Справа № 643/19113/21 Номер провадження 22-ц/814/2066/24Головуючий у 1-й інстанції Блажко І.О. Доповідач ап. інст. Пилипчук Л. І.
01 серпня 2024 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючий суддя Пилипчук Л.І.,
судді Дряниця Ю.В., Чумак О.В.,
розглянувши у місті Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на ухвалу Октябрського районного суду м.Полтави від 04 жовтня 2023 року, постановлену суддею Блажко І.О.,
у справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, та зустрічним позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про захист прав споживачів, захист честі та гідності, стягнення матеріальної та моральної шкоди,
07.12.2020 АТ КБ «ПриватБанк» звернулося в Московський районний суд м.Харкова із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором про надання банківських послуг №б/н від 06.10.2016 у розмірі 32 673,49 грн. станом на 14.09.2020, яка складається із: 28 074,03 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 4 599,46 грн. - заборгованість за простроченими відсотками; а також судовий збір у розмірі 2 102,00 грн.
Ухвалою Московського районного суду м.Харкова від 03.03.2021 відкрито провадження у справі за позовом АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості; справа призначена до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження.
28.04.2021 ОСОБА_1 звернулася в суд із зустрічним позовом, у якому просить стягнути із АТ КБ «ПриватБанк» на її користь збитки у розмірі 11 736,34 грн., компенсацію шкоди, завданої її особистій та діловій репутації у розмірі 100 000,00 грн. та 100 000,00 грн. моральної шкоди.
Ухвалою Октябрського районного суду м.Полтави від 04.10.2023 зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до АТ КБ «ПриватБанк» про захист прав споживачів, захист честі та гідності, стягнення матеріальної та моральної шкоди - залишено без розгляду.
При постановленні ухвали районний суд виходив із того, що ОСОБА_1 повторно не з'явилася в судове засідання, не надавши доказів на підтвердження поважності причин неявки або заяви про розгляд справи без її участі.
Відповідачка ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права та неповне з'ясування обставин справи, просить ухвалу скасувати.
Повідомляє, що з підстав повномасштабного вторгнення російської федерації була вимушена у квітні 2022 року покинути територію України та виїхати разом із дитиною до Сполученого королівства Великої Британії та Північної Ірландії, а саме до м.Лондон. Представництво її інтересів у цій справі забезпечувалося представником за довіреністю - ОСОБА_2 , яким неодноразово ініціювалося питання про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції. Проте з невідомих причин представника відповідача жодного разу не було додано до участі у відеоконференції та не повідомлено належним чином про день та час розгляду справи. Тоді як наявні у справі поштові відправлення повернуті без вручення адресату, з огляду на обізнаність суду про те, що вона, відповідачка, не проживає за місцем реєстрації, вважає такими, що не можна трактувати, як докази її належного повідомлення про день та час розгляду справи.
Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 26.04.2024 відкрито апеляційне провадження; у справі закінчено підготовчі дії та призначено її до судового розгляду, про що постановлена ухвала апеляційного суду від 16.05.2024.
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
Учасники судового процесу, будучи належним чином повідомленими про день та час розгляду справи, в судове засідання не з'явилися, що з огляду на положення ч.2 ст.372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи за їх відсутності.
Вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступних висновків.
Судом установлено та підтверджується матеріалами справи, що 07.12.2020 АТ КБ «ПриватБанк» звернулося в суд із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, провадження за яким відкрито ухвалою Московського районного суду м.Харкова від 03.03.2021./а.с.1-4, 100-101 т.1/
ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ./а.с.93 т.1/
Представництво інтересів ОСОБА_1 в суді забезпечувалося її представником ОСОБА_2 , довіреність видана 18.04.2018 строком на три роки і дійсна до 18.04.2021./а.с.104-105 т.1/
28.04.2021 ОСОБА_1 звернулася в суд із зустрічним позовом, у якому просить стягнути із АТ КБ «ПриватБанк» на її користь збитки у розмірі 11 736,34 грн., компенсацію шкоди, завданої її особистій та діловій репутації у розмірі 100 000,00 грн. та 100 000,00 грн. моральної шкоди./а.с.110-117 т.1/
20.04.2023 ОСОБА_1 , а 21.06.2023 ОСОБА_2 подано до суду заяви на отримання електронних повісток./а.с.174, 187 т.1/
Ухвалою Октябрського районного суду м.Полтави від 01.06.2023 задоволено клопотання АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 про участь у судовому засіданні, що призначене на 11-00 год. 02.08.2023 та усіх наступних в режимі відеоконференції поза межами суду з використанням власних технічних засобів./а.с.183 т.1/
21.06.2023 ОСОБА_3 та ОСОБА_2 доставлено повідомлення про виклик до суду на 11-00 год. 02.08.2023 у додаток «Viber»./а.с.196, 199 т.1/
Судові повістки про виклик до суду на 11-00 год. 02.08.2023, надіслані засобами поштового зв'язку ОСОБА_3 та ОСОБА_2 за місцем їх реєстрації повернуті без вручення адресату з відміткою поштового відділення «адресат відсутній за вказаною адресою»./а.с.202-205 т.1/
Ухвалою Октябрського районного суду м.Полтави від 02.08.2023 закрито підготовче засідання у справі; задоволено клопотання АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 про участь у судовому засіданні, що призначене на 15-30 год. 04.10.2023 та усіх наступних в режимі відеоконференції поза межами суду з використанням власних технічних засобів./а.с.207 т.1/
03.08.2023 ОСОБА_3 та ОСОБА_2 доставлено повідомлення про виклик до суду на 15-30 год. 04.10.2023 у додаток «Viber»./а.с.216, 217 т.1/
Судові повістки про виклик до суду на 15-30 год. 04.10.2023, надіслані засобами поштового зв'язку ОСОБА_3 та ОСОБА_2 за місцем їх реєстрації повернуті без вручення адресату з відміткою поштового відділення «адресат відсутній за вказаною адресою»./а.с.219,220 т.1/
Залишаючи зустрічний позов без розгляду, районний суд виходив із того, що відповідач ОСОБА_3 02.08.2023 та 04.10.2023 не з'явилася повторно у судове засідання, не надавши доказів поважності неявки у судове засідання та не надавши заяву про розгляд справи без участі.
Апеляційний суд із такими висновками суду першої інстанції не погоджується з таких підстав.
За правилами частин першої-третьої статті 193 ЦПК України відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об'єднуються в одне провадження з первісним позовом.
У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору (частина 5 статті 223 ЦПК України).
Відповідно до пункту третього частини третьої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Згідно із позицією Верховного Суду, сформованою у справі №759/15271/17 від 21.10.2019 щодо застосування положень пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України та зазначено, що аналіз змісту пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України свідчить про те, що залишення позовної заяви без розгляду з цієї підстави може мати місце лише в тому випадку, якщо позивач, який був належним чином повідомлений про час слухання справи, повторно не з'явився саме в судове засідання, а не в підготовче засідання.
Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Судувід 11.03.2020 у справі №761/8849/19, від 18.01.2021 у справі №760/22245/18, від 20.01.2021 у справі№569/5089/17, від 10.02.2021 у справі №598/2250/19.
Із урахуванням зазначених норм права та релевантної судової практики Верховного Суду, колегія суддів дійшла висновку, що оскільки регулятивний вплив статті 223 ЦПК України не поширюється на випадок неявки позивача у підготовче засідання, що у цій справі призначалося на 02.08.2023, відсутньою є ознака повторності, а отже підстави для залишення зустрічної позовної заяви без розгляду й, відповідно, застосування пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України.
Таким чином, колегія суддів погоджується із доводами апеляційної скарги про наявність підстав для скасування ухвали районного суду та направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, оскільки останній ухвалив судове рішення з порушенням норм процесуального права.
При цьому апеляційним судом враховано, що судом першої інстанції не вирішувалося питання прийняття до розгляду зустрічного позову ОСОБА_1 та його спільного розгляду із первісним позовом АТ КБ «ПриватБанк»; а також допущено до участі у справі в якості представника відповідача за довіреністю - ОСОБА_2 , чиї повноваження припинені 18.04.2021. Відтак, доводи апеляційної скарги відповідача щодо неналежного повідомлення про судовий розгляд справи її представника не ґрунтуються на законі, тоді як матеріали справи не містять доказів на підтвердження доведення до відома суду зміни відповідачем місця фактичного проживання, а тому суд здійснював судовий виклик за місцем її реєстрації, відсутність за якою у розумінні п.3 ч.8 ст.128 ЦПК України вважається днем вручення судової повістки.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, №4909/04, §58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року), (Проніна проти України, №63566/00, §23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а ухвала районного суду скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 367, 368, п.6 ч.1 ст.374, п.п.3,4 ч.1 ст.379, ст.ст.381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд
п о с та н о в и в:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Ухвалу Октябрського районного суду м.Полтави від 04 жовтня 2023 року - скасувати, направивши справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 30 днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 01.08.2024.
Головуючий суддя Л.І. Пилипчук
Судді Ю.В. Дряниця
О.В. Чумак