Справа № 541/332/24 Номер провадження 22-ц/814/2360/24Головуючий у 1-й інстанції Городівський О.А. Доповідач ап. інст. Пилипчук Л. І.
30 липня 2024 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючий суддя Пилипчук Л.І.,
судді Дряниця Ю.В., Чумак О.В.
розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи у місті Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 15 березня 2024 року, постановлене суддею Городієвським О.А. (повний текст складено 18 березня 2024 року),
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
30.01.2024 ТОВ «Укр Кредит Фінанс» звернулося в суд із указаним позовом. В обґрунтування підстав позову зазначає, що 12.09.2022 між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 за допомогою веб-сайту (https:creditkasa.com.ua) укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії №1085-3680.
За умов такого договору кредитодавець взяв на себе зобов'язання надати позичальнику кредит для задоволення особистих потреб на наступних умовах: сума кредиту - 6 100,00 грн.; строк кредитування - 300 днів; базовий період - 14 днів; знижена % ставка - 2,50% в день; стандартна % ставка - 3,00% в день.
Позивач, не будучи фінансовою установою, здійснює послуги з переказу коштів без відкриття рахунку через партнера ПАТ «ПриватБанк», із яким укладено договір №4010 про надання послуг в системі LiqPay від 02.12.2019, та видав відповідачу кредитні кошти на картковий рахунок, вказаний ним в особистому кабінеті. У свою чергу відповідач, отримавши кредитні кошти, не скористався своїм правом протягом 14 календарних днів з дня укладення такого договору відмовитися від нього без пояснення причин, тим самим підтвердив виконання своїх зобов'язань.
Проте з підстав їх неналежного виконання відповідачем станом на 29.12.2023 утворилася заборгованість у розмірі 58 476,00 грн., із яких позивачем заявлено до стягнення 28 403,00 грн., що складається із: 6 100,00 грн. - прострочена заборгованість за кредитом; 22 303,00 грн. - прострочена заборгованість за нарахованими процентами.
Рішенням Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 15.03.2024 позовні вимоги ТОВ «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» заборгованість за кредитним договором №1085-3680 від 12.09.2022 станом на 29.12.2023 у розмірі 28 403,00 грн., з яких: прострочена заборгованість за кредитом - 6 100,00 грн.; прострочена заборгованість за нарахованими процентами - 22 303,00 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» судовий збір у розмірі 2 422,40 грн.
Рішення міськрайонного суду вмотивовано тим, що позивачем доведено факт укладення договору та виникнення у відповідача заборгованості за ним.
Не погодившись із таким рішенням відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. Посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення міськрайонного суду змінити, зменшивши розмір заборгованості по відсоткам, постановленої до стягнення із 22 303,00 грн. до 915,00 грн. та віднісши судовий збір в розмірі 2 422,00 грн. на рахунок держави.
Зазначає, що згідно зі статтею 18 Закону України «Про захист прав споживачів» умови кредитування в частині нарахування відсотків за кожен день прострочення у розмірі 2,5% - 3% є несправедливими та такими, що суперечать обмеженням, встановленим статтею 21 Закону України «Про споживче кредитування», порушують принцип розумності та добросовісності, що є дисбалансом договірних прав та обов'язків на шкоду позичальника, як споживача послуг, оскільки встановлює вимогу щодо сплати непропорційно великої суми відсотків, яка становить більше ніж 15% простроченого платежу.
Із підстав викладеного вважає, що позивач, скориставшись його необізнаністю, діючи з порушенням звичаїв ділового обороту та вимог діючого законодавства, спонукав його укласти договір позики на вкрай невигідних для нього умовах.
Повідомляє, що є інвалідом ІІ групи та на підставі п.9 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору.
Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 01.05.2024 відкрито апеляційне провадження; у справі закінчено підготовчі дії та призначено до розгляду без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, про що постановлена ухвала апеляційного суду від 10.05.2024.
15.05.2024 ТОВ «Укр Кредит Фінанс» через систему «Електронний суд» подано відзив на апеляційну скаргу, яку просить залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення, без змін, як законне та обґрунтоване.
Зазначає, що відповідач в загальній кількості 3 разів оформлював кредитні відносини з позивачем, попередні кредитні договори були погашені, що додатково доводить його обізнаність з процедурою укладення та виконання кредитного договору. Підстав вважати умови такого договору несправедливими, позивач не вбачає, оскільки проценти за користування кредитом визначено відповідно до ст.ст.1048, 1054, 1056 ЦК України та не є компенсацією у разі невиконання зобов'язань за договором у розумінні ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів» та ст.21 Закону України «Про споживче кредитування». При цьому, жодних штрафних санкцій (пені, штрафу, процентів в порядку ст.625 ЦК України) відповідачу не нараховувалось, а отже ним неправильно застосовано норми матеріального права.
Перевіряючи законність та обґрунтованість судового рішення в межах вимог апеляційної скарги, апеляційний суд виходить з наступного.
Судом установлено та підтверджується матеріалами справи, що 12.09.2022 між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 укладено Договір про відкриття кредитної лінії №1085-3680, за умов якого кредитодавець відкриває для позичальника невідновлювальну кредитну лінію на наступних умовах: дата видачі кредиту - 12.09.2022; останній календарний день першого базового періоду - 25.09.2022; сума кредиту - 6 100,00 грн.; нараховані проценти за користування кредитом - 2 135,00 грн.; разом до сплати 8 235,00 грн. (п.2.1, п.2.3 договору).
Цей договір укладається сторонами у вигляді електронного договору у розумінні Закону України «Про електронну комерцію» (п.3.1. договору).
Для укладення цього Договору, у порядку, встановленому Правилами, позичальник надає кредитодавцю інформацію щодо бажання отримати кредит, шляхом заповнення на веб-сайті кредитодавця https://creditkasa.com.ua усіх граф відповідної форми. Надаючи таку інформацію, позичальник вказує повні, точні та достовірні особисті дані, заповнення яких передбачено відповідною сторінкою веб-сайту кредитодавця та як необхідні для укладення цього Договору. Позичальник несе відповідальність за дійсність та достовірність таких даних (п.3.2. договору).
Спосіб перерахування позичальнику коштів у рахунок кредиту: кредит надається позичальнику шляхом безготівкового переказу грошової суми на банківський рахунок позичальника шляхом використання вказаних позичальником реквізитів електронного платіжного засобу. Ініціювання безготівкового переказу грошової суми здійснюється кредитодавцем безпосередньо після укладення сторонами цього Договору та надіслання позичальнику примірнику Договору та додатків до нього у вигляді електронного документа. Кредит вважається наданим позичальнику з моменту списання грошових коштів з банківського рахунку кредитодавця за належними реквізитами для їх наступного зарахування на електронний платіжний засіб, зазначений позичальником при оформленні кредиту (п.4.2. договору).
Плата за видачу кредиту передбачена у формі процентів за користування кредитом; тип процентної ставки за користування кредитом - фіксована; базовий період складає 14 календарних днів; стандартна процентна ставка - 3,00% за кожен день користування кредитом; пільгова процентна ставка - 2,5% за кожен день користування кредитом (п.4.3-п.6 договору).
Строк кредитування, тобто, строк на який надається кредит позичальнику: 300 календарних днів з моменту перерахування кредиту позичальнику. Дата повернення (виплати) кредиту 09.07.2023. Строк договору є рівним строку кредитування (п.4.8. договору)./а.с.10-15/
ТОВ «Укр Кредит Фінанс» надано суду Правила відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів), затверджені наказом №38-П від 14.07.2022, які містять електронний підпис позичальника одноразовим ідентифікатором (номер пароля): А638./а.с.16-22/
Передувало укладенню кредитного договору погодження позичальником паспорту споживчого кредиту, підписаного позичальником одноразовим ідентифікатором (номер пароля): А638./а.с.23-24/
12.09.2022 ОСОБА_1 за допомогою системи LiqPay на № платіжної картки НОМЕР_1 перераховано суму кредиту в розмірі 6 100,00 грн.; призначення платежу: видача кредитних коштів за договором №1085-3680 від 12.09.2022, що підтверджується довідкою ТОВ «Укр Кредит Фінанс»./а.с.9/
АТ КБ «ПриватБанк» підтверджено перерахування коштів від ТОВ «Укр Кредит Фінанс» через систему LiqPay на підставі договору №4010 від 02.12.2019./а.с.26-30/
За змістом довідки ТОВ «Укр Кредит Фінанс» про укладений договір щодо видачі кредиту 1085-3680 від 12.09.2022 загальна сума заборгованості склала 54 473,00 грн., із яких: 6 100,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 52 376,00 грн. - залишок нарахованих, не погашених відсотків./а.с.31-33/
ТОВ «Укр Кредит Фінанс» прийнято рішення про можливість застосування до позичальника Програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «Укр Кредит Фінанс», а саме часткового списання заборгованості позичальнику за нарахованими процентами у сумі 30 073,00 грн. за умов погашення позичальником решти заборгованості за кредитним договором у розмір 28 403,00 грн./а.с.37-38/
Задовольняючи позовні вимоги, міськрайонний суд виходив із того, що відповідач, погодивши умови кредитування, зобов'язання за договором про відкриття кредитної лінії належним чином виконав, унаслідок чого утворилася заборгованість заявлена позивачем до стягнення. Належних та допустимих доказів на її спростування відповідачем суду не надано, як і не доведено несправедливість умов кредитування.
Апеляційний суд, переглядаючи рішення в частині висновків суду щодо підставності та розміру стягнення процентів та судових витрат, із такими висновками суду першої інстанції погоджується з таких підстав.
Приписами частин 1, 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору».
Так, відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Згідно із частиною 2 статті 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Великою Палатою Верховного Суду у справі №444/9519/12 від 28.03.2019 сформовано висновок, що відповідно до частини 1 статті 1048 та частини 1 статті 1054 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування (строку, на який позичальник отримав кредит) чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною 2 статті 1050 ЦК України. Права та інтереси позивача у цих правовідносинах забезпечені частиною 2 статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Згідно з нормою статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).
Як убачається із матеріалами справи, між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 укладено договір про відкриття кредитної лінії в електронній формі, яким погоджено усі істотні умови кредитування, у тому числі: стандартну процентну ставку - 3% та знижену процентну ставка - 2,50 % за кожен день користування кредитом; строку кредитування - 300 календарних днів з моменту перерахування кредиту позичальнику та дату повернення (виплати) кредиту 09.07.2023.
Указані умови відповідають зазначеним у паспорті споживчого кредиту, з яким ОСОБА_1 був ознайомлений шляхом підписання одноразовим ідентифікатором.
Доказів, що указані в договорі та паспорті споживчого кредиту одноразові ідентифікатори та персональні дані належить третім особам, а не позичальнику, останнім не надано, тоді як наведений позивачем алгоритм укладення договорів виключає підстави вважати, що без їх погодження позичальник міг отримати кредитні кошти.
Отже, відповідач, як позичальник, погодився на укладення договору саме на таких умовах і не відмовився від його укладення, тобто взяв на себе обов'язок сплатити позичальнику саме такий розмір відсотків за користування кредитними коштами в межах строку кредитування.
Як убачається з розрахунку заборгованості, кредитодавцем за період з 12.09.2022 по 25.09.2022 відсотки нараховувалися за відсотковою ставкою 2,5%, а із 26.09.2022 по 08.07.2023 - 3,00% в день.
Такий розрахунок заборгованості є чітким, повним та розгорнутим по окремим категоріям. Даних на його спростування матеріали справи не містять. Тоді як факт здійснення господарської операції може підтверджуватися не лише первинними документами, а й іншими доказами у їх сукупності, які будуть переконливо свідчити про фактичні обставини надання послуг. Наведене відповідає позиції Верховного Суду у справі 22.08.2023 №910/14570/21.
Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що вимоги позивача про стягнення відсотків є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Підстав вважати, що заборгованість за відсотками є явно завищеною, що не відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності, є несправедливо непомірним тягарем для відповідача, колегія суддів не вбачає, оскільки умови договору щодо відсотків за користування кредитом є належним чином погодженими сторонами і недійсними не визнавались. Тоді як укладення договору на таких умовах відповідає принципу свободи договору (стаття 627 ЦК України).
Доводи апеляційної скарги щодо наявності підстав зменшення розміру заборгованості, колегія суддів відхиляє як такі, що зводяться до нерозуміння правової природи відсотків за користування кредитом, які є відмінними від відсотків, як компенсації за неналежне виконання зобов'язання (неустойка (штраф, пеня)).
Тоді як, за змістом положень статей 11, 18 Закону України «Про захист прав споживачів» цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування». Продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача. Несправедливими є, зокрема, умови договору про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п'ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов'язань за договором.
Проценти за правомірне користування кредитом визначено відповідно до статей 1048, 1056-1 ЦК України (як у даному випадку прохав стягнути позивач) не виконують компенсаційну функцію за невиконання зобов'язання (не є неустойкою, а є винагородою позикодавця, яку сторони погодили).
За таких обставин, посилання відповідача на рішення Конституційного суду України від 11.07.2013 №7-рп/2013 є нерелевантним, оскільки у ньому викладено позицію про те, що наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми саме як неустойку змінює її дійсне правове призначення. Неустойка має на меті, насамперед, стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов'язання та не може становити непомірний тягар для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.
Отже, позовні вимоги ТОВ «Укр Кредит Фінанс» про стягнення заборгованості за відсотками у сумі 22 303,00 грн. є законними та обґрунтованими, доводів на спростування викладеного апеляційна скарга не містить. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, №4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року), (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Разом із цим, апеляційний суд враховує, що ОСОБА_1 є інвалідом ІІ групи та на підставі статті 5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору.
Отже, за правилами статті 141 ЦПК України, витрати ТОВ «Укр Кредит Фінанс» зі сплати судового збору в розмірі 2 422,40 грн. слід компенсувати за рахунок держави.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, а рішення міськрайонного суду слід змінити в частині розподілу судових витрат, понесених позивачем у вигляді сплати судового збору за подачу позову в розмірі 2 422,00 грн., компенсувавши їх за рахунок держави. В іншій частині рішення залишити без змін.
Керуючись ст.ст.367, 368, 374, п.п.3,4 ч.1 ст.376, ст.ст.381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 15 березня 2024 року- змінити в частині розподілу судових витрат.
Судові витрати Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс'зі сплати судового збору за подачу позову в розмірі 2 422,00 грн. компенсувати за рахунок держави.
В іншій частині рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 15 березня 2024 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повний текст постанови складено 30.07.2024.
Головуючий суддя Л.І. Пилипчук
Судді Ю.В. Дряниця
О.В. Чумак