Провадження № 22-ц/803/8271/24 Справа № 201/4513/20 Суддя у 1-й інстанції - Наумова О. С. Суддя у 2-й інстанції - Городнича В. С.
01 серпня 2024 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Петешенкової М.Ю., ознайомившись з апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 04 липня 2024 року про відмову у роз'ясненні рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Дніпровської міської ради, треті особи - Перша дніпровська державна нотаріальна контора, Головне управління Держгеокадастру в Дніпропетровській області про визнання недійсними рішень, скасування запису про реєстрацію права власності, -
За наслідками автоматизованого розподілу судової справи між суддями вищевказана цивільна справа 15 липня 2024 року була розподілена колегії суддів Дніпровського апеляційного суду у складі головуючого судді: Городничої В.С., суддів: Петешенкової М.Ю., Красвітної Т.П.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 18 липня 2024 року витребувано цивільну справу № 201/4513/20, яка надійшла до Дніпровського апеляційного суду 31 липня 2024 року.
Разом з тим, при ознайомлені з матеріалами справи встановлено наявність підстав для самовідводу, зважаючи на наступне.
Рішенням Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 16 грудня 2020 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Дніпровської міської ради, треті особи - Перша дніпровська державна нотаріальна контора, Головне управління Держгеокадастру в Дніпропетровській області, про визнання недійсними рішень, скасування запису про реєстрацію права власності залишено без задоволення. (т. 1 а.с. 233-236).
Постановою колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду у складі головуючого судді : Городничої В.С., суддів: Петешенкової М.Ю., Лаченкової О.В. від 18 серпня 2021 року, рішення Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 16 грудня 2020 рокузалишено без змін. (т. 2 а.с. 90-95).
У вересні 2022 року ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про перегляд рішення Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 16 грудня 2020 року за нововиявленими обставинами (т. 2 а.с. 177-186).
Дане питання неодноразово було предметом розгляду, як в суді першої так і апеляційної інстанції.
В рамках розгляду даної справи ОСОБА_1 заявлявся відвід суддям Городничій В.С. та ОСОБА_3 (т. 4 а.с. 67-68).
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 21 червня 2023 року задоволено заяву суддів Городничої В.С., Петешенкової М.Ю., Лаченкової О.В. про самовідвід. (т. 4 а.с. 83-85).
Ухвалою Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 20 березня 2024 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд рішення Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 16 грудня 2020 року за нововиявленими обставинами - відмовлено. (т. 4 а.с. 231-239).
У квітні 2024 року ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про роз'яснення ухвали Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 20 березня 2024 року. (т. 5 а.с. 3-5).
Ухвалою Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 04 липня 2024 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз'яснення ухвали Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 20 березня 2024 року - відмовлено. (т. 5 а.с. 154-158).
Відповідно до положень частини 3 статті 37 ЦПК України, суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах касаційної або першої інстанції, а також у новому розгляді справи після скасування ухвали чи рішення суду апеляційної інстанції.
Згідно частини 1 статті 39 ЦПК України, з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід.
Відповідно до частин 1, 2 статті 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу; суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Відповідно до статті 15 Кодексу суддівської етики неупереджений розгляд справ є основним обов'язком судді. Згідно положень Кодексу суддівської етики, суддя повинен взяти самовідвід від участі в будь-якому процесі, коли для нього неможливе винесення неупередженого рішення у справі або коли сторонньому спостерігачеві може видатись, що суддя не здатен винести неупередженого рішення.
Неупередженість є необхідною умовою належного виконання суддею своїх обов'язків, яка виявляється у змісті судових рішень та під час судового процесу і суддя має дбати про те, щоб його поведінка сприяла збереженню і поглибленню переконання суспільства у неупередженості судді при здійсненні ним своїх професійних обов'язків.
Обґрунтований самовідвід свідчить про сумлінне виконання суддею своїх обов'язків. Обґрунтування самовідводу не може піддаватися сумніву.
Пунктом 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів (схвалені резолюцією 2006/23 від 27 липня 2006 року) визначено, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього є неможливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості.
Відповідно до статті 8 Загальної Декларації прав людини, кожна людина має право на ефективне поновлення у правах компетентними національними судами в разі порушення її основних прав, наданих їй Конституцією або законом.
Частиною 1 статті 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків.
Згідно пункту 12 висновку №1 (2001) Консультативної ради європейських судів для Комітету Європи «Про стандарти незалежності судових органів і незмінності суддів» - незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів.
Так, при винесенні судових рішень у відношенні сторін в судовому розгляді, судді повинні бути безсторонніми, тобто вільними від будь-яких зв'язків, упередженості, які впливають або можуть сприйматися як такі, що можуть впливати на здатність судді приймати незалежне рішення. Значення цього принципу виходить далеко за конкретні інтереси визначеної сторони в якому-небудь спорі. Судова влада повинна користуватись довірою не тільки з боку сторін в конкретному розгляді, але й з боку суспільства в цілому. І суддя повинен бути не тільки реально вільним від будь-якого невідповідного зв'язку, упередженості або впливу, але він повинен бути вільним від цього і в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.
Отже, суддя Петешенкова М.Ю., вже висловила свою позицію по суті даного спору.
За таких обставин, оскільки суддя Петешенкова М.Ю. брала участь у вирішенні справи № 201/4513/20 в суді апеляційної інстанції та вже була висловлена позиція щодо суті спору, та ОСОБА_1 судді Петешенковій М.Ю. в рамках данної справи вже заявлявся відвід, та з метою запобігання виникнення в учасників справи сумнівів щодо об'єктивності та неупередженості при розгляді апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 04 липня 2024 року, вважаю за доцільне взяти самовідвід.
Керуючись ст. ст. 36-41 ЦПК України, суд, -
Взяти самовідвід у справі №201/4513/20, апеляційне провадження №22-ц/803/5719/24, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 04 липня 2024 року про відмову у роз'ясненні рішення по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Дніпровської міської ради, треті особи - Перша дніпровська державна нотаріальна контора, Головне управління Держгеокадастру в Дніпропетровській області про визнання недійсними рішень, скасування запису про реєстрацію права власності.
Справу передати до канцелярії Дніпровського апеляційного суду для виконання вимог, передбачених статтею 33 ЦПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя М.Ю. Петешенкова