м. Вінниця
31 липня 2024 р. Справа № 120/5970/24
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мультян М.Б., розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Керівника Немирівської окружної прокуратури до Погребищенської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Управління містобудування та архітектури Вінницької обласної військової адміністрації та Міністерство культури та інформаційної політики України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії
До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся керівник Немирівської окружної прокуратури в інтересах держави до Погребищенської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.
Обґрунтовуючи позовні вимоги прокурор зазначає, що постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.2001 № 878 з метою захисту традиційного характеру середовища населених місць України затверджено Список історичних населених місць України (міста і села міського типу), у який увійшло м. Погребище Вінницької області. Відтак на відповідача покладений обов'язок щодо створення відповідного виконавчого органу населеного пункту, занесеного до Списку історичних населених місць України, який утворюється міською радою за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини.
Водночас, як зазначає прокурор, згідно з інформацією Погребищенської міської ради від 26.02.2024 №02-21/587 у складі виконавчих органів міської ради спеціально уповноважений орган з питань охорони культурної спадщини не утворено.
Поряд з цим, згідно інформації Управління містобудування та архітектури Вінницької обласної військової адмінстрації № 07-18-298 від 06.03.2024, звернень від Погребищенської міської ради щодо надання погоджень на створення спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини та листів з пропозиціями про погодження у Міністерстві культури та інформаційної політики України про створення спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини населених пунктів, занесених до Списку історичних населених місць України (м.Погребище) до Управління не надходило.
Відповідно до інформації Міністерства культури та інформаційної політики України, наданої у листі №06/15/2324-24 від 11.03.2024, що відповідних звернень з визначеного питання в актуальній електронній базі даних не зафіксовано.
Відтак, вважаючи неправомірною бездіяльність відповідача щодо неутворення спеціально уповноваженого органу охорони культурної спадщини, прокурор звертається до суду з цим позовом.
Ухвалою суду від 10.05.2024 відкрито провадження в адміністративній справі за позовом прокурора та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні). Цією ж ухвалою також задоволено клопотання прокурора (позивача) про залучення третіх осіб та залучено до участі у справі третіми особами, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Управління містобудування та архітектури Вінницької обласної військової адміністрації, Міністерство культури та інформаційної політики України.
15.05.2024 через підсистему "Електронний суд" до суду надійшли письмові пояснення від Управління містобудування та архітектури Вінницької обласної військової адміністрації (далі - третя особа 1, Управління).
Третя особа 1 зазначає, що відповідно до пп. 11 п. "б" ст. 32 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до делегованих повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у сфері освіти, охорони здоров'я, культури, молодіжної політики, фізкультури і спорту, утвердження української національності та громадянської ідентичності належить забезпечення охорони пам'яток історії та культури, збереження та використання культурного надбання.
На думку Управління, наявність спеціально уповноваженого органу культурної спадщини Пошребищенської міської ради надасть можливість здійснення моніторингу об'єктів культурної спадщини на території громади, оперативного прийняття рішень щодо їх збереження, реставрації та відновлення.
Відтак третя особа 1 виступає на стороні прокурора та підтримує заявлені ним позовні вимоги.
17.05.2024 через підсистему "Електронний суд" до суду надійшли письмові пояснення від Міністерства культури та інформаційної політики України (далі - третя особа 2, Міністерство).
Так, Міністерство як центральний орган виконавчої влади зазначає, що не має відокремлених структурних підрозділів, які б могли забезпечити виконання вимог законодавства щодо збереження та охорони культурної спадщини, водночас законодавець наділив такими функціями, зокрема, громади, які діють через відповідні виконавчі органи органів місцевого самоврядування.
Третя особа вказує, що відсутність такого виконавчого органу сприятиме як порушенням законодавства про охорону культурної спадщини, що можуть призвести до невідворотних змін у вигляді та традиційному характері міського середовища, так і неможливості контролю Міністерством стану збереження характерного міського середовища, цінної історичної забудови та притягнення винних у порушенні законодавства про охорону культурної спадщини осіб до відповідальності.
При цьому, як убачається із позовної заяви, відповідний виконавчий орган у Погребищенській міській раді не створений.
Міністерством за результатами перевірки актуальної бази даних Міністерства станом на момент подачі цих пояснень також встановлено, що звернень від Погребищенської міської ради щодо погодження створення спеціально уповноваженого органу охорони культурної спадщини та призначення його керівника не надходило.
Тому Міністерство виступає на стороні прокурора та підтримує заявлені ним позовні вимоги.
Згідно із ч. 1 ст. 18 КАС України у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система
Відповідно до ч. 7 ст. 18 КАС України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
З матеріалів справи видно, що копію ухвали від 11.05.2024 доставлено Погребищенській міській раді до його електронного кабінету 11.05.2024 о 00:44 год, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа, яка міститься в матеріалах справи.
Втім, як у встановлений судом строк, так і станом на дату ухвалення рішення відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву.
Верховний Суд у постанові від 23.11.2022 у справі № 500/8027/21 дійшов висновку, що довідка про доставку в електронному вигляді рішення суду є належним доказом отримання стороною такого рішення.
Разом із тим, 04.06.2024 від Погребищенської міської ради надійшло клопотання про закриття провадження у справі, яке обґрунтоване тим, що 58 сесією Погребищенською міською радою 8 скликання прийнято рішення №536 від 07.05.2024 «Про утворення спеціально уповноваженого органу охорони культурної спадщини в Погребищенській міській раді».
До клопотання додав рішення 58 сесії №536 від 07.05.2024 та лист Міністерству культури та інформаційної політики України про погодження спеціально уповноваженого органу охорони культурної спадщини в Погребищенській міській раді.
10.06.2024 керівник Немирівської окружної прокуратури Вінницької області подав заперечення на клопотання відповідача про закриття провадження, оскільки вважає дане клопотання передчасним, адже станом на час розгляду справи судом орган культурної спадщини не утворений у встановленому законодавством порядку, тому відповідне рішення сесії міської ради не є підставою для закриття провадження.
Ухвалою суду від 31.07.2024 у задоволенні клопотання відповідача про закриття провадження у справі відмовлено.
Враховуючи наведене та керуючись частиною 6 статті 162 КАС України суд вирішує справу за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до частини 5 статті 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Вивчивши матеріали справи, оцінивши доводи сторін на підтримку своїх вимог та заперечень, а також пояснення по суті спору, надані третіми особами, суд встановив, що місто Погребище Вінницької області (дата заснування або перша писемна згадка ХІІ століття) відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26.07.2001 № 878 "Про затвердження Списку історичних населених місць України" включене до Списку історичних населених місць України.
Керівник Немирівської окружної прокуратури звернувся до Управління містобудування та архітектури Вінницької обласної військової адміністрації з листом від 01.03.2024 за № 54/1-182вих24, в якому просив надати інформацію, чи надходили від Погребищенської міської ради звернення, пропозиції щодо надання погодження на створення відповідного виконавчого органу охорони культурної спадщини.
Листом від 06.03.2024 за № 07-15-298 Управління містобудування та архітектури Вінницької обласної військової адміністрації повідомило прокурора, що до Управління не надходили звернення та пропозиції від Погребищенської міської ради щодо надання погоджень на утворення виконавчого органу охорони культурної спадщини.
Крім того керівник Немирівської окружної прокуратури звернувся до голови Погребищенської міської ради з листом від 14.03.2024 за № 54/1-231вих24, в якому просив надати інформацію про те, чи скеровано радою звернення або пропозиції до Вінницької обласної військової адміністрації чи до Міністерства культури та інформаційної політики України щодо погодження створення уповноважених органів охорони культурної спадщини.
Листом від 21.03.2024 за № 02-21/888 Погребищенська міська рада повідомила прокурора, що у складі виконавчих органів міської ради спеціально уповноважений орган охорони культурної спадщини не утворено у зв'язку з відсутністю спеціалістів з відповідною кваліфікацією. Повноваження щодо охорони культурної спадщини на території громади згідно затверджених положень здійснюють управління ЖКГ Погребищенської міської ради (в частині об?єктів архітектури і містобудування) та відділ культури Погребищенської міської ради (історичні види пам?яток).
Також листом від 11.03.2024 Управління дозвільно-погоджувальної документації Міністерства культури та інформаційної політики, розглянувши лист Немирівської окружної прокуратури від 04.03.2024, повідомила прокурора про те, що інформація у МКІП про створення уповноваженого органу охорони культурної спадщини в м. Погребище Вінницької області відсутня, станом на день надання відповіді у актуальній базі дані документообігу не зафіксовано.
Прокурор вважає, що відповідач допускає неправомірну бездіяльність не створюючи спеціально уповноважений орган з питань охорони культурної спадщини, а тому звертається до суду з цим позовом.
Щодо наявності підстав для представництва прокурором державних інтересів у цій справі, то суд зазначає таке.
Прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно. Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17 та від 23.10.2018 у справі № 906/240/18.
З огляду на позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, звертаючись до суду з позовом, прокурор має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.
Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк. Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу
Таким чином, аналіз частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави для висновку, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у разі, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, або у разі відсутності такого органу.
Прокурор зазначає, що саме на Погребищенську міську раду покладено обов'язок щодо створення відповідного виконавчого органу міської ради населеного пункту, занесеного до Списку історичних населених місць України за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини.
Разом з тим прокурор зауважує, що порушення допущене самою Погребищенською міською радою, яка є органом, уповноваженим здійснювати функції держави у спірних правовідносинах. Тобто у цій справі один й той же орган місцевого самоврядування може бути лише однією стороною: або позивачем, або відповідачем. Водночас інший орган, яким має повноваження щодо захисту інтересів держави або територіальної громади з вказаного питання відсутній, що дає підстави для самостійного звернення прокурора до суду задля захисту інтересів держави.
Оцінивши доводи прокурора на підтримку підстав звернення до адміністративного суду з цим позовом, суд доходить висновку, що керівник Немирівської окружної прокуратури, реалізуючи свої представницькі повноваження, в достатньому обсязі обґрунтував у чому саме полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту та передбачені законом підстави для звернення до суду.
Отже, прокурор правомірно та за наявності відповідних підстав звернувся до адміністративного суду з позовом для забезпечення представництва в суді законних інтересів держави.
Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд керується такими мотивами.
Правові, організаційні, соціальні та економічні відносини у сфері охорони культурної спадщини з метою її збереження, використання об'єктів культурної спадщини у суспільному житті, захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь врегульовано Законом України № 1805-III від 08.06.2000 року "Про охорону культурної спадщини" (далі - Закону № 1805-III ).
За приписами статті 1 Закону України "Про охорону культурної спадщини" культурна спадщина - сукупність успадкованих людством від попередніх поколінь об'єктів культурної спадщини;
об'єкт культурної спадщини - визначне місце, споруда (витвір), комплекс (ансамбль), їхні частини, пов'язані з ними рухомі предмети, а також території чи водні об'єкти (об'єкти підводної культурної та археологічної спадщини), інші природні, природно-антропогенні або створені людиною об'єкти незалежно від стану збереженості, що донесли до нашого часу цінність з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду і зберегли свою автентичність;
пам'ятка культурної спадщини (далі - пам'ятка) - об'єкт культурної спадщини, який занесено до Державного реєстру нерухомих пам'яток України, або об'єкт культурної спадщини, який взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності цим Законом, до вирішення питання про включення (невключення) об'єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України;
охорона культурної спадщини - система правових, організаційних, фінансових, матеріально-технічних, містобудівних, інформаційних та інших заходів з обліку (виявлення, наукове вивчення, класифікація, державна реєстрація), запобігання руйнуванню або заподіянню шкоди, забезпечення захисту, збереження, утримання, відповідного використання, консервації, реставрації, ремонту, реабілітації, пристосування та музеєфікації об'єктів культурної спадщини;
історичне населене місце - населене місце, яке зберегло повністю або частково історичний ареал і занесене до Списку історичних населених місць України.
Згідно з частиною першою статті 3 Закону № 1805-III державне управління у сфері охорони культурної спадщини покладається на Кабінет Міністрів України, спеціально уповноважені органи охорони культурної спадщини, до яких, серед інших, належать виконавчі органи сільської, селищної, міської ради.
Частиною третьою статті 3 Закону № 1805-III визначено, що відповідний виконавчий орган сільської, селищної, міської ради населеного пункту, занесеного до Списку історичних населених місць України, утворюється місцевою радою за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини.
Відповідно до частини другої статті 6 Закону № 1805-III до повноважень районних державних адміністрацій, виконавчого органу сільської, селищної, міської ради відповідно до їх компетенції у сфері охорони культурної спадщини належить, зокрема, забезпечення виконання цього Закону, інших нормативно-правових актів про охорону культурної спадщини на відповідній території; забезпечення дотримання режиму використання пам'яток місцевого значення, їх територій, зон охорони; забезпечення захисту об'єктів культурної спадщини від загрози знищення, руйнування або пошкодження; організація відповідних охоронних заходів щодо пам'яток місцевого значення та їх територій у разі виникнення загрози їх пошкодження або руйнування внаслідок дії природних факторів чи проведення будь-яких робіт; застосування фінансових санкцій за порушення цього Закону.
Органи виконавчої влади Автономної Республіки Крим, обласні, районні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації, відповідний виконавчий орган сільської, селищної, міської ради щорічно звітують перед центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини та громадськістю про стан збереження об'єктів культурної спадщини (частина третя статті 6 Закону № 1805-III).
Таким чином, на відповідний орган сільської, селищної, міської ради у сфері охорони культурної спадщини покладені відповідні функції щодо збереження пам'яток місцевого значення, а відсутність такого органу створює загрозу їх пошкодження чи знищення, а також уникнення фінансової відповідальності особами, якими допущено порушення вимог Закону № 1805-III.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За нормами абзацу 11 частини першої статті 1 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.97 № 280/97-ВР (далі - Закон № 280/97-ВР) виконавчі органи рад - органи, які відповідно до Конституції України та цього Закону створюються сільськими, селищними, міськими, районними в містах (у разі їх створення) радами для здійснення виконавчих функцій і повноважень місцевого самоврядування у межах, визначених цим та іншими законами.
Стаття 5 Закону № 280/97-ВР визначає, що до системи місцевого самоврядування входять, зокрема, виконавчі органи сільської, селищної, міської ради.
Виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи (частина перша статті 11 Закону № 280/97-ВР).
Відповідно підпункту 5 пункту "б" частини першої статті 31 Закону № 280/97-ВР до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать організація охорони, реставрації та використання пам'яток історії і культури, архітектури та містобудування, палацово-паркових, паркових і садибних комплексів, природних заповідників.
Підпунктом 10 пункту "б" статті 32 Закону № 280/97-ВР визначено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад делеговано повноваження щодо забезпечення охорони пам'яток історії та культури, збереження та використання культурного надбання.
Згідно з частинами п'ятою та шостою статті 3 Закону № 1805-III виконавчий орган сільської, селищної, міської ради з питань, передбачених підпунктом 5 пункту "б" частини першої статті 31 і підпунктом 10 пункту "б" статті 32 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", підконтрольний відповідним органам виконавчої влади.
Рішення (розпорядження, дозволи, приписи, постанови) органів охорони культурної спадщини, прийняті в межах їхньої компетенції, є обов'язковими для виконання юридичними і фізичними особами.
З матеріалів справи слідує, що станом на момент звернення прокурором до суду Погребищенською міською радою не утворено спеціально уповноважений орган у сфері охорони культурної спадщини.
Вказаний факт підтверджується листом відповідача за № 02-11/888 від 21.03.2024 у відповідь на звернення керівника Немирівської окружної прокуратури, в якому повідомляється, що у складі виконавчих органів міської ради спеціально уповноважений орган охорони культурної спадщини не утворено у зв'язку з відсутністю спеціалістів з відповідною кваліфікацією. Повноваження щодо охорони культурної спадщини на території громади згідно затверджених положень здійснюють управління ЖКГ Погребищенської міської ради (в частині об?єктів архітектури і містобудування) та відділ культури Погребищенської міської ради (історичні види пам?яток).
Крім того, факт не утворення спеціально уповноваженого органу у сфері охорони культурної спадщини у Погребищенській міській раді підтверджується листами від 06.03.2024 за № 07-15-298 Управління містобудування та архітектури Вінницької обласної військової адміністрації та листом від 11.03.2024 Управління дозвільно-погоджувальної документації Міністерства культури та інформаційної політики, у зв'язку із чим відповідачем допущено протиправну бездіяльність.
Разом з тим, вже після відкриття провадження у справі від Погребищенської міської ради надійшло клопотання про закриття провадження у справі, яке обґрунтоване тим, що 58 сесією Погребищенською міською радою 8 скликання прийнято рішення №536 від 07.05.2024 «Про утворення спеціально уповноваженого органу охорони культурної спадщини в Погребищенській міській раді».
Проте, керівник Немирівської окружної прокуратури заперечував щодо його задоволення з підстав недотримання міською радою порядку утворення такого спеціально уповноваженого органу, зокрема в частині погодження його утворення із центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини.
З цих підстав суд зауважує, що приписами Закону № 1805-III закріплено вимогу, що відповідний виконавчий орган сільської, селищної, міської ради населеного пункту, занесеного до Списку історичних населених місіть України, утворюється місцевою радою за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини.
Отже, на відповідний виконавчий орган сільської, селищної, міської ради населеного пункту, занесеного до Списку історичних населених місць України покладено обов'язок утворення місцевою радою за погодженням із центральним органом виконавчої влади спеціально уповноваженого законом органу охороняти місцеву культу спадщину.
У матеріалах справи міститься лист Погребищенської міської ради № 02-18/1609 від 22.05.2024, який адресований Міністерству культури та інформаційної політики України, у якому міська рада просить погодити утворення спеціально уповноваженого органу охорони культурної спадщини в Погребищенській міській раді. Як додаток до листа Міністерства долучає рішення №536 від 07.05.2024 “Про утворення спеціально уповноваженого органу охорони культурної спадщини в Погребищенській міській раді”.
Однак доказів отримання такого листа Міністерством культури та інформаційної політики України матеріали справи не містять. Крім того саме погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини також відсутнє у матеріалах справи.
Таким чином з урахуванням встановлених обставин, існують підстави зобов'язати Погребищенську міську раду створити спеціально уповноважений орган охорони культурної спадщини в Погребищенській міській раді на умовах і в порядку, визначених Законом України № 1805-III від 08.06.2000 року "Про охорону культурної спадщини".
Згідно з частини 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Перевіривши обґрунтованість вимог прокурора, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд приходить до переконання про наявність підстав для задоволення адміністративного позову.
Відповідно до частини 2 статті 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Оскільки під час розгляду справи не залучались свідки та не проводились експертизи, питання про розподіл судових витрат не вирішується.
Керуючись ст.ст. 73-77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Погребищенської міської ради щодо неутворення спеціально уповноваженого органу охорони культурної спадщини.
Зобов'язати Погребищенську міську раду створити спеціально уповноважений орган охорони культурної спадщини в Погребищенській міській раді на умовах і в порядку, визначених Законом України № 1805-III від 08.06.2000 року "Про охорону культурної спадщини".
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 КАС України.
Відповідно до статті 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Інформація про учасників справи:
Позивач: Керівник Немирівської окружної прокуратури Вінницької області (вул. Шевченка, 23, м. Немирів, Вінницька область, код ЄДРПОУ 02909909)
Відповідач: Погребищенська міська рада Вінницької області (вул. Б.Хмельницького, 110, м. Погребище, Вінницька область, код ЄДРПОУ 03772654)
Треті особи: Управління містобудування та архітектури Вінницької обласної військової адміністрації (код ЄДРПОУ 43723537, м. Вінниця, вул. Соборна, 15а)
Міністерство культури та інформаційної політики України (код ЄДРПОУ 43220275, м. Київ, вул. Івана Франка, 19)
Суддя Мультян Марина Бондівна