№ провадження 11-кп/4809/565/24 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1
Категорія - ст.392 ч. 2 КПК України Доповідач в колегії апеляційного суду ОСОБА_2
30.07.2024 року м. Кропивницький
Колегія суддів Кропивницького апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретар ОСОБА_5 ,
при участі :
прокурора ОСОБА_6 ,
адвоката ОСОБА_7
обвинуваченої ОСОБА_8 ,
переглянула у відкритому судовому засіданні, за апеляційною скаргою обвинуваченої ОСОБА_8 , ухвалу Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 20.06.2024 про продовження стосовно обвинуваченої ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів - з 12 години 55 хвилин 20.06.2024 по 12 годину 55 хвилин 18.08.2024, із визначенням застави у розмірі 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 134 200 гривень.
У провадженні Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області перебуває судова справа (обвинувальний акт) про обвинувачення ОСОБА_8 за ч. 1 ст.263, ч. 1, ч. 2 ст. 307 КК України /ЄУН 389/2509/23, кримінальне провадження № 12023121020000283 від 15.03.2023/.
У межах даного кримінального провадження, за клопотанням прокурора, судом першої інстанції розглянуто питання доцільності продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_8 , клопотання прокурора задоволене.
Судом встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які не перестали існувати і не зменшились у тому обсязі, як їх раніше встановлено: можливість обвинуваченої чинити спробу переховуватись від суду, чинити незаконний вплив на свідків, вчинити нове кримінальне правопорушення або продовжити злочинну діяльність.
Враховано судом тяжкість інкримінованих ОСОБА_8 кримінальних правопорушень, серед яких умисні тяжкі, покарання за які передбачає виключно позбавлення волі на строки до семи, восьми, десяти років з конфіскацією майна, особу обвинуваченої, безробітної, без міцних соціальних зв'язків.
Із судовим рішенням судді не погоджується сторона захисту, обвинувачена ОСОБА_8 в апеляційній скарзі просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора про продовження стосовно неї строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою і застосувати щодо неї інший запобіжний захід, не пов'язаний із триманням під вартою.
Вказує, що ризики, заявлені прокурором, передбачені ст. 177 КПК України, свого підтвердження не знайшли, доказами не підтверджені, посилання про існування ризиків - носять формальний характер, фактично не мотивовані.
Вказує, що вона не переховувалась від досудового розслідування, намірів, а також і спроб впливати на свідків - не має.
Продовження застосування щодо неї запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - обґрунтоване лише тяжкістю кримінального правопорушення, у якому вона обвинувачується, проте наразі її вина ще не доведена.
Також вказує, що строк тримання її під вартою - довготривалий, і весь час, що вона тримається під вартою, вона перебуває у незадовільних умовах утримування.
Вона має міцні соціальні зв'язки, хронічні невиліковні хвороби.
Вислухавши доповідь судді-доповідача, думку обвинуваченої та в її інтересах адвоката на підтримку поданої ОСОБА_8 апеляційної скарги, думку прокурора на заперечення апеляційної скарги, дослідивши матеріали клопотання, зваживши доводи апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до такого висновку.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого; вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Згідно із ч. 3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
При розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, ряд інших обставин та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Положеннями ч. 1 ст. 183 КПК України визначено: тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
У відповідності до ч. 5 ст. 199 КПК України слідчий суддя зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
Слід враховувати вимоги статей 5, 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та положень, встановлених у рішеннях Європейського суду з прав людини щодо необхідності дотримання розумних строків тримання особи під вартою.
Застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не повинне перебувати за межами розумних строків, необхідних для вирішення провадження і забезпечення належної поведінки обвинуваченого на цей період, та його продовження, - має бути співрозмірним меті заходу, і має забезпечить виконання засад судочинства і змагального процесу відповідно до процедур гл. 18 КПК України.
Ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (рішення ЄСПЛ «Панченко проти Росії»). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (рішення ЄСПЛ «Бекчиєв проти Молдови»).
При цьому, акцентується увага на ряд рішень ЄСПЛ щодо надмірних строків тримання під вартою і висловлену позицію з приводу недопущення тримання під вартою за межами розумних строків, необхідних для вирішення провадження і забезпечення належної поведінки обвинуваченого на цей період.
Як наголошує ЄСПЛ, відповідальність за те, щоб у кожному конкретному випадку тривалість попереднього ув'язнення обвинуваченого не перевищувала розумний строк, лягає у першу чергу на національні судові органи.
Завданням органів влади є встановити, чи продовжують існувати підстави, які
обґрунтовують тривале тримання під вартою («Мерабішвілі проти Грузії»).
Суд першої інстанції дослідив обставини, з якими закон пов'язує можливість застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, однак приймається до уваги наступне.
Як слідує з матеріалів клопотання, ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 307 КК України (незаконний збут наркотичного засобу), ч. 2 ст. 307 КК України (незаконні збути наркотичного засобу повторно, незаконне придбання, зберігання з метою збуту наркотичного засобу, особливо небезпечного наркотичного засобу та психотропної речовини повторно), ч. 1 ст. 263 КК України (незаконне придбання, носіння та зберігання бойових припасів без передбаченого законом дозволу).
ОСОБА_8 , 03.02.2023, перебуваючи на території КНП «Знам'янська міська лікарня імені А.В. Лисенка», де у межах замісної терапії у зв'язку із наркотичною залежністю, отримувала наркотичний засіб (метадон у кількості 4 пігулки), незаконно збула ОСОБА_9 частину пігулки метадону.
Також, за аналогічних обставин, на території лікарні, ОСОБА_8 08.05.2023 та 12.05.2023 незаконно повторно збула ОСОБА_10 кожного разу по три пігулки метадону (під час проведення працівниками поліції оперативної закупки).
По місцю свого проживання незаконно зберігала з метою збуту раніше незаконно придбані особливо небезпечний наркотичний засіб (канабіс), психотропну речовину (амфетамін), отримані у межах замісної терапії пігулки метадону, які періодично незаконно збувала.
Наркотичні засоби та психотропну речовину виявлено і вилучено працівниками поліції в ході санкціонованого обшуку по місцю проживання ОСОБА_8 .
Також, у квітня 2023 року ОСОБА_8 віднайшла корпус бойової ручної осколкової гранати наступальної дії типу РГД-5, споряджений вибуховою речовиною 2,4,6-тинітротолуолу та засіб підриву (уніфікований бойовий підривач ручних гранат дистанційної дії типу УЗРГМ, принесла до місця свого проживання, де незаконно її зберігала.
Вказаний боєприпас виявлено і вилучено працівниками поліції в ході санкціонованого обшуку по місцю проживання ОСОБА_8 .
Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 307 КК України карається позбавленням волі на строк від чотирьох до восьми років; дії, передбачені ч. 2 ст. 307 КК України, караються позбавленням волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна, вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, карається позбавленням волі на строк від трьох до семи років.
Тобто, ОСОБА_8 інкримінується вчинення умисних тяжких кримінальних правопорушень.
Відповідно до ст. 178 КПК України врахуванню підлягають такі обставини: ОСОБА_8 не одружена, без утриманців, безробітна, міцних соціальних зв'язків не має.
Однак, при цьому слід враховувати, що ухвалою слідчого судді від 13.05.2023 щодо ОСОБА_8 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. У подальшому строк тримання під вартою підозрюваної, а згодом обвинуваченої ОСОБА_8 неодноразово продовжений слідчим суддею, судом.
Загалом обвинувачена перебуває під вартою більш ніж рік, і вказаний строк наразі перебуває за межами розумного.
Станом на теперішній час не доведені фактичними даними всі ризики, передбачені ст. 177 КПК України, зокрема, ризики знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
У кримінальному провадженні проведено слідчі дії, виявлено і вилучено речі та документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
Дійсно, зважаючи на тяжкість кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що може загрожувати обвинуваченій ОСОБА_8 , можливо допустити існування ризику з боку обвинуваченої переховуватись від суду, втім, ризик втечі не може бути встановлений лише на основі суворості можливого покарання («Панченко проти Росії»).
Ризик втечі неминуче зменшується з плином часу, проведеного в ув'язненні
(«Ноймайстер проти Австрії»).
Подальше тримання під вартою обвинуваченої перебуває за межами розумних строків, необхідних для вирішення провадження і забезпечення її належної поведінки на цей період, та його продовження, - із-за цього є не співрозмірним меті заходу; подальше продовження строку тримання обвинуваченої під вартою суперечитиме позиціям справедливості, положенням Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод й національного законодавства.
Зважаючи на зазначене, апеляційний суд приходить до висновку про необхідність застосування щодо обвинуваченої ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту (цілодобово) та вважає, що цей запобіжний захід на даній стадії кримінального провадження зможе забезпечити належну поведінку обвинуваченої на час подальшого судового розгляду.
Покладення ж на обвинувачену ряду обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, сприятиме зменшенню та стримуванню ще наявних ризиків.
Відтак, колегія суддів визнає доводи апеляційної скарги захисту слушними.
Згідно із п. 2) ч. 3 ст. 307 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді чи ухвали суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою, а також про продовження строку тримання під вартою, постановлені під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, суд апеляційної інстанції має право: скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.
Отже, зважаючи на те, що доводи апеляційної скарги визнані такими, що заслуговують на увагу, колегія суддів скасовує ухвалу суду першої інстанції, постановляє нову.
Керуючись ст. ст. 376, 405, 407, 419, 422-1, 424 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу обвинуваченої ОСОБА_8 , - задовольнити частково.
Ухвалу Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 20.06.2024 про продовження стосовно обвинуваченої ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів - з 12 години 55 хвилин 20.06.2024 по 12 годину 55 хвилин 18.08.2024, із визначенням застави у розмірі 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 134 200 гривень, - скасувати
Клопотання прокурора про продовження стосовно обвинуваченої ОСОБА_8 строку тримання під вартою - задовольнити частково.
Застосувати стосовно обвинуваченої ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту та заборонити їй протягом строку дії ухвали Кропивницького апеляційного суду цілодобово залишати житло за адресою її проживання: АДРЕСА_1 .
Покласти на обвинувачену ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обов'язки у відповідності до ст. 194 КПК України:
-прибувати до слідчого, а також прокурора чи суду, залежно від стадії кримінального провадження, за першою їх вимогою;
-не відлучатися із населеного пункту, в якому обвинувачена проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи;
-утримуватися від особистого спілкування, а також спілкування через свого адвоката з іншими учасниками кримінального провадження (потерпілі, свідки, інші обвинувачені, експерти тощо) поза межами процесуальної необхідності, виключення - спілкування у випадках, передбачених процесуальним законом, в органі досудового розслідування та/або суді;
-здати на зберігання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
-носити електронний засіб контролю;
-надавати можливість працівникам органу Національної поліції, з метою контролю за поведінкою обвинуваченого, безперешкодно з'являтися у житло обвинуваченої за адресою АДРЕСА_1 .
Строк дії ухвали Кропивницького апеляційного суду про тримання обвинуваченої під цілодобовим домашнім арештом встановити до 27 вересня 2024 року включно.
Обвинувачену ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , - звільнити з-під варти, негайно, у залі судових засідань Кропивницького апеляційного суду, зобов'язавши негайно прибути до місця свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , де обвинувачена має перебувати під домашнім арештом.
Ухвала Кропивницького апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Ухвала про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передається для виконання органу Національної поліції за місцем проживання обвинуваченого.
Орган Національної поліції повинен негайно поставити на облік особу, щодо якої застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, і повідомити про це суду, якщо запобіжний захід застосовано під час судового провадження.
Ухвала Кропивницького апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4