№ провадження 11-кп/4809/572/24 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1
Категорія-ст.392 ч. 2 КПК України Доповідач в колегії апеляційного суду ОСОБА_2
30.07.2024 року м. Кропивницький
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Кропивницького апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
розглянувши у письмовому провадженні в м. Кропивницькому апеляційні скарги захисника обвинуваченого ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_6 та захисника обвинуваченого ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_8 на ухвалу Долинського районного суду Кіровоградської області від 08 липня 2024 року в кримінальному провадженні № 12023121030000443 від 16 жовтня 2023 року про продовження обвинуваченим:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю с. Новосавицьке Долинського району Кіровоградської області, громадянину України, з початковою освітою, не працюючого, не одруженого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженцю м. Долинської Долинського району Кіровоградської області, громадянину України, з базовою загальною середньою освітою, не працюючого, не одруженого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
строку тримання під вартою -
У провадженні Долинського районного суду Кіровоградської області перебуває кримінальне провадження № 12023121030000443 від 16 жовтня 2023 року стосовно ОСОБА_5 обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.121, ч.4 ст.185 КК України та ОСОБА_7 обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України.
Під час судового засідання у вказаному кримінальному провадженні процесуальний прокурор ОСОБА_9 звернулася до суду з клопотанням про продовження строку тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_5 та ОСОБА_7 у зв'язку з наявністю обґрунтованої підозри останніх у вчиненні умисних тяжких кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.121, ч.4 ст.185 КК України та ризиків, передбачених п.п.1,3,4 ч.1 ст. 177 КПК України, а також неможливістю застосування інших запобіжних заходів не пов'язаних з триманням під вартою.
Ухвалою Долинського районного суду Кіровоградської області від 08 липня 2024 року обвинуваченим ОСОБА_5 та ОСОБА_7 продовжено строк застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на два місяці, тобто до 05 вересня 2024 року.
Рішення суду мотивовано тим, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні умисних тяжких злочинів проти власності, а також проти життя та здоров'я особи, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі строком від 7 до 10 років та ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні умисного тяжкого злочину проти життя та здоров'я особи, а тому дані обставини дають підстави вважати, що перебуваючи на волі обвинувачені можуть ухилятися та переховуватися від суду з метою уникнення покарання, можуть незаконно впливати на свідків та потерпілого, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а застосування інших більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не забезпечить їх належної процесуальної поведінки та попередження ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України.
В апеляційній скарзі захисник обвинуваченого ОСОБА_5 адвокат ОСОБА_6 просить скасувати ухвалу суду та постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 .
В обґрунтування апеляційних вимог зазначає про відсутність законних підстав та об'єктивних даних, які б з достовірністю свідчили про те, що перебуваючи на волі ОСОБА_5 буде переховуватись від слідства та суду, незаконно впливати на свідків та потерпілого та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а також недоведеність прокурором ризиків, передбачених положеннями ст. 177 КПК України.
Крім того, захисник зазначає про те, що під час розгляду клопотання судом не враховано, що обвинувачений ОСОБА_5 є неповнолітнім, раніше не судимий, у зв'язку з чим продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не є співрозмірним з наявними ризиками у розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та національного права.
При таких обставинах, захисник вважає, що висновки судді є необґрунтованими, оскільки не наведено доказів про неможливість застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, а також недоведеність слідчим та прокурором ризиків, передбачених положеннями ст. 177 КПК України.
В апеляційній скарзі захисник обвинуваченого ОСОБА_7 адвокат ОСОБА_8 просить скасувати ухвалу суду та постановити ухвалу, якою обрати запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
В обґрунтування апеляційних вимог зазначає про відсутність законних підстав та об'єктивних даних, які б з достовірністю свідчили про те, що перебуваючи на волі її підзахисний буде переховуватись від слідства та суду, незаконно впливати на свідків та потерпілого, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а також недоведеність прокурором ризиків, передбачених положеннями ст. 177 КПК України.
З посиланням на ряд рішень Європейського суду з прав людини («Тодоров проти України», «Клішин проти України», «Яблонський проти Польщі», «Іловецький проти Польщі», «Вренчев проти Сербії», «Летельє проти Франції») адвокат стверджує про відсутність законних підстав для продовження такого виду запобіжного заходу, як тримання під вартою.
Окрім того, судом при продовженні строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не враховано, що обвинувачений ОСОБА_7 є неповнолітнім, має постійне місце проживання, навчається у 10 класі, проживає разом з матір'ю, а тому на думку адвоката має міцні соціальні зв'язки.
При таких обставинах, вважає, що висновки судді є необґрунтованими, оскільки не наведено доказів про неможливість застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, а також недоведеність слідчим та прокурором ризиків, передбачених положеннями ст. 177 КПК України.
В апеляційних скаргах питання про участь обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_7 та їх захисників-адвокатів ОСОБА_6 та ОСОБА_8 не ставиться, у зв'язку з чим колегія суддів, згідно до ч.4 ст.422-1 КПК України, вважає за можливе розглянути дану апеляційну скаргу у письмовому провадженні.
Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали кримінального провадження та зваживши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги захисника обвинуваченого ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_6 та захисника обвинуваченого ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_8 задоволенню не підлягають за таких підстав.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого; вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Згідно із ч. 3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
При розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Положеннями ч. 1 ст. 183 КПК України визначено: тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Слід враховувати вимоги статей 5, 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та положень, встановлених у рішеннях Європейського суду з прав людини щодо необхідності дотримання розумних строків тримання особи під вартою.
Застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не повинне перебувати за межами розумних строків, необхідних для вирішення провадження і забезпечення належної поведінки обвинуваченого на цей період, та його продовження, - має бути співрозмірним меті заходу, і має забезпечить виконання засад судочинства і змагального процесу відповідно до процедур гл. 18 КПК України,
Рішенням ЄСПЛ «Клоот проти Бельгії» визначено, що серйозність обвинувачення може служити для суду підставою для постановлення рішення про поміщення та утримання підозрюваного під вартою з метою запобігання спробі вчинення подальших правопорушень. Однак, необхідно, щоб небезпека була явною, а запобіжний захід - необхідним в світлі обставин справи і, зокрема, біографії та характеристики особи, про яку йдеться.
Згідно обвинувального акту, ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.121, ч.4 ст.185 КК України, ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України.
Ухвалою Долинського районного суду Кіровоградської області від 08 липня 2024 року обвинуваченим ОСОБА_5 та ОСОБА_7 продовжено строк тримання під вартою строком на 60 днів, у зв'язку з продовженням існуванням ризиків, передбачених п.п.1,3,4 ч.1 ст.177 КПК України, а також не можливістю застосування інших більш м'яких запобіжних заходів.
У зв'язку з вищевикладеним, зважаючи на тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких обвинувачуються ОСОБА_5 та ОСОБА_7 , колегія суддів приходить до висновку, що районний суд обґрунтовано задовольнив клопотання прокурора та продовжив строк тримання обвинуваченим ОСОБА_5 та ОСОБА_7 під вартою на 60 днів, оскільки під час розгляду клопотання встановлені обставини, які є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, зазначених у ст. 176 КПК України не зможе запобігти ризикам, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України та забезпечити виконання покладених на обвинувачених процесуальних обов'язків.
Також, колегія суддів зазначає, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні тяжких злочинів проти власності та проти життя та здоров'я особи, а ОСОБА_7 у вчиненні тяжкого злочину проти життя та здоров'я особи, у зв'язку з чим суддя районного суду під час розгляду клопотання прокурора дійшов до правильного висновку, про існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Крім того, колегія суддів зазначає, що обвинувачені ОСОБА_5 та ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні тяжких кримінальних правопорушень, санкція одного з яких передбачає покарання у виді до 10 років позбавлення волі, тому згідно з практикою Європейського суду з прав людини, а саме рішення ЄСПЛ «Сельчук проти Туреччини» та «Мацнеттер проти Австрії» існує можливість ухилення від кримінальної відповідальності.
Таким чином, доводи апеляційних скарг захисників-адвокатів ОСОБА_6 та ОСОБА_8 щодо незаконності подальшого утримання ОСОБА_5 та ОСОБА_7 під вартою спростовуються вищевикладеним та матеріалами судового провадження.
Зокрема, зважаючи на тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких обвинувачуються ОСОБА_5 та ОСОБА_7 , є підстави вважати наявним ризик незаконного впливу на свідків, з метою зміни останніми своїх показань, або відмови від таких.
Колегія суддів оцінює суворість можливого покарання ОСОБА_5 та ОСОБА_7 та визнає за реальну небезпеку можливість їх ухилення від правосуддя та виконання судового рішення у разі зміни, обраного щодо них запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Також, враховує можливість обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_7 під тяжкістю покарання зникнути з місця проживання, ухилятися від суду, незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що свідчить про неможливість запобігання цим ризикам, шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів.
Окрім того, у цьому кримінальному провадженні наявні реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи обвинувачених.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суддя районного суду обґрунтовано задовольнив клопотання прокурора і продовжив строк тримання обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_7 під вартою на 60 днів, оскільки більш м'які запобіжні заходи, зазначені у ст. 176 КПК України, не зможуть запобігти встановленим ризикам, зазначеним в ч. 1 ст. 177 КПК України та забезпечити виконання обвинуваченими процесуальних обов'язків.
Керуючись ст.ст. 376, 405, 407, 419, 422-1, 424 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційні скарги захисника обвинуваченого ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_6 та захисника обвинуваченого ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_8 - залишити без задоволення.
Ухвалу Долинського районного суду Кіровоградської області від 08 липня 2024 року про продовження строку тримання обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_7 під вартою в кримінальному провадженні № 12023121030000443 від 16 жовтня 2023 року на 60 днів, а саме до 05 вересня 2024 року включно, без визначення застави, - залишити без змін.
Ухвала Кропивницького апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4