ст. 43 Закону №2262-XII.
Згідно з пунктом 2 резолютивної частини вказаного Рішення положення частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, тобто 20.12.2016.
Конституційний Суд України у Рішенні від 20.12.2016 №7-рп/2016, яким визнав таким, якими, що не відповідають статті 17 Конституції України, положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262, виходив із того, що норми-принципи частини п'ятої статті 17 Конституції України щодо забезпечення державою соціального захисту громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей є пріоритетними та мають безумовний характер. Тобто заходи, спрямовані на забезпечення державою соціального захисту вказаної категорії осіб, зокрема у зв'язку з економічною доцільністю, соціально-економічними обставинами не можуть бути скасовані чи звужені. При цьому Конституційний Суд України стверджує, що обмеження максимального розміру пенсії, призначеної особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом № 2262-ХІІ, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п'ятою статті 17 Конституції України, які зобов'язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України.
Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону №2262-XII, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, введено в дію Законом №3668-VI, яким внесено зміни у статтю 43 Закону № 2262-XII, шляхом викладення її в редакції Закону №3668-VI.
Тобто, положення ч. 7 ст. 43 Закону №2262-XII та положення ч. 1 ст. 2 Закону №3668-VІ (у частині поширення її дії на Закон №2262-ХІІ), прийняті одночасно для регулювання одних і тих самих правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсій, призначених відповідно до Закону №2262-XII) та є однаковими за змістом.
Конституційним Судом України у Рішенні від 20.12.2016 №7-рп/2016 надано оцінку правовому регулюванню спірних правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців) та визнано таким, що не відповідає статті 17 Конституції України положення частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII.
При цьому положення ст. 2 Закону № 3668-VI (у частині поширення її дії на Закон №2262-XII), які дублюють зміст ч. 7 ст. 43 Закону №2262-XII, тобто є однопредметними правовими нормами, які прийняті одночасно для регулювання спірних правовідносин - змін не зазнали та передбачали обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.
Отже, на момент виникнення спірних правовідносин була наявна колізія між Законом №2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016 та Законом №3668-VI - у частині обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців, оскільки норми вказаних законів неоднаково регулюють правовідносини щодо пенсійного забезпечення у частині обмеження пенсії максимальним розміром та явно суперечать один одному.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у пунктах 52, 56 рішення від 14.10.2010 у справі «Щокін проти України» зазначив, що тлумачення й застосування національного законодавства є прерогативою національних органів. Суд, однак, зобов'язаний переконатися в тому, що спосіб, у який тлумачиться й застосовується національне законодавство, призводить до наслідків, сумісних із принципами Конвенції з погляду тлумачення їх у світлі практики Суду. На думку ЄСПЛ, відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості та точності, які передбачали можливість різного тлумачення, порушує вимогу «якості закону», передбачену Конвенцією, і не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади в майнові права заявника. Таким чином, у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві, органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Водночас, положеннями ст. 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики ЄСПЛ. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06.11.2018 у справі №812/292/18 зазначила, що норми законодавства, які допускають неоднозначне або множинне тлумачення, завжди трактуються на користь особи.
У постанові від 13.02.2019, що винесена Великою Палатою Верховного Суду у зразковій справі №822/524/18 із посиланням на положення статей 1, 8, 92 Конституції України, а також на статтю 9 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права зроблено висновок, що у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві, наявність у національному законодавстві правових «прогалин» щодо захисту прав людини та основних свобод, зокрема, у сфері пенсійного забезпечення, органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
З урахуванням вказаного вище в спірних правовідносинах застосуванню підлягають норми Закону №2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016, а не норми Закону №3668-VI.
Аналогічний правий висновок міститься у постановах Верховного Суду від 16.12.2021 у справі №400/2085/19 та від 11.07.2022 у справі №620/613/21.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Таким чином, пенсія не може бути обмежена розміром пенсії у десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Крім того, суд додатково зауважує, що не зважаючи на сталу судову практику з цього питання, 12.10.2022 прийнято рішення Конституційного Суду України № 7-р(II)/2022 у справі № 3-102/2021 (231/21, 415/21) за конституційними скаргами фізичних осіб щодо відповідності Конституції України (конституційності) приписів статті 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 8 липня 2011 року № 3668-VI (щодо соціальних гарантій для захисників і захисниць України).
Зазначеним рішенням суду конституційної юрисдикції визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) приписи статті 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 8 липня 2011 року № 3668-VI зі змінами, що поширюють свою дію на Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 9 квітня 1992 року № 2262-XII, в тім, що вони не забезпечують соціальних гарантій високого рівня, які випливають зі спеціального юридичного статусу громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також осіб, що збройно захищають суверенітет, територіальну цілісність та недоторканність України під час агресії російської федерації проти України, розпочатої в лютому 2014 року.
У пункті 2 резолютивної частини цього рішення зазначено, що приписи статті 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 8 липня 2011 року № 3668-VI зі змінами, визнані неконституційними, втрачають чинність через шість місяців із дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Зазначений шестимісячний строк сплив 12.04.2023 року.
Викладене, на переконання суду, додатково свідчить про протиправність застосованого відповідачем обмеження пенсії позивача максимальним розміром, адже жодним законом таке обмеження не встановлено.
Отже, позивач має право на перерахунок пенсії без обмеження максимальним розміром.
З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить висновку, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено правомірності здійснення перерахунку пенсії позивачеві виходячи з 70% відповідних сум грошового забезпечення.
Надаючи правову оцінку обраного позивачем способу захисту, слід зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі “Чахал проти Об'єднаного Королівства” (Chahal v. The United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі “Афанасьєв проти України” від 5 квітня 2005 року (заява N 38722/02). Таким чином, ефективний засіб правого захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату.
Обираючи спосіб захисту, суд, зважаючи на його ефективність з точки зору статті 13 “Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод”, ратифікованої Україною Законом № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року та керуючись ч. 2 ст. 9 КАС України приходить до висновку, що з метою ефективного захисту прав позивача слід прийняти рішення про визнання протиправними дії відповідача щодо зменшення позивачу з 01.04.2019 розміру пенсії з 88% до 70% відповідних сум грошового забезпечення при здійсненні її перерахунку та зобов'язання відповідача перерахувати позивачу з 01.04.2019 та виплатити перераховану пенсію у розмірі 88% відповідних сум грошового забезпечення з урахуванням виплачених сум; визнання протиправними дії відповідача щодо відмови у виплаті позивачу нарахованої пенсії з 01.04.2019 з обмеженням максимальним розміром десятьма прожитковими мінімумами, встановленими для осіб, що втратили працездатність та зобов'язання відповідача здійснити позивачу з 01.04.2019 року виплату нарахованої пенсії без обмеження максимальним розміром десятьма прожитковими мінімумами, встановленими для осіб, що втратили працездатність, з урахуванням раніше виплачених сум, а тому, позов підлягає частковому задоволенню.
Позивачем сплачено судовий збір в розмірі 968,96 грн. згідно квитанції №2019-7689-1266-9110 від 28.05.2024 року.
Таким чином, з урахуванням часткового задоволення позову, підлягає присудженню позивачу з бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в розмірі 484,48 грн.
Керуючись статтями 2-17, 19-20, 42-47, 55-60, 72-77, 90, 94-99, 122, 124-125, 132, 139, 143, 159-165, 168, 171, 173, 192-196, 224, 225-228, 229-230, 241, 243, 245, 246, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (місцезнаходження: 84121, Донецька область, м.Слов'янськ, площа Соборна, 3, код ЄДРПОУ 13486010) про визнання протиправними дій щодо зменшення розміру грошового забезпечення з 88% до 70% при проведенні підвищення основного розміру раніше нарахованої пенсії, на підставі довідки від 14.12.2021 №1376, відмові здійснити перерахунок та виплату призначеної пенсії без обмеження максимального розміру у розмірі, встановленому з урахуванням грошового забезпечення та такими, що суперечать ст.ст.22, 24, 58, 64 Конституції України та статті13 Закону від 9 квітня 1992 року № 2262 "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та зобов'язання визначити розмір пенсії перерахованої на підставі довідки від 14.12.2021 №1376, виданої Головним управлінням ДСНС України у Донецькій області станом на 05.03.2019 року з урахуванням 88% грошового забезпечення та здійснити виплату недосплачених коштів з 01.04.2019 до теперішнього часу; зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії обрахованої на підставі довідки від 14.12.2021 р. №1376, виданої Головним управлінням ДСНС України у Донецькій області станом на 05.03.2019 з урахуванням 88% грошового забезпечення, без обмеження її максимального розміру та здійснити виплату недосплачених коштів з 01.04.2019 до теперішнього часу - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (місцезнаходження: 84116, Донецька область, м.Слов'янськ, пл.Соборна, 3, код ЄДРПОУ 13486010) щодо зменшення ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) з 01.04.2019 розміру пенсії з 88% до 70% відповідних сум грошового забезпечення при здійсненні її перерахунку.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (місцезнаходження: 84116, Донецька область, м.Слов'янськ, пл.Соборна, 3, код ЄДРПОУ 13486010) перерахувати ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) з 01.04.2019 та виплатити перераховану пенсію у розмірі 88% відповідних сум грошового забезпечення з урахуванням виплачених сум.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (місцезнаходження: 84122, Донецька область, м.Слов'янськ, пл.Соборна, 3, код ЄДРПОУ 13486010) щодо відмови у виплаті ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) нарахованої пенсії з 01.04.2019 з обмеженням максимальним розміром десятьма прожитковими мінімумами, встановленими для осіб, що втратили працездатність.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (місцезнаходження: 84122, Донецька область, м.Слов'янськ, пл.Соборна, 3, код ЄДРПОУ 13486010) здійснити ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) з 01.04.2019 року виплату нарахованої пенсії без обмеження максимальним розміром десятьма прожитковими мінімумами, встановленими для осіб, що втратили працездатність, з урахуванням раніше виплачених сум.
В іншій частині позову - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (місцезнаходження: 84116, Донецька область, м.Слов'янськ, пл.Соборна, 3, код ЄДРПОУ 13486010) понесені судові витрати у розмірі 484,48 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Першого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.
Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя О.О. Аканов