01 серпня 2024 рокуСправа №160/25568/21
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боженко Н.В., розглянувши заяву Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання таким, що не підлягає виконанню, виконавчого листа у справі №160/25568/21 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення грошових коштів та відшкодування моральної шкоди, -
05 червня 2024 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано заяву Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі - заявник) про визнання таким, що не підлягає виконанню, виконавчого листа у справі №160/25568/21, яка надійшла в підсистемі «Електронний Суд».
Розпорядженням виконуючого обов'язки керівника апарату суду від 05.06.2024 року №326 д призначено повторний автоматизований розподіл вказаної заяви у зв'язку із перебуванням судді Надії Сліпець у тривалій відпустці.
Згідно довідки начальника управління з організаційного забезпечення суду від 06.06.2024 року справа №160/25568/21 17.04.2024 року направлена до Третього апеляційного адміністративного суду. Станом на 06.06.2024 року справа №160/25568/21 на адресу Дніпропетровського окружного адміністративного суду не надходила.
Згідно довідки начальника управління з організаційного забезпечення суду від 05.07.2024 року справа №160/25568/21 05.07.2024 року отримана відділом з організаційного забезпечення суду після розгляду заяви про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, суддею Конєвою. В зв'язку з необхідністю розгляду заяви №815вр-24/160/25568/21 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, 05.07.2024 року справу передано судді ОСОБА_2
11 липня 2024 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано уточнену заяву про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, яка надійшла від представника заявника в підсистемі «Електронний Суд». Заявник просить прохальну частину заяви вважати викладеною у наступній редакції: «задовольнити заяву ГУ ДПС та визнати виконавчий лист №160/25568/21, який виданий Дніпропетровським окружним адміністративним судом 28.09.2022 року, таким, що не підлягає виконанню».
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 липня 2024 року вказану заяву призначено до розгляду в судовому засіданні на 30 липня 2024 року.
Судове засідання призначене на 30 липня 2024 року, в зв'язку з надходженням від представника позивача клопотання про відкладення - відкладено на 01 серпня 2024 року.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 серпня 2024 року у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про залишення без розгляду заяви Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання таким, що не підлягає виконанню, виконавчого листа у справі №160/25568/21 відмовлено.
Згідно ч. 3 ст. 374 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає заяву в десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і постановляє ухвалу. Неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви. До розгляду заяви суд має право своєю ухвалою зупинити виконання за виконавчим документом або заборонити приймати виконавчий документ до виконання.
Вирішуючи вказану заяву суд зазначає наступне.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 червня 2022 року визнано протиправною бездіяльності Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області щодо нездійснення перерахунку надбавки за вислугу років державної служби у розмірі 20 % та середньомісячної заробітної плати ОСОБА_3 .
Зобов'язано Головне управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області здійснити перерахунок надбавки за вислугу років державної служби у розмірі 20 % та середньомісячної заробітної плати ОСОБА_3 .
Зобов'язано Головне управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області нарахувати та виплатити ОСОБА_3 шляхом перерахування на розрахунковий рахунок у АТ КБ «ПРИВАТБАНК» за наступними реквізитами: Одержувач ОСОБА_1 , рахунок НОМЕР_1 , банк одержувач АТ КБ «ПРИВАТБАНК», Київ, Україна; IBAN 133052990000026203897625830, РНОКПП одержувача 2936412263, банківська картка 51687456606474259 ненараховану та невиплачену надбавку до посадового окладу за вислугу років державної служби з січня 2021 року по серпень 2021 року, не нараховану та недоплачену частину допомоги на оздоровлення при наданні відпустки, не нараховані та недоплачені при звільненні суми, що включають: компенсацію невикористаної додаткової відпустки, недоплачену частину вихідної допомоги при звільненні.
В задоволенні решти вимог відмовлено.
Рішення суду в апеляційному порядку оскаржено не було та набрало законної сили 02 серпня 2022 року.
28 вересня 2022 року позивачу видано виконавчі листи.
Постановою державного виконавця від 11.10.2022 року відкрито виконавче провадження №70014848 з примусового виконання виконавчого листа у справі №160/25568/21 (щодо обох покладених на відповідача зобов'язань).
Постановами державного виконавця від 05.12.2022 року та від 24.01.2023 року на відповідача накладено штрафи за невиконання рішення суду.
Постановою державного виконавця від 24.01.2023 року виконавче провадження №70014848 закінчено на підставі п. 11 ч. 1 ст. 39 (ч. 3 ст. 63) Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII). Також в постанові згадано звернення державного виконавця до правоохоронного органу та направлення боржникові викликів.
20 лютого 2024 року позивач звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із заявою про заміну у виконавчому листі стягувача з Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на Головне управління ДПС у Дніпропетровській області, як відокремлений підрозділ.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 лютого 2024 року замінено сторону виконавчого провадження у справі №160/25568/21 з Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 39394856, 49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-А) на Головне управління ДПС у Дніпропетровській області, як відокремлений територіальний підрозділ на правах філії (49005, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд.17-а, код ЄДРПОУ 44118658). У задоволенні решти вимог заяви відмовлено.
02 квітня 2024 року державним виконавцем відкрито виконавче провадження №74594211 з примусового виконання виконавчого листа у справі №160/25568/21 (щодо обох покладених на відповідача зобов'язань). При цьому боржником визначено вже заявника - Головне управління ДПС у Дніпропетровській області, а не відповідача.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 11 червня 2024 року апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області задоволено, ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 лютого 2024 року у справі №160/25568/21 скасовано та прийнято нову постанову, якою у задоволенні заяви ОСОБА_1 про заміну відповідача у справі №160/25568/21 та сторони виконавчого провадження відмовлено повністю.
Відповідно до ч. 1 ст. 374 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.
Згідно ч. 2 ст. 374 Кодексу адміністративного судочинства України суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, можна поділити на дві групи: матеріально-правові і процесуально-правові.
До матеріальних підстав відносяться випадки відсутності обов'язку боржника через його припинення, добровільне виконання боржником чи іншою особою.
Процесуальними підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема:
- видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню);
- коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню;
- видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа;
- помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване;
- видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката;
- пред'явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред'явлення цього листа до виконання.
Під іншими причинами слід розуміти випадки, коли в апеляційному чи касаційному порядку або ж у зв'язку з нововиявленими обставинами скасовано чи змінено рішення суду, а виконавчий лист ще не виконаний.
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду від 10.08.2023 року у справі № 804/7154/16.
Заява відповідача від 05 червня 2024 року обґрунтована посиланнями на повторне відкриття виконавчого провадження щодо виконавчого листа, щодо якого вже було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження.
Пунктом 9 ст. 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов'язковість судового рішення.
Відповідно до ч. 2 ст. 14 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Частиною 1 статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Згідно ч. 1 ст. 373 Кодексу адміністративного судочинства України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Рішення суду в цій справі наразі не скасовано та набрало законної сили, а тому підлягає виконанню шляхом видачі виконавчого листа.
Суд звертає увагу заявника на те, що частиною 1 ст. 374 Кодексу адміністративного судочинства України визначено в т.ч. коло осіб, які можуть звернутися до суду з відповідною заявою - стягувач або боржник. Зі змісту цієї норми права очевидно, що процесуальні статуси вказано стосовно виконавчого документа, оскільки лише ця категорія згадана в цій нормі, а обсяг правового регулювання норми права обмежено саме пов'язаністю з виконавчим листом (на противагу статусам згідно виконавчого провадження).
В цій справі заявник дійсно певний час перебував у статусі боржника у виконавчому листі, адже ухвалою суду від 29 лютого 2024 року відповідача у справі (Головне управління ДФС у Дніпропетровській області) було замінено на заявника (Головне управління ДПС у Дніпропетровській області).
При цьому ухвалою суду від 29.02.2024 року згідно її резолютивної частини замінено сторону виконавчого провадження, однак в тексті ухвали вказано про «наявність підстав у цьому випадку для замінити сторони (боржника) у виконавчому листі». Також слід враховувати, що станом на 29.02.2024 року не існувало жодного виконавчого провадження (попереднє вже було закінчено, а нове ще не було розпочато).
Водночас, таку ухвалу суду скасовано в апеляційному порядку 11.06.2024 року. Як наслідок, правовідносини повернулися в попередній стан і заявник (Головне управління ДПС у Дніпропетровській області) не має статусу боржника у виконавчому листі в цій справі. Фактично, з цією заявою могло б звернутися Головне управління ДФС у Дніпропетровській області, однак не заявник. Суд звертає увагу на те, що сам заявник, оскаржуючи заміну сторони виконавчого провадження посилався на ці ж обставини.
Відповідно, заявник не має правового статусу в цій справі та не є боржником за виконавчим листом, а тому не може ініціювати визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню. Прикметно, що в своїй заяві від 11.07.2024 року сам заявник вказує, що «на сьогодні боржником у виконавчому листі №160/25568/21 виданого 28.09.2022 є ГУ ДФС», що не вплинуло на поведінку саме Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, яке одночасно не вважало себе боржником у виконавчому листі (що є обґрунтованим), однак ініціювало розгляд питання, правом на що наділений саме боржник. Суд зауважує, що ініціювання вбачається в тому, що 11.07.2024 року, тобто - після зміни (припинення) свого статусу боржника заявник лише уточнив свої вимоги, тобто - підтримував заяву по суті.
Суд враховує, що заявник звернувся з цією заявою 05.06.2024 року, тобто - до скасування ухвали про заміну сторони виконавчого провадження, а відповідно - в період, коли заявник мав статус боржника (в рамках виконавчого провадження №74594211, відкритого 02.04.2024 року). Відповідно, на момент подання цієї заяви заявник дійсно мав право на її подання, однак в зв'язку з об'єктивними причинами, зумовленими діями самого заявника (оскарження заміни сторони) відповідне право заявника припинилося через припинення його правового статусу боржника за виконавчим листом. Відповідно, з 11.06.2024 року заявник не має правового статусу боржника та не може ініціювати заявлене питання, а вже подана заява задоволенню не підлягає.
Суд також враховує, що наразі існує постанова державного виконавця, в якій саме заявник є боржником.
Слід зазначити, що згідно ч. 1, 2 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов'язок щодо виконання рішення.
Отже, процесуальний статус у виконавчому провадженні походить від процесуального статусу у виконавчому документі та відображає його, має похідний характер.
Згадана постанова є наслідком пред'явлення виконавчого листа, в якому заявник тимчасово перебував у статусі боржника (ухвалою суду здійснено заміну, однак в подальшому цю ухвалу суду скасовано) - було пред'явлено виконавчий лист (в якому боржником є Головне управління ДФС у Дніпропетровській області) разом з ухвалою суду про заміну боржника. Припинення статусу боржника у виконавчому листі (внаслідок скасування судового рішення, згідно якого такий статус набуто) зумовлює відповідні наслідки і для постанови про відкриття провадження та виконавчого провадження в цілому, в якому заявник вже не може мати жодного статусу, адже перестала існувати правова підстава, яка зумовлювала статус заявника у виконавчому провадженні (він перестав бути боржником у виконавчому листі). Однак ця постанова не є предметом оскарження в цій справі, а орган примусового виконання не бере участі в розгляді цієї заяви, що не перешкоджає йому діяти з урахуванням обставин реальної дійсності, в т.ч. враховувати, що Головне управління ДПС у Дніпропетровській області не є ані стороною у цій справі, ані боржником за виданим виконавчим листом, а також не визнано судом правонаступником за зобов'язаннями, покладеними на Головне управління ДФС у Дніпропетровській області рішенням суду в цій справі (ст. 379 Кодексу адміністративного судочинства України).
Враховуючи вищевикладене, заява Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, задоволенню не підлягає, оскільки заявник не є боржником у виконавчому листі, тобто - не є суб'єктом, якому надано право звертатися з цією заявою згідно ч. 1 ст. 374 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст. ст. 243, 248, 374 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
У задоволенні заяви Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання таким, що не підлягає виконанню, виконавчого листа у справі №160/25568/21 - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.В. Боженко